www.tsarich-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА П'ятниця, 29 березня 2024 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Царичанський район >> Новини
Кам’янська ОДПІ інформує !!!
Версія для друку Написати листа
ДПС закликає громадськість користуватися наборами даних у формі відкритих даних

Державна податкова служба України здійснює постійне оновлення наборів даних у формі відкритих даних на Порталі відкритих даних Єдиного державного веб-порталу відкритих даних (https://data.gov.ua/organization/tax ) та на офіційному вебпорталі ДПС (http://tax.gov.ua/datasets.php?q =).
На сьогодні ДПС оновлює на цих інформаційних ресурсах 41 основний набір даних. З них 5 наборів даних оновлюються щоденно у робочі дні, а саме:
- Реєстр платників податку на додану вартість https://data.gov.ua/dataset/4c65d66d-1923-4682-980a-9c11ce7ffdfe ; http://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20160406124837 ;
- Інформація про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість https://data.gov.ua/dataset/46ec7001-f492-4af8-8cae-00ba5e5537ce ; http://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20160406125451 ;
- Реєстр платників єдиного податку https://data.gov.ua/dataset/198185ea-44d6-48f0-877c-44251c413f64 ; http://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20190614132019 .
- Реєстр платників акцизного податку та реалізації пального https://data.gov.ua/dataset/08607f4c-b3f1-4b2f-8dbc-cd5866e5e60c ; http://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20190610093942 ;
- Реєстр неприбуткових установ та організацій https://data.gov.ua/dataset/2888f31a-9a0d-4c77-b570-0895753fa9cb ; http://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20190613183429 .
Також ДПС здійснює оновлення набору даних «Інформація про організаційну структуру розпорядника інформації» (https://data.gov.ua/dataset/informatsiya-pro-organizatsiynu-strukturu-rozporyadnika-informatsii ; http://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20160210112726 ). У зазначеному наборі даних міститься інформація про індекс структурного підрозділу, найменування посад, назву структурного підрозділу та штатну чисельність.
Завдяки оприлюдненню наборів даних користувачі інформаційних ресурсів можуть вільно використовувати та поширювати інформацію з відповідних реєстрів, що надає можливість не направляти запити і чекати певний час на них відповідь.
ДПС закликає громадськість користуватися наборами даних у формі відкритих даних.
Публічна інформація у формі відкритих даних – це публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання (частина перша статті 101 Закону України «Про доступ до публічної інформації»)
Постійне оновлення наборів даних у формі відкритих даних Державна податкова служба України здійснює на виконання вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» зі змінами та постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» (зі змінами).


Щодо стану надходження платежів до бюджету у 2020 році
Останнім часом у ЗМІ поширюється різноманітна інформація, в деяких випадках неправдива і некоректна, щодо стану сплати платежів платниками податків до державного бюджету, адміністрування яких закріплено за ДПС. Окремі «експерти», переслідуючи невідомі цілі, маніпулюють даними, розповсюджуючи некоректну, перекручену інформацію.
За даними Держказначейства, за І півріччя цього року сукупні надходження до зведеного бюджету та державних цільових фондів, які адмініструє Державна податкова служба, порівняно з відповідним періодом минулого року зросли на 68,2 млрд гривень, або на 14,3%, у тому числі:
- до державного бюджету – на 58,4 млрд грн (+26,4%),
у тому числі до загального фонду на 53,7 млрд грн (+24,8%),
- до місцевих бюджетів – на 3 млрд грн (+2,4%),
- єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування – на 6,8 млрд грн (+5,2%).
Криза, що розгорнулася від середини березня, зачепила всі країни без винятку. Відчутним для економіки нашої країни вже стало падіння виробництва у базових галузях. Уперше в історії практично повністю припинилися пасажирські перевезення, стрімко погіршилася ситуація на ринку праці та спостерігається значний спад у роздрібній торгівлі. Реальний ВВП за І квартал вже зменшився до 98,7 відс., для порівняння І квартал минулого року – 102,9 відс.
Найбільше зменшення надходжень у квітні-червні спостерігається саме по тих галузях, які підпадають під введення карантинних заходів відповідно до постанов Кабінету Міністрів України, зокрема, по підприємствах у галузі будівництва, торгівлі, транспорту тощо. Пік зменшення находжень очікується за результатами декларування за ІІ квартал, тобто у серпні.
За даними Держказначейства, за червень цього року сукупні надходження до зведеного бюджету та державних цільових фондів, які адмініструє Державна податкова служба, порівняно з відповідним періодом минулого року зросли на 50,6 млрд гривень, або на 56,7%, у тому числі:
- до державного бюджету – на 49,4 млрд грн (у 2,1 раза більше),
у тому числі до загального фонду на 45,3 млрд грн (у 2 раза більше),
- до місцевих бюджетів – на 0,9 млрд грн (+4,3%),
- єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування – на 0,4 млрд грн (+1,6%).
Щодо надходження ПДВ. У червні надходження цього податку зросли на 3,9 млрд грн, або в 1,9 раза порівняно з червнем минулого року.
Податкова ефективність з ПДВ зросла з 2,7% у квітні цього року до 3,1 % - у травні та майже до 3,5% - у червні. Для порівняння за аналогічний період минулого року – 2,5%. При зменшенні обсягів постачання у червні на 19,5% (з 722,6 млрд грн до 581,4 млрд грн), сплачено на 10,8% (20,2 млрд грн проти 18,2 млрд грн) більше аналогічного періоду минулого року.
Індикативні показники Міністерства фінансів з ПДВ, визначені початковим планом (без врахування зменшень), перевиконано на 29,1% (+1,9 млрд грн).
При цьому платники податків вчасно отримують відшкодування ПДВ. За І півріччя платникам податків відшкодовано 75,1 млрд грн ПДВ при заявлених до відшкодування 63,5 млрд грн. Зокрема, у травні відшкодовано 12 млрд грн, у червні 11,6 млрд при заявлених 10,8 млрд грн у квітні та травні та 9,3 млрд грн у червні. Відповідно забезпечено скорочення заборгованості, що виникла у 2019 році.
За рахунок ефективного попередження формування фіктивного податкового кредиту зменшено обсяг заявлених сум, які підлягають перевірці (з 25,6 млрд грн, або 42% від суми заявки за І півр. 2019 року до 18,9 млрд грн, або 35% - за І півр. 2020 року).
Довідково: у червні 2020 року 2,8 млрд грн, або 26%,
у квітні 2020 року 4,2 млрд грн, або 39,6%.
Залишок заявлених до відшкодування сум ПДВ, які знаходяться в роботі, скорочено на 12,4 млрд грн, або на 45% (станом на 01.07.2020 – 15 млрд грн, на 01.01.2020 – 27,4 млрд грн, на 01.07.2019 – 17,8 млрд грн).

Розміщено форми електронних документів, які мають застосовуватись суб’єктами господарювання – користувачами програмних РРО
У банері «Програмні РРО» на вебпорталі ДПС у вкладці «Форми ПРРО» розміщено форми електронних документів для програмних реєстраторів розрахункових операцій, які застосовуються користувачами для реєстрації/перереєстрації/скасування реєстрації ПРРО, а також під час застосування ПРРО.
Пропонуємо ознайомитись з цими формами усім зацікавленим суб’єктам господарювання – користувачам програмних РРО та розробникам комерційних програмних РРО.
Банер «Програмні РРО» (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/ ) також містить актуальну інформацію, пов’язану із запровадженням програмних РРО відповідно до вимог Закону України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (набуває чинності з 01.08.2020).

Завдяки ліквідації схеми зловживань з ПДВ до бюджету додатково надійшло 9 млрд грн
Схема зловживань з ПДВ, яку ДПС спільно з Службою безпеки України та Міністерством цифрової трансформації зуміли зупинити, коштувала бюджету 2 млрд грн в місяць. Про це повідомив під час брифінгу в Офісі Президента України заступник Голови Державної податкової служби України Євген Олейніков.
«Підприємства реального сектору економіки України переважно є сумлінними платниками податків, але бізнес – це конкуренція. І якщо при сумлінній роботі платник податків програє у рентабельності тому, хто використовує схеми, у нього виникатиме прагнення також їх використати, інакше він збанкрутує. Ліквідацією схем позбавимо потреби у тінізації», - зазначив Євген Олейніков.
За його словами, заходи органів влади щодо протидії схемам ухилення від оподаткування та руйнування їх не тільки повертають державі кошти, які не сплатили шахраї, а й створюють потужний стимул для сумлінних платників чесно виконувати свої податкові зобов’язання перед державою. Як наслідок, до бюджету надійшло додатково 9 млрд грн за два місяці.
Євген Олейніков повідомив, що ДПС за допомогою Служби безпеки України та Міністерства цифрової трансформації було встановлено помилку в алгоритмі роботі системи моніторингу ризиків, що використовується в адмініструванні ПДВ. І шахраї могли скористатись цією помилкою та імітувати свою відповідність критеріям безумовної реєстрації. Тобто система сприймала їх сумлінними платниками та їх податкові накладні взагалі не перевірялися на ризики.
«Завдяки спільній роботі та швидкій ефективній допомозі наших колег із СБУ та Мінцифри протягом першого місяця роботи нового керівництва ДПС ця вразливість системи була усунута», - зазначив Євген Олейніков.
Наразі, за його словами, ДПС створює цілісну прозору систему моніторингу економічних процесів, продовжуючи спільну роботу з СБУ та Міністерством цифрової трансформації.

Оперативно вирішені питання платників, які звернулись на Комунікаційну податкову платформу
Комунікаційна податкова платформа – новий формат взаємодії для оперативного прийняття управлінських рішень.
Серед питань, що порушені компаніями – членами Європейської Бізнес Асоціації, найбільше стосується призупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Саме такі питання однієї з компаній – члена ЄБА, які мали місце починаючи з березня поточного року, були вирішені на комунікаційній податковій платформі.
Оперативний розгляд звернення здійснено ДПС шляхом проведення комплексного аналізу всіх обставин.
Станом на 02.07.2020 питання реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних компанії, про яку йдеться, вирішено по суті – реєстрація податкових накладних відбувається.
Заблоковано схему зловживань з ПДВ, яка завдавала збитків державі на 2 млрд гривень щомісячно
Служба безпеки України спільно з Офісом Генерального прокурора та Державною податковою службою України провела спецоперацію з викриття і блокування у ДПС протиправного механізму формування сум податкових кредитів з ПДВ для суб’єктів господарювання. У період свого існування у 2019-2020 роках ця схема завдала збитків державі на суму понад 2 млрд гривень щомісячно.
За повідомленням СБУ:
- досудове розслідування встановило, що у схемі були задіяні службові особи Державної фіскальної служби (після реорганізації – ДПС), її регіональні підрозділи та транзитно-конвертаційні групи. Загалом – близько 400 суб’єктів господарської діяльності;
- незаконне формування сум податкових кредитів з ПДВ відбувалося, у тому числі, через несанкціоноване втручання в роботу інформаційно-телекомунікаційних систем. Таке втручання спотворило процеси обробки інформації. В результаті – держбюджету завдані збитки в особливо великих розмірах;
- в результаті більше 120 обшуків вилучені документи, комп’ютерна техніка, флешки і печатки близько 60 підприємств, які були задіяні у схемі, а також 1,5 млн. гривень готівкою. На банківські рахунки цих підприємств накладено арешти у сумі більше 100 млн гривень. Крім того, заблоковані кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування ПДВ на загальну суму 586,8 млн. гривень.
Наразі спільна робота ДПС та СБУ з руйнування схемного ПДВ ґрунтується на комплексному підході:
- виявлення і припинення використання фіктивного податкового кредиту, сформованого з використанням підробних податкових накладних;
- встановлення і притягнення до відповідальності організаторів роботи схем ухилення від оподаткування;
- спільне викриття корумпованих працівників ДПС.
Результатом застосування цього підходу стало надходження за травень та червень цього року додаткових 6,4 млрд грн ПДВ до Державного бюджету України.
Співпраця ДПС та СБУ буде продовжена щоб надалі позитивний результат боротьби зі схемним ПДВ став стабільним і системним.
Про позитив свідчить сума нарахування ПДВ (за декларацією травня), що становить 19,5 млрд грн.
Це майже на 1 млрд перевищує відповідний показник минулого року при зменшенні обсягів постачання на 20 відсотків.
Податкова ефективність з ПДВ становить 3,4 відс. (наразі це рекордний показник за півтора роки).
У подальшому передбачається спільна робота СБУ, ДПС та Міністерства цифрової трансформації щодо усунення недоліків у роботі системи та запровадження комплексного захисту електронних продуктів, аби максимально ліквідувати людський фактор.

Особливості списання суми недоїмки, нарахованої платникам єдиного внеску

Кам’янське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.
Законом України від 13 травня 2020 року № 592-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон № 592) розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 доповнено пунктом 915.
Згідно із внесеними змінами підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом № 2464, несплачені станом на день набрання чинності Законом № 592 з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.
Списання відбувається за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 592:
а) платниками, зазначеними у п. 4 частини першої ст. 4 цього Закону (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи – підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу – звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 Закону № 2464 за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;
б) платниками, зазначеними у п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, – до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону № 2464 за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.
Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:
1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592;
2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом.
У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.
Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені пунктом 7 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464, за наведених умов не застосовуються.
Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до Закону № 2464 не підлягають поверненню.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
Право на отримання податкової знижки за 2019 рік

Кам’янське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що право платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) на податкову знижку та порядок її отримання визначений ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Податкова знижка – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника ПДФО – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ (п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Отже, право на податкову знижку мають фізичні особи – резиденти, які не є суб’єктами господарювання, та отримують дохід у вигляді заробітної плати.
Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються платнику ПДФО на підставі відносин трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
До витрат, за якими фізична особа має право на отримання податкової знижки за 2019 рік, належать такі:
частина суми процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом (п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);
пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям у розмірі, що не перевищує 4 % суми загального оподатковуваного доходу за звітний рік (п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);
сума коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);
страхові платежі (внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески у рамках недержавного пенсійного забезпечення у розмірах, визначених п.п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ;
сума витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);
сума витрат на оплату державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);
cума коштів, сплачених у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива (п.п. 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);
► сума витрат на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним (п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);
сума коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником ПДФО, який має статус внутрішньо переміщеної особи за умов, визначених у п.п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником ПДФО у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація). Така Декларація подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).
Таким чином, фізична особа – платник ПДФО для отримання податкової знижки за 2019 рік подає декларацію протягом 2020 року, тобто по 31.12.2020 включно.
Звертаємо увагу, якщо платник ПДФО до кінця 2020 року, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного 2019 року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).
Форма Декларації з додатками до неї затверджена наказом Міністерства фінансів України (далі – МФУ) від 02.10.2015 № 859 у редакції наказу МФУ від 25.04.2019 № 177.

Житлова нерухомість непридатна для проживання:
які документи надаються для підтвердження?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. «ґ» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
Статтею 30 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» із змінами визначено, що питання обліку житлового фонду, об’єктів нерухомого майна незалежно від форм власності, здійснення контролю за його використанням, а також питання визначення технічного стану житлових будинків належать до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.
Статтею 7 Житлового кодексу Української РСР від 30 червня 1983 року № 5464-X із змінами та доповненнями та Положенням про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 26 квітня 1984 року № 189 (далі – Положення) врегульовано питання щодо визнання житлового будинку непридатним для проживання.
Так, згідно з п. 3 Положення обстеження житлових будинків (приміщень) проводиться інженерно-технічними працівниками житлово-експлуатаційних організацій за участю представників громадськості. У разі необхідності до обстеження залучаються фахівці проектних і науково-дослідних організацій та органів і закладів санітарно-епідеміологічної служби.
На підставі матеріалів обстеження стану жилих будинків житлово-експлуатаційна організація визначає будинки, що відповідають санітарним і технічним вимогам, і складає про це відповідний акт, який затверджується керівником вказаної організації (п. 4 Положення).
У разі неможливості або недоцільності проведення капітального ремонту житлово-експлуатаційна організація вносить до виконкому районної, міської, районної у місті Ради народних депутатів пропозицію про визнання жилого будинку (жилого приміщення) таким, що не відповідає вказаним вимогам і є непридатним для проживання (п. 5 Положення).
Згідно з п. 11 Положення якщо жилий будинок (жиле приміщення) визнано виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання, виконком відповідної місцевої Ради вносить до виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів пропозицію про використання цього будинку (приміщення) в інших цілях або про знесення будинку.
При цьому додаються такі документи:
а) рішення виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів про визнання жилого будинку (жилого приміщення) невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання;
б) проект рішення виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів про дальше використання жилого будинку (жилого приміщення) або про знесення будинку.
Виконавчий комітет обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів розглядає подані матеріали і приймає рішення про використання непридатного для проживання жилого будинку (жилого приміщення) в інших цілях або про знесення цього будинку (п. 12 Положення).
Враховуючи вищевикладене, власник об’єкта житлової нерухомості може підтвердити, що житлова нерухомість непридатна для проживання на підставі рішення органу місцевого самоврядування про використання непридатного для проживання жилого будинку (жилого приміщення) в інших цілях або про знесення цього будинку.

Платники Кам’янського управління за перше півріччя 2020 року спрямували до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску 3,2 мільярдів гривень
За перше півріччя 2020 року платниками, які знаходяться на обліку в Кам’янському управлінні Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, спрямовано до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) 2,3 млрд гривень. Про це проінформував заступник начальника управління - начальник відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Кам’янського управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Борис Шишлаков.
Так, до державного бюджету надійшло 916,3 млн грн, до місцевих бюджетів - 1411,5 млн гривень.
За підсумками шести місяців поточного року єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування надійшло 817,6 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 65,3 млн гривень.
Сплатити майнові податки треба протягом шістдесяти днів від моменту отримання податкового повідомлення-рішення, - Кам’янське управління Головного управління
ДПС у Дніпропетровській області
Кожен власник нерухомості чи землі, який отримав податкове повідомлення-рішення про нараховану суму податку зобов’язаний протягом 60 днів перерахувати на зазначені реквізити суму визначеного платежу, - звертають увагу в Кам’янському управлінні Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Однак, якщо Ви отримали податкове повідомлення-рішення від ДПС про нараховану суму податку на майно, що Вам не належить, або ж повідомлення містить неточну інформацію щодо належного Вам майна, провести звірку можна у Центрах обслуговування платників.
Прийом відвідувачів у центрах обслуговування платників Кам'янського управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області здійснюється за таким графіком роботи:
з 10 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. (у п’ятницю з 10 год. 00 хв. до 15 год. 45 хв.) з обідньою перервою з 12 год. 00 хв. до 12 год. 45 хв., та з технічними перервами для санітарної обробки та провітрювання кожні дві години на 10 – 15 хв.
Такі зміни внесені в регламент роботи ДПС відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів», з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року № 500 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України».
Затверджено форму попередження про відповідальність
за порушення законодавства про працю

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 12.06.2020 набрав чинності наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 19.05.2020 № 919, яким затверджено форму попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.
Наказ № 919 опубліковано 12.06.2020 у бюлетені «Офіційний вісник України» № 45.

Щодо списання боргу з єдиного внеску

Кам’янське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що з 03.06.2020 набрав чинності Закон України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон № 592).
Відповідно до пункту 5 розділу I Закону № 592 розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) доповнено пунктом 915, згідно з яким підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом № 2464, несплачені станом на день набрання чинності Законом № 592 суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, по фізичних особах – підприємцях (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та по особах, які провадять незалежну професійну діяльність, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 592:
- фізичними особами – підприємцями (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування):
1) державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи – підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності
2) контролюючому органу – звітності по єдиному внеску за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;
- особами, які провадять незалежну професійну діяльність контролюючому органу:
1) заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску;
2) звітності по єдиному внеску за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.
Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) контролюючий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Контролюючим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:
1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592;
2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464.
У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті, контролюючий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.
Штрафні санкції до платника єдиного внеску за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом № 2464, за наведених умов не застосовуються.
Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до Закону № 2464 не підлягають поверненню.


Про підвищення податкової культури та
рівня обізнаності молодого покоління – на пресконференції

В інформаційному агентстві «Мост-Днепр» 03.07.2020 відбулася пресконференція на тему «Підвищення податкової культури та рівня обізнаності молодого покоління – це робота на перспективу».
У заході прийняла участь заступник начальника управління комунікацій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Любов Комліченко.
Вона звернула увагу на те, що важливим напрямом діяльності податкової служби є турбота про підростаюче покоління – майбутніх платників податків, виховання у молоді високої податкової культури. Стаючи громадянами держави, молодь має бути обізнана з вимогами законодавства та дотримуватись його.
Майбутнім платникам податків зі шкільної лави необхідно усвідомлювати, що податки відіграють важливе соціальне значення, тому їх сплата є почесним обов’язком кожного громадянина. Формування у молодих людей розуміння ролі, вагомості та місця податків у житті держави і суспільства, усвідомлення того, що своєчасна сплата податків забезпечує соціальний захист громадян України – це пріоритетна і важлива задача, адже прагнення представників податкової, щоб наша молодь отримала фундаментальні податкові знання, які стануть основою їх високої податкової культури.
Податкова культура, як одна з головних ознак громадянського суспільства, є складовою загальнонаціональної культури, а отже, містить:
1) знання своїх прав і обов’язків у процесі сплати податків (складова правової культури), удосконалення знань і розуміння податкових наслідків господарської діяльності (складова економічної культури);
2) усвідомлення громадянами всієї важливості для держави сплати податків, оцінювання соціальної корисності податкового законодавства і формування власного ставлення до податкової політики, діяльності податкових органів як представників держави;
3) уміння користуватися правовим інструментарієм у практичній діяльності, своєчасне представлення податкової звітності (складова фінансової культури), а також дотримання етичних норм у спілкуванні з працівниками контролюючих органів.
Любов Комліченко зауважила, що сьогоднішня зустріч – це необхідність, покликана потребою акцентувати увагу на тих питаннях, які найбільше турбують молодь.
На пресконференції розглядались питання, пов’язані з отриманням права на податкову знижку за навчання, щодо віку, з якого можливо займатись підприємницькою діяльністю та як отримати реєстраційний номер облікової картки платника податків, якщо дитині не виповнилося 14 років.
«Підвищення рівня обізнаності молодого покоління – це робота на перспективу і тому діяльність у цьому напрямку податкова служба продовжує і надалі, адже від виховання сьогоднішньої молоді залежить економічне і соціальне становище нашої країни і кожного її громадянина у майбутньому», – підсумувала Любов Комліченко.

Про надання електронних довірчих послуг за першу половину 2020 року

Кам’янське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС України (далі – ІДД ДПС) на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням https://acskidd.gov.ua/news повідомив, що набирає обертів сервіс повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом, яким з 01.01.2020 по 30.06.2020 скористалось близько 35,2 тис. фізичних осіб, а також більше ніж 35,6 тис. юридичних осіб. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року кількість користувачів сервісу збільшилась: на 67,2 % (фізичних осіб) та на 1,0 % (юридичних осіб).
ІДД ДПС – єдиний в Україні кваліфікований надавач електронних довірчих послуг, який надає електронні довірчі послуги усім без винятку суб’єктам господарювання, органам державної влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам і організаціям усіх форм власності та фізичним особам на безоплатній основі.
Не наражайтесь на небезпеку, залишайтесь вдома. Скористайтесь електронним сервісом повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом. Детальна інформація за посиланням

Платники Дніпропетровщини за перше півріччя 2020 року спрямували до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску 29,5 мільярдів гривень

За перше півріччя 2020 року платниками Дніпропетровщини спрямовано до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) 21 млрд 522,7 млн гривень.
Так, до державного бюджету надійшло 10 млрд 237,7 млн грн, до місцевих бюджетів регіону – 11 млрд 285 млн гривень.
За підсумками шести місяців поточного року єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування надійшло 7 млрд 967,7 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 209 млн гривень.

Закон України № 466: інформація для постійних представництв нерезидента

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників податку на прибуток підприємств, що змінами, внесеними Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», з п.п. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), починаючи з 23.05.2020, вилучено норми, які надавали можливість визначати суму прибутку постійного представництва нерезидента, що підлягає оподаткуванню в Україні, на підставі складення нерезидентом окремого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва, або у разі неможливості визначити шляхом прямого підрахування прибуток, отриманий нерезидентами з джерелом його походження з України, визначати оподатковуваний прибуток контролюючим органом як різницю між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7.
Підпункт 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 ПКУ передбачає єдиний порядок оподаткування податком на прибуток, відповідно до якого постійне представництво оподатковується в загальному порядку та визначає обсяг оподатковуваного прибутку відповідно до положень ст. 39 ПКУ.
Враховуючи вищевикладене, постійним представництвам нерезидента рекомендовано подавати, починаючи зі звітного періоду – півріччя 2020 року, Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями, та не застосовувати форму розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2016 № 544.
Відповідні роз’яснення надані листом ДПС України від 04.06.2020 № 8939/7/99-00-07-02-01-07.

Допомога по тимчасовій непрацездатності, виплачена ФОП
Фондом соціального страхування України, підлягає оподаткуванню ПДФО
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають, зокрема, фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах.
Норми встановлені ст. 18 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1105).
Статтею 20 Закону № 1105 встановлено види матеріального забезпечення та соціальних послуг за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.
Зокрема за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності надається такий вид матеріального забезпечення як допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною).
Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та тривалість її виплати визначені ст. 22 Закону № 1105.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, врегульовано Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
Оподаткування доходів ФОП визначено ст. 177 та главою 1 розділу XIV ПКУ.
Доходом ФОП є доходи, отримані виключно від здійснення підприємницької діяльності.
Відповідно до п. 177.6 ст. 177 ПКУ у разі якщо ФОП отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб.
Підпунктом 4 п. 292.11 ст. 292 ПКУ передбачено, що до складу доходу ФОП – платника єдиного податку, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються, зокрема суми коштів цільового призначення, що надійшли від фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Отже, дохід у вигляді матеріального забезпечення (допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною)), який виплачується Фондом соціального страхування України (далі – Фонд) не включається до доходу ФОП, проте оподатковується за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податків – фізичних осіб.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) регламентується розділом IV ПКУ, відповідно до п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 якого передбачено винятки, за якими отримані доходи платника ПДФО не включаються до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
Однак слід зауважити, що винятки, передбачені п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО 18 %, визначену ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Разом з тим, об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
Відповідно до п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.
Ставка військового збору становить 1,5 % об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ (п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Отже, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), нарахована (виплачена) ФОП Фондом, є об’єктом оподаткування ПДФО та військовим збором, а Фонд є податковим агентом щодо такого доходу.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі – Податковий розрахунок за ф. № 1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі – Порядок).
Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку, сума допомоги по тимчасовій непрацездатності відображається податковим агентом у Податковому розрахунку за ф. № 1ДФ під ознакою «127».

До фізособи, яка провадить незалежну професійну діяльність, у разі неведення книги обліку доходів та витрат застосовуються штрафні санкції

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику.
Норми визначені п. 178.6 ст.178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, форма Книги, яку ведуть фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядок її ведення затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481.
Згідно зі ст. 121 ПКУ ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень.
Статтею 1641 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 17 грудня 1984 року № 8073-Х зі змінами та доповненнями визначено, що неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат громадянами, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Слід зазначити, що з урахуванням норми п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2020 року № 255) зі змінами, що діяла до 21.05.2020, та п.п. 2 п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» із змінами на період дії карантину тимчасово дозволено фізичним особам – підприємцям та фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, вести облік доходів і витрат без використання книг обліку доходів і витрат (книг обліку доходів), якщо ведення зазначених книг повинно розпочатися після встановлення карантину, за умови подальшого подання такими особами книг обліку доходів і витрат (книг обліку доходів), до яких внесені дані про доходи і витрати, отримані (здійснені) ними, для реєстрації до контролюючих органів протягом трьох місяців з дня прийняття рішення про відміну карантину.

Юридична особа – «пільговик», яка надає в оренду земельні ділянки,
сплачує земельний податок на загальних підставах

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що органи місцевого самоврядування встановлюють, зокрема пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
Норми встановлені п. 284.1 ст. 284 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 284.3 ст. 284 ПКУ якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, земельний податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.
Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування.
У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин) (п. 287.7 ст. 287 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, юридичні особи, які користуються пільгами з земельного податку, та надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, земельний податок за площі, надані в оренду, сплачують на загальних підставах з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель, споруд (їх частин).


Урочиста нарада ДПС з нагоди Дня податківця України
Сьогодні, 02 липня 2020 року, відбулась урочиста нарада ДПС України у режимі відеозв’язку, присвячена професійному святу – Дню податківця України, встановленого Указом Президента України від 25 червня 2020 року № 252/2020.
У нараді прийняли участь фахівці ДПС України та її територіальних органів, представники Всеукраїнської громадської організації «Асоціація ветеранів державної податкової служби України», Всеукраїнської профспілки працівників органів ДПС, ВГО «Асоціація платники податків України», Громадської Ради при ДПС України, рад обласних організацій профспілок і ветеранських осередків Всеукраїнської громадської організації «Асоціація ветеранів державної податкової служби України».
Голова ДПС Олексій Любченко привітав усіх податківців з професійним святом.
Він зазначив, що провідна роль податкової служби має велике значення для нашої держави. Завдяки значному внеску ДПС у наповненні бюджетів усіх рівнів зберігається економічна стабільність в країні.
Олексій Любченко висловив подяку податківцям за гідне виконання своїх обов’язків, за розуміння важливості завдань, які ставить керівництво держави перед податковою службою.
Він побажав усім працівникам податкової служби міцного здоров’я, здійснення мрій, удачі, чудового настрою, добробуту та натхнення.
Стояти на сторожі добробуту держави – місія складна і почесна. Податківці успішно справляються зі своїми службовими обов’язками завдяки своєму величезному досвіду і знанням.
Основне завдання органів ДПС – зробити процес і результат сплати податків приємною і почесною місією для кожного громадянина України.
Очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб щиро привітала з Днем податківця України колектив податківців Дніпропетровської області та ветеранів податкової служби регіону.
Вона відзначила високий професіоналізм і майстерність фахівців податкової служби, а також їх вагомий внесок у забезпечення реалізації податкової політики держави і висловила впевненість, що вони й надалі докладатимуть усіх зусиль, щоб державна скарбниця завжди була повною.
Звернувшись до ветеранів податкової служби області, Ганна Чуб висловила подяку за їх багатий досвід та той великий внесок, зроблений задля становлення та розвитку податкової служби.
Вона побажала колегам принциповості та відповідальності, оптимізму та наснаги у повсякденній роботі, міцного здоров’я, щастя, миру та благополуччя.
Податківець – це звучить гордо!

Законом України № 466 запроваджено зміни в оподаткуванні ПДВ, пов’язані з зовнішньоекономічною діяльністю

Кам’янське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема у частині адміністрування ПДВ.
Так, базою оподаткування для операцій з експорту товарів є договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена у митній декларації (п. 189.17 ст. 189 ПКУ).
У декларації з ПДВ, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 із змінами (рядки 2.1 та 2.2) зазначаються обсяги експортної операції (база оподаткування), яка визначається, як договірна (контрактна) вартість товарів, зазначена у графі 42 «Ціна товару» митної декларації.
Експорт соєвих бобів, насіння свиріпи та ріпаку з 23.05.2020 оподатковуються за нульовою ставкою.
Імпорт племінних чистопородних тварин за кодами УКТ ЗЕД, встановленими п. 197.18 ст. 197 ПКУ, підлягає оподаткуванню ПДВ на загальних підставах, крім тих, що здійснюється сільськогосподарськими товаровиробниками, які звільняються від оподаткування. При цьому подальша поставка перелічених категорій тварин (у тому числі і сільськогосподарськими товаровиробниками) оподатковується у загальному порядку.
Слід зазначити, що податковий кредит при імпорті товарів також доступний за тимчасовими митними деклараціями при дотриманні умов, визначених п. 198.6 ст. 198 ПКУ.

Закон України № 466: зміни в оподаткуванні ПДФО

Кам’янське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) передбачено низку змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які стосуються податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО).
Так, зокрема відповідно до статей 164 і 165 ПКУ не оподатковуються ПДФО:
відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;
суми пенсій, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму;
► сума страхових (регламентних) виплат, страхових відшкодувань, що здійснюються Моторним (транспортним) страховим бюро України (сума не може перевищувати розмір шкоди, фактично заподіяної вигодонабувачу (бенефіціару), що визначається за звичайними цінами на дату такої страхової виплати).
Згідно з оновленим п. 170.2.2 ст. 170 ПКУ до продажу інвестиційного активу прирівнюються операції з повернення платнику ПДФО коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним (або особою, у якої інвестиційний актив був придбаний прямо чи опосередковано) до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника ПДФО з числа засновників (учасників) такого емітента, зменшення статутного капіталу такого емітента чи ліквідації такого емітента.
У разі продажу або придбання платником ПДФО інвестиційних активів до/у нерезидентів – пов’язаних осіб або нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України, доходи та витрати за такими операціями визначаються:
у розмірі не нижче звичайної ціни – у разі продажу платником податку інвестиційного активу;
у розмірі не вище звичайної ціни – у разі придбання платником податку інвестиційного активу.
Це положення не застосовується, якщо покупцем інвестиційного активу є прямо або опосередковано контрольована іноземна компанія, у якої продавець інвестиційного активу є контролюючою особою та яка залишається власником зазначеного інвестиційного активу станом на кінець звітного періоду, у якому відбулося відчуження інвестиційного активу.
Також Законом № 466 до ст. 170 ПКУ додано новий п. 170.13, яким визначено порядок оподаткування прибутку та доходів контрольованих іноземних компаній.
Так, платник ПДФО – резидент, що визнається контролюючою особою щодо контрольованої іноземної компанії, зобов’язаний визначити частину прибутку контрольованої іноземної компанії та включити її до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації про майновий стан і доходи та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, тобто 18 %. Норма набере чинності з 01.01.2021.
Законом № 466 запроваджено зміни в оподаткуванні продажу нерухомості, а саме:
оподаткування за ставкою 18 % доходу, отриманого платником податку від продажу протягом звітного податкового року третього та наступних об’єктів нерухомості. Перший об’єкт на рік залишається за нульовою ставкою, другий – за ставкою 5 % (п. 172.2 ст. 172 ПКУ);
звільняється від сплати 5 % ПДФО під час продажу об’єкт незавершеного будівництва за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки (п.172.1 ст.172 ПКУ).


Закон України № 466: новації податкового законодавства
у разі стягнення податкового боргу

Кам’янське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни щодо стягнення податкового боргу.
1. Закріплено право центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальних органів:
аналізувати фінансовий стан платника податків, що має податковий борг, та стан забезпечення такого боргу податковою заставою (п.п. 20.1.11 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі – ПКУ));
► звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі (п.п. 20.1.34 1 п. 20.1 ст. 20 ПКУ).
2. Розширено підстави звільнення майна платника податків, які мають податковий борг, з під податкової застави ( п. 93.1 ст. 93 ПКУ), а саме:
отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочення (відстрочення) (п. 93.1.1 ст. 93 ПКУ);
отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених статтею 55 ПКУ, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов’язання ( п. 93.1.4 ст. 93 ПКУ);
отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 92 ПКУ (п. 93.1.6 ст. 93 ПКУ).
3. Скорочено строк, протягом якого контролюючим органом не проводяться стягнення коштів та продаж майна боржників з 60 до 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПКУ).
4. Також скорочено строк, протягом якого боржник має право самостійно здійснити оцінку заставленого майна шляхом укладання договору з оцінювачем з двох місяців до одного місяця ( п. 95.12 ст. 95 ПКУ).
5. Збільшено з 1 млн грн до 10 млн грн суму, заявлену до розстрочення, відстрочення, або суму розстрочених, відстрочених грошових зобов’язань чи податкового боргу, щодо яких переносяться строки сплати, що виходять за межі одного та/або більше бюджетних років, рішення щодо яких приймається керівником (його заступником, або уповноваженою особою) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 100.9 ст. 100 ПКУ).
6. Розширено перелік безнадійного податкового боргу, який підлягає списанню, згідно з ст. 101 ПКУ, а саме:
податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку, або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури (п.п. 101.2.6 ст. 101 ПКУ).
7. Підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено п. 11, відповідно до якого встановлено, що стягнення заборгованості з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань здійснюється у порядку, визначеному статтями 59 і 60 глави 4, статтями 87 – 101 глави 9 розділу II ПКУ.

Альтернатива легалізації праці відсутня

Кам’янське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що питання легалізації виплати заробітної плати і зайнятості населення є одним із важливих питань, якому контролюючі органи постійно приділяють увагу.
На різних заходах, які проводяться податковими органами спільно з Державною службою України з питань праці стосовно детінізації трудових відносин. роботодавцям рекомендується вживати всі можливі заходи з метою додержання діючого трудового законодавства щодо виплати заробітної плати не нижче від мінімального розміру.
Погоджуючись на «тіньову» зайнятість, найманим працівникам необхідно розуміти, що їх очікують ризики, пов’язані із захистом своїх трудових прав та соціальним захистом у разі різних життєвих обставин.
Адже роботодавець, ухиляючись від оформлення трудових відносин, позбавляє працівників права на основну та додаткову відпустки, на оплату лікарняного, на дотримання встановленої законодавством норми тривалості робочого часу, на допомогу по безробіттю, на соціальні гарантії, встановлені колективним договором, на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та пенсійне забезпечення.
Крім того, від незадекларованої праці бюджет недоотримує необхідні кошти.
Отже, альтернатива легалізації праці відсутня: зайнятість працюючих повинна бути офіційно оформлена відповідно до законодавства, а заробітна плата повинна бути прозорою, зі сплатою усіх податків і зборів.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ситуації з блокуванням податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) у кожного платника ПДВ різні.
Нагадуємо про нормативні акти, згідно з якими відбувається блокування ПН/РК.
Так, починаючи з 01.02.2020 основними нормативними документами, на підставі яких проводиться припинення реєстрації ПН/РК, є Постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Постанова № 1165), якою, зокрема затверджено Порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (далі – Порядок), та наказ Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Порядком, зокрема, встановлено:
критерії ризиковості платника податку на додану вартість;
перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ;
критерії ризиковості здійснення операцій;
форма Рішення про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку;
Таблиця даних платника податку на додану вартість;
форма Рішення про врахування/неврахування Таблиці даних платника податку на додану вартість;
форма Рішення про неврахування Таблиці даних платника податку на додану вартість.
Постановою № 1165 також затверджено Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яким визначено форми Скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток 1), Заяви про відкликання скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток 2) та Рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток 3).
Це надає платникам ПДВ можливість адміністративного оскарження рішень про відмову у реєстрації ПН/РК.

Законом України № 466 змінено розмір деяких штрафних санкцій

Кам’янське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466-IX) внесено зміни, зокрема до ст. 119 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо порушення платником податків порядку подання інформації про фізичних осіб – платників податків.
Відповідно до п. 119.1 ст. 199 ПКУ неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1 020 гривень (раніше 510 гривень).
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 2 040 гривень (раніше 1 020 гривень).
Зазначені вище штрафи не застосовуються у випадках, якщо недостовірні відомості або помилки в податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 ПКУ.
Оформлення документів, що містять інформацію про об’єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків без зазначення реєстраційного номера облікової картки платника податків, у випадку, коли законодавство вимагає від особи – резидента отримання такого номера, або з використанням недостовірного реєстраційного номера облікової картки платника податків, крім випадків, визначених п. 119.1 ст. 119 ПКУ, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 340 гривень (раніше 170 гривень) (п. 119.2 ст. 119 ПКУ).
Штрафи, передбачені пунктами 119.1 та 119.2 ст. 119 ПКУ не застосовуються у випадках, якщо помилки щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків у податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку були виправлені податковими агентами самостійно, у тому числі протягом 30 календарних днів з дня надходження повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом (п. 119.3 ст. 119 ПКУ).


Роботодавцям про способи подання
повідомлення про прийняття працівника на роботу

Кам’янське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до Порядку повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 413), повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби (далі – ДПС) за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Порядку № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
► засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг;
на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.
Повідомленням про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації є відомості, отримані органами ДПС з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Запровадження програмних РРО: відповіді на актуальні питання

Кам’янське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що законами України від 20 вересня 2019 року № 128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» із змінами запроваджено низку новацій у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій.
З урахуванням вищезазначеного Державною податковою службою України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/422912.html наведені відповіді на актуальні питання стосовно використання програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО).
1. В який момент часу формується діапазон номерів для ПРРО
і яким чином він поповнюється?

Перша порція діапазону номерів (2 000) видається під час реєстрації ПРРО.
За заявою суб’єкта господарювання таку кількість може бути збільшено, виходячи із розрахунку максимальної кількості розрахункових документів (чеків), які формуються ПРРО в режимі онлайн протягом 36 годин безперервно протягом календарного року.
Щоразу після приймання фіскальним сервером ДПС від ПРРО пакета створених ним копій чеків із присвоєними ним фіскальними номерами із діапазону, для такого ПРРО формується наступна порція фіскальних номерів.
Кількість виданих (зарезервованих) номерів відповідає кількості отриманих фіскальним сервером (використаних таким ПРРО) номерів.
2. В який момент списуються фіскальні номери із виданого фіскальним сервером ДПС діапазону номерів для відповідного ПРРО?

Засобами фіскального сервера ведеться облік виданих діапазонів для ПРРО із присвоєнням відповідного статусу фіскальним номерам: зарезервовані (видані, але не направлені до фіскального сервера), використані (направлені до фіскального сервера та прийняті фіскальним сервером розрахункові документи з присвоєними фіскальними номерами з діапазону).
Фіскальний сервер формує та видає нові фіскальні номери на заміну використаним щоразу після приймання від ПРРО пакета створених розрахункових документів з фіскальними номерами. Таким номерам присвоюється статус «використані».
3. З якого часу здійснюється відлік 36 годин,
дозволених для роботи ПРРО в режимі офлайн?

Відлік часу, протягом якого ПРРО працював у режимі офлайн, починається від дати та часу, зазначених у повідомленні про проведення розрахункових операцій в режимі офлайн з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн», до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «завершення режиму офлайн», а також від дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «завершення режиму офлайн», до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн», якщо в період між такими строками фіскальним сервером не було зареєстровано розрахункових документів у режимі онлайн-обміну.
4. Чи накладається електронна мітка часу на розрахункові документи,
що створюються ПРРО в режимі офлайн?

Під час роботи ПРРО в період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером та за наявності інтернет-зв’язку або мобільного інтернет-зв’язку електронна позначка часу на розрахункові документи накладається надавачем електронних довірчих послуг.
5. Яким чином покупець зможе перевірити розрахунковий документ (чек), виданий ПРРО, що працює у режимі офлайн?

У розрахунковому документі (чеку) має обов’язково бути наявна позначка про проведення розрахункової операції в режимі офлайн.
Перевірити наявність цього чеку в базі даних ДПС можливо через Електронний кабінет після завершення роботи ПРРО в режимі офлайн та передачі ним чека/чеків до фіскального сервера.
Інформація про фіскальні номери, що увійшли до діапазону для використання ПРРО, що працює у режимі офлайн, буде оприлюднена в Електронному кабінеті із зазначенням даних про фіскальний номер ПРРО та про суб’єкта господарювання, для ПРРО якого зарезервовано фіскальні номери.
6. Чи може один суб’єкт господарювання реєструвати
та застосовувати ПРРО поряд із класичними РРО?

Законодавчо не встановлено заборон та обмежень щодо застосування одним суб’єктом господарювання ПРРО поряд із класичними РРО.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.
Порядок оскарження рішень контролюючих органів в адміністративному порядку визначено ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Водночас, Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02.04.2020, підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено п. 528.
Відповідно до вимог п. 528 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі – завершується дія карантину), зупиняється перебіг строків, встановлених ст. 56 ПКУ (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, та/або які не розглянуті станом на 18.03.2020. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених, зокрема ст. 56 ПКУ.
З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, перебіг строків, які зупинялися відповідно до п. 528 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.
Тобто, якщо скарга на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) подана у період з 02 квітня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину або не розглянута станом на 18.03.2020 і строк прийняття рішення по такій скарзі припадає на період з 02 квітня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, то прийняття рішення по скарзі поза межами строків, визначених ст. 56 ПКУ, не призводить до задоволення скарги.
Водночас, з урахуванням того, що першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, перебіг строків, які зупинилися, продовжується, то комісія центрального рівня має право прийняти рішення щодо розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН з першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.

За несвоєчасну сплату ПДФО за наслідками поданої
декларації про майновий стан і доходи передбачена відповідальність

Кам’янське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що деклараційна кампанія 2020 року добігла до кінця.
Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» строки подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за 2019 рік і сплати податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та військового збору, зазначених у такій Декларації, відтерміновано.
Граничний строк подання Декларація за 2019 рік без застосування штрафних санкцій у 2020 році перенесено на 30.06.2020.
Податкові зобов’язання, визначені фізичними особами у такій Декларації, мають бути сплачені до 01 жовтня 2020 року.
Згідно з п. 126.1 ст. 126 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Крім цього, при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником ПДФО або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).
Згідно з п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Юрособа має право власності на нежитлове приміщення у багатоквартирному жилому будинку: коли сплачується земельний податок?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників на те, що земельний податок справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Норми визначені п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Плату за землю сплачують власники землі та землекористувачі з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).
Відповідно до статей 125 та 126 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ) право власності на земельну ділянку, право постійного користування, а також право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації таких прав.
При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (п. 287.6 ст. 287 ПКУ).
Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (п. 287.8 ст. 287 ПКУ).
Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, та прибудинкові території державної або комунальної власності надаються у постійне користування підприємствам, які здійснюють управління такими будинками. Разом з тим, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, та прибудинкові території, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ст. 42 ЗКУ).
Враховуючи вищевикладене, обов’язок сплачувати земельний податок та подавати податкову декларацію з цього податку у юридичної особи, яка має право власності на будівлю, споруду (її частину), настає з дня виникнення права власності/користування земельними ділянками, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини).
Звертаємо увагу, що оскільки обов’язок сплачувати земельний податок та подавати податкову декларацію з цього податку настає з моменту набуття відповідного права на земельну ділянку, то власнику нежитлового приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку необхідно оформити таке право.

Визначення платників екологічного податку

Кам’янське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:
► викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;
скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;
► розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання);
► утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);
тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Довідково: розміщення відходів – це постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів (п.п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

До уваги платників єдиного внеску!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 03 червня 2020 року набрав чинності п. 5 розділу І Закону України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (Закон № 592).
Зазначеним пунктом Закону № 592 розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» розділу Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (Закон № 2464) доповнено п. 915.
Відповідно до цього пункту підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом № 2464, несплачені станом на день набрання чинності Законом № 592 з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 592:
а) платниками – фізичними особами – підприємцями (ФОП), які обрали загальну систему оподаткування – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи ФОП заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу – звітності відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;
б) особами, які провадять незалежну професійну діяльність – до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.
Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:
1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592;
2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464.
У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.
Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені п. 7 частини 11 ст. 25 Закону № 2464, за наведених умов не застосовуються.
Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно Закону № 2464 не підлягають поверненню.


Звертайте увагу на правильність заповнення платіжних документів
Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з метою уникнення помилок та запобігання нарахування штрафних санкцій при сплаті платежів, необхідно дотримуватися вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів» (із змінами) (далі - наказ №666).
У вказаному Порядку наведені приклади заповнення поля «Призначення платежу» у різних випадках.
Особливу увагу при заповненні цього поля потрібно приділяти правильності визначення коду видів сплати.
Перелік кодів видів сплати за податками, зборами та митними платежами наведено в додатку до наказу №666.
За правильність заповнення реквізитів в платіжних документах відповідальність несе не банківська установа, а платник податків.

Протидія корупції в органах ДПС України

Одним із важливих аспектів сучасної державної правової політики в Україні є реформування системи запобігання і протидії корупції. Досягнення успіху у цьому процесі є передумовою для формування у суспільстві довіри до влади, зростання економічного потенціалу держави, покращення добробуту громадян України.
Корупція – багатоаспектне соціально – економічне, політичне, правове та морально-етичне явище, яке складається з цілого комплексу протиправних дій і неетичних вчинків та завдає істотної шкоди нормальному функціонуванню моральних та правових відносин у суспільстві й державі.
Удосконалення антикорупційного законодавства України, утворення нових антикорупційних інституцій зумовило останнім часом докорінні зміни національної системи запобігання та протидії корупції.
Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні визначені Законом України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 за № 1700-VII (далі – Закон). Закон покликаний сприяти запобіганню корупції через застосування превентивних антикорупційних механізмів, виявленню корупційних правопорушень та усунення їх наслідків.
Відповідно до статті 65 Закону за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень особи, уповноважені на виконання функцій держави, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Окремо необхідно зазначити, що у Кримінальному кодексі України визначено також відповідальність за пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди службовій особі (стаття 369). Тобто особа, яка пропонує, надає, обіцяє неправомірну вигоду, також несе кримінальну відповідальність.
Запобігання проявам корупції є одним з найвідповідальніших напрямів в діяльності органів Державної податкової служби України, а запорука успіху у боротьбі з корупцією - це прозорість та відкритість.
Залишити інформацію щодо неправомірних дій та бездіяльності працівників органів ДПС та інших питань можна зателефонувавши до Контакт-центру ДПС за номером 0800-501-007 та обравши відповідний напрямок у меню інтерактивного голосового автовідповідача (4 – для залишення інформації на сервіс «Пульс»).


Cервіс «Пульс» ДПС України
приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання цілодобово

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що сервіс «Пульс» ДПС України приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДПС та її територіальних органів (далі – Інформація).
Заявники можуть надати Інформацію за телефоном 0800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та на електронну пошту idd@sfs.gov.ua .
Інформація приймається цілодобово.
При наданні Інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування підприємства, установи, організації, суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.
У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.
Про результати розгляду Інформації клієнти повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.
Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів чи систем; відомості що надходить до інформаційно-довідкового департаменту ДПС електронною поштою щодо мінімізації сплати податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Кам’янське управління нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.
Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.
Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «4»).

Сільськогосподарським підприємством Хмельниччини відшкодовано 2,5 млн гривень завданих державі збитків
Слідчими ГУ ДФС у Хмельницькій області під процесуальним керівництвом прокуратури області до суду направлено кримінальне провадження за ч.2 ст.212 Кримінального кодексу України щодо керівника одного із сільськогосподарських підприємств регіону.
Під час розслідування встановлено, що у 2015 році заступник Голови правління селянського фермерського господарства придбав у третіх осіб зернові культури, які видав за власно вирощені, що надало змогу підприємству використати спеціальний режим оподаткування. Внаслідок чого державному бюджету завдано збитки у вигляді несплати 2,5 млн гривень податку на додану вартість.
Завдяки вжитим в ході слідства заходам, завдані державі збитки відшкодовано у повному обсязі.
На даний час кримінальне провадження скеровано до суду для розгляду по суті.
Столичним продавцем електрообладнання відшкодовано 2,9 млн гривень завданих державі збитків
Слідчими ГУ ДФС у м. Києві під процесуальним керівництвом прокуратури міста до суду направлено кримінальне провадження за підозрою службової особи підприємства, яке реалізовує електрообладнання виробництва Китайської Народної Республіки.
Під час розслідування встановлено, що підприємством здійснювалась реалізація товарно-матеріальних цінностей невідомого походження, придбання яких відображено від одного із контрагентів, яким фактично такий товар не поставлявся. Такі дії призвели до ухилення від сплати ПДВ у розмірі 2,9 млн гривень.
Завдяки вжитим в ході слідства заходам, завдані державі збитки відшкодовано у повному обсязі. У зв’язку з цим до суду скеровано кримінальне провадження з клопотанням про звільнення вищевказаної особи від кримінальної відповідальності.
Податковою міліцією забезпечено відшкодування до бюджету понад 471 млн гривень збитків у кримінальних провадженнях, спрямованих до суду, – Сергій Солодченко
Про це вчора, в ході онлайн засідання Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, зазначив виконуючий обов’язки Голови Державної фіскальної служби України Сергій Солодченко.
«В доволі непростих умовах реформування, Державна фіскальна служба України продовжує виконувати свої функції та завдання, визначені Державою. І в нас є відповідні результати діяльності», – зауважив в.о Голови.
За його словами, станом на 26 червня 2020 року у проваджені слідчих ДФС перебувало 3421 кримінальне провадження, з яких 1,5 тисячі – залишок попередніх періодів. 1915 проваджень було розпочато у 2020 році. На сьогодні 858 справ вже закінчено. З них – 373 направлено до суду з обвинувальними актами. Ще 165 проваджень спрямовано до суду для звільнення від кримінальної відповідальності, в тому числі й на підставі ч. 4 ст. 212 Кримінального кодексу України, тобто для закриття справ у зв’язку з відшкодуванням збитків. У спрямованих до суду провадженнях слідчими забезпечено відшкодування завданої злочинами шкоди у сумі 471,3 мільйони гривень. Це на 64,7 млн гривень більше ніж за аналогічний період минулого року.
«Крім того, з початку року було закінчено 11 кримінальних проваджень про злочини, вчинені організованими групами, до складу яких входило 36 осіб. З урахуванням того, що наразі, на всю країну, ми маємо укомплектованими близько 450 посад слідчих ДФС, це вагомий показник», – акцентував керівник Служби.
Також, в ході засідання членів Комітету, він зосередив увагу на тому, що податкова міліція займається лише оперативною та слідчо-розшуковою діяльністю. Її дії регламентуються переважно нормами Кримінального процесуального Кодексу, Кримінального Кодексу та Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність».
«Податкова міліція, при отриманні заяви або повідомлення про злочин, повинна зареєструвати в ЄРДР кримінальні провадження. Це передбачено статтею 214 КПК. Не дивлячись на це, наразі маємо значно меншу кількість таких проваджень ніж в минулому. Спрямовуємо зусилля не на кількісні показники, а на ефективність розслідування. Разом зі зменшенням кількості кримінальних проваджень зменшується й тиск на бізнес», – наголосив Сергій Солодченко.
Керівник ДФС доповів про боротьбу з нелегальними АЗС, спиртом, алкоголем та цигарками
Від початку року за участі працівників ДФС демонтовано 548 нелегальних заправних комплексів, власники яких не мали жодних дозвільних документів чи ліцензій на таку діяльність. Про це, в ході онлайн засідання Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики зазначив виконуючий обов’язки Голови Державної фіскальної служби України Сергій Солодченко.
«Більшість заправних станцій в Україні все ж мають ліцензії на таку діяльність, але умови їх надання – це питання не до податкової міліції. Ми не перевіряємо ліцензійні умови. В поле зору відомства потрапляють лише ті АЗС, які не мають жодних документів», – розповів керівник ДФС.
Відповідаючи на питання представників Комітету, він також повідомив, що загалом, від початку року, ДФС вилучено з незаконного обігу підакцизних товарів на суму 1,4 мільярди гривень.
«Стосовно нелегального спирту, підроблених горілчаних та інших алкогольних напоїв – це потужний напрямок щоденної роботи. Лише нещодавно вилучили 280 тисяч пляшок горілки невідомого походження. І це лише один із значних епізодів. Також, вистачає дрібних порушень обігу підакцизних товарів, це близько тисячі складених адміністративних протоколів. Але й це наша щоденна робота, яку ми проводимо не зупиняючись», – розповів Сергій Солодченко.
Також, він повідомив, що на сьогодні, на відповідальному зберіганні знаходиться 5 контейнерів підроблених тютюнових виробів, які нещодавно було вилучено в Одесі. «Ми готові до їх публічного знищення разом з представниками Комітету, Асоціації «Укртютюн» та громадськістю», – підкреслив Сергій Солодченко.
В Одеській області припинено діяльність з виробництва фальсифікату
Співробітники податкової міліції ГУ ДФС в Одеській області, під процесуальним керівництвом прокуратури Одеської області, припинили діяльність, пов’язану з незаконним виробництвом підакцизних товарів.
В рамках досудового розслідування за статтями ч. 3, ч. 1 ст. 204 КК Кримінального кодексу України встановлено, що мешканець Овідіопольського району Одеської області, здійснює незаконне виробництво підакцизних товарів, з метою їх збуту. Алкогольні напої виготовляються з недоброякісної сировини, що може становити загрозу для життя та здоров’я людей.
В ході проведення санкціонованих обшуків вилучено близько 8 тисяч літрів спиртовмісної суміші, транспортний засіб, що використовувався для перевезення недоброякісної продукції та обладнання. Загальна сума вилучених товарно-матеріальних цінностей складає 2,8 млн. гривень.
Слідчі дії тривають.
В Одеському морському торгівельному порту під виглядом «тканини» виявили майже 747 тисяч пачок нелегальних цигарок
Співробітники податкової міліції та УВБ ГУ ДФС в Одеській області спільно з працівниками УСБУ в Одеській області, під процесуальним керівництвом прокуратури Одеської області, зупинили незаконне переміщення та територію України 746 970 пачок нелегальних цигарок.
В рамках розслідування кримінального провадження за ст. 212 Кримінального кодексу України встановлено, що зазначені тютюнові вироби були завезені на територію України з приховуванням від митного оформлення, під виглядом заявленого вантажу «тканина».
В ході проведення санкціонованого обшуку на території Одеського морського торгівельного порту вилучено зазначений вантаж, орієнтовна вартість якого складає 26 млн гривень.
Слідчі дії тривають.
«Оптовик» фруктів та овочів Одещини відшкодував 2,9 млн гривень завданих державі збитків
Співробітниками податкової міліції ГУ ДФС в Одеській області під процесуальним керівництвом прокуратури області у червні поточного року направлено до суду кримінальне провадження за підозрою керівника одного із підприємств Одещини у несплаті податків в сумі 2,9 млн гривень.
Слідством встановлено, що керівник підприємства, основним видом діяльності якого є оптова торгівля фруктами й овочами, при здійсненні фінансово-господарської діяльності, у період з січня по грудень 2019 року, з метою ухилення від сплати податків реалізував за готівкові кошти товарно-матеріальні цінності без відображення цих операцій у бухгалтерському обліку та податковій звітності підприємства.
Такі незаконні дії призвели до ненадходження до державного бюджету України податків у сумі 2,9 млн гривень.
За результатами заходів, вжитих під час розслідування, завдані державі збитки відшкодовано у повному обсязі. У зв’язку з цим до суду направлено клопотання про звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності.
До суду направлено обвинувальний акт стосовно агропідприємства, яке ухилилось від сплати ПДВ на суму 7 млн гривень
Слідчими ГУ ДФС у Запорізькій області під процесуальним керівництвом прокуратури Запорізької області закінчено досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом умисного ухилення від сплати податків та легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, вчиненого групою осіб з числа службових осіб і засновників сільськогосподарського підприємства Запорізької області.
Встановлено, що службові особи сільськогосподарського підприємства, діючи за попередньою змовою, надали завідомо неправдиві звітні відомості щодо площі орендованих земельних ділянок, обсягів постачання та відсотку питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг за 2015 рік. Такі дії призвели до безпідставного поширення на підприємство спеціального режиму оподаткування у сфері сільського господарства. В підсумку підприємство умисно ухилилось від сплати ПДВ на суму 7,0 млн гривень.
У подальшому зазначені кошти були легалізовані шляхом здійснення фінансових операцій у виробничих цілях підприємства.
Під час досудового розслідування накладено арешт на транспортні засоби і сільськогосподарську техніку агропідприємства, а також корпоративні права підозрюваного загальною вартістю 2 млн гривень.
У червні 2020 року до суду направлено обвинувальний акт відносно керівника зазначеного підприємства.
Варто зауважити, що у грудні минулого року до суду направлено обвинувальний акт відносно іншого учасника вказаних кримінальних правопорушень – попереднього керівника цього ж підприємства, який на теперішній час розглядається судом.
Сергій Солодченко: Рівень довіри до податкової міліції складає лише 20,6%
Державна фіскальна служба України провела власне опитування думки українців щодо рівня довіри до податкової міліції. Воно показало, що повністю довіряють і підтримують податкових міліціонерів лише 20,6% респондентів.
Як розповів в.о. Голови ДФС України Сергій Солодченко, не довіряють податковій міліції понад 60% опитаних. «ДФС вперше запитала у суспільства, чи дійсно податковій міліції не довіряє більшість українців. І хоч у дослідженні взяла участь невелика кількість людей, треба визнати, що його результати є доволі невтішними, проте показовими», – зазначив Сергій Солодченко.
Загалом, в опитуванні ДФС взяли участь понад 290 респондентів з більшості регіонів України. При тому переважна більшість опитаних припадає на жителів Києва (26,8% респондентів), Київської (11,3%) та Одеської (9,3%) областей. Майже половина респондентів – це фізичні особи.
61 % опитаних на запитання, коли вони востаннє зіштовхувались з неправомірними діями співробітників податкової міліції, вказали період до 2018 року. І лише у 18% – травень-червень поточного року.
Щонайменше 78% опитаних мали досвід взаємодії з податковою міліцією та в майже 57% випадках він був негативним. 38% респондентів назвали причиною взаємодії з податківцями - розслідування правопорушення відносно партнерів. Найбільше незадоволення у спілкування зі співробітниками податкової міліції у респондентів викликає «упереджене ставлення» (45%), ще у 39% - «некомпетентність».
Опитування думки громадян та бізнесу показало, що вони переважно не вірять у зміну філософії роботи податкової міліції. На це вказали майже 55 % опитаних.
«Необхідно розмежувати два найбільш показових моменти, які нам дало дослідження. Рівень недовіри через негативний досвід у зв’язку з неправомірними діями податкової міліції, який мав місце у минулому, – і на це ми не можемо вплинути. Та рівень упередженого ставлення до платників податків й некомпетентність працівників податкової міліції – з цим можна і необхідно боротись”, – вважає керівник ДФС.
Він повідомив, що ДФС наразі розпочала діалог зі Службою внутрішніх доходів Сполучених Штатів Америки щодо можливості підвищення рівня підготовки українських спеціалістів з розслідувань економічних правопорушень, а також запозичення досвіду для зростання фахового рівня податкової міліції. Серед можливих форматів: тренінги, дистанційне навчання тощо.
Сергій Солодченко також вважає, що в стратегічному аспекті недовіру суспільства до податкової міліції можна виправити лише інституційними змінами, тобто адаптацією існуючої служби до норм та правил, за якими в подальшому працюватиме єдиний орган з протидії економічним злочинам.
Підприємство Одещини, яке реалізовує посуд, відшкодувало 3 млн гривень завданих державі збитків
Співробітниками ГУ ДФС в Одеській області, під процесуальним керівництвом обласної прокуратури, у червні поточного року, направлено до суду клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності директора одного із підприємств Одещини, який ухилився від сплати 3 млн гривень податків.
В ході досудового розслідування встановлено, що упродовж 2019 року службові особи зазначеного підприємства, реалізуючи посуд, не відображали вказані операції у податковій звітності, з метою ухилення від оподаткування.
Враховуючи, що завдяки вжитим у ході розслідування заходам завдані державі збитки відшкодовані у повному обсязі, судом буде вирішено питання про звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності.
На Полтавщини викрито схему незаконної закупівлі та експорту пухо-пір’яної суміші та горіху волоського
Слідчими ГУ ДФС у Полтавській області під процесуальним керівництвом прокуратури області за підтримки ГУ НП у Полтавській області викрито схему незаконної закупівлі та експорту пухо-пір’яної суміші та горіху волоського.
В рамках досудового розслідування кримінального провадження за ознаками ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України (умисне ухилення від сплати податків в особливо великому розмірі) встановлено групу осіб, яка налагодила закупівлю у населення за готівкові кошти пухо-пір’яної суміші та волоського горіха. В подальшому зазначена продукція експортувалась до Німеччини, Російської Федерації, Туреччини, Ірану, Албанії та інших країн з використанням суб’єктів господарської діяльності з ознаками фіктивності.
При цьому, товар придбавався за готівкові кошти, без відображення в облікових документах підприємств. Продавцями товару були, нібито, фізичні особи-підприємці, які перебувають на спрощеній системі оподаткування. Такі удавані правочини дали змогу безпідставно завищувати валові витрати та незаконно конвертувати безготівкові кошти в готівку.
У ході проведених санкціонованих обшуків у встановлених місцях накопичення, обробки і зберігання товарів вилучено 517 тон пухо-пір’яної суміші, 123 тони горіху волоського неочищеного, 8,8 тон горіху волоського в ядрах, документи фінансово-господарської звітності та митного оформлення, чорнові записи, носії інформації.
Загальна вартість вилученої продукції становить понад 81 млн гривень.
Тривають подальші слідчі дії. Вживаються заходи з відшкодування завданих збитків та притягнення винних до встановленої законом відповідальності.
Кам’янське управління
ГУ ДПС у Дніпропетровській області
Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор