За січень – серпень 2020 року підрозділами контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ДПС проведено 2 946 фактичних перевірок платників податків, які здійснюють виробництво, зберігання та торгівлю спиртом, алкогольними напоями та тютюновими виробами.
За результатами таких перевірок виявлені порушення суб’єктами господарювання вимог Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» та застосовані фінансові санкції на суму 269,8 млн гривень.

З початку року податкова служба надала 3,2 млн адміністративних послуг
У січні – серпні 2020 року Державна податкова служба надала 3,2 млн адміністративних послуг платникам податків.
Найбільш запитуваними серед 96 адміністративних послуг, які надає податкова, стали, зокрема, видача картки платника податків, внесення до паспорта громадянина України (у формі книжечки) даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків. Протягом січня – серпня було надано понад 801,7 тис. таких послуг.
Понад 1 млн платників отримали відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків.
Державна податкова служба України взаємодіє з Міністерством цифрової трансформації України щодо наповнення Реєстру адміністративних послуг (registry.diia.gov.ua ), який також інтегровано на Портал Дія («Гід з державних послуг») за посиланням: https://guide.diia.gov.ua/ , інформацією про всі послуги, які надає ДПС та її територіальні органи.
Для забезпечення можливості подання заяв в електронній формі, у тому числі через сервіс «Листування», на Порталі Дія в електронній формі у Реєстрі адміністративних послуг розміщено гіперпосилання на ІТС «Електронний кабінет» (http://cabinet.tax.gov.ua ).

Податківцями Львівщини викрито схему розтрати 4,5 млн грн державних коштів
Працівниками управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, Головного управління ДПС в Львівській області у рамках відпрацювання інформації по державних закупівлях проведено дослідження діяльності суб’єкта господарювання, який здійснював фінансово-господарські взаємовідносини з відділом капітального будівництва міської ради.
Встановлено, що відповідно до договору підряду на виконання робіт з капітального будівництва зазначений суб’єкт господарювання (переможець тендерних закупівель) отримав «державні (бюджетні) кошти» від відділу капітального будівництва міської ради в сумі майже 26,6 млн гривень.
Частину коштів було перераховано підприємствам-постачальникам з ознаками фіктивності, в яких встановлено невідповідність придбаних та реалізованих товарів (обрив ланцюга постачання), а також використано на закупівлю (матеріалів, сировини) по завищених цінах. Це призвело до неефективного витрачання та розтрати державних коштів на суму 4,5 млн грн.
За зібраними матеріалами відділом поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області до ЄРДР внесено кримінальне провадження за ч.1 ст.366 КК України. Наразі тривають слідчі дії в рамках цього кримінального провадження.

На Харківщині стартував освітній online-проєкт для молоді «Основи оподаткування»
У Головному управлінні ДПС у Харківській області стартував освітній online-курс для молоді «Основи оподаткування». Ідею проведення такого заходу підтримали регіональні ЗМІ та навчальні заклади. Оскільки питання безпеки та здоров’я дітей є першочерговим – використовуються новітні форми інтернет спілкування за допомогою програми Zoom-конференції.
Участь в освітньому проєкті першими взяли майбутні ІТ-фахівці. Учні Комп’ютерно - технологічного коледжу НТУ «ХПІ» прослухали першу лекцію та поспілкувалися з податківцями. Захід не був схоластичною лекцією, натомість став цікавим дискусійним майданчиком. Учні активно ставили запитання лекторам та висловлювали власний погляд на діючу систему оподаткування.
Наразі до податкової служби також звернулися вищі навчальні заклади Харківщини щодо залучення студентів до освітньої onlinе-програми. Тож практика проведення таких освітніх заходів для молоді має існувати на постійній основі. У ДПС усвідомлюють, що податкову культуру слід прищеплювати та розвивати з шкільних років.

Керівники структурних підрозділів ДПС взяли участь у навчанні з управління ефективністю діяльності організації
Департаментом кадрового забезпечення та розвитку персоналу Державної податкової служби України 16 та 17 вересня для керівників структурних підрозділів та їх заступників організовано та проведено лекційні заняття з питань управління ефективністю діяльності та організації оцінювання службової діяльності державних службовців.
Зокрема, 16 вересня міжнародними експертами Програми з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM) у форматі онлайн проведено навчання за темою: «Від хорошого до величного». У рамках заходу представники підрозділів ознайомились з імплементацією концептуального підходу для сталого управління результатами діяльності установ у державному секторі, використанням щорічного циклу управління ефективністю діяльності та розглянули кейси впровадження систем управління ефективністю у Литві та ЄС.
Крім того, 17 вересня Департаментом кадрового забезпечення та розвитку персоналу проведено лекційне заняття за темою «Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців на основі ключових показників ефективності, результативності та якості», в ході якого доведено основні положення Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640, та наголошено на неухильному дотриманні його положень.
ДПС вживає заходи для мінімізації зупинок реєстрації податкових накладних представників реального бізнесу
ДПС повідомляє, що збільшується зупинення реєстрації саме тих накладних, по яких існує реальний ризик невиконання податкових зобов’язань.
У той же час ДПС вживала і буде вживати заходи для мінімізації зупинок податкових накладних представників реального бізнесу та максимально швидкого розгляду звернень за такими випадками. Для цього податковою службою задіяні всі наявні інструменти.
До прикладу, з Європейською Бізнес Асоціацією з червня 2020 року Державною податковою службою України організовано та проведено п’ять зустрічей. А загалом до ДПС з початку року надійшло 28 звернень від ЄБА, жодне з яких не залишилось без розгляду. Серед них – і звернення, що стосувались проблем окремих компаній (14 звернень), і звернення щодо системного вирішення проблем зі сфери адміністрування податків чи надання роз’яснень (11 звернень).
Зазначені дії ДПС були позитивно відзначені керівництвом Європейської Бізнес Асоціації як такі, що дали можливість вирішувати реальні проблемні питання конкретних платників податків.
На Житомирщині упереджено формування фіктивного податкового кредиту на 300 млн гривень
Фахівцями Головного управління ДПС у Житомирській області упереджено черговий факт розповсюдження ризикового податкового кредиту.
Так, основним завданням двох підприємств (вид діяльності - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням) було створення та подальша реалізація фіктивного податкового кредиту.
Суть схеми полягає в тому, що ці підприємства придбавали суміш вугілля кам`яного, яке в подальшому планували реалізувати на електричні станції України. Проте даний вид товару був отриманий шляхом так званих «скруток» - згідно з наявними документами у постачальника, товар був ним отриманий як продукти харчування, які були реалізовані зазначеним підприємствам у вигляді суміші вугілля кам`яного.
Отже, не маючи в штаті достатньої кількості працівників, не залучаючи сторонні трудові ресурси у достатній кількості, підприємства здійснювали придбання великої кількості товарів/робіт, що мають різноманітні характеристики та потребують застосування особливих умов їх транспортування та зберігання. Проте, їх обсяги та властивості не відповідають матеріально-технічним та технологічнім можливостям даних суб’єктів господарювання.
Таким чином, обсяг штучно реалізованих товарів, робіт/послуг свідчить про фізичну неможливість здійснення такого об'єму господарської діяльності без наявності достатності допоміжних послуг та відповідної кількості працюючих.
Враховуючи зміст та технологічну специфіку операцій з ймовірного придбання та продажу великої кількості різноманітних товарів, надання великої кількості різноманітних послуг та робіт, встановлено неможливість виконання оформлених господарських операцій.
Шляхом таких дій «ділки» планували штучно наростити ціну електроенергії для населення та приватного сектору України.
Загальна сума афери складає 300 мільйонів гривень.
Відділом аналітики податкових ризиків ГУ ДПС у Житомирській області було припинено можливість штучного формування податкового кредиту зазначених суб’єктів господарювання та заблоковано оборудку шляхом внесення даних підприємств згідно з п. 8 Критеріїв Постанови КМУ №1165 від 11.12.2019 до переліку ризикових.
Матеріали щодо протиправної діяльності направлено до правоохоронних органів для подальшого встановлення осіб, які задіяні в даній схемі, та притягнення винних до кримінальної відповідальності.


Викрито діяльність мережі магазинів розливного пива, які працювали без РРО та ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями
Державна податкова служба України постійно проводить моніторинг та аналіз господарської діяльності суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж підакцизних товарів.
Так, за результатами проведених ДПС обстежень закладів торгівлі в одному з центральних регіонів України виявлено мережу магазинів з продажу розливного пива, яка налічувала 25 об’єктів.
На цих об’єктах торгівлі здійснювався незаконний продаж підакцизних товарів без застосування зареєстрованих в органах ДПС реєстраторів розрахункових операцій та без наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
За встановленими фактами незаконної діяльності ДПС доручила регіональному головному управлінню проаналізувати роботу визначених об’єктів та провести відповідні контрольно-перевірочні заходи.
У результаті спільних заходів ДПС та ДФС встановлено, що незаконну діяльність здійснював громадянин «В» через зазначену мережу магазинів з продажу розливного пива, не декларуючи при цьому отримані доходи та не сплачуючи податки до бюджету. В результаті таких дій до бюджету не надійшло понад 7,5 млн гривень.
За результатами опрацювання отриманої інформації ДФС порушено кримінальну справу, в рамках якої проведено 25 санкціонованих обшуків за місцями незаконної торгівлі та вилучено готівкові кошти в розмірі 2019,8 тис. грн, товарно-матеріальні цінності, документи, договори оренди, зошити складського обліку, чорнові записи та банківські картки.
Як проміжний результат вжитих заходів – за адресами розміщення магазинів розливного пива мережі зареєстровано 22 реєстратори розрахункових операцій та подано 42 заяви на отримання відповідних ліцензій.

На Кіровоградщині викрито схему ухилення від сплати податків на суму більше 60 млн гривень
Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області в ході здійснення службової діяльності, а саме виконання заходів з аналізу потенційно ризикових операцій по платниках, які змінюють місце реєстрації, було виявлено комплекс операцій одного з суб’єктів господарювання з ознаками проведення безтоварних операцій.
Так, зазначеним підприємством у квітні цього року було здійснено зміну юридичної адреси провадження господарської діяльності з м. Маріуполя на відповідну у м. Кропивницькому.
Як з’ясувалося, посадові особи підприємства, маніпулюючи електронними відомостями, зареєстрували та розповсюдили в електронному документообігу Системи електронного адміністрування ПДВ документи прикриття по безтоварних операціях в еквіваленті більше 60 млн грн ПДВ. Це податкові накладні на реалізацію товарів та послуг, які не вироблялись та не були фактично придбані за ланцюгами постачання. Тобто від таких операцій ПДВ підприємством до сплати не нараховувався та виник «віртуально» за рахунок придбання інших товарно-матеріальних цінностей та/або послуг (зокрема тютюнових виробів).
Для унеможливлення безпідставного формування схемного податкового кредиту комісією ГУ ДПС в області було прийнято рішення про визнання суб’єкта господарювання як такого, що має ознаки ризиковості.
Через створену ДПС систему оперативного обміну інформацією про ризикові операції були надіслані повідомлення про виявлені ризикові операції до головних управлінь ДПС в областях, де були зареєстровані контрагенти зазначеного суб’єкта господарювання.
За результатами проведених оперативних заходів не встановлено місцезнаходження підприємства та його посадових осіб, а також місць провадження господарської діяльності.
Враховуючи це, ДПС звернулась до правоохоронних органів із заявою про ймовірно ризикову діяльність підприємства, за наслідками розгляду якої прийнято рішення про реєстрацію в Єдиному реєстрі досудових розслідувань кримінального провадження, ознаки та відповідальність за скоєння якого передбачені ч.1 ст.205-1 Кримінального кодексу України (внесення завідомо неправдивих відомостей до ЄДР при реєстрації підприємства). Також підприємство внесено до переліку суб’єктів фіктивного підприємництва.
У ході розслідування проведені огляди приміщень, зазначених платником у звітності, розташовані у м. Маріуполь, м. Львів та м. Дніпро, під час яких не встановлено ознак ведення господарської діяльності підприємства.
На даний час триває досудове слідство по вказаному кримінальному провадженню.

ДПС звернулась до Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення щодо проведення позапланової перевірки телеканалу «NEWSONE»
Державна податкова служба України звернулась до Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення з проханням провести позапланову перевірку діяльності телеканалу «NEWSONE».
Приводом такого звернення стало поширення телеканалом «NEWSONE» 31.07.2020 в ефірі та на сайті «NEWSONE.UA» 25.08.2020 недостовірної інформації щодо діяльності ДПС. При цьому позиція Державної податкової служби України озвучена не була, незважаючи на те, що коментарі ДПС стосовно зазначеної у сюжетах ситуації були розміщені на вебпорталі ДПС та на сторінці в мережі Facebook.
Враховуючи це, ДПС відповідно до статей 64 та 65 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» надіслала до редакції телеканалу заяви з обґрунтованою вимогою щодо оприлюднення позиції Державної податкової служби з приводу озвучених в ефірі питань. Це не лише право ДПС на відстоювання своєї репутації, але й захист платників податків, інформація про яких була оприлюднена.
Незважаючи на те, що листи було відправлено ще 13 та 28 серпня 2020 року, відповіді від телеканалу наразі не отримано. До того ж 7 вересня 2020 року ДПС звернулась з проханням повідомити про розгляд керівництвом телеканалу «NEWSONE» вищезазначених звернень, однак відповіді знову ж таки не отримано.
Вважаємо це неприйнятним, оскільки така ситуація обмежує права наших громадян в отриманні достовірної інформації, адже суспільство має право чути дві точки зору та робити висновки в залежності від повноти отриманої інформації. І ДПС готова це право суспільства захищати.
Враховуючи це, Державна податкова служба України звернулась до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення з проханням призначити позапланову перевірку з підстави обґрунтованого звернення органу державної влади, що свідчить про наявність ознак порушень ліцензіатом вимог законодавства та/або умов ліцензії та застосувати до зазначеної Телерадіоорганізації санкції за порушення нею вимог Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

У ДПС відбудеться міжнародна конференція «Реалізація плану BEPS в Україні»
24 – 25 вересня 2020 року за ініціативи Державної податкової служби України відбудеться міжнародна конференція «Реалізація плану BEPS в Україні».
У заході візьмуть участь представники Державної податкової служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства закордонних справ, податкових органів іноземних держав, Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ), Офісу технічної допомоги Департаменту казначейства США, Внутрішньоєвропейської організації податкових адміністрацій (IOTA), Міжнародного валютного фонду, Національного університету Державної податкової служби України, провідних аудиторських компаній, народні депутати України.
Перший день конференції буде присвячено шляхам реалізації плану дій BEPS в Україні. Зокрема, розглядатимуться питання контролю за міжнародними транзакціями та останні процедурні зміни на виконання вимог плану дій BEPS. Учасники нададуть фахову оцінку реалізованих Україною кроків плану дій BEPS.
Темою другого дня стане трансфертне ціноутворення. Будуть обговорені питання контролю за трансфертним ціноутворенням в Україні, надані оцінки законодавчим змінам в Україні, які зроблені у цьому напрямі. Учасники також поділяться міжнародним досвідом та основними аспектами контролю за трансфертним ціноутворенням.
Конференція відбудеться в онлайн-режимі.
Довідково.
План дій BEPS (Base Еrosion and Profit Shifting) – проект Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР)/ «Групи двадцяти» з вирішення проблем розмивання (заниження) податкової бази та переміщення прибутків, який був представлений ОЕСР та затверджений у вересні 2013 року на саміті голів держав G20. Зазначений План містить 15 кроків, результатом опрацювання яких буде надання країнам внутрішніх та міжнародних інструментів, за допомогою яких права щодо оподаткування будуть приведені у відповідність до економічної діяльності міжнародних корпорацій.

Приватною частиною Електронного кабінету ДПС користуються 2,3 млн платників податків
Електронні сервіси, запроваджені ДПС, набувають все більшої популярності серед платників податків. Приватною частиною Електронного кабінету Державної податкової служби, яка надає можливість доступу до понад 80 електронних сервісів, на сьогодні користуються 2,3 млн платників податків.
Серед користувачів приватної частини Електронного кабінету 1,2 млн – це фізичні особи – підприємці, 0,5 млн юридичних осіб та 0,6 млн громадян.
Електронний кабінет складається із загальнодоступної відкритої частини, вхід до якої здійснюється без ідентифікації користувача, та приватної частини (особистого кабінету). Вхід до особистого кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або через Інтегровану систему електронної ідентифікації - id.gov.ua (MobileID та BankID).
За допомогою цього сервісу можна сформувати та надіслати до органів ДПС електронні документи, у тому числі податкову звітність, запити на отримання інформації, заяви для реєстрації платниками окремих податків. Також платник може у режимі реального часу отримати доступ до особистої інформації, а саме отримати відомості про суми отриманих доходів і утриманих податків, стан поданої звітності тощо.
Безкоштовним сервісом Державної податкової служби «Електронний кабінет» можна скористатись цілодобово. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua , а також через офіційний вебпортал ДПС.
Загалом Державною податковою службою реалізовані вже такі електронні сервіси, як Е-ПДВ, Е-Субсидія, Е-кабінет, Е-прозорро, Е-малятко, ID14, Програмні РРО, Повернення переплат.
Найближчим часом заплановано запровадження ще шістьох нових сервісів, серед яких – FATCA, Єдина звітність (ЄСВ+ПДФО), Електронні інкасові доручення, Е-акциз, Єдиний рахунок, Скарги покупців (КЕШБЕК).

З 1 серпня ПРРО передано до фіскального серверу ДПС майже 19 млн чеків
За півтора місяця (станом на 9 вересня 2020 року) понад 600 суб’єктів господарювання зареєстрували майже 34 тис. ПРРО, якими передано до фіскального сервера ДПС для реєстрації (фіскалізації) майже 19 млн чеків.
При цьому застосування програмних РРО з 1 серпня 2020 року не розширило кількість суб’єктів господарювання, на яких поширюється обов’язок використовувати РРО/ПРРО згідно з вимогами Закону України про РРО та Податковим кодексом України. Нагадуємо, що такий обов’язок для фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку ІІ-ІV груп виникає лише з 1 квітня 2021 року.
До цієї дати, крім наданої можливості використовувати безкоштовні програмні рішення для фактичного проведення розрахункових операцій, ДПС створено умови для тестування безкоштовних рішень суб’єктами господарювання, які мають намір використовувати ПРРО після 1 квітня 2021 року.
Звертаємо увагу, що з 18 березня поточного року, в зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) та запровадженням карантину на усій території України, діє мораторій на проведення контрольно-перевірочних заходів, окрім зокрема фактичних перевірок операцій з підакцизними товарами.
З 1 серпня 2020 року не проведено та не заплановано жодної фактичної перевірки суб’єктів господарювання, які скористались правом використання ПРРО.
Також повідомляємо, що з 1 серпня 2020 року додаткових штрафів не введено, але переглянуто розмір штрафних санкцій за порушення Закону України про РРО, які не змінювались з 2010 року, а також скасовано штрафні санкції у розмірі 1 гривня.
Наразі за непроведення розрахунків через РРО та ПРРО до суб’єктів господарювання застосовуються штрафні санкції у розмірі:
10 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
50 відсотків вартості проданих з порушеннями, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.
У разі проведення розрахункових операцій через РРО та ПРРО без використання режиму попереднього програмування найменування товару, який не є підакцизним, та/або послуги, до суб’єктів господарювання застосовуються штрафні санкції лише 85 гривень (п’ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
У разі проведення розрахункових операцій через РРО та ПРРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД до суб’єктів господарювання застосовуються штрафні санкції у розмірі 5100 грн (триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

На Рівненщині упереджено розповсюдження ризикового податкового кредиту на 12,5 мільйона гривень
Працівниками Головного управління ДПС у Рівненській області у співпраці з колегами з Одеської області в рамках моніторингу реєстрації податкових накладних упереджено розповсюдження ризикового податкового кредиту одним з підприємств області.
Особливу увагу привернули «підготовчі дії» суб’єкта діяльності, які вказували на можливість такого розповсюдження: зміна місця реєстрації (підприємство «переїхало» з Одещини до Рівненщини), зміна назви, керівника і засновника. Вже після зміни місця реєстрації на початку вересня поточного року підприємством здійснено спробу сформувати в системі електронного адміністрування (СЕА) ПДВ ліміт за рахунок реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних, складених ще у 2017-2019 роках. Фактично підприємству нібито «повернули» реалізовані через роздрібну мережу ваучери поповнення одного з мобільних операторів та інші товари на суму ПДВ 12,5 млн гривень.
Реєстрація поданих розрахунків коригування до податкових накладних була зупинена за наявними ознаками ризиковості з пропозицією надати пояснення щодо проведених операцій та копії документів, що підтверджують фактичне їх проведення. Однак станом на 14.09.2020 такі підтвердження, а також скарги на зупинення реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних до ДПС не надходили.
Таким чином, була упереджена можливість реєстрації зазначеним суб’єктом податкових накладних з метою формування податкового кредиту з ознаками фіктивності для підприємств реального сектору економіки.

Податківці Київщини упередили несплату 1 мільйона гривень до бюджету
Чергову спробу сформувати сумнівний податковий кредит на суму в 1 мільйон гривень для підприємств реального сектору економіки упередили податківці Київщини.
Так, співробітники ГУ ДПС у Київській області виявили та припинили діяльність схеми з ознаками підміни товарної номенклатури за участю підприємців-імпортерів.
Суб’єкт господарювання, який перебуває на обліку в ГУ ДПС у Київській області, сформував податковий кредит у системі електронного адміністрування ПДВ за рахунок реєстрації податкових накладних з номенклатурою товару «побутова техніка та обладнання» на 1 млн грн ПДВ від контрагентів-імпортерів.
У подальшому товариством подано на реєстрацію податкові накладні з номенклатурою послуги «транспортно-експедиторські послуги» та номенклатурою товару «щебінь». При цьому підприємство не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ), трудові ресурси та основні засоби.
У зв’язку з цим податківцями області оперативно прийнято рішення щодо відповідності зазначеного платника критеріям ризиковості платника ПДВ згідно з Додатком 1 до Порядку зупинення та внесено до переліку ризикових платників.
Таким чином, ГУ ДПС у Київській області зупинено розповсюдження сумнівного податкового кредиту щодо операцій, які мають ознаки «безтоварності», для підприємств реального сектору економіки на суму 1 млн гривень.

Податківці Одещини упередили використання фіктивного податкового кредиту на суму більше 2,3 млн грн ПДВ
Фахівці Головного управління ДПС в Одеській області викрили схему ухилення від сплати податків, у результаті якої упереджено використання фіктивного податкового кредиту на суму більше 2,3 млн грн ПДВ.
У ході проведених заходів встановлено, що ТОВ «Х» здійснювало фіктивну купівлю, зберігання та продаж товарів, а саме – придбавало оливи відомої марки, в подальшому маючі на меті реалізацію інших товарів та послуг (у тому числі, збирання, перевезення, утилізацію відпрацьованих мастил, імпортованої продукції). При цьому у товариства були відсутні власні або орендовані основні засоби та штатні працівники.
У результаті зазначений платник включений до переліку ризикових платників, що в подальшому унеможливлює розповсюдження схемного податкового кредиту, та прийняті відповідні рішення щодо включення всіх учасників схеми до переліку ризикових платників податків.
Таким чином, підприємства реального сектору економіки не скористалися вказаною схемою та здійснили сплату податкових зобов’язань до державного бюджету в повному обсязі.
Головне управління ДПС в Одеській області звертається до платників податку на додану вартість з проханням уникати участі у схемах мінімізації податкових зобов’язань та/або отримання податкової вигоди.
Нагадуємо, що дізнатися більше про свого бізнес-партнера http://tax.gov.ua/businesspartner , за допомогою якого можна перевірити потенційних бізнес-партнерів щодо сумлінності сплати податків до бюджету.
Платниками Кам’янського району спрямовано на соціальне забезпечення майже
1,1 мільярдів гривень єдиного внеску
За 8 місяців 2020 року до бюджету від платників Кам’янського району надійшло 1 млрд 82 млн грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), у тому числі у серпні – 128,7 млн грн єдиного внеску. Про це проінформував заступник начальника Кам’янського відділу податків і зборів з юридичних та фізичних осіб, економічного аналізу управління податкового адміністрування Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Борис Шишлаков.
«Повна виплата заробітної плати та сплата єдиного внеску – це обов’язок кожного працедавця. Нагадаю, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Легальна зайнятість – запорука гідного рівня життя усіх жителів України. Зарплата «в конверті» – це не лише позбавлення соціальних гарантій працівника, а й недоотримані бюджетом обов’язкові податки та збори, які, в першу чергу, йдуть на забезпечення найбільш незахищених верств населення», – зазначив Борис Шишлаков.


До уваги платників! Щодо перегляду розміру штрафних санкцій відповідно до пункту 73 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.
Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) підрозділ 2 «Особливості сплавляння податку на додану вартість» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) доповнено новим пунктом 73, який набрав чинності з 23 травня 2020 року.
Відповідно до цього пункту підлягають перегляду неузгоджені та несплачені станом на 23 травня 2020 року штрафні санкції, нараховані з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року, за порушення платниками ПДВ граничного строку для реєстрації ПН та/або РК до таких ПН в ЄРПН, складених за:
- операціями, які звільняються від оподаткування ПДВ;
- операціями, які оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою;
- операціями, які не передбачають надання ПН отримувачу (покупцю), а також ПН, складеної відповідно до п. 198.5 Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» – «г» п. 198.5 ст. 198 Кодексу;
- відповідно до ст. 199 Кодексу;
- відповідно до абзацу 11 п. 201.4 ст. 201 Кодексу.
В свою чергу, з 08 серпня 2020 року Законом України від 14 липня 2020 року № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» внесено суттєві зміни у цю процедуру. Встановлено, що період, за який у платника є право на перегляд, розпочинається з 1 січня 2017 року і закінчується 23 травня 2020 року (датою набрання чинності Законом № 466).
Зменшено вдвічі розмір нарахованих і неузгоджених штрафів, які є предметом перегляду, а саме:
- у разі відсутності реєстрації – 2,5 відсотки (було 5 відсотків) від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 1700 гривень (було 3 400 гривень);
- у разі несвоєчасної реєстрації – 1 відсоток (було 2 відсотки) від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 510 гривень (було 1 020 гривень).
Ця норма поширюється на випадки, коли грошові зобов’язання неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження).
За результатами виконання вимог Кодексу, податкові органи серед податкових повідомлень-рішень, які знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження, виявляють відповідні податкові повідомлення-рішення, штрафні санкції яких є предметом перегляду відповідно до вимог пункту 73 підрозділу 2 розділу XX Кодексу.
Такі податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню в Порядку № 1204, шляхом винесення нового податкового повідомлення-рішення із зазначенням нової суми штрафів, з урахуванням зменшення штрафів відповідно до пункту 73 підрозділу 2 розділу XX Кодексу за порушення платниками ПДВ граничного строку для реєстрації відповідних ПН та/або РК до таких ПН в ЄРПН.
Робота в цьому напрямі триває.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням: https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/434544.html


Незалежна професійна адвокатська діяльність: які витрати при визначенні сукупного чистого доходу враховуються?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що адвокати, як особи, які провадять незалежну професійну діяльність, мають право на вирахування з суми отриманого доходу документально підтверджених витрат, необхідних для провадження їх незалежної професійної діяльності.
Норми встановлені п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Узагальнюючою податковою консультацією щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженою наказом ДПС України від 24.12.2012 № 1185 (далі – Наказ № 1185) (діюча), визначено необхідний перелік витрат, обумовлений вимогами Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» із змінами, які можуть бути враховані для визначення сукупного чистого доходу фізичними особами при здійснення незалежної адвокатської діяльності, а саме:
► орендна плата за користування приміщенням, яке є робочим місцем адвоката, у тому числі його поточний ремонт, обладнання пандусу для під’їзду осіб з інвалідністю;
► технічне забезпечення діяльності робочого місця адвоката та його обслуговування (охоронна та пожежна сигналізація, вогнестійкий сейф, інформаційна вивіска, металеві двері або металеві ролети);
► обслуговування технічного обладнання (комп’ютери, у тому числі їх програмне забезпечення, принтери, сканер, ксерокс, факс, телефон тощо);
► витрати на виготовлення печаток та штампів, а також їх заміну;
► сплата щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування;
► відкриття рахунків у банках та їх розрахунково-касове обслуговування (депозитні рахунки);
► оплата праці та обов’язкові нарахування на фонд оплати праці помічників, секретарів, стажистів (найманих працівників);
► проходження підвищення кваліфікації адвокатом; участь у короткотермінових семінарах, симпозіумах, науково-практичних конференціях; удосконалення професійної майстерності. Придбання та передплата юридичної літератури (книг, журналів, дисків, програм тощо);
► витрати на збирання доказів, отримання висновків спеціалістів (експертів) відповідно до умов договору про надання правової допомоги;
► витрати на користування електронною базою законодавства;
► витрати на підключення та користування мережею Інтернет;
► виготовлення бланків (у тому числі ордерів) із зазначенням прізвища, імені та по батькові адвоката, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;
► придбання канцелярського приладдя;
► сплата адвокатами внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування;
► програмне забезпечення;
► поштові та кур’єрські послуги, необхідні для виконання адвокатської діяльності;
► витрати на послуги телекомунікаційного зв’язку, електронні цифрові підписи для ведення бухгалтерського та податкового обліку та для подання податкової звітності, звітності до органів статистики, Пенсійного Фонду України, інших фондів загальнообов’язкового державного страхування.
Порядок оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 465 із змінами (далі – Постанова № 465).
При цьому, перелік витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу визначено узагальнюючою податковою консультацією, яка затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 № 885 (діюча).
Отже, при визначенні сукупного річного чистого доходу фізичних осіб, які здійснюють незалежну адвокатську діяльність та надали у звітному податковому році безоплатну вторинну правову допомогу, у разі отримання з бюджету відшкодування витрат, відповідно до Постанови № 465 та включення сум зазначеного відшкодування до доходу, такі фізичні особи мають право враховувати, крім витрат передбачених Наказом № 1185, додаткові документально підтверджені витрати, пов’язані з наданням безоплатної вторинної правової допомоги, зокрема:
► витрати на проїзд транспортом загального користування (крім авіаційного, залізничного у м’яких вагонах поїздів, суднами морського та річкового транспорту);
► витрати на придбання пально-мастильних матеріалів у разі використання власного транспортного засобу у нічний час або сільській місцевості чи за відсутності сполучення транспортом загального користування.

До уваги платників транспортного податку, які набули права власності на авто протягом звітного року!
Кам’янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.
Підпунктом 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, Декларація юридичною особою – платником транспортного податку подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а транспортний податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року транспортний податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт (п.п. 267.6.5 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).
Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 «Про затвердження форми Податкової декларації з транспортного податку» із змінами.
Рядок 1 заголовної частини Декларації передбачає заповнення форми Декларації з типом: «Звітна», «Звітна нова», «Уточнююча».
Згідно з примітками 2 та 3 інформації до Декларації:
► поле «починаючи з» заповнюється у разі подання Декларації щодо транспортних засобів, придбаних протягом звітного року або отриманих у разі переходу права власності на транспортні засоби протягом звітного року (зазначається номер місяця арабськими цифрами);
► поле «з урахуванням уточнень з» заповнюється у разі уточнення податкових зобов’язань (зазначається номер місяця арабськими цифрами).
Враховуючи зазначене, при поданні Декларації з типом «Уточнююча», у разі переходу права власності (набуття/втрати права власності) на транспортні засоби протягом звітного року, заповнюється поле «з урахуванням уточнень з», де зазначається арабськими цифрами номер місяця звітного року, в якому виникло/втрачено право власності на транспортні засоби.
Отже, при поданні Декларації з типом «Уточнююча» заповнюється поле «з урахуванням уточнень з», яке означає, що у платника протягом року змінюється кількість об’єктів оподаткування (відбувся перехід права власності (набуття/втрата права власності) на транспортні засоби).
Поле «починаючи з» заповнюється у Декларації з типом «Звітна» у разі виникнення протягом року об’єкта оподаткування (до цієї дати у платника об’єктів оподаткування не було).
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Актуальні питання щодо стягнення податкового боргу»
21 вересня 2020 року у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Актуальні питання щодо стягнення податкового боргу».
Питання 1. Виник податковий борг: як його розстрочити (відстрочити)?
Відповідь: Податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у строк, встановлений Податковим кодексом України (далі – ПКУ) та непогашеної пені (пп. 14.1.175 ПКУ).
Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу (п. 100.2 ПКУ).
Розстроченням (відстроченням) грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120% річних облікової ставки НБУ, діючої на день прийняття рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.
Розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення податкового органу та укладено договір про розстрочення (відстрочення) (п. 1.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 р. №574 (далі – Порядок №574)).
Строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття податковим органом рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу (абз. 2 п. 1.9 Порядку №574).
Отже, податкові органи мають право надавати відстрочення та розстрочення податкового боргу на підставі заяви платника податків та прийнятого податковим органом відповідного рішення та укладеного договору про розстрочення (відстрочення) податкового боргу.
Питання 2. Як розраховуються проценти по розстроченому (відстроченому) грошовому зобов’язанню (податковому боргу)?
Відповідь: Відповідно до п.4.2 р. IV Порядку №574 нарахування процентів розпочинається наступного дня після початку дії розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) та наступного дня після граничного строку сплати чергової частки розстроченого (відстроченого) грошового зобов’язання (податкового боргу).
Нарахування процентів здійснюється у день фактичного погашення розстроченого (відстроченого) грошового зобов’язання (податкового боргу) (його частини) за весь період користування розстроченням (відстроченням).
Тобто нарахування процентів розпочинається з першого дня сплати частини розстроченого (відстроченого) грошового зобов’язання (податкового боргу) та в подальшому нарахування процентів здійснюється окремо до кожної частки розстроченого (відстроченого) грошового зобов’язання (податкового боргу) за кожний період користування розстроченням (відстроченням).
Розмір процентів дорівнює розміру пені, визначеному п. 129.4 ст. 129 гл. 12 р. II ПКУ (120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті).
Платник податків розраховує суму процентів на розстрочене (відстрочене) грошове зобов’язання (податковий борг) (його частку) самостійно та сплачує її одночасно зі сплатою розстроченої (відстроченої) або чергової частини розстроченої (відстроченої) суми у строки, визначені у відповідному договорі.
Надміру сплачені суми процентів можуть зараховуватись у рахунок сплати грошового зобов’язання (податкового боргу) в порядку, встановленому законодавством України.
Питання 3. Чи надсилається податкова вимога при наявності податкового боргу до 1020 гривень?
Відповідь: У разі наявності у платника податкового боргу до 1020 гривень, податкова вимога боржнику не надсилається, але при цьому на заборговану суму нараховуються штрафні санкції.
Перевірити інформацію про наявність чи відсутність податкового боргу платник може в Електронному кабінеті платника зайшовши в меню «Стан розрахунків з бюджетом» або на вебпорталі ДПС України в розділі «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера».
Нагадаємо, що відповідно до пункту 59.1. статті 59 ПКУ податкова вимога надсилається (вручається) платнику, тільки у випадку несплати платником податків узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені строки, якщо сума податкового боргу такого платника перевищує 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1020 гривень).
Така податкова вимога надсилається платнику не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання. Якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, однак податковий борг не був погашений в повному об’ємі, податкова вимога додатково платнику не надсилається.
Питання 4. У яких випадках у боржника виникає податкова застава?
Відповідь: Згідно з підпунктом 89.1 статті 89 ПКУ право податкової застави виникає у разі:
- несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
- несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної податковим органом, – з дня виникнення податкового боргу;
- з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань в порядку визначеному статтею 100 ПКУ.
При цьому необхідно зазначити, що право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 статті 89 ПКУ, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
У разі, якщо у платника податків майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюватиметься на інше майно, на яке платник набуде право власності у майбутньому до повного погашення податкового боргу в повному об’ємі. Важливо зазначити, що платник податків не має права відчужувати майно, яке перебуває в податковій заставі, допоки не буде винесено відповідне рішення податкового органу.
Якщо у платника залишається непогашена частина податкового боргу, яка здебільшого становить від 1 гривні до 1020 гривень, майнові активи такого платника перебуватимуть в податковій заставі, до повного погашення ним заборгованості, що позбавлятиме його в подальшому права вільно розпоряджатися цим майном.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
Коли платник нарощуватиме податковий борг податковим керуючим відповідно до 89 ПКУ складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків.
У разі відчуження майна, яке перебуває в податковій заставі без погодження з податковим органом платник нестиме відповідальність передбачену законодавством.
Питання 5. Яка передбачена відповідальність до суб’єкта господарювання при відчуженні майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу?
Відповідь: Відчуження платником податків майна, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з ПКУ, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі вартості відчуженого майна.

Трудові відносини: контролюючі органи мають право перевіряти дотримання працедавцем законодавства про працю
Кам’янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є, зокрема, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Норми встановлені п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ встановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом, зокрема, щодо дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки (п. 85.2 ст. 85 ПКУ).
Під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з’ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з’ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо) (п. 80.6 ст. 80 ПКУ).
Отже, для уникнення відповідальності за порушення законодавства про працю, роботодавцям необхідно працювати відповідно до норм трудового законодавства і своєчасно та у повному обсязі виплачувати працівникам заробітну плату не менше мінімальної, встановленої законом.

Карантин: чи застосовуються штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації ПН/РК ЄРПН?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
► порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
► відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
► порушення вимог законодавства в частині:
● обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
● цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
● обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
● здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
● здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;
● порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ, акцизного податку, рентної плати.
Норми встановлені п. 52¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Тобто платники не звільняються від застосування до них фінансової відповідальності контролюючими органами, зокрема, за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з ПДВ, несплату (несвоєчасну) сплату податкових зобов’язань з ПДВ.
При цьому протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) не будуть застосовуватися санкції за не реєстрацію (несвоєчасну) реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Разом з тим, порушення вимог ПКУ щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до неї негативно впливає на право контрагента платника податків скористатися правом на нарахування податкового кредиту з ПДВ.

Суму відсотків за іпотекою сплачено меморіальним ордером банківської установи: право на податкову знижку
Кам’янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Згідно з Законом України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2346) меморіальний ордер – це розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до Закону № 2346 та нормативно-правових актів Національного банку України.
Отже, при реалізації платником ПДФО права на податкову знижку, меморіальний ордер може бути застосований як документ, що підтверджує понесення витрат. При цьому в розрахунковому документі повинно бути зазначено прізвище та ім’я по-батькові такого платника ПДФО, як особи, яка сплатила проценти за користування іпотечним житловим кредитом, та зазначений документ повинен відповідати умовам оформлення розрахункових документів.

Чи має право ФОП – платник єдиного податку здійснювати види діяльності, які не зазначені в його облікових даних?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Статтею 42 Конституції України визначено, що кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1. СПРОЩЕНА СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ, ОБЛІКУ ТА ЗВІТНОСТІ розділу XIV. СПЕЦІАЛЬНІ ПОДАТКОВІ РЕЖИМИ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (п. 291.3 ст. 291 ПКУ).
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу ХІV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п. 291.2 ст. 291 ПКУ).
У разі якщо фізична особа – підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб (п. 177.6 ст. 177 ПКУ).
Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку не має права здійснювати в межах підприємницької діяльності такі види діяльності, які не зазначені в його облікових даних.


Електронний кабінет: перегляд інформації щодо автоматизованого моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у приватній частині Електронного кабінету – меню «Моніторинг ПН/ РК» – забезпечено можливість користувачу доступу до інформації щодо відповідності такого платника податків критеріям ризиковості, передбачених Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Приватна частина Електронного кабінету дозволяє переглянути розраховані показники:
- D (навантаження за останні 12 календарних місяців);
- Р (сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування кількісних і вартісних показників, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних у звітному періоді з урахуванням поданої на реєстрацію) у розрізі періодів;
- позитивну податкову історію платника податку;
- інформацію щодо відповідності/невідповідності платника ПДВ критеріям ризиковості.
Крім того, платник ПДВ у режимі реального часу має доступ до даних Єдиного реєстру податкових накладних щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування – меню «ЄРПН».

Мобільний ЦОП Головного управління ДПС у Дніпропетровській області. Рухаємось далі!
Відеоматеріали за темою розміщено за посиланням:
https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/6613.html
а також:
► на офіційній сторінці «ДПС у Дніпропетровській області» соціальної мережі Facebook за посиланням:
https://www.facebook.com/103313391061454/videos/1440108519519147
► на каналі популярного відеохостингу You Tube за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=j0yUkrJXYgM

Податківцями Дніпропетровщини з початку року проведено 202 фактичні перевірки
Протягом січня – серпня 2020 року працівниками Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено 202 фактичні перевірки суб’єктів господарювання щодо контролю у сфері обігу підакцизних товарів, у ході яких виявлено 218 порушень законодавства. Загальна сума нарахованих фінансових санкцій – 19 млн 952 тис гривень.
«Найчастіше суб’єкти господарювання здійснювали роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (38 випадків)», - прокоментувала в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ольга Мазур.
Крім того, виявлено: 34 факти роздрібної та 3 факти оптової торгівлі пальним без наявності ліцензії, 34 факти торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими від мінімальних роздрібних цін, 37 - торгівлі алкогольними напоями на розлив, 13 - торгівлі тютюновими виробами за цінами вищими від максимальних, 26 фактів не обладнання резервуарів рівнемірами-лічильниками та/або витратомірами-лічильниками, 22 – не своєчасного подання довідки про фактичні залишки пального, 4 - торгівлі тютюновими виробами поштучно, 4 факти зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного податку, 1 факт роздрібної торгівлі пальним через реєстратор розрахункових операцій, який не зазначено у ліцензії, 1 факт зберігання алкогольних напоїв в місці, не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання та 1 факт виробництва алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.

Супроводження судових спорів у справах загальної юрисдикції та правового забезпечення
Днями в інформаційному агентстві «Мост-Днепр» відбулась пресконференція на тему «Супроводження судових спорів у справах загальної юрисдикції та правового забезпечення».
У пресконференції прийняв участь заступник начальника відділу супроводження судових спорів за представництвом інтересів ДПС управління правової роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Богдан Нагорний.
«На розгляді у судах різних інстанцій знаходиться понад 7 тис. справ за позовами платників податків до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС у Дніпропетровській області). Супроводження судових справ забезпечується працівниками управління правової роботи ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
За період січень-серпень 2020 року судом порушено провадження по 680 справах за адміністративними позовами платників податків до ГУ ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень.
З початку 2020 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області подано 371 позов про стягнення податкового боргу на загальну суму 714 млн 768 тис. гривень. На сьогоднішній день щодо цієї категорії справ склалася судова практика, відповідно до якої суди в переважній більшості випадків задовольняють вимоги контролюючого органу. При цьому судами ретельно досліджуються підстави виникнення податкового боргу та правомірність розрахунку штрафних санкцій», - проінформував Богдан Нагорний.
Також він зазначив, що на супроводженні управління правової роботи знаходиться близько 460 справ за позовами платників податків, про визнання протиправними дій та рішень щодо відмови у реєстрації податкових накладних.
Працівниками ГУ ДПС у Дніпропетровській області проводиться взаємодія з платниками податків в частині надання відповідей на інформаційні, адвокатські та інші запити до контролюючого органу з питань що стосуються супровводження судових справ різних категорій, підсумував Богдан Нагорний.

Взяття на облік платників, відомості щодо яких містяться в ЄДР, у контролюючих органах підтверджується випискою з ЄДР
Кам’янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) містяться, зокрема, дані про скасування рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи.
Норми встановлені ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 755).
Інформаційна взаємодія між ЄДР та інформаційними системами державних органів у випадках, визначених ст. 13 Закону № 755, здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з відповідними державними органами (п. 1 ст. 13 Закону № 755).
Технічний адміністратор ЄДР в день проведення реєстраційної дії забезпечує передачу до інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує єдину державну податкову політику та державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, – відомостей про проведення такої реєстраційної дії (п. 2 ст. 13 Закону № 755).
Згідно з п. 3 ст. 13 Закону № 755 та п. 3.2 розділу ІІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588), підставою для взяття на облік за основним місцем обліку у контролюючому органі є надходження відомостей з ЄДР про скасування державної реєстрації припинення юридичної особи.
Взяття на облік юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів, відомості щодо яких містяться в ЄДР, як платників податків і зборів у контролюючих органах підтверджується випискою з ЄДР, яка надсилається (видається) цим юридичним особам та відокремленим підрозділам юридичних осіб у порядку, встановленому Законом № 755 (п. 3.8 розділу ІІІ Порядку № 1588).

Щодо програмування кодів УКТ ЗЕД при продажу алкогольних коктейлів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
З 01.08.2020 набрали чинності зміни до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) щодо обов’язку суб’єктів господарювання попереднього програмування кодів згідно з УКТ ЗЕД для всіх підакцизних товарів.
З огляду на це звертаємо увагу платників податків, що алкогольні коктейлі відносяться до коду 22089069 товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.
Суб’єкти господарювання при продажу алкогольних коктейлів зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) та в обов’язковому порядку надавати споживачу розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі, із зазначенням у такому розрахунковому документі попередньо запрограмованого коду УКТ ЗЕД для алкогольних коктейлів.
Так, правовідносини у цій сфері регулюються Законом № 265 та Законом України від 04 червня 2020 року № 674-IX «Про Митний тариф України» (далі – Закон № 674).
Відповідно до ст. 1 Закону № 674, який набрав чинності 03.07.2020, митний тариф України є невід’ємною частиною Закону № 674 та містить перелік ставок загальнодержавного податку – ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.
Коди товарів згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), затверджені Законом № 674, застосовуються, починаючи з 03.07.2020 року.
Окремі позиції кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), визначених у митному тарифі України, встановленому Законом № 674, відрізняються від тих кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД (версії 2012 року), які були визначені у митному тарифі України, встановленому Законом України від 19 вересня 2013 року № 584-VII «Про Митний тариф України», чинному до 02.07.2020 (включно).
Наказом Державної митної служби України від 01.07.2020 № 234 було затверджено Перехідні таблиці від УКТ ЗЕД версії 2012 року до УКТ ЗЕД версії 2017 року, які є довідковим матеріалом для зручнішого використання УКТ ЗЕД (версії 2017 року).
Зазначеним наказом, зокрема, визначено, що код УКТ ЗЕД 2208906900 «Інші напої, що містять спирт» (версії 2012 року) повторно застосовано для коду УКТ ЗЕД 2208906900 «Інші напої, що містять спирт» (версії 2017 року) без змін обсягів товарів, що класифікуються в них. Тобто фактично код УКТ ЗЕД 2208906900 «Інші напої, що містять спирт» Законом № 674 не змінено.
Згідно з Поясненням до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 № 401 (із змінами, внесеними наказом ДФС від 11.01.2019 № 20), товарна категорія 22089069 включає також спиртні напої, змішані одне з одним, або спиртні напої, змішані з фруктовими або овочевими соками (коктейлі).
Відповідно до пп. 1, 2 ст. 3 Закону № 265 cуб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Пунктом 11 ст. 3 Закону № 265 визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через ПРРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями, (далі – Положення № 13).
Так, пунктами 1 та 2 розділу ІІ Положення № 13 визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) – це розрахунковий документ, надрукований РРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги), який повинен містити обов’язкові реквізити згідно з визначеним переліком. Одним з таких обов’язкових реквізитів є, зокрема, код УКТ ЗЕД для підакцизних товарів (у тому числі алкогольних коктейлів).
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням: https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/433883.html

Для інформування фінансових агентів на вебпорталі ДПС створено банер «FATCA»
Кам’янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що для інформування фінансових агентів з питань надання звітності про підзвітні рахунки, на виконання Закону України від 29 жовтня 2019 року № 229-IX «Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA)», на офіційному вебпорталі ДПС України створено банер «FATCA» (https://tax.gov.ua/baneryi/fatca/ ).
У банері можна ознайомитись з нормативно-правовими актами, інструкцією користувача МСОД та відповідями на питання.
Для отримання відповідей фінансові агенти можуть направляти питання на адресу електронної пошти info_FATCA@tax.gov.ua

Закон України № 466 : нові правила надання податкових консультацій
Кам’янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 23.05.2020 набрав чинності Закон України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами (далі – Закон № 466), яким було внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема у частині вдосконалення порядку надання податковими органами індивідуальних податкових консультацій (далі – ІПК).
Так, зокрема:
► визначено, що електронний кабінет надає можливість платнику податків подавати звернення на отримання ІПК в електронній формі (зміни набрали чинності з 01.07.2020);
► надано право податковим органам надавати індивідуальні податкові консультації в електронній формі;
Запит на ІПК та ІПК в електронній формі платникам необхідно підписувати з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
► збільшено з 10 до 15 кількість календарних днів терміну, на який може бути продовжено строк розгляду звернення на отримання ІПК.
Звертаємо увагу, що норми щодо звільнення від відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеню), платника податків, який діяв відповідно до наданої ІПК, а також узагальнюючої податкової консультації (п. 53.1 ст. 53 ПКУ) діють до 31.12.2020.
З 01.01.2021 вказані норми відповідно до Закону № 466 переносяться до п. 112.8 ст. 112 ПКУ і продовжать діяти.

Про порядок формування податкового кредиту туроператором (турагентом)
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу туроператорів – платників ПДВ на наступне.
Нормами п. 207.6 ст. 207 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що суми ПДВ, сплачені (нараховані) при придбанні товарів/послуг, які включаються у вартість туристичного продукту (туристичної послуги), не відносяться до податкового кредиту та не включаються до бази оподаткування туристичного оператора.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником ПДВ протягом такого звітного періоду у зв’язку з:
► придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
► придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
► ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
При цьому нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Разом з тим, відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник ПДВ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання в неоподаткованих операціях.
Таким чином, загальне правило формування податкового кредиту передбачає включення до складу податкового кредиту усіх сум ПДВ, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів/послуг, незалежно від того, для використання в яких операціях придбані такі товари/послуги, та подальше нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ у разі придбання товарів/послуг для використання в операціях, які не підлягають оподаткуванню (звільнені від оподаткування, не є об’єктом оподаткування).
Такий порядок формування податкового кредиту запроваджено з метою правильного обрахунку суми ПДВ, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН (далі – реєстраційна сума), оскільки система електронного адміністрування ПДВ не передбачає автоматичного виключення із реєстраційної суми окремих сум ПДВ.
Враховуючи вищевикладене, при здійсненні платником ПДВ туроператорської та турагентської діяльності формування податкового кредиту здійснюється у загальновстановленому порядку, визначеному ст. 198 ПКУ, який передбачає включення усіх сум ПДВ, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів/послуг, які використовуються для надання туристичних послуг (туристичного продукту), до складу податкового кредиту та подальше нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ.

Визначення операцій господарськими для цілей трансфертного ціноутворення
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно:
а) операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;
б) операції з придбання (продажу) послуг;
в) операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об’єктами інтелектуальної власності;
г) фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;
ґ) операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів;
д) операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.
Норми встановлені п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України.

Затверджено Перелік кодів товарів згідно з УКТЗЕД, що застосовуються для визначення відповідності ПН/РК, які подано для реєстрації в ЄРПН, критеріям ризиковості здійснення операції
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України наказом від 08.09.2020 № 479 «Про внесення змін до наказу ДПС від 03.02.2020 № 67 «Про затвердження Переліку кодів товарів згідно з УКТЗЕД, які застосовуються для визначення відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям ризиковості здійснення операції»» (далі – Наказ № 479) виклала у новій редакції Перелік кодів товарів згідно з УКТЗЕД, які застосовуються для визначення відповідності податкових накладних/розрахунків коригування, які подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, критеріям ризиковості здійснення операції при здійсненні автоматизованого моніторингу (далі – Перелік).
Перелік оновлено з метою удосконалення автоматизованого моніторингу щодо перевірки відповідності операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, критеріям ризиковості здійснення операцій відповідно до вимог Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 із змінами.
Наказ № 479 розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням: https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/74760.html

При отриманні платником ПДВ квитанції про не прийняття Повідомлення, такий платник має право надіслати його з правильними даними
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику ПДВ квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Норми встановлені п. 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок № 1165).
Згідно з п. 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Порядок № 520), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв’язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів. (п. 8 Порядку № 520).
Пояснення та копії документів подаються у вигляді Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (далі – Повідомлення).
Чинним законодавством не передбачено виправлення помилок в надісланому Повідомленні.
При отриманні платником квитанції про не прийняття Повідомлення, такий платник має право надіслати його з правильними даними.

Оренда нерухомого (рухомого) майна юрособою у фізособи: чи є база нарахування єдиного внеску?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем (ФОП), якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, ФОП та громадських формувань), є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізичної особи за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Норми встановлені п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.
Згідно з частиною першою 1 ст. 759 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, відносини, які виникають при укладенні договору найму (оренди), не мають ознак правовідносин, що регулюють виконання робіт або надання послуг.
Враховуючи зазначене вище, єдиний внесок не нараховується на суму орендної плати, виплаченої на користь фізичної особи згідно договору найму (оренди) нерухомого (рухомого) майна.

Зміни об’єкта оподаткування, що призвели до збільшення (зменшення) податкового зобов’язання з плати за землю: необхідно подати декларацію
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що у разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.
Норми встановлені п. 286.4 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Податкове зобов’язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.4 ст. 287 ПКУ).
Згідно з абзацом першим п. 49.2 ст. 49 ПКУ платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть платники податків, а також їх посадові особи (ст. 47 ПКУ).
Пунктом 120.1 ст. 120 ПКУ передбачено накладання штрафу за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків).
Враховуючи викладене, якщо платник плати за землю не подав податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зміни об’єкта та/або бази оподаткування, які призвели до збільшення або зменшення податкового зобов’язання з плати за землю, до нього застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ст. 120 ПКУ.

Чи включаються до складу податкової знижки витрати, понесені фізичною особою на лікування за наслідками 2019 року?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що до переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки відповідно до п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), включається сума коштів, сплачених платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю), а також сума коштів, сплачених платником податку, визнаного в установленому порядку особою з інвалідністю, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині з інвалідністю у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім:
а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов’язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов’язаних з лікуванням хронічних захворювань;
б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;
в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування);
г) операцій із зміни статі;
ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);
д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;
е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 розділу ХІХ ПКУ встановлено, що п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ набирає чинності з 01 січня року, наступного за роком, у якому набере чинність закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.
Станом на 01 січня 2020 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах, понесених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ), за наслідками 2019 року платникам не надається.
На пресконфернції про застосування суб’єктами господарювання реєстраторів розрахункових операцій
17 вересня 2020 року в інформаційному агентстві "Мост-Днепр" відбулася пресконференція на тему «Застосування суб’єктами господарювання реєстраторів розрахункових операцій» за участі начальника відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Світлани Аратюнової.
Вона проінформувала, що на даний час суб’єкти господарювання в своїй господарській діяльності при проведенні розрахунків повинні застосовувати належним чином зареєстровані РРО або програмні РРО (далі - ПРРО).
ПРРО можна встановити на смартфон, планшет, комп’ютер чи інший будь-який гаджет, який має операційну систему та підключення до Інтернет.
Автоматична реєстрація ПРРО через Електронний кабінет або Єдине вікно подання електронної звітності.
Зауважено, що відповідно ст. 9 Закону від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є перелік випадків можливості суб’єктів господарювання не застосовувати в своїй господарській діяльності РРО, а саме:
- при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб'єкта господарювання;
- при виконанні банківських операцій, крім (операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків);
- при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій;
- при здійсненні фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами за готівкові кошти на ринках.
- при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами - підприємцями), які не застосовують РРО або ПРРО до Податкового кодексу України, а саме:реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку першої групи та другої - четвертої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень.
У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 000 000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.
Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення при здійсненні фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами за готівкові кошти на ринках.
Відповідальність за порушення Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
«Головне управління у Дніпропетровській області постійно аналізує наявну в ДПС інформацію про виторги, проведені через РРО. Звертаю вашу увагу, що при здійсненні розрахунків за товари (послуги), платники повинні застосовувати РРО та відображати реальні показники обсягу реалізованої продукції. Збільшення обсягів розрахункових операцій, проведених через РРО, в подальшому вплине на збільшення доходів до оподаткування, а відповідно і на надходження до бюджету», - підкреслила Світлана Аратюнова.

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області проведено ознайомчу лекцію для студентів
Сьогодні, 17.09.2020, за організацією Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) для студентів ІІІ курсу Дніпровського державного аграрно – економічного університету проведено ознайомчу лекцію.
Захід присвячено актуальним питанням, які викликають інтерес у такої аудиторії, а саме: праву на податкову знижку, перевагам сервісного обслуговування платників, взаємодії органів ДПС із засобами масової інформації та громадськістю, порядку працевлаштування та проходження служби в ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
У лекції прийняли участь студенти ІІІ курсу Дніпровського державного аграрно – економічного університету та заступник начальника управління – начальник відділу інформаційної політики та адміністрування субсайту організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС Осипова Манушак, начальник відділу розвитку персоналу управління кадрового забезпечення та розвитку персоналу ГУ ДПС Яковлєва Вікторія, головний державний ревізор – інспектор відділу адміністрування єдиного внеску, аналізу та прогнозування надходжень податків та зборів з фізичних осіб та єдиного внеску управління податкового адміністрування ГУ ДПС Коваленко Мирослава, головний державний інспектор відділу електронних сервісів та електронного документообігу управління електронних сервісів ГУ ДПС Бібер Наталія.
Відкрила зустріч Яковлєва Вікторія, яка привітала присутніх і ознайомила їх із структурою та завданнями ГУ ДПС.
Про отримання права на податкову знижку, зокрема на навчання, доповіла Коваленко Мирослава. Вона повідомила, що відповідно норм Податкового кодексу України (далі –ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення тощо.
Про забезпечення сервісного обслуговування платників податків – надання адміністративних послуг платникам детально проінформувала Бібер Наталія.
Вона звернула увагу на те, що створення зручних і доступних умов для отримання адміністративних послуг є однією з головних задач податкової служби. В центрах обслуговування платники податків можуть отримати широкий спектр інформаційних, консультативних та адміністративних послуг. Забезпечується надання 31 адміністративної послуги, 18 з яких надаються безкоштовно. Зупинилась на роботі найбільш популярного електронного сервісу ДПС – Електронному кабінеті, за допомогою якого фізичні особи, фізичні особи – підприємці, юридичні особи можуть отримувати всі послуги у режимі онлайн безкоштовно цілодобово як з персональних комп’ютерів, так і зі смартпристроїв.
Осипова Манушак ознайомила студентів з одним із важливих напрямків роботи ГУ ДПС – взаємодією із засобами масової інформації.
Вона зазначила, що налагодження співпраці і конструктивного діалогу органів ДПС з редакціями друкованих ЗМІ, теле- і радіокомпаній сприяє формуванню позитивного іміджу податкової служби.
Осиповою Манушак також підкреслено роль мережі Інтернет, яка є найбільш оперативним джерелом інформації, що забезпечує максимальне інформування громадян і підприємців про діяльність податкової служби та впливає на рівень податковій культурі населення.
«Сьогодні єдиним офіційним веб-майданчиком Державної податкової служби України в мережі Інтернет є офіційний вебпортал ДПС України (його адреса: http://tax.gov.ua ). До складу офіційного вебпорталу входить субсайт «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області», який містить офіційну інформацію по Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області, новини податкового законодавства та законодавства по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, інформацію, щодо проведених заходів, електронних сервісів тощо. У соціальній мережі Facebook є офіційна сторінка - «ДПС у Дніпропетровській області» (https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk ). На цій сторінці розміщено останні новини та актуальні зміни у законодавстві, коментарі щодо оподаткування та діяльності органів ДПС» - повідомила Манушак Осипова.
Яковлєва Вікторія звернула увагу студентів на переваги роботи у податковій службі Дніпропетровської області; проінформувала присутніх про умови проведення конкурсу на зайняття посад в податковій службі і оплату праці фахівців податкової служби.
Студенти з інтересом слухали фахівців податкової служби, спілкувались з податківцями.
Кожному учаснику семінару вручено листівку «Податкова знижка за навчання», підготовлену відділом інформаційної політики та адміністрування субсайту організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС.
Наприкінці заходу слухачі подякували за отриману інформацію, якою вони обов’язково скористаються.
Відбулось засідання Громадської ради
Сьогодні, 17 вересня 2020 року відбулось засідання Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – Громадська рада).
Під час засідання розглянуті організаційні питання, а саме: зміни у складі Громадської ради, переобрання секретаря, затвердження Плану роботи Громадської ради та інші.
Крім того, заступник начальника управління – начальник відділу інформаційної політики та адміністрування субсайту організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Осипова Манушак розповіла членам Громадської ради про проведення зустрічей, на яких розглядаються питання щодо механізму зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до вимог постанови Кабінету міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165.
Вирішено низку інших питань стосовно діяльності Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

До уваги платників рентної плати за користування надрами!
Кам’янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/433604.html повідомила наступне.
Відповідно до пункту 252.20 статті 252 Податкового кодексу України податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування руд заліза за ІІІ квартал 2020 року обчислюються:
● 12,00, якщо середня вартість залізної руди за індексом IODEX 58 % FE CFR China, що офіційно визначений світовим інформаційним агентством Platts, за податковий (звітний) період становить 70 і більше доларів США;
● 11,00, якщо середня вартість залізної руди за індексом IODEX 58 % FE CFR China, що офіційно визначений світовим інформаційним агентством Platts, за податковий (звітний) період становить менше 70 доларів США.

Про деякі нові правила застосування РРО фізичними особами – підприємцями
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг», із змінами, який набрав чинності 01.08.2020, вносяться зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з якими, зокрема, викладено в новій редакції п. 296.10 ст. 296 ПКУ та доповнено п. 61 підрозділ 10 розділу XX «Інші перехідні положення» ПКУ.
Разом з тим, Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», який набрав чинності 01.08.2020, вносяться зміни, зокрема, до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), відповідно до яких, зокрема, викладено в новій редакції статті 3 та 9 Закону № 265.
Згідно з новою редакцією Закону № 265 цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім ПКУ, не допускається.
Відповідно до ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зокрема, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).
Пунктом 6 ст. 9 Закону № 265 визначено, що РРО та/або ПРРО, та РК не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО та/або програмні РРО відповідно до ПКУ.
Відповідно до нового п. 296.10 ст. 296 ПКУ РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
Водночас, п. 61 підрозділу 10 розділу XX ПКУ передбачено, що до 01 січня 2021 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000 000 грн, крім тих, які здійснюють:
► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
► реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.
З 01 січня 2021 року до 01 квітня 2021 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000 000 грн, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
► реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
► реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
► реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
► роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
► діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п. 11 ст. 9 Закону № 265;
► діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
► діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
► реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
До уваги платників!
Кам’янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що клієнти (користувачі) мають можливість завантажити кваліфіковані сертифікати відкритих ключів на персональний комп’ютер за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» (далі – Програма).
Для початку використання Програми клієнтам (користувачам) необхідно встановити актуальну версію безкоштовної Програми, яку можливо завантажити на офіційному інформаційному ресурсі кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – Надавач) (www.acskidd.gov.ua ) за посиланням Головна/«Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1».
Якщо клієнти (користувачі) відмовилися від публікації кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів на офіційному інформаційному ресурсі Надавача, то вони мають можливість завантажити власні кваліфіковані сертифікати відкритих ключів на персональний комп’ютер за допомогою Програми.
Детальну інформацію щодо роботи Програми та покрокову інструкцію, зокрема, стосовно можливості завантаження власних кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів, розміщено в Настанові користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1» на офіційному інформаційному ресурсі Надавача за посиланням Головна/«Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Настанова користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1».

Платіжне доручення для перерахування коштів за ліцензії на оптову торгівлю тютюновими виробами: заповнення поля «Призначення платежу»
Кам’янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 3.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
Порядок заповнення поля «Призначення платежу» платіжного доручення при сплаті податків і зборів визначено Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666 зі змінами і доповненнями (далі – Порядок № 666).
Згідно з п. 1 Порядку № 666, зокрема, при сплаті (стягненні) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:
◄ у полі № 1 – друкується службовий код (знак) «*» (ознака платежу);
◄ у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати (формат ссс – тризначне число);
◄ у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та один з нижченаведених реквізитів:
1) код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);
2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);
3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (завжди має 9 цифр);
◄ у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Кількість знаків, ураховуючи зазначені вище поля і розділові знаки, обмежена довжиною поля «Призначення платежу» електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України, при цьому використання символу «;» не допускається;
◄ у полях № 5 – 7 – друкується розділовий знак «;», поля не заповнюються;
При заповненні полів не допускаються пропуски (пробіли) між словами та службовими знаками.
Коди видів сплати визначено у додатку до Порядку № 666, зокрема, для сплати суми податків і зборів/єдиного внеску визначено код 101.
Приклад заповнення поля «Призначення платежу» платіжного доручення для перерахування коштів за ліцензію на оптову торгівлю тютюновими виробами за 2020 рік: «*;101;код платника;сплата за ліцензію на оптову торгівлю тютюновими виробами за 2020 рік;;;».

У разі перереєстрації платника ПДВ, пов’язаної зі зміною адміністративного району, номер рахунку у СЕА ПДВ не змінюється
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що електронні рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА ПДВ) (далі – електронний рахунок) відкриваються виключно на підставі реєстру платників ПДВ, який ДПС надсилає Державному казначейству України не раніше ніж за один робочий день до дати реєстрації особи платником ПДВ.
Норми визначені п. 5 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 569).
У такому реєстрі зазначається, зокрема індивідуальний податковий номер платника ПДВ та дата реєстрації його платником ПДВ.
Пунктом 7 Порядку № 569 встановлено, що у разі анулювання реєстрації платника ПДВ залишок коштів на його електронному рахунку перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Новий електронний рахунок відкривається у разі повторної реєстрації особи платником ПДВ (п. 8 Порядку № 569).
Відповідно до п. 4.1 розділу IV Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 (далі – Положення № 1130), перереєстрація платника ПДВ проводиться у разі зміни даних про платника ПДВ, зокрема зміни місцезнаходження (місця проживання) платника ПДВ, і якщо зміни не пов’язані із припиненням платника ПДВ, крім випадків, визначених п.п. 1 п. 3.15 розділу III Положення № 1130.
У разі перереєстрації дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а тому при перереєстрації платника ПДВ пов’язаної зі зміною адміністративного району статус платника ПДВ зберігається з дати його реєстрації платником ПДВ (п. 4.2 розділу IV Положення № 1130).
Отже, у випадку перереєстрації платника ПДВ, пов’язаною зі зміною адміністративного району, номер рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ не змінюється.

Договір комісії: про визначення операції з придбавання товару у нерезидента контрольованою
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що відносини, що виникають за договором комісії, регулюються положеннями статей 1011 – 1028 Цивільного кодексу України від 16 січня 2001 року № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ).
Так, відповідно до ст. 1011 ЦКУ за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов’язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну (ст. 1012 ЦКУ). Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії (ст. 1013 ЦКУ).
Відповідно до ст. 1014 ЦКУ комісіонер зобов’язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо комісіонер вчинив правочин на умовах більш вигідних, ніж ті, що були визначені комітентом, додатково одержана вигода належить комітентові.
Майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента (ст. 1018 ЦКУ).
Згідно з п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме:
а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами – нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ;
б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;
в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, або які є резидентами цих держав;
г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.
У разі внесення змін до переліку організаційно-правових форм нерезидентів у розрізі держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, вони набирають чинності з 01 січня звітного року, що настає за календарним роком, у якому внесено такі зміни.
Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з таким нерезидентом за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а» – «в» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, визнаються неконтрольованими.
Підпунктом 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ визначено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 і 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
► річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
► обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Таким чином, якщо обсяг господарських операцій з купівлі товарів у нерезидента за договором комісії між комісіонером – резидентом та комітентом – резидентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік та річний дохід покупця – резидента (комітента) від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік, то такі операції визнаються контрольованими за умови відповідності положенням п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ.
При цьому, операції з продажу товарів між нерезидентом – продавцем та покупцем – резидентом (комітентом) підпадають під визначення контрольованих (якщо досягнуто критерії, встановлені п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ) у випадку коли:
► господарські операції здійснюються з пов’язаними особами – нерезидентами;
► господарські операції здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, або які є резидентами цих держав;
► господарські операції здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.
У цьому випадку покупець – резидент зобов’язаний в установлений термін подати звіт про контрольовані операції, здійснені протягом звітного податкового періоду.
Нагадуємо, що відповідно до п. 1 розділу І Порядку складання Звіту про контрольовані операції затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 Звіт про контрольовані операції подається до 01 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Проведено онлайн – зустріч з представниками бізнесу Дніпропетровської області
Сьогодні, 16.09.2020 за організацією Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) для представників бізнесу Дніпропетровщини – платників податку на додану вартість проведено зустріч в онлайн режимі.
Темою зустрічі вже традиційно є зупинення реєстрації податкових накладних та деякі особливості заповнення Таблиці даних платника податку на додану вартість.
Захід відбувався за участі начальника відділу досудового врегулювання спорів управління правової роботи Кабака Сергія, головного державного ревізора-інспектора відділу аналітики податкових ризиків управління податкового адміністрування ГУ ДПС Кушпєлєвої Тетяни та представників бізнесу Дніпропетровської області.
Про повідомлення щодо розблокування зупинених податкових накладних та деякі особливості заповнення Таблиці даних платника податку на додану вартість повідомив Кабак Сергій. Особливу увагу приділено алгоритму дій платника ПДВ у разі отримання ним квитанції про блокування податкових накладних/розрахунків коригування.
Про окремі положення постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» доповіла Кушпєлєва Тетяна.
Енергійне спілкування під час проведення зустрічі підтверджує, що тема заходу є актуальною і важливою. Конструктивний діалог у процесі обговорювання питань, які турбують платників під час реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, свідчить про необхідність проведення таких заходів у подальшому.
По завершенню онлайн-зустрічі присутні подякували фахівцям ГУ ДПС за важливу інформацію, яка стане їм у нагоді.
Надходження ЄСВ за вісім місяців 2020 року на 287,6 млн гривень перевищили минулорічний показник
Надходження по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) протягом січня – серпня 2020 року від платників податків Дніпропетровщини склали 10 млрд 664,4 млн гривень.
«Цей показник на 287,6 млн гривень перевищує минулорічну суму сплати єдиного внеску за аналогічний період. Фактичні надходження єдиного внеску протягом серпня 2020 року склали 1 млрд 299 млн гривень», - прокоментувала начальник управління податкового адміністрування Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.
Станом на 01 вересня 2020 року згідно інформаційної бази Головного управління ДПС у Дніпропетровській області кількість платників єдиного внеску становить 368 тисяч.

Збільшення розміру мінімальної заробітної плати з 01.09.2020: на які показники впливає?
Кам’янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що 01.09.2020 набрав чинності Закон України від 25.08.2020 № 822-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі – Закон № 822).
Законом № 822 встановлено, що з 01 вересня 2020 року мінімальна заробітна плата становить у місячному розмірі – 5 000 грн, у погодинному розмірі – 29,20 гривень.
Підвищення мінімальної заробітної плати впливає на мінімальний розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
Так, підвищується:
- мінімальний розмір єдиного внеску з заробітної плати та доходів фізичних осіб – підприємців, самозайнятих осіб та членів фермерського господарства. Звертаємо увагу, що відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок встановлюється у розмірі 22 % до бази нарахування. Тобто, з 01.09.2020 року єдиний внесок становить 1 100 грн (5 000 х 22%);
- максимальна величина доходу застрахованої особи, на яку нараховується єдиний внесок до 75 000 грн;
- мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства. Цей розмір становить 1 250 мінімальних зарплат, виходячи із ставки мінімальної зарплати, що діє на момент створення (реєстрації) акціонерного товариства.
Водночас, показники, які відповідно до Податкового кодексу України, залежать від мінімальної зарплати, встановленої станом на 01 січня поточного року, залишаться незмінними, а саме:
► розмір податкової соціальної пільги;
► граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги;
► граничний розмір добових;
► сума неоподатковуваного доходу у вигляді подарунків;
► сума нецільової благодійної допомоги;
► ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
► ставки єдиного податку:
1) для платників єдиного податку 1 групи – до 210,20 грн (до 10 % від прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2020 року);
2) для платників єдиного податку 2 групи – до 944,60 грн (до 20 % від мінімальної зарплати на 01 січня 2020 року).
Нагадуємо, що Закон № 822 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 31.08.2020 № 157.
Про контрольовані операції звітуємо до 01 жовтня 2020 року!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платники, у яких річний дохід від будь-якої діяльності склав понад 150 млн грн і обсяг господарських операцій з контрагентами, що відповідають критеріям, визначеним у ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) більше 10 млн грн, подають Звіт про контрольовані операції.
Форма та Порядок складання Звіту про контрольовані операції затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 із змінами (далі – Порядок № 8).
Відповідно до п. 1 розділу І Порядку № 8 Звіт про контрольовані операції (далі – Звіт) подається до 01 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями.
Звіт складається із заголовної, основної частин, додатка та інформації до додатка, які є невід’ємною частиною Звіту.
Додаток до Звіту (далі – Додаток) заповнюється окремо щодо кожної особи, яка бере участь у контрольованій операції.
Порядковий номер Додатка має збігатися з порядковим номером, зазначеним у графі 1 Загальних відомостей про контрольовані операції основної частини Звіту щодо відповідної особи – сторони контрольованої операції. Кількість додатків має дорівнювати останньому порядковому номеру особи – сторони контрольованої операції, зазначеної у графі 1 Загальних відомостей про контрольовані операції основної частини Звіту. Графа 1 основної частини Звіту «Загальні відомості про контрольовані операції» заповнюється наростаючим порядковим номером рядка при їх додаванні у таблицю залежно від кількості контрагентів – сторін контрольованих операцій.
При цьому відповідно до п. 2 розділу ІІІ Порядку № 8 у графі 2 основної частини Звіту «Загальні відомості про контрольовані операції» зазначається повне найменування особи – сторони контрольованої операції, яке зазначено у контракті/договорі.
У разі здійснення господарських операцій із придбання (продажу) товарів (робіт, послуг) з пов’язаними особами – нерезидентами із залученням непов’язаних осіб відповідно до п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ у графі 2 основної частини Звіту «Загальні відомості про контрольовані операції» зазначається повне найменування нерезидента – пов’язаної особи.
Водночас п. 3 розділу ІV Порядку № 8 встановлено, що у разі здійснення господарських операцій із придбання (продажу) товарів (робіт, послуг) з пов’язаними особами – нерезидентами із залученням непов’язаних осіб відповідно до п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ у розділі «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» Додатка зазначається інформація відповідно до первинних документів щодо операції придбання та/або продажу товарів (робіт, послуг) із залученою непов’язаною особою.
Згідно з п. 5 розділу ІV Порядку № 8 у розділі «Відомості про контрольовані операції» Додатка зазначаються деталізовані відомості про всі контрольовані операції, здійснені платником податків у звітному періоді із особою, інформація про яку зазначена у розділі «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» цього Додатка.
Отже, якщо протягом звітного року одночасно здійснюються господарські операції із придбання (продажу) товарів (робіт, послуг) як з пов’язаною особою – нерезидентом із залученням непов’язаних осіб відповідно до п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ так і безпосередньо з тією ж пов’язаною особою – нерезидентом, то при заповненні розділу «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» Додатка зазначається інформація про нерезидента – пов’язану особу. При заповненні розділу «Відомості про контрольовані операції» Додатка зазначаються відомості про всі здійснені протягом року контрольовані операції як з пов’язаною особою – нерезидентом, інформація про яку зазначена у розділі «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» цього Додатка, так і з пов’язаною особою – нерезидентом із залученням непов’язаних осіб відповідно до п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ. При цьому зазначені операції у розділі «Відомості про контрольовані операції» Додатка відображаються окремими рядками.
Звертаємо увагу платників податків, що сума контрольованих операцій в розрізі нерезидентів у Звіті та загальна сума операцій з таким контрагентом у відомостях до Звіту мають бути тотожними.

Закон України № 466: про зміну критерія щодо визначення об’єкта оподаткування та подання звітності без коригування фінансового результату
Кам’янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженості у податковому законодавстві» із змінами збільшено вдвічі поріг річного доходу (з 20 до 40 млн гривень), який дає право платнику податку на прибуток для визначення об’єкту оподаткування без коригування фінансового результату на усі різниці, встановлені розділом ІІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), а також для застосування виключно річного звітного періоду. Зазначені зміни набрали чинності з 23 травня 2020 року.
Отже, платники податку на прибуток, щодо яких виконується зазначений критерій, зможуть прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату вже за результатами податкового (звітного) 2020 року, про що має бути зазначено у Декларації у графі «Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці».
Важливо, що з 01 січня 2021 року також будуть внесені зміни до п. 137.5 ст. 137 ПКУ, які передбачатимуть обов’язкову умову щодо застосування річного періоду для платників податку на прибуток, в яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період не перевищує 40 млн гривень (зараз – 20 мільйонів гривень).

Зупинення реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів: пояснення подає продавець
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що згідно з п. 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок) у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику ПДВ квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Пунктом 11 Порядку визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
► номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
► критерій (критерії) ризиковості платника ПДВ та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник ПДВ;
► пропозиція щодо надання платником ПДВ пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації.
Пунктом 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України передбачено, що розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача – платника ПДВ, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Отже, у разі зупинення реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування, який передбачає зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, пояснення та копії документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію розрахунку коригування в ЄРПН, подаються платником податків – продавцем, що зазначений в розрахунку коригування та податковій накладній, яка коригується.

Граничний термін сплати ПДФО та військового збору за результатами декларування - 30 вересня 2020 року
Кам’янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до Закону України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» останнім днем сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору, визначених громадянами у податковій декларації про майновий стан і доходи за результатами 2019 року та особами, які провадять незалежну професійну діяльність є 30 вересня 2020 року.
Нагадаємо, що платникам податку, які подали декларації та визначили до сплати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, необхідно сплачувати їх за наступними кодами платежів:
«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;
«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».

Звертайте увагу на правильність заповнення платіжних документів
Кам’янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з метою уникнення помилок та запобігання нарахування штрафних санкцій при сплаті платежів, необхідно дотримуватися вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів» (із змінами) (далі - наказ №666).
У вказаному Порядку наведені приклади заповнення поля «Призначення платежу» у різних випадках.
Особливу увагу при заповненні цього поля потрібно приділяти правильності визначення коду видів сплати.
Перелік кодів видів сплати за податками, зборами та митними платежами наведено в додатку до наказу №666.
За правильність заповнення реквізитів в платіжних документах відповідальність несе не банківська установа, а платник податків.

Протидія корупції в органах ДПС України

Одним із важливих аспектів сучасної державної правової політики в Україні є реформування системи запобігання і протидії корупції. Досягнення успіху у цьому процесі є передумовою для формування у суспільстві довіри до влади, зростання економічного потенціалу держави, покращення добробуту громадян України.
Корупція – багатоаспектне соціально – економічне, політичне, правове та морально-етичне явище, яке складається з цілого комплексу протиправних дій і неетичних вчинків та завдає істотної шкоди нормальному функціонуванню моральних та правових відносин у суспільстві й державі.
Удосконалення антикорупційного законодавства України, утворення нових антикорупційних інституцій зумовило останнім часом докорінні зміни національної системи запобігання та протидії корупції.
Кам’янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні визначені Законом України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 за № 1700-VII (далі – Закон). Закон покликаний сприяти запобіганню корупції через застосування превентивних антикорупційних механізмів, виявленню корупційних правопорушень та усунення їх наслідків.
Відповідно до статті 65 Закону за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень особи, уповноважені на виконання функцій держави, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Окремо необхідно зазначити, що у Кримінальному кодексі України визначено також відповідальність за пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди службовій особі (стаття 369). Тобто особа, яка пропонує, надає, обіцяє неправомірну вигоду, також несе кримінальну відповідальність.
Запобігання проявам корупції є одним з найвідповідальніших напрямів в діяльності органів Державної податкової служби України, а запорука успіху у боротьбі з корупцією - це прозорість та відкритість.
Залишити інформацію щодо неправомірних дій та бездіяльності працівників органів ДПС та інших питань можна зателефонувавши до Контакт-центру ДПС за номером 0800-501-007 та обравши відповідний напрямок у меню інтерактивного голосового автовідповідача (4 – для залишення інформації на сервіс «Пульс»).


Cервіс «Пульс» ДПС України
приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання цілодобово

Кам’янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що сервіс «Пульс» ДПС України приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДПС та її територіальних органів (далі – Інформація).
Заявники можуть надати Інформацію за телефоном 0800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та на електронну пошту idd@sfs.gov.ua .
Інформація приймається цілодобово.
При наданні Інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування підприємства, установи, організації, суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.
У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.
Про результати розгляду Інформації клієнти повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.
Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів чи систем; відомості що надходить до інформаційно-довідкового департаменту ДПС електронною поштою щодо мінімізації сплати податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.


Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Кам’янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.
Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.
Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «4»).

На тютюнові вироби припадає майже 39% вилученої протягом 8 місяців 2020 року підакцизної продукції, – Сергій Солодченко
В ході оперативної роботи та проведених слідчих дій за 8 місяців 2020 року податковою міліцією було вилучено 10,7 мільйонів пачок тютюнових виробів та 164 тони тютюну загальною вартістю понад 690 мільйонів гривень. В порівнянні з аналогічним періодом минулого року, вартість вилучених з незаконного обігу тютюнових виробів збільшилась майже вдвічі. Так, за січень-серпень 2019 року було вилучено 9,4 мільйони пачок цигарок та 64,7 тон тютюну на загальну суму 356,7 мільйонів гривень.
«Якщо припустити, що вивільнену від фальсифікату долю тютюнового ринку заповнила б легальна тютюнова продукція, то можна порахувати акцизний податок, який надійшов би до бюджету від продажу 10,7 мільйонів пачок тютюнових виробів та 164 тон тютюну. Отримаємо близько 447 мільйонів гривень», – розповів Сергій Солодченко.
Він також зазначив, що значна кількість вилученої тютюнової продукції в незаконний спосіб реалізовувалось через мережу Інтернет. Від початку поточного року податковою міліцією вилучено 854 тис. пачок цигарок та 5,3 тони тютюну на загальну суму 78,5 млн гривень.
Загалом, за результатами січня-серпня 2020 року загальна вартість вилученої податковою міліцією з незаконного обігу підакцизної продукції склала майже 1,8 млрд гривень. З них, 38,7%, тобто понад 690 млн гривень – це вартість вилучених тютюнових виробів та тютюну.
«Тютюнові виробів, які мають відповідні експертні висновки, підлягають знищенню. Ми готові проводити публічні знищення за участі Асоціації «Укртютюн» та представників громадськості», – зауважив Сергій Солодченко.
За словами керівника ДФС переважна більшість тютюнових виробів, які перебувають у незаконному обігу, не реалізується на внутрішньому ринку України, а вивозиться правопорушниками за кордон для продажу у країнах Європейського Союзу. Транзитне розташування України та значно менша ціна на тютюнову продукцію в нашій країні ніж у пострадянських країнах та країнах ЄС – значно сприяють цьому.
Сергій Солодченко також нагадав, що Україна ще у 2016 році взяла на себе євроінтеграційні зобов’язання, які передбачають щорічне зростання ставок акцизу на тютюнові вироби. За цих умов планується до 2023 року досягти європейського рівня оподаткування тютюну, що зробить комерційно невигідним сферу контрабанди тютюнових виробів до країн ЄС і, відповідно, сприятиме детінізації цього ринку.

Машинобудівне підприємство Сумщини відшкодувало 10,2 млн гривень завданих державі збитків
Податковою міліцією ГУ ДФС у Сумській області під процесуальним керівництвом прокуратури Сумської області встановлено факт умисного ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах.
В рамках кримінального провадження за ч. 3 ст. 212 КК України встановлено, що керівник одного з найбільших машинобудівних підприємств з випуску устаткування для нафтової, газової, атомної та хімічної промисловості, завдав державі збитків на суму 10,2 млн гривень податків. Так, маючи реальну можливість перерахувати в бюджет податок на доходи фізичних осіб, нарахований при виплаті заробітної плати працівникам, в порушення діючого податкового законодавства, він, протягом 2018-2019 років, перераховував наявні на рахунках підприємства грошові кошти на інші потреби в адресу інших суб’єктів господарювання.
Завдяки заходам, вжитим працівниками податкової міліції під час досудового розслідування, завдані державі збитки відшкодовано в повному обсязі. До суду спрямовано клопотання про звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності.

В Харкові ліквідовано злочинну групу, місячний обіг якої від продажу контрабандних сигарок складав понад 10 мільйонів гривень
Головним управлінням власної безпеки ДФС спільно з Головним слідчим управлінням ДФС та ГУ ДФС у Харківській області під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора локалізовано діяльність організованої злочинної групи, яка тривалий час здійснювала незаконну реалізацію контрабандних та контрафактних тютюнових виробів. Група діяла за сприянні окремих працівників правоохоронних органів. Продукція реалізовувалась на території Харківської та інших областей України. Місячний обсяг реалізації контрабандних тютюнових виробів складав понад 10 млн гривень.
Так, 17.09.2020, в ході проведення оперативних заходів та слідчих дій у кримінальному провадженні за ст. 204 Кримінального кодексу України, проведено обшуки офісу та складських приміщень, розташованих на території м. Харків.
За результатами обшуків виявлено та вилучено 261 ящик тютюнової продукції (135 тисяч пачок сигарет) в асортименті, на суму понад 5 млн гривень. Тютюнову продукцію виробництва РФ, Республіки Беларусь та ОАЕ було ввезено до України поза митним контролем.
Також, в ході обшуків знайдено та вилучено чорнову бухгалтерію та готівку в сумі 1 млн гривень.
Тривають заходи зі встановлення всього кола учасників злочинної групи та документування можливо причетних до протиправної діяльності посадових осіб правоохоронних органів.

На території непрацюючого підприємства Кіровоградщини виявлено 3,7 тони спирту
Податковою міліцією ГУ ДФС у Кіровоградській області під процесуальним керівництвом Кіровоградської обласної прокуратури виявлено залишки спирту на території одного з непрацюючих підприємств Кіровоградщини.
Так, в рамках кримінального провадження за ч. 1 ст.199, ч.2, 3 ст.204 Кримінального кодексу України, проведено заходи, спрямовані на з’ясування відомостей про обставини кримінального правопорушення, пов’язаного з незаконним виготовлених алкогольних напоїв марки «Горілка «Олександрія Пшенична». Зазначені напої були оклеєні підробними марками акцизного податку.
На підставі ухвали слідчого судді проведено обшуки, зокрема й на території зазначеного підприємства. За результатами обшуку з незаконного обігу вилучено 3 743 л спирту етилового орієнтовною вартістю понад 1 млн гривень. Досудове розслідування триває.
Підприємством Одещини, яке займалось оптовою торгівлею металами, відшкодовано 3 млн гривень збитків, завданих державному бюджету
Співробітниками податкової міліції ГУ ДФС в Одеській області під процесуальним керівництвом прокуратури області у вересні поточного року направлено до суду кримінальне провадження за підозрою головного бухгалтера одного із підприємств Одещини у несплаті податків в сумі 3 млн гривень.
Слідством встановлено, що головний бухгалтер підприємства, основним видом діяльності якого є оптова торгівля металами, при здійсненні фінансово-господарської діяльності, у період з січня по листопад 2019 року, не відобразила у бухгалтерському обліку операції з реалізації товарно-матеріальних цінностей, чим умисно занизила податок на додану вартість та податок на прибуток підприємства.
Такі незаконні дії призвели до ненадходження до державного бюджету України податків у сумі 3 млн гривень.
За результатами заходів, вжитих під час розслідування, завдані державі збитки відшкодовано у повному обсязі. У зв’язку з цим до суду направлено клопотання про звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності.
Сергій Солодченко: Системної корупції серед податкової міліції вже давно немає
На цьому акцентував увагу керівник ДФС вчора, 21 вересня, під час підписання Меморандуму про співпрацю між Державною фіскальною службою України та Громадською спілкою «Антикорупційна спільнота України».
«Системної корупції серед податкової міліції вже давно немає. Так, трапляються поодинокі випадки, але – це суто людський фактор. Не всі бажають чути, що сьогодні, як ніколи, треба зберегти обличчя податкової міліції. І, нажаль, ці «камікадзе» своїми діями наводять тінь на весь особовий склад», – зауважив очільник ДФС.
Зі свого боку, Голова ГС «Антикорупційна спільнота України» – Роман Лаврів, погодився з таким твердженням. Крім того він додав, що в світлі створення Бюро економічної безпеки, саме у податкової міліції має бути прерогатива при виборі кандидатів до нового органу. Адже має бути збережений досвід розслідування економічних злочинів. При цьому, кожен податковий міліціонер повинен мати бездоганну репутацію.
За словами Сергія Солодченка, наразі, доволі стримуючим фактором корупційних проявів у службі залишається ПЛІД.
«Нагадаю, це мій особистий телефон (+380931957784), який я виклав в мережу Інтернет. Кожен зі співробітників розуміє, що будь-який адвокат або представник бізнесу може мені зателефонувати та повідомити про його неправомірні дії. Вже відповів на понад 150 дзвінків. Але, інколи, й ПЛІДу стає замало», – зазначив він.
З метою розширення превентивних заходів, спрямованих на протидію корупції, Антикорупційна спільнота України готова здійснювати громадський контроль за діяльністю податкової міліції.
Також, в рамках Меморандуму, сторони планують:
- обмінюватись інформацією та відпрацьовувати її;
- вдосконалювати напрацювання до законопроекту про БЕБ, враховуючи думку громадськості;
- проводити спільні заходи, спрямовані на попередження корупційних проявів в лавах ДФС;
- напрацьовувати єдині підходи та механізми у сфері запобігання корупції тощо.
Довідково:
За 8 місяців 2020 року за матеріалами Головного управління власної безпеки ДФС було розпочато 121 кримінальне провадження. Це 74% від загальної кількості таких проваджень. Загалом їх було 164. Тобто, лише 26% випадків корупції в лавах ДФС виявляється іншими правоохоронними органами самостійно.
Статистика вказує про поступове зменшення корупційних епізодів. Наприклад, за весь минулий рік було порушено 265 кримінальних проваджень.
Викрито схему, яка дозволила протягом 2018-2019 років сформувати фіктивний податковий кредит з ПДВ на зальну суму 260 млн гривень
Податковою міліцією Офісу великих платників податків ДФС під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора викрито масштабну схему ухилення від сплати податків.
Так, в ході досудового розслідування, встановлено, що рядом підприємств реального сектору економіки, які належать одному власнику, протягом 2018-2019 років сформовано схемний податковий кредит з ПДВ на зальну суму 260 млн гривень.
Представники зазначених підприємств придбавали сільсько-господарську продукцію у мешканців сіл та власників приватних садиб за готівкові кошти. В подальшому, купівлю такої продукції документально оформлювали, як начеб то придбану у підприємств – юридичних осіб. Існували ж такі підприємства лише на папері.
В ході слідчих дій було допитано керівників зазначених фіктивних компаній, які підтвердили свою непричетність до їх створення та функціонування.
В результаті було проведено обшуки на Кіровоградщині та у місті Києві. В ході обшуків вилучено готівкові кошти в сумі майже 45 млн гривень, які призначались для придбання сезонного врожаю – зернових культур. А також було вилучено 10 печаток підконтрольних підприємств та бухгалтерську документацію, яка підтверджує незаконну діяльність.
Слідчі дії тривають.

Кам’янський відділ організації роботи
організаційно-розпорядчого управління
Головного управління ДПС у Дніпропетровській області