www.tsarich-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА Вівторок, 16 квітня 2024 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Царичанський район >> Новини
Дніпродзержинське ОДПІ інформує !!!
Версія для друку Написати листа
Митникам ДФС роз’яснили питання класифікації товарів

Тематичний короткотерміновий семінар на тему «Питання класифікації товарів» було нещодавно проведено на базі Волинської митниці для близько 40 керівників та посадових осіб підрозділів митниць ДФС, які здійснюють контроль за класифікацією та кодуванням товарів.
Навчальний захід організовано Департаментом кадрової політики та роботи з персоналом спільно з Департаментом спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення за ініціативи Департаменту адміністрування митних платежів.
Під час семінару обговорювалася низка складних класифікаційних питань, що у майбутньому дозволить уніфікувати підходи до класифікації товарів і, як результат, збільшити надходження до Державного бюджету України.
Зокрема, детально розглядалися питання класифікації ароматизаторів та смако-ароматичних сумішей для харчової промисловості, розчинників спирто-ароматичних, спінерів, теплообмінників, напівпричепів-самоскидів тощо.
Окрему увагу було приділено класифікаційним питанням, що розглядалися на сесіях Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації (м. Брюссель, Бельгія).
Крім того, учасниками заходу було окреслено подальші шляхи підвищення ефективності роботи щодо класифікації товарів в органах ДФС.

У ДФС провели семінар з етики державних службовців у сфері митної справи
Понад 60 осіб центрального апарату ДФС та її територіальних органів, представників Міністерства фінансів України та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України взяли участь у семінарі на тему «Етика державних службовців для Державної фіскальної служби України у сфері митної справи».
Захід відбувся за сприяння Програми розвитку комерційного права Міністерства торгівлі США (CLDP) та Посольства США у Києві, спільно з Консультативною місією Європейського союзу (EUAM), Місією Європейського союзу з прикордонної допомоги Молдови та України (EUBAM) у координації з Державною фіскальною службою (ДФС), Міністерством фінансів України та Міністерством економічного розвитку і торгівлі України.
Основною метою проведення семінару стало надання допомоги ДФС у реалізації комплексної програми ділової етики та стандартизації методичних рекомендацій з етики, розроблення стратегії протидії корупції та проведення навчання співробітників ДФС.
Під час семінару експерти представляли кращі міжнародні практики етичної поведінки та інструменти протидії корупції. Так, розглядалися питання щодо впливу корупції на торгівлю та інвестиції, порівнювалися стандарти США, ВМО та України, антикорупційні та етичні засади ЄС, декларація про активи як інструмент профілактики корупції.
Експерти та учасники семінару відзначили важливість проведеного заходу, який сприятиме дотриманню стандартів етики державного службовця та програм етичної поведінки посадовими особами.
Мирослав Продан: Заборгованість з відшкодування податку на додану вартість скорочено на 90,5%
Протягом січня-липня 2017 року платникам відшкодовано 68,3 млрд. грн. податку на додану вартість при заявлених 66 млрд. грн. Це на 41,4%, або на 20 млрд.грн. перевищує відповідний період минулого року. Про це повідомив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.
За його словами, майже 96% заявлених до повернення сум відшкодовувалися протягом місяця за результатами камеральних перевірок.
Із загальної суми цьогорічного відшкодування понад 60% повернуто платникам протягом квітня-липня 2017 року. Так, із заявлених у цей період 38,5 млрд. грн. відшкодовано 41,4 млрд. грн. ПДВ.
Очільник ДФС також розповів, що з початку впровадження Електронного реєстру автоматичного відшкодування ПДВ з 1 квітня 2017 року заборгованість з відшкодування цього податку скорочено на 90,5%, або майже на 13,9 млрд. грн.
«Якщо на початок квітня - на момент запуску системи автоматичного відшкодування ПДВ - загальна заборгованість становила 15,3 млрд. грн., то в перший місяць роботи електронного режиму борг скоротився на 11,5 млрд грн – до 3,8 млрд грн. На 1 серпня цей показник вже склав 1,86 млрд грн. Лише за перший тиждень цього місяця сума заборгованості зменшилась ще на 410 млн грн. Маємо надію, що до кінця року питання боргів з відшкодування ПДВ буде повністю закрите. Це один з пріоритетів для ДФС. Вимагаючи від бізнесу чесних та прозорих правил гри, а система моніторингу ризикових податкових накладних лише за місяць дії перекрила більшість схем ухилення, держава повинна виконувати свої зобов'язання перед компаніями», – наголосив Мирослав Продан.
ДФС: Надходження до зведеного бюджету перевищили минулорічні на 101,6 млрд. гривень
За оперативними даними протягом січня-липня 2017 року до зведеного бюджету надійшло (сальдо) 454,0 млрд. грн., що на 101,6 млрд. грн., або на 28,8 відс., більше січня-липня 2016 року. До державного бюджету забезпечено 352,1 млрд. грн., до місцевих бюджетів – 101,9 млрд. гривень.
Довідково: надходження (збір) до зведеного бюджету у січні-липні 2017 року склали 522,2 млрд. грн. (+121,6 млрд. грн. або +30,3 відс. до січня-липня 2016 року), у т. ч. до державного бюджету – 420,4 млрд. гривень.
Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні-липні 2017 року склали 344,0 млрд. грн., індикативні показники Міністерства фінансів України виконано на 106,7 відс., додатково забезпечено 21,6 млрд. гривень.
У повному обсязі виконано завдання Міністерства фінансів України з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів – 116,5 відс. (+19,1 млрд. грн.), податку та збору на доходи фізичних осіб – 109,2 відс. (+3,5 млрд. грн.), податку на прибуток підприємств – 135,3 відс. (+8,7 млрд. грн.), ввізного мита – 102,9 відс. (+0,3 млрд. грн.), частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету – 126,6 відс. (+1,2 млрд. грн.) тощо.
У розрізі основних платежів у січні-липні 2017 року приріст до відповідного періоду 2016 року забезпечено з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів – на 41,1 відс. (+39,2 млрд. грн.), податку та збору на доходи фізичних осіб – на 27,4 відс. (+8,9 млрд. грн.), податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (сальдо) – на 12,4 відс. (+4,0 млрд. грн.), акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – на 16,7 відс. (+5,0 млрд. грн.), податку на прибуток підприємств – на 29,5 відс. (+7,6 млрд. грн.), рентної плати за користування надрами – на 23,1 відс. (+4,6 млрд. грн.), ввізного мита – на 12,6 відс. (+1,3 млрд. грн.), частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету – на 10,7 відс. (+0,5 млрд. грн.) тощо.
З початку року платникам податків на рахунки відшкодовано 68,3 млрд. грн. податку на додану вартість.
Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування склали 99,4 млрд. грн., що на 26,2 млрд. грн. більше січня-липня 2016 року.
Митницями ДФС забезпечено до держбюджету майже 169,4 млрд. гривень
Протягом січня-липня поточного року митницями ДФС перераховано до державного бюджету майже 169,4 млрд. грн.. платежів при запланованих 148,4 млрд. грн. Доведені Міністерством фінансів України індикативні показники виконано на 114,2%. Бюджет додатково отримав 21 млрд. гривень.
Так, до загального фонду державного бюджету надійшло майже 162,9 млрд. грн.., що становить 114,4% від доведеного показника. Перевиконання складає 20,4 млрд. грн..
До спеціального фонду спрямовано 6,5 млрд. грн. Це складає 109,5% від доведеного показника, додатково зібрано 566 млн. гривень.
Порівняно з січнем-липнем 2016 року фактичні надходження зросли на 36,8%, або на 45,6 млрд. грн. За вказаний період 2016 року було зібрано 123,8 млрд. грн. митних платежів.
У цьому році 10% від перевиконання митних платежів спрямовується на розвиток інфраструктури митниць та збільшення заробітної плати їх працівників. Отже, за січень-липень 2017 року ця сума складає 2 млрд. грн. З них за січень – 225,6 млн. грн., лютий – 203,9 млн. грн., березень – 369,4 млн. грн., квітень – 286,5 млн. грн., травень – 422,0 млн. грн., червень – 346,5 млн. грн., липень –178,6 млн. грн.
Павло Дроняк: Якщо власниками нерухомості є кілька осіб, сплачувати податок буде кожен з них за свою частку, виділену в натурі
Якщо нерухомість знаходиться в частковій власності кількох осіб і розділена в натурі, то сплачувати податок на нерухомість буде кожний власник за свою частку. Якщо ж нерухомість знаходиться в загальній спільній власності кількох осіб та не розділена в натурі, то сплачувати податок буде один із власників за їх згодою. Про це розповів директор Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Павло Дроняк в інтерв’ю газеті «Факты».
За його словами, пільга по сплаті податку у такому випадку надається конкретному громадянину на ті метри житлової нерухомості, які є його власністю як окремо зареєстровані у держреєстрі.
«Тобто, коли квартирою у 150 квадратних метрів у рівних частках володіють дві особи і дві частки рахуються в реєстрі як окремі об’єкти, кожному з них належить по 75 квадратних метрів. Оскільки Податковим кодексом передбачена пільга на 60 квадратних метрів для кожного власника, то сплачувати обидва будуть тільки за «зайві» 15 квадратів», – зазначив Павло Дроняк.
Він також роз’яснив, що якщо нерухомість не розділена в натурі і у реєстрі рахується як один об’єкт, яким володіють кілька осіб, тоді оподатковуватися будуть 90 квадратних метрів, оскільки 150 квадратів зменшуються на пільгові 60. При цьому пільга надаватиметься тільки одному з власників, на якого в держреєстрі зареєстрована квартира.
«Пільга надається незалежно від кількості квартир. Але при цьому пільги по сплаті податків не надаються на об’єкти, які використовуються власниками для отримання доходів. Наприклад, якщо в одній квартирі людина мешкає а іншу – здає в оренду або використовує як офіс для підприємницької діяльності, тоді за другу квартиру стягують податок без надання пільги», – підкреслив Павло Дроняк.
Нагадаємо, що цього року платники сплачують податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за звітний 2016 рік. Платниками є всі фізичні та юридичні особи, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Податок нараховується на загальну площу об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток. У сплаті податку законодавством передбачено пільги. Так, база оподаткування зменшується на 60 кв. метрів для квартир незалежно від їх кількості, які перебувають у власності фізичної особи, на 120 кв. метрів для житлових будинків та на 180 кв. метрів для різних типів об’єктів житлової нерухомості.
Сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, платники мають протягом 60 днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення. Саме протягом цього часу платник має право у випадку незгоди із визначеною сумою звернутися до податкових органів для звірки даних.
Крім того, якщо платники не отримали такого повідомлення, але вони є платниками цього податку, вони також можуть звернутися до податкових органів для звірки.
Аліна Данченко: За січень-липень 2017 року обсяги митного оформлення вживаних авто зросли у 5 разів, до бюджету надійшло 3,8 млрд. грн. митних платежів
Завдяки внесеним змінам до Податкового кодексу України для ввезення автомобілів фізичними та юридичними особами ставки акцизного податку знизилися у 10-20 разів. Про це повідомила директор Департаменту адміністрування митних платежів ДФС Аліна Данченко.
За її словами, зазначена норма діє з 01 серпня 2016 року (часу набуття чинності Закону України «Про внесення зміни до підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів») до 31 грудня 2018 року.
«Наприклад, ставка акцизного податку на авто з робочим об'ємом циліндрів двигуна понад 1000 куб. см, але не більш як 1500 куб. см, що використовувалися не більш як п'ять років (код згідно з УКТ ЗЕД 8703 22 90 10) знижена у 21 раз - з 1,367 євро до 0,063 євро за 1 куб. см», – розповіла Аліна Данченко.
Зменшення ставок акцизного податку сприяло зменшенню загального податкового навантаження, яке на сьогодні складає приблизно 35-40% до вартості автомобіля. До набрання чинності закону акцизний податок був настільки великий, що податкове навантаження на вживаний транспортний засіб сягало 90% – майже стільки, скільки коштував цей автомобіль.
«Внаслідок зменшення податкового тиску у зв’язку з прийняттям закону кількість оформлених транспортних засобів зросла у рази та продовжує збільшуватись. Якщо раніше в середньому за місяць ввозилося близько 1 тисячі вживаних авто, то у поточному році – більше ніж 5 тисяч авто щомісячно, а у липні ввезено понад 6 тис. таких автомобілів», – підкреслила Аліна Данченко.
Вона також розповіла, що під час підготовки закону були здійснені попередні розрахунки, за якими було розраховано можливе зменшення надходжень митних платежів на 1 млрд. грн. в середньому за рік через зниження ставок акцизного податку. Водночас, за січень-липень 2017 року обсяги митного оформлення вживаних авто зросли у 5 разів порівняно з відповідним періодом 2016 року (до набрання чинності Законом). Внаслідок цього за неповний рік дії Закону до бюджету надійшло 3,8 млрд. грн. митних платежів.
«Такі нормативні зміни сприяли не лише оновленню парку автомобілів та збільшенню надходжень податків, а й тому, що тепер більша кількість людей можуть собі дозволити ввезти автомобіль», – наголосила Аліна Данченко.
Олексій Сівірін: За користування автомобілем з іноземною реєстрацією, строк перебування якого в України минув, передбачено штрафні санкції
Власникам транспортних засобів з іноземною реєстрацією, які ввезені в режимі «транзиту» або тимчасово для особистого користування, загрожують штрафні санкції за порушення термінів їх перебування на території України. Про це розповів заступник директора Департаменту організації протидії митним правопорушенням ДФС Олексій Сівірін.
«Відповідальність за перевищення встановленого строку транзитного переміщення транспортних засобів передбачена ст. 470 Митного кодексу України. Якщо таке перевищення не більше однієї доби, то власнику загрожує попередження або штраф у розмірі 170 грн. У випадку перевищення більш ніж на 1 добу, але не більше ніж на 10 діб, штраф складає 3400 грн, якщо понад 10 діб, то сума штрафу зростає до 8500 гривень», - зазначив Олексій Сівірін.
Так, за 7 місяців поточного року працівниками митниць ДФС було виявлено 8979 таких правопорушень. Власникам нараховано штрафів на суму 46,6 млн. гривень.
За порушення термінів тимчасового ввезення транспортних засобів з іноземною реєстрацією (ст.. 481 Митного кодексу України) суми штрафів значно більші.
За перевищення не більш ніж на 3 доби загрожує штраф у розмірі 850 грн., більш ніж на 3 доби, але не більш ніж на 10 діб та у разі, якщо протягом року ця особа вже притягалась до відповідальності за вчинення такого правопорушення – 5100 грн. За перевищення більш ніж на 10 діб доведеться сплатити вже 17 тис. грн.
За порушення ст. 481 Митного кодексу лише протягом січня-липня 2017 року порушникам нараховано до сплати 22,1 млн. грн., що вже перевищило показник всього 2016 року. Для порівняння – протягом 2015 та 2016 років ці суми складали 16,5 млн. грн.. та 16,8 млн. грн.. відповідно.
Однак найбільші суми штрафів доведеться сплатити тим громадянам., які використовують ввезені транспортні засоби з іноземною реєстрацією в інших цілях, наприклад, комерційних. Штраф за таке порушення складає 300% несплаченої суми митних платежів. Так, протягом 2017 року було виявлено 164 таких порушення, власникам транспортних засобів нараховано 69,9 млн. грн. штрафів. У 2015 та 2016 роках суми нарахованих штрафів складали 44,1 млн. грн. та 155,2 млн. грн.. відповідно.
Олена Мошинська: Автомобілі з іноземною реєстрацією, які ввозяться в Україну, мають бути вивезені у встановлені законодавством строки
Станом на 24 липня 2017 року в Україні перебувають 27,6 тис. автомобілів, ввезених в режимі «транзиту», та 24,6 тис. автомобілів, тимчасово ввезених громадянами для особистого користування, терміни ввезення яких вже закінчилися. Тобто ці автомобілі знаходяться на території Україні незаконно. Про це повідомила заступник начальника Управління організації митного контролю Департаменту організації митного контролю ДФС Олена Мошинська сьогодні, 4 серпня, під час прес-конференції.
«Значна кількість автомобілів з іноземною реєстрацією наразі перебуває в Україні з порушенням митних правил, і громадяни, які ними користуються - це порушники. Причому порушниками є не тільки ті громадяни, які ввезли транспортний засіб і не виконали своє зобов’язання щодо його вивезення або не оформили авто у вільний обіг, а й ті, які його придбали», – наголосила Олена Мошинська.
Вона зазначила, що тимчасово ввозити транспортні засоби на митну територію України без письмового декларування та сплати відповідних податків мають право громадяни-нерезиденти на строк до одного року. Цей термін може бути подовжено не більш ніж на 60 днів.
«Якщо нерезидент ввозить автомобіль з іноземною реєстрацією, то саме йому надається податкова пільга. Тобто він не сплачує податки, не проходить контроль на дотримання екологічних норм, не надає дозвільні документи тощо. Водночас нерезидент не може передавати авто іншим особам або використовувати його для підприємницької діяльності. Громадяни-резиденти таким режимом користуються менше, оскільки для них передбачена сплата платежів у повному обсязі. Більше того це авто після його вивезення і ввезення не переходить у власність цьому громадянину», – розповіла Олена Мошинська.
За її словами, при ввезенні авто в режимі «транзиту» найчастіше порушниками митних правил є саме резиденти, які не виконують зобов’язань, які ним передбачені. Режим «транзит» передбачає ввезення транспортного засобу на строк до 5 діб у межах однієї митниці та на 10 діб – в межах кількох митниць. Однак, як свідчить практика, громадяни такі авто використовують не для транзиту, а для власного користування.
Крім того, непоодинокі випадки передачі нерезидентом ввезеного авта з іноземною реєстрацією у користування громадянину-резиденту. Останній фактично не має прав на це авто, оскільки у нього немає належних документів, які б підтверджували його право власності.
«Проблеми від таких порушень митного законодавства мають як громадянин, який ввіз авто і не виконав свої зобов’язання перед державою, так і громадянин, який купив так зване «нерозмитнене» авто, а також митниці. У першу чергу це призводить до через великих черг у пунктах пропуску, особливо на західному кордоні, зокрема, з Польщею, оскільки кожні 5 діб резиденти перетинають митний кордон України та знову ввозять це авто у режимі «транзиту»», – зазначила Олена Мошинська.
Загалом з 1 січня 2015 року по 30 червня 2017 року в режимі «транзит» ввезено 313,3 тис. авто з іноземною реєстрацією, з яких майже 112 тис. – у 2017 році. Тимчасово ввезених автомобілів з іноземною реєстрацією для особистого користування за аналогічний період налічується 1,4 млн., з них майже 381 тис. – у 2017 році.
«Положення щодо тимчасового ввезення транспортних засобів, які прописані у Митному кодексі України, повністю відповідають Стамбульській конвенції про тимчасове ввезення. Тобто Україна зобов’язалась привести своє законодавство у відповідність до міжнародних стандартів і виконує це зобов’язання. Міжнародні стандарти передбачають можливість тимчасового ввезення товарів і транспортних засобів для особистого користування тільки нерезидентами. Резидент, який проживає у будь-якій країні та ввозить авто, повинен сплатити податки в бюджет і після цього користуватися авто вільно в країні. Вимоги законодавства повинні виконувати всі громадяни – і наші громадяни-резиденти і нерезиденти», – наголосила Олена Мошинська.

Довідково:
Відповідно до статті 380 Кодексу:
1. Тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України ТЗОК дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов’язковою умовою допуску зазначених ТЗОК до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.
2. ТЗОК, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від подання документів, що видаються державними органами, уповноваженими здійснювати види контролю, зазначені у статті 319 Кодексу. Пропуск таких ТЗОК через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування, передбачених розділом X Кодексу. Пальне, що міститься у звичайних (встановлених заводом-виробником) баках зазначених транспортних засобів, не підлягає письмовому декларуванню та не є об'єктом оподаткування митними платежами.
3. Тимчасове ввезення громадянами-резидентами ТЗОК, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепів до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД дозволяється на строк до одного року під письмове зобов’язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
Передбачений строк може бути продовжений органом доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів.
Громадяни-резиденти, які перебувають на тимчасовому консульському обліку в консульській установі України за кордоном, мають право тимчасово ввозити на митну територію України під письмове зобов’язання про зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, один ТЗОК, що класифікується за товарною позицією 8703 (крім товарної підпозиції 8703 10) згідно з УКТ ЗЕД, та причіп до нього, що класифікується за товарною підпозицією 8716 10 згідно з УКТ ЗЕД (за умови ввезення разом із транспортним засобом), на строк, що не перевищує 60 днів протягом одного календарного року (який може бути як безперервним, так і з перервами), без сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів. Зазначені транспортні засоби можуть бути тимчасово ввезені на митну територію України за умови подання органу доходів і зборів документів, що підтверджують право власності громадянина на такі транспортні засоби та їх реєстрацію на території відповідної країни.
4. Тимчасово ввезені ТЗОК можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб.
Такі транспортні засоби не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності в Україні, бути розкомплектовані чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.
5. Тимчасово ввезені ТЗОК повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
6. У разі втрати чи повного зіпсування тимчасово ввезених ТЗОК внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили перебіг строку тимчасового ввезення зупиняється за умови надання органам доходів і зборів власниками таких транспортних засобів достатніх доказів їх втрати чи зіпсування. Дозволяється поміщення таких транспортних засобів у митний режим відмови на користь держави чи знищення або руйнування.
7. Порядок державної реєстрації ТЗОК, тимчасово ввезених на митну територію України громадянами, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 381 Кодексу:
1. Громадянам дозволяється ввозити ТЗОК з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.
2. У разі порушення зобов’язання про транзит через митну територію України ТЗОК, за винятком випадків, коли таке порушення сталося внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідними документами, внесена грошова застава використовується в порядку, визначеному статтею 313 Кодексу.
3. У разі знищення чи повного зіпсування ТЗОК, ввезених на митну територію України з метою транзиту, внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили перебіг строку їх транзиту зупиняється, а внесена грошова застава повертається особі, яка внесла заставу, її спадкоємцю або уповноваженій ними особі, за умови надання такою особою органам доходів і зборів достатніх доказів знищення чи повного зіпсування транспортного засобу.
Майже 11,2 млрд. гривень податкових платежів отримали
місцеві бюджети Дніпропетровщини з початку року
За сім місяців 2017 року до кошиків місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло 11 млрд. 185,0 млн. гривень, що в порівнянні з минулим роком на 2 млрд. 481,3 млн. гривень, або на 28,5% більше. Про це повідомила в.о. начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.
Найбільшу питому вагу в доходах місцевих бюджетів Дніпровського регіону займає податок на доходи фізичних осіб – майже 55%, якого протягом січня – липня поточного року зібрано 6 млрд. 138,2 млн. гривень.
Плата за землю з юридичних та фізичних осіб теж у переліку бюджетоутворюючих податків і зборів для місцевих бюджетів області. Зокрема, юридичні особи сплатили 2 млрд. 75,4 млн. гривень, а фізичні особи – 154,3 млн. гривень цього платежу.
Внесок дніпровських «спрощенців» до місцевих скарбниць – 971,3 млн. гривень єдиного податку.
Податок на прибуток підприємств склав 595,6 млн. гривень.
Затверджено новий порядок використання дебіторської заборгованості
та майна юридичної особи для погашення податкового боргу платника податків

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 04.08.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 16.06.2017 №585, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.07.2017 за №857/30725 (далі – Наказ №585).
Цим Наказом відповідно до пунктів 87.5, 87.6 ст.87 «Джерела сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків» та п.95.22 ст.95 «Продаж майна, що перебуває у податковій заставі» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) затверджено новий Порядок використання дебіторської заборгованості та/або майна юридичної особи як джерел погашення податкового боргу платника податків та/або відокремленого підрозділу юридичної особи (далі – Порядок).
Порядок визначає механізм стягнення з дебіторів платника податків, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючий орган, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків та майна юридичної особи у разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов’язання або податкового боргу.
У разі якщо здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або якщо у платника недостатньо коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків.
Контролюючий орган повідомляє платника податків про визначення джерелом погашення податкового боргу дебіторської заборгованості платника податків за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Сума дебіторської заборгованості, яка є джерелом погашення податкового боргу, визначається на підставі даних бухгалтерського та аналітичного обліку платника податків, договорів, оформлених належним чином.
У разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов’язання або податкового боргу, джерелом погашення грошового зобов’язання або податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з ПКУ.
Повідомлення про визначення джерелом погашення податкового боргу платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом, майна юридичної особи філії, відокремленого підрозділу направляється юридичній особі філії, відокремленого підрозділу за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.
Наказом №585 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №569 «Про затвердження Порядку використання додаткових джерел погашення податкового боргу», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1852/24384.
Наказ №585 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України » від 04.08.2017 №61.
Документи, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН

Кам’янська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Критерії), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (далі – Наказ №567), визначений наказом №567.
Так, зокрема, для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв такими документами є:
- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку, платник податку може подати до Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) в електронному вигляді засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.
ДФС постійно розміщує на офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв’язку, якими можуть подаватись письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку.
Чи оподаткується ПДФО вартість турів вихідного дня та літнього відпочинку, що організовуються та оплачуються за рахунок коштів професійної спілки
для її членів (членів їх сімей) без придбання путівок?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), згідно з п.п.165.1.35 п.165.1 ст.165 якого до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включаються вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років, які надаються йому безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) професійною спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески платника податку – члена такої професійної спілки, створеної відповідно до законодавства України, або за рахунок коштів відповідного фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Тобто, положення зазначеного пункту поширюються на платників податків, які отримують виключно путівки від професійної спілки.
Водночас, п.п.«е» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ передбачено, що до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст.165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п.165.1.53 п.165.1 ст.165 ПКУ.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18%, визначену ст.167 ПКУ (п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПКУ).
Враховуючи викладене, вартість турів вихідного дня та літнього відпочинку, що організовуються та оплачуються за рахунок коштів професійної спілки для її членів (членів їх сімей) без придбання путівок, включається до їх загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як додаткове благо та оподатковується ПДФО на загальних підставах.
Інформація з цього питання розміщена у категорії 103.02 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
Нормативно-правове забезпечення роботи СМ КОР

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що запроваджена з квітня 2017 року система автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – СМ КОР), з 01.07.2017 працює у повноцінному режимі.
У поточному році прийнято низку нормативно-правових документів, які забезпечують роботу СМ КОР.
1. Відповідно до п.п.201.16.3 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) постановою Кабінету Міністрів України (далі – КМ України) від 29.03.2017 №190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» затверджено перелік підстав для прийняття рішення комісією ДФС щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову у такій реєстрації (далі – Комісія ДФС).
2. Згідно з п.74.2 ст.74 та п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПКУ наказом Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) від 13.06.2017 №567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621) затверджено механізм автоматизованого моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення їх реєстрації.
3. Відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ наказ Мінфіну від 13.06.2017 №566 «Про затвердження Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №752/30620) визначає організаційні та процедурні засади діяльності Комісії ДФС, а також права та обов’язки її членів.
4. Згідно з п.п.56.23.2 п.56.23 ст.56 ПКУ постановою КМ України від 04.07.2017 №485 «Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» визначено процедуру розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність Комісії ДФС.
Затверджено нове Положення про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 04.08.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 16.06.2017 №584, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.07.2017 за №858/30726 (далі – Наказ №584).
Наказом №584 відповідно до статті 91 «Податковий керуючий» глави 9 «Погашення податкового боргу платника податків» розділу II «Адміністрування податків» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями затверджено нове Положення про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (далі – Положення).
Положення регламентує правила проведення перевірок стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі (далі – перевірка стану збереження заставного майна).
Метою проведення перевірки стану збереження заставного майна є встановлення фактичної (фізичної) наявності у платника податків такого майна та документального підтвердження його руху за даними бухгалтерського та податкового обліку, що ведеться платником податків.
Виконання повноважень щодо проведення перевірок стану збереження заставного майна покладається на податкових керуючих.
Для проведення перевірки стану збереження заставного майна оформлюється повідомлення про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (додаток 1 до Положення).
За результатами проведеної перевірки стану збереження заставного майна складається акт про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (далі – акт перевірки) (додаток 2 до Положення), який реєструється в журналі реєстрації актів перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (додаток 3 до Положення). Якщо платник податків не погоджується з фактами, зазначеними в акті перевірки, такий платник може на окремому аркуші висловити свої зауваження, які стануть невід’ємною частиною акта перевірки.
Наказом №584 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №573 «Про затвердження Положення про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1843/24375.
Наказ №584 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України » від 04.08.2017 №61.
Нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки,
що не є об’єктом оподаткування

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок адміністрування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухоме майно), регламентується статтею 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Підпунктом 266.2.2 п.266.2 ст.266 ПКУ визначено перелік об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, які не оподатковуються податком на нерухоме майно, до яких відносяться:
а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);
б) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;
в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;
г) гуртожитки;
ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад;
д) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об'єкта на дитину;
е) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;
є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;
ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;
з) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств;
и) об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність;
і) будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг;
ї) об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення та відпочинку дітей, а також дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення і відпочинку дітей, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр). У разі виключення з Реєстру декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру;
й) об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів фізичного здоров’я населення, центрів з розвитку фізичної культури і спорту інвалідів, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, а також центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацьких спортивних шкіл і спортивних споруд всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру. У разі виключення таких установ та організацій з Реєстру декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру;
к) об’єкти нежитлової нерухомості баз олімпійської та паралімпійської підготовки. Перелік таких баз затверджується Кабінетом Міністрів України;
л) об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей.
Щодо оподаткування податком на прибуток підприємств доходів,
отриманих неприбутковою організацією від продажу основних засобів

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п.п.14.1.121 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) неприбуткові підприємства, установи та організації – неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п.133.4 ст.133 ПКУ.
Підпунктом 133.4.1 п.133.4 ст.133 ПКУ встановлено, що неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
- утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п.п.133.4.2 п.133.4 ст.133 ПКУ;
- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків;
- внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Положення абзаців третього і четвертого п.п.133.4.1 п.133.4. ст.133 ПКУ щодо вимог наявності установчих документів не поширюються на бюджетні установи.
Згідно з п.п.133.4.2 п.133.4 ст.133 ПКУ доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.
Таким чином, якщо кошти, отримані неприбутковою організацією від продажу власних основних засобів, буде використано для здійснення своєї статутної діяльності без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших, пов’язаних з ними осіб, то таке використання не є порушенням вимог п.п.133.4.2 п.133.4 ст.133 ПКУ.
Інформація з цього питання розміщена у категорії 102.04 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
Питання оподаткування нерухомості розглядалося на черговій нараді
у Дніпровській міській раді

Питання проведення самоврядного контролю за використанням та охороною земель, а також спільної роботи міської ради та районних у місті рад з територіальними органами Державної фіскальної служби України щодо збільшення надходжень податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, розглядались на нараді у Дніпровській міській раді.
Присутня на нараді в.о. заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Перегудова акцентувала увагу учасникам на те, що одним з основних напрямів роботи органів фіскальної служби є посилення контролю за дотриманням вимог податкового законодавства підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами – підприємцями. Вона повідомила, що надходження до місцевих бюджетів Дніпровського регіону з початку року склали 11 млрд. 185,0 млн. грн. Це на 2 млрд. 481,4 млн. грн. більше фактичних надходжень за підсумками січня – липня 2016 року.
Також, в рамках діючого податкового законодавства Ірина Перегудова зазначила, що податкове рішення – повідомлення про нарахування та сплату суми податку (обрахованого за ставками, визначеними місцевою владою за місцезнаходженням нерухомості) та платіжні реквізити надсилаються органами фіскальної служби платнику податку за місцем його податкової адреси.
Так, станом на 1 серпня п.р. органами фіскальної служби області вручено понад 2 тисячі податкових повідомлень – рішень на суму 6 538,42 тис. грн. З початку року надходження до місцевого бюджету м. Дніпра по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, склали 4 942,8 тис. грн.
Під час наради було наголошено на готовність вибудовування належних відносин між платниками податків, органами виконавчої влади та фіскальною службою області, що робить службу відкритою та прозорою.

До уваги платників податків:
режим роботи ЦОПів у святкові та вихідні дні серпня 2017 року!

Кам’янська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує про режим роботи центрів обслуговування платників (далі – ЦОП) у святкові та вихідні дні серпня 2017 року:
- 19 серпня 2017 року – робочий день до 16 год. 45 хв.;
- 25 серпня 2017 року – робочий день у режимі чергування (за необхідності, із залученням спеціалістів відповідних структурних підрозділів) до 13 год. 00 хв.;

- 24, 26 та 27 серпня 2017 року –вихідні дні.
Затверджені нові форми документів, необхідних для продажу
майна платника податків, що перебуває у податковій заставі

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 01.08.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 22.05.2017 №517 «Про затвердження деяких форм документів, необхідних для реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1244», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 13.06.2017 за №732/30600 (далі – Наказ №517).
Наказом №517 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1244 «Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України» затверджені наступні форми:
- Акт переоцінки майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, під час продажу через організації роздрібної торгівлі;
- Акт приймання-передачі майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, під час продажу через організації роздрібної торгівлі;
- Акт переоцінки майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, для продажу на біржових торгах;
- Повідомлення про реалізацію майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Нагадуємо, що стаття 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями регулює питання продажу контролюючим органом майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, з метою погашення податкового боргу такого платника.
Наказом №517 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №566 «Про затвердження деяких форм документів, необхідних для реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1244», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1851/24383.
Наказ №517 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України » від 01.08.2017 №60.
Нацбанком України затверджено новий Перелік операцій з розрахунково-касового обслуговування, які не є об'єктом оподаткування ПДВ

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що 04.08.2017 набрала чинності постанова Правління Національного банку України від 01.08.2017 №73 (далі – Постанова №73).
Постановою №73 відповідно до статті 196 «Операції, що не є об’єктом оподаткування» розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями та з метою визначення операцій, які належать до послуг з розрахунково-касового обслуговування. затверджено новий Перелік операцій з розрахунково-касового обслуговування, які відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування.
Згідно з цим нормативно-правовим документом, до таких видів операцій відносяться:
1. Операції з відкриття (закриття) рахунків клієнтів у національній та іноземних валютах, банківських металах.
2. Операції з документарного оформлення чи підтвердження розрахунків клієнтів.
3. Операції з проведення розрахунків клієнтів.
4. Операції, що забезпечують виконання розрахунків або є їх складовою частиною.
5. Операції з касового обслуговування клієнтів.
6. Операції із електронними платіжними засобами.
7. Операції з векселями.
8. Операції з використанням електронних грошей.
Постановою №73 визнано такою, що втратила чинність, постанова Правління Національного банку України від 15.11.2011 №400 «Про затвердження Переліку типових операцій з розрахунково-касового обслуговування, які відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування», зареєстровану у Міністерстві юстиції України 07.12.2011 за №1410/20148.
Правила ввезення і використання автомобілів з ЄС

В інформаційному агентстві «Мост-Днепр» відбулась прес-конференція на тему: «Правила ввезення і використання автомобілів з ЄС» за участі фахівця митного поста «Північний» Дніпропетровської митниці ДФС Дмитра Асляєва.
Він зазначив: «В митному режимі «тимчасове ввезення» для громадян – нерезидентів передбачено ввезення транспортного засобу на територію України на строк до одного року без сплати митних платежів і письмового декларування. Положеннями Митного кодексу України дозволена експлуатація таких транспортних засобів виключно громадянами – нерезидентами, які фактично заїхали на цьому транспортному засобі на територію України. Стосовно громадян – резидентів, то право на тимчасове ввезення автомобілів з іноземною реєстрацією у них є за умови сплати усіх митних платежів при імпорті такого автомобіля».
«При купівлі українцем автомобіля за кордоном і ввезенні в Україну для постійного користування діє наступна процедура. Транспортний засіб, який громадянин хоче придбати, декларується митному органу за його місцем проживання. Заздалегідь подається і оформляється попередня митна декларація. Сплачуються в повному об’ємі митні платежі. Після цього громадянин України має право ввозити цей транспортний засіб до країни для остаточного оформлення впродовж 10 днів», – пояснив Дмитро Асляєв.

Про реалізацію інших перехідних положень Податкового кодексу України

Кам’янська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державна фіскальна служба Україна (далі – ДФС) з метою визначення єдиного підходу застосування норм п.38 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) щодо справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок на майно), та єдиного податку четвертої групи (далі – Єдиний податок) повідомила наступне.
Спеціальними нормами п.38 підрозділу 10 розділу XX ПКУ у редакції Закону України від 23.03.2017 №1989-УІП «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні»» (далі – Спеціальні норми) з 15.04.2017 встановлено особливий порядок оподаткування Податком на майно та Єдиним податком для об’єктів, що розташовані на тимчасово окупованій території та/або на території населених пунктів, які розташовані на лінії зіткнення (далі – Територія).
Зокрема, на період з 14.04.2014 до 31 грудня року, в якому буде завершено антитерористичну операцію, Спеціальними нормами з 01.01.2017 виключено із об’єктів оподаткування Податком на майно та Єдиним податком розташовані на Території такі об’єкти:
- об’єкти житлової та нежитлової нерухомості (п.п.38.6 п.38 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ);
- земельні ділянки (п.п.38.8 п.38 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
Обов’язок платників податків подавати податкові декларації за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, щодо кожного окремого податку, платником якого він є, встановлений п.49.1 ст.49 ПКУ.
Зважаючи на приписи Спеціальних норм, у період з 14.04.2014 по дату набрання чинності вказаними нормами (далі – Період) не виникав обов’язок платників Податку на майно та Єдиного податку щодо складання та подання податкової звітності.
За таких обставин до вказаної категорії платників передбачені ст.120 ПКУ підстави щодо застосування санкцій за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності не виникають. Водночас прийняті органами ДФС у вказаному Періоді рішення щодо застосування таких санкцій підлягають скасуванню на підставі розпорядження уповноваженої особи відповідного територіального органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.
З метою узгодження розміру грошових зобов’язань платників податків відповідно до приписів Спеціальних норм суб’єкти господарювання, які до набрання ними чинності належали до категорії платників Податку на майно та Єдиного податку, уточнюють узгоджені у Періоді податкові зобов’язання, керуючись нормами ст.50 ПКУ.
Санкції для грошових зобов’язань вказаного Періоду не застосовуються, а нараховані – підлягають скасуванню на підставі розпорядження уповноваженої особи відповідного територіального органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.
Також повідомляємо, що позиція ДФС із зазначеного питання надана Міністерству фінансів України листом від 15.06.2017 №1958/4/99-99-12-02-03-13, яке погодило її листом від 30.06.2017 №11230-10-10/17456, що розміщені на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням

http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/mistsevi-podatki/ediniy-podatok-dlya-yuoidichnih-osib---si/normativno-pravovi-akti/72273.html

Затверджено новий Порядок проведення цільових аукціонів
з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі

Кам’янська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 25.07.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 22.05.2017 №518, що затверджений у Міністерстві юстиції України 15.06.2017 за №748/30616 (далі – Наказ №518).
Наказом №518 відповідно до ст.95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1244 «Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України» затверджено Порядок проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (далі – Порядок).
Дія цього Порядку поширюється на майно, яке перебуває у податковій заставі та щодо якого прийнято рішення контролюючого органу про погашення усієї суми податкового боргу, за винятком:
- майна, яке може бути згруповане та стандартизоване;
- майна, що швидко псується, а також іншого майна, обсяги якого не є достатніми для організації прилюдних торгів;
- цінних паперів;
- майна, щодо обігу якого встановлено обмеження законом. Продаж такого майна здійснюється на закритих торгах, які проводяться на умовах змагальності;
- цілісних майнових комплексів підприємств, майно яких перебуває у державній або комунальній власності чи якщо згідно із законодавством з питань приватизації для відчуження майна підприємства необхідна попередня згода органу приватизації або іншого державного органу, уповноваженого здійснювати управління корпоративними правами. Продаж майна такого підприємства організовується державним органом приватизації за поданням відповідного контролюючого органу із дотриманням вимог законодавства з питань приватизації (п.2 розділу I Порядку).
Відповідно до п.3 розділу I Порядку заходи, пов’язані з продажем майна на цільовому аукціоні, здійснюються за місцем реєстрації платника податків після прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
Якщо в переліку майна платника податків є товари, які перебувають у податковій заставі і підлягають продажу на цільовому аукціоні та щодо яких застосовується державне регулювання цін, початкова ціна реалізації таких товарів установлюється з урахуванням вимог статей 189, 191 Господарського кодексу України та статей 5, 12, 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» (п.4 розділу I Порядку).
Згідно з п.1 розділу II Порядку організаторами цільових аукціонів є уповноважені товарні біржі, визначені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, на конкурсних засадах.
Організатор цільового аукціону повинен провести аукціон у строки, визначені відповідним договором, але не пізніше ніж через два місяці після його укладення.
Уповноважена товарна біржа вчиняє дії з продажу майна за дорученням контролюючого органу на умовах найкращої цінової пропозиції (п.2 розділу II Порядку).
Наказом №518 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №571 «Про затвердження Порядку проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1850/24382.
Наказ №518 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 25.07.2017 №58.
Яка відповідальність передбачена за неподання або несвоєчасне подання
фінансової звітності платником податку на прибуток
(неприбутковими підприємствами, установами та організаціями)?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.46.2 ст.46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст.137 ПКУ.
Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п.46.2 ст.46 ПКУ платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) та звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) та їх невід’ємною частиною.
Згідно з п.48.3 ст.48 ПКУ податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною.
Податкова звітність, складена з порушенням норм ст.48 ПКУ, не вважається податковою декларацією (п.48.7 ст.48 ПКУ).
Отже, при поданні платниками податку на прибуток і неприбутковими підприємствами, установами та організаціями фінансової звітності слід керуватися нормою п.46.2 ст.46 ПКУ, якою передбачено, що фінансова звітність є додатком до Декларації (Звіту) та її невід’ємною частиною.
У разі неподання до органу ДФС фінансової звітності разом з Декларацією (Звітом) як її невід’ємної частини, така податкова звітність не визнається податковою декларацією.
Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків) передбачена п.120.1 ст.120 ПКУ.
Тобто, неподання або несвоєчасне подання платником податку на прибуток (неприбутковими підприємствами, установами та організаціями) Декларації (Звіту), обов’язок подання яких до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 102.25 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
Звертаємо увагу, що 09.08.2017 – граничний термін подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя 2017 року платниками, в яких податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу, та квартальної фінансової звітності, складеної за національними чи міжнародними стандартами, яка включає: баланс та звіт про фінансові результати.
.
До уваги платників податків!

28 серпня 2017 року з 11-00 год. до 12-00 год. відбудеться сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» за тел. (056) 374-31-16 начальника управління погашення боргу ГУ ДФС у Дніпропетровській області Яни Бабець на тему: «Організація роботи щодо погашення податкового боргу з податків, зборів і єдиного внеску платників».

«Блокування реєстрації податкових накладних» – основна тема семінару,
проведеного фахівцями фіскальної служби Дніпропетровської області для платників правого берега м. Дніпра

Днями фахівцями ГУ ДФС у Дніпропетровській області спільно з ДПІ правого берега м. Дніпра проведено кущовий семінар для платників щодо актуальних питань податкового законодавства, зокрема щодо особливостей адміністрування ПДВ в частині зупинення реєстрації ризикових податкових накладних.
Зазначено, що автоматизована система моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, що працює в повноцінному режимі з 1 липня поточного року та є важливою складовою боротьби з податковими махінаціями.
Присутнім надані практичні поради стосовно послідовності дій платника ПДВ у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, зокрема, подання таблиць даних платника, повідомлень щодо подачі документів про підтвердження здійснення операцій по відмовленим ПН/РК.
Крім того, на семінарі приділено увагу і іншим питанням: транспортному податку, платі за землю, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Наприкінці заходу платники отримали друковану продукцію, підготовлену спеціалістами фіскальної служби.

Затверджено перелік організаційно-правових форм нерезидентів,
які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок)
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 28.07.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 №480, якою затверджено перелік організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи (далі – Постанова №480).
Зазначений перелік затверджено відповідно до п.п.«г» п.п.39.2.1.1 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Згідно із зазначеними положеннями ПКУ контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.
Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з ним за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а» – «в» п.п.39.2.1.1 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ, визнаються неконтрольованими.
Постанову №480 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 28.07.2017 №59.
Затверджено новий Порядок призначення та звільнення податкового керуючого з визначенням його функцій та повноважень

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що 25.07.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 25.05.2017 №529 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 26.06.2017 за №786/30654) (далі – Наказ №529), яким затверджено новий Порядок призначення та звільнення податкового керуючого з визначенням його функцій та повноважень (далі – Порядок).
Порядок затверджено відповідно до статей 89, 91, 92 та 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Цей Порядок визначає правила призначення та звільнення, функції та повноваження податкового керуючого, а також порядок складання ним акта опису майна, яке передається у податкову заставу, та акта перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим.
Згідно з пунктом 4 розділу I Порядку податковий керуючий це – посадова (службова) особа контролюючого органу, на яку покладається виконання функцій, спрямованих на погашення податкового боргу платника податків.
Податковий керуючий призначається платнику податків, що має податковий борг, наказом керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків (п.1 розділу II Порядку).
Посадова (службова) особа контролюючого органу наділяється повноваженнями податкового керуючого з дати видання наказу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про призначення такої особи податковим керуючим (п.2 розділу II Порядку).
Податковий керуючий зобов’язаний дотримуватись вимог щодо збереження інформації з обмеженим доступом (п.1 розділу VI Порядку).
Наказом №529 затверджено форми:
- Акту про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим (додаток 1 до Порядку);
- Рішення про дострокове скасування зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків (додаток 2 до Порядку), яке направляється податковим керуючим банкам та іншим фінансовим установам для дострокового поновлення видаткових операцій на рахунках платника податків.
Наказом №529 також визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №578 «Про затвердження Порядку призначення та звільнення, а також функції та повноваження податкового керуючого», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1837/24369.
Наказ №529 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України » від 25.07.2017 №58.
Система призупинки реєстрації ризикових податкових накладних: збір відгуків та пропозицій

Кам’янська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) на офіційному сайті за посиланням
https://minfin.gov.ua/news/view/systema-pryzupynky-reiestratsii-ryzykovykh-podatkovykh-nakladnykh-zbir-vidhukiv-ta-propozytsii?category=dohidna-politika&subcategory=podatki
повідомило наступне.
Мінфін та ДФС активно працюють над покращенням роботи системи призупинки реєстрації ризикових податкових накладних.
Система призупинки реєстрації ризикових податкових накладних є важливою складовою боротьби з податковими махінаціями. Тільки за умови ефективного попередження мільярдних схем і скруток можливою є робота системи автоматичного відшкодування ПДВ для бізнесу.
Наразі Мінфін та ДФС працюють із залученням максимальних додаткових ресурсів, аби:
- пришвидшити процес розгляду технологічних карт, що дозволять чесним платниками уникнути призупинення реєстрації накладних у майбутньому;
- прискорити роботу комісій ДФС, які розглядають призупинені накладні та виносять щодо них рішення;
- підвищити спроможність електронного Кабінету платника податків за рахунок ІТ-рішень та залучення додаткового фахового ресурсу;
- напрацювати фахові рішення для покращення алгоритмів та критеріїв призупинки ризикових декларацій;
- покращити донесення інструкцій щодо коректного заповнення всієї документації, необхідної для поновлення реєстрації податкових накладних.
Відгуки та пропозиції щодо роботи системи від представників бізнесу та експертів Мінфін та ДФС просять направляти на адресу pdv@minfin.gov.ua .
Внесено зміни до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість

Кам’янська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 22.07.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 19.07.2017 №536 (далі – Постанова №536).
Постановою №536 внесено зміни до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМ України від 16.10.2014 №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі – Порядок №569).
Змінами Порядок №569 приведено у відповідність із нормами Податкового кодексу України, що діють з початку 2017 року, зокрема:
- виключено положення, пов’язані з відкриттям додаткових електронних рахунків сільгосппідприємствам, які застосовували спеціальний режим оподаткування ПДВ;
- врегульовано питання перенесення значення реєстраційної суми (∑Накл) платника ПДВ, що реорганізується;
- передбачено можливість сплати до бюджету податкових зобов’язань за уточнюючими розрахунками через електронні рахунки у Системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Крім того, визнано такою, що втратила чинність, постанову КМ України від 25.01.2012 №73 «Про затвердження критеріїв, у разі відповідності яким платник податку на додану вартість вважається таким, що має позитивну податкову історію».
Постанова №536 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 22.07.2017 №135.
Про своєчасне декларування та сплату частини чистого прибутку за півріччя 2017 року

Кам’янська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.
Згідно з пунктом 3 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138 (далі – Порядок №138), частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства.
Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.
Отже, граничний термін подання Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями за півріччя поточного року, – 9 серпня 2017 року.
Форма Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 16.05.2011 №285 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 31.05.2011 за №643/19381).
Звертаємо увагу, що останній день сплати частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями за результатами фінансово-господарської діяльності за 2-й квартал 2017 року – 18 серпня 2017 року.
Внесено зміни до форми Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва

Кам’янська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що 18.07.2017 набрав чинності наказ Міністерство аграрної політики та продовольства України від 17.05.2017 №245, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 13.06.2017 за №731/30599 (далі – Наказ №245).
Згідно з п.п.291.51.2 п.291.51 ст.291 та п.п.298.8.1 п.298.8 ст.298 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) Наказом №245 з метою приведення у відповідність до чинного законодавства внесені зміни до Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва , затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 №772, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 06.04.2012 за №510/20823 (зі змінами).
Нагадуємо, що відповідно до п.п.298.8.1 п.298.8 ст.298 ПКУ сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи подають до 20 лютого поточного року, зокрема, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої
Цей Наказ опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 18.07.2017 №56.
До уваги платників акцизного податку!

Кам’янська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що 06.06.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 24.04.2017 №452 «Про затвердження Змін до форми акцизної накладної, форми розрахунку коригування акцизної накладної, форми заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16.05.2017 за №627/30495 (далі – Наказ №452).
Наказ №452 розроблено з метою реалізації змін, внесених Законом України від 21.12.2016 №1797-ХIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» до статей 231 та 232 Податкового кодексу України, а також виправлення деяких колізій у роботі Системи електронного адміністрування реалізації пального, які було виявлено протягом минулого року.
Державна фіскальна служба України на головній сторінці офіційного веб-порталу у розділі «ПОВІДОМЛЕННЯ ТА НАГАДУВАННЯ» повідомила, що нові форми акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної та заявки на поповнення (коригування) залишку пального застосовуються з 01.08.2017.
До уваги платників!

14 серпня 2017 року з 15-00 год. до 16-00 год. відбудеться сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» за тел. (056) 374-31-36 начальника юридичного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Олега Басана на тему: «Актуальні питання оподаткування та новації в податковому законодавстві»
До уваги суб’єктів господарювання та громадян!

Кам’янська ОДПІ нагадує, що з 20 липня поточного року було змінено номер телефону для прийняття:
- інформації на сервіс «Пульс»;
- усних звернень громадян;
- інформації про особу, стосовно якої поводиться перевірка, щодо поширення на неї заборон відповідно до Закону України «Про очищення влади».
Отримати інформаційно-довідкові послуги, залишити інформацію щодо неправомірних дій та бездіяльності працівників органів ДФС та інших питань можна зателефонувавши до Контакт-центру ДФС за номером 0800-501-007 та обравши відповідний напрямок у меню інтерактивного голосового автовідповідача:
0 - для отримання інформації з питань стану обробки електронної звітності та опрацювання файлів запитів про доходи для призначення субсидій;
1- для отримання інформаційно-довідкових послуг;
2- з питань щодо електронного цифрового підпису;
3- для залишення усного звернення відповідно до Закону України «Про звернення громадян»;
4- для залишення інформації на сервіс «Пульс»;
5- для залишення інформації про особу, стосовно якої проводиться перевірка, щодо поширення на неї заборон відповідно до Закону України «Про очищення влади»;
6- Для залишення повідомлення від працівників ДФС про порушення Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою ДФС;
7- для отримання довідкової інформації».
Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДФС

Кам’янська ОДПІ нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДФС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДФС.
Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДФС.
Номер Контакт-центру ДФС 0800-501-007.
Легалізація заробітної плати - забезпечення майбутнього

Заробітна плата - одна з головних економічних категорій, яка поєднує інтереси працівників, підприємців та держави і безпосередньо впливає на рівень життя населення. Тож приховування громадянами своїх реальних доходів, виплата працедавцями заробітної плати в «конвертах» негативно впливає на наповнення бюджету.
Питання виплати офіційної, прозорої зарплати сьогодні дуже актуальне. Адже більшість працівників іноді свідомо погоджуються на пропозицію роботодавців отримувати офіційну (часто мінімальну) та неофіційну (значно вище мінімальної) зарплатню. Трапляється, що вони навіть не знають про те, що їхня «прозора» зарплата значно відрізняється від тої, яка записана у відомості. Ця різниця з’ясовується згодом, коли працівнику потрібна довідка про доходи, наприклад, для отримання кредиту чи для пред’явлення у Пенсійний фонд при оформленні пенсії.
Виплата заробітної плати в «конвертах» призводить до втрати можливості користування державними гарантіями відповідно до чинного законодавства України. Приховування реального доходу впливає на недостовірність наданої інформації при зверненні за соціальними пільгами, призводить до втрати трудового стажу при розрахунку розміру пенсії.
Відсутність внесків до фондів соціального страхування унеможливлює соціальний захист працівників, такі особи втрачають право на отримання гарантованої державою відпустки, своєчасно та не нижче мінімальних гарантій в оплаті праці заробітної плати, на здорові, безпечні умови праці.
Проте, значна частина громадян не знає чинного законодавства про працю. Працівники досі вважають, що, як і раніше, відмітка в трудовій книжці дасть їм можливість одержувати пенсію в повному обсязі, але це не так. Принагідно, звертаємось до керівників, які надають перевагу виплаті зарплати в так званих «конвертах» із закликом проявити свою громадянську позицію і легалізувати реальну зарплатню працівників не визначаючи їм сумного майбутнього.
Адже в результаті одержання зарплати «в «конвертах» вони позбавлені належного захисту на випадок непрацездатності та приречені на мізерну пенсію. Легалізація заробітної плати - забезпечення майбутнього.
Харківські митники виявили марихуану в цибулі
У пункті пропуску «Гоптівка» харківські митники виявили майже 70 грамів марихуани, яку винахідливий громадянин приховав в цибулі.
Чоловік прямував з Маріуполя до Москви в якості пасажиру одного з авто та заявив про відсутність предметів, заборонених до переміщення через кордон. При цьому службовий собака митників Любомир неодноразово спрацьовував на сумку з особистими речами чоловіка.
При огляді дорожньої сумки було виявлено пакет з п’ятьма цибулинами, дві з яких були склеєні, а всередині знаходились пакетики з марихуаною.
Відносно правопорушника складений протокол про порушення митних правил за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України.
Закарпатські митники вилучили значну кількість пачок цигарок, схованих під вугіллям
Сьогодні, 9 серпня, на митному посту «Залізничний» в результаті аналітично-пошукової роботи працівники Закарпатської митниці ДФС запобігли незаконному вивезенню орієнтовно 25 000 пачок цигарок за кордон. Тютюнові вироби були виявлені під вугіллям в одному з вагонів вантажного потяга, що рухався зі Львівщини до Словаччини.
Приховані від митного контролю цигарки без акцизних марок знаходились на дні вагону в картонних коробках, загорнуті в поліетилен. Вказані товари вдалось виявити за допомогою грейфера, металічного щупа та інших засобів митного контролю.
Наразі працівники митниці проводять розвантаження вагону та здійснюють документування протиправного правопорушення.


Відділ організації роботи
Кам’янської ОДПІ
Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор