З 1 січня стартувала кампанія декларування доходів, отриманих у 2019 році. У січні про отримані доходи прозвітували вже майже 20 тис. осіб.
З них 384 особи задекларували дохід, отриманий минулого року, у розмірі понад 1 млн гривень. У переважній більшості ці громадяни отримали свої доходи від продажу рухомого та нерухомого майна, від успадкованого чи отриманого у дарунок майна, доходи від здавання в найм (піднайм) нерухомого (рухомого) майна тощо.
Так, найбільшу суму отриманого доходу задекларовано киянином – майже 500 млн грн, з яких 200 млн грн отримані від успадкування майна та 259,1 млн грн – інші оподатковувані доходи.
Загалом у січні цього року громадяни задекларували 3,9 млрд гривень. Це на 0,3 млрд грн, або на 9 % більше, ніж за січень 2019 року.
Найактивніше декларували свої доходи платники податків у Києві, Кіровоградській, Харківській, Дніпропетровській та Запорізькій областях.
Зазначеними громадянами задекларовано до сплати до бюджету податок на доходи фізичних осіб у сумі 86,9 млн грн, що майже на 10 %, або на 7,2 млн грн більше, ніж за аналогічний період минулого року. Військовий збір до сплати до бюджету визначено на рівні 14,6 млн грн, що на 11 %, або на 1,5 млн грн більше, ніж за січень 2019 року.
Нагадуємо, що деклараційна кампанія триває до 1 травня 2020 року. Закликаємо громадян не зволікати та вчасно задекларувати свої доходи.
Довідку про суми виплачених доходів та утриманих податків можна отримати в Електронному кабінеті.

На Київщині двом підприємствам-виробникам алкогольної продукції нараховано 183,1 млн грн штрафних санкцій
Державна податкова служба активізує роботу з протидії правопорушенням у сфері виробництва та обігу підакцизної продукції. Зокрема, створений наприкінці 2019 року Департамент контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів уже демонструє вагомі результати у цьому напрямі.
Так, 13 лютого 2020 року співробітники новоствореного Департаменту контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Державної податкової служби України у ході перевірки виявили, що два підприємства-виробники алкогольної продукції у Київській області провадили діяльність без ліцензії на виробництво спирту та на право його оптової торгівлі.
Крім того, на згаданих підприємствах співробітники ДПС встановили ще низку порушень, а саме:
- реалізацію спирту етилового без реєстрації платником акцизного податку;
- відсутність з вини платника реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації спирту етилового платником податку – розпорядником акцизного складу;
- фактичну відсутність обладнання та їхню реєстрацію в Єдиному державному реєстрі витратомірів – лічильників.
Все це суперечить вимогам ст.ст. 212, 229-230 Податкового кодексу України та Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (із змінами).
За встановленими фактами порушень податківці застосували до вказаних підприємств штрафні санкції на загальну суму 183,1 млн гривень.
«Податкова продовжує ефективно та результативно протидіяти правопорушенням у сфері виробництва та обігу спиртовмісної продукції. Ті, хто виявляться причетними до вказаних дій, обов’язково будуть нести відповідальність перед Законом. І жодних винятків, запевняю, податкова не робитиме», – заявив Голова ДПС Сергій Верланов.
ДПС і далі активно перевірятиме підприємства, що здійснюють виробництво та реалізацію спиртовмісної продукції, з метою привести їхню діяльність у відповідність з чинним законодавством України.

ДПС запустила пілотний проєкт «Перелік транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт»
З метою запровадження нових електронних сервісів Державна податкова служба України запустила пілотний проєкт електронного сервісу «Перелік транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий».
За допомогою цього електронного сервісу не лише співробітники уповноважених органів державної влади, але й пересічні громадяни зможуть перевіряти, чи законно транспортні засоби перевізників здійснюють переміщення пального або спирту етилового.
«Наш новий сервіс дозволяє об’єднати реальні зусилля громадськості та органів державної влади навколо нагальної проблеми подолання схем нелегального обігу пального та спирту. Це у свою чергу дозволить забезпечити додаткові надходження до бюджету, а також стимулюватиме розвиток чесного підприємництва», – прокоментував запуск нового сервісу Голова ДПС Сергій Верланов.
На сьогодні електронний сервіс «Перелік транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий» працює у тестовому режимі. Ознайомитися з його роботою можна за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/registers/vehicles .
Свої пропозиції щодо покращення та вдосконалення сервісу просимо надсилати на електронну адресу tax.excise@tax.gov.ua .
Раніше ДПС за підтримки Міністерства фінансів України також запустила пілотний проєкт електронного сервісу «Пошук акцизної марки».

Довідку про суми виплачених доходів та утриманих податків можна отримати в Електронному кабінеті
Триває період подання декларацій державними службовцями та особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. І традиційно у ці дні зростає кількість користувачів Електронного кабінету. Сервіс дозволяє оперативно та у будь-який час отримати відомості про суми виплачених доходів та утриманих податків, необхідні для заповнення декларації. Лише за останні три дні ДПС надано понад 32 тис. відповідей на запити про доходи громадян.
Щоб скористатися послугою «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків», користувачу необхідно мати кваліфікований електронний підпис. Запит на отримання такої інформації надсилається у приватній частині Електронного кабінету, вхід до якої здійснюється саме за допомогою такого електронного підпису.
Скористатися цією послугою можуть державні службовці або члени їх сімей при поданні щорічної декларації особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відомості про отримані доходи також можна отримати у паперовому вигляді. Для цього необхідно звернутися до контролюючого органу.
Звертаємо увагу, що 10 лютого був останнім днем подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, а також сум утриманого з них податку, відповідно до якого здійснюється накопичення інформації про доходи громадян в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.
Згідно з Регламентом комп’ютерної обробки податкової звітності в контролюючих органах протягом дев’яти робочих днів після граничного строку подання звіту здійснюється обробка таких відомостей, тобто останній день обробки звітності – 21 лютого 2020 року.
Отже, вже з 22 лютого цього року громадяни, які зареєстровані у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, можуть отримати відомості про свої доходи за 2019 рік.

Денис Гутенко: «Податкова міліція продовжує працювати та чітко виконувати завдання Уряду та Президента України»
Податкова міліція продовжує працювати у Державній фіскальній службі до утворення нового органу відповідального за боротьбу з фінансовими злочинами. Очікується, що цим органом стане Бюро фінансових розслідувань.
«ДФС почала реструктуризацію з липня, податкові та митні функції відійшли – утворені нові державні органи. Проте залишилася податкова міліція, яка на сьогодні чітко виконує всі доручення Уряду та Президента України», - зазначив в. о. Голови ДФС Денис Гутенко.
Перед ДФС стоїть багато завдань, серед яких першочергове – проведення заходів із протидії незаконному обігу та роздрібній торгівлі пальним.
Так, податковою міліцією ДФС проводиться комплекс заходів із відпрацювання місць незаконної торгівлі пальним.
Спільно з іншими компетентними правоохоронними та контролюючими органами з 13 грудня 2019 по 8 лютого 2020 року перевірено інформацію щодо 1399 нібито нелегальних АЗС, з яких податковою міліцією було:
- припинено діяльність 658 нелегальних заправок;
- демонтовано обладнання, що використовувалось у протиправній діяльності на 482 незаконних об’єктах торгівлі пальним;
- забезпечено початок оформлення необхідних ліцензії 40 суб’єктами господарювання.
За цей період ДФС з незаконного обігу вилучено більше 9,4 тис. тонн пально-мастильних матеріалів на загальну суму понад 196 млн. грн. та обладнання незаконних АЗС/АГЗС загальною вартістю більше 150 млн. грн.
Одержані показники – це результат системного підходу у боротьбі з нелегальними НПЗ та АЗС. Робота в цьому напрямку активно триває. Нелегалам не місце на ринку пального.
Всі АЗС мають працювати з ліцензіями – це головна вимога до учасників ринку пального. До речі, легально чи ні працює АЗС можна перевірити на сайті ДПС: https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/383525.html
Варто звернути увагу на те, що також ДФС активно відпрацьовуються й шляхи потрапляння нелегального палива на вітчизняний ринок.
«ДФС докладе максимум зусиль, щоб повністю мінімізувати тіньовий сегмент ринку пального», - резюмував Денис Гутенко.
Нагадаємо, що 5 лютого на нараді Президента України Володимира Зеленського з представниками компаній-учасниць паливного ринку ДФС отримала схвальний «фідбек» від учасників зустрічі щодо заходів із боротьби з нелегальними АЗС.

Співробітники ДПС виявили понад 10 тис. пляшок горілки з акцизними марками з ознаками підробки
Державна податкова служба України приділяє значну увагу дотриманню суб’єктами господарювання правил обігу підакцизних товарів.
Так, 10 лютого 2020 року співробітники ГУ ДПС у м. Києві провели фактичну перевірку на складах одного з оптових реалізаторів лікеро-горілчаної продукції. У ході перевірки податківці виявили алкогольну продукцію відомої торгової марки з марками акцизного податку із зазначенням ставок, що не відповідають чинним. Як наслідок, податковою міліцією ГУ ДФС у м. Києві було вилучено 10 080 пляшок горілки.
Зазначимо, що працівники Державної податкової служби, починаючи з січня 2020 року, проводять планові заходи у мережах роздрібної торгівлі щодо виявлення в обігу підакцизної продукції з порушенням норм чинного законодавства.
Загалом з початку року податківці здійснили 17 фактичних перевірок, у ході яких виявили порушення та застосували штрафні санкції на загальну суму 538 тис. гривень. За встановленими фактами незаконної реалізації Державна податкова служба додатково ініціюватиме перевірку підприємств-виробників алкогольної продукції.
«Податкова посилює боротьбу з тіньовим ринком лікеро-горілчаної продукції. Це лише початок. І ми не зупинимося допоки не наведемо порядок у цій сфері. Ті, хто торгують контрафактом, повинні зрозуміти, що ми не дозволимо обкрадати бюджет», – наголосив Голова ДПС Сергій Верланов.

У січні 2020 року працедавці Кам’янського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області спрямували на соціальні потреби майже 136 мільйонів гривень єдиного внеску
У січні 2020 року працедавці Кам’янського управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області сплатили 135,9 млн грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Це на 20,3 млн грн більше, ніж у січні 2019 року – зазначає заступник начальника відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Кам’янського управління Ірина Швецова.
«Оплата праці в «конверті», або нижче законодавчо визначеного, позбавляє найманих працівників соціальних гарантій. Отож, закликаємо працедавців не ігнорувати вимоги закону, оскільки мінімізація податків через використання неофіційної праці не лише завдає збитків бюджету. Соціальні гарантії кожного працюючого безпосередньо залежать від податкової дисципліни його роботодавця. Лише легальне робоче місце гарантує виплати працівнику у разі настання страхового випадку та майбутнє пенсійне забезпечення», - наголосила Ірина Швецова.

Про декларування доходів, отриманих у 2019 році, йшлося в Кам’янському управлінні під час проведення зустрічі з фізичними особами-підприємцями

Днями заступник начальника Кам’янської державної податкової інспекції Кам’янського управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Оксана Панченко провела зустріч з фізичними особами-підприємцями з питання декларування доходів, отриманих у 2019 році, під час якої нагадала, що з початку 2020 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2019 року. Перелічила доходи, при отриманні яких у громадян виникає обов’язок щодо подання декларації про майновий стан і доходи. Наголосила, що деклараційна кампанія 2020 триває до 01 травня
2020 року.
Зазначила, що фізичним особам – платникам податків надається можливість подати декларацію в електронній формі засобами Електронного кабінету. Також за допомогою Е-кабінету можна одержати відомості про суми отриманих доходів і утриманих податків, які використовуються під час заповнення декларації.
Звернула увагу на те, що для подання декларації в електронному вигляді через Е-кабінет, необхідно отримати кваліфікований електронний підпис у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС України або у іншого надавача електронних довірчих послуг.
Крім того, Оксана Панченко прокоментувала, що громадяни, які бажають реалізувати своє право на отримання податкової знижки за 2019 рік, можуть подати декларацію протягом всього 2020 року.

Податковий календар на 19 лютого 2020 року

Кам’янське управління ГУ Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що:

середа, 19 лютого 2020 року, останній день подання:

- податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2020 рік;
- податкової декларації з транспортного податку на 2020 рік;

останній день сплати:

- збору за місця для паркування транспортних засобів за ІV квартал 2019 року;
- туристичного збору за ІV квартал 2019 року;
- податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації про майновий стан і доходи фізичними особами – підприємцями, які застосовують загальну систему оподаткування, за 2019;
- податку на додану вартість за ІV квартал 2019 року;
- екологічного податку за ІV квартал 2019 року;
- рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини за ІV квартал 2019 року;
- рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, за ІV квартал 2019 року;
- рентної плати за спеціальне використання води за ІV квартал 2019 року;
- рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів за ІV квартал 2019 року;
- єдиного податку за ІV квартал 2019 року платниками єдиного податку третьої групи.


Оновлено довідники пільг

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що оновлено довідники пільг по сплаті податків, зборів, інших обов’язкових платежів станом на 01.01.2020, а саме:
№ 96/1 – Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету;
№ 96/2 – Довідник інших податкових пільг.
У цих довідниках надано перелік пільг із зазначенням їх кодів і термінів дії, зокрема, з податку на прибуток підприємств, ПДВ, з плати за землю, з акцизного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, місцевих податків та зборів.
Звертаємо увагу, що Звіт про суми податкових пільг в останнє треба було подати за 2019 рік (граничний термін подання – 10.02.2020).
Довідники розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html


Сім причин, чому «пРРОсто» зручне для бізнесу

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 19.04.2020 наберуть чинності нові норми у застосуванні реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), зокрема – запроваджуються програмні РРО.
Переваги застосування програмних РРО:
► виключно онлайн реєстрація та онлайн передача (отримання) даних;
► Z-звіт створюється в автоматичному режимі, без ризику санкцій за його не створення для платника;
► з’являється альтернатива класичним РРО, які коштують платникам мінімум 200 грн щомісяця для кожного РРО. Тепер користувачі зможуть користуватися безкоштовним рішенням;
► дозволяє працювати в режимі offline (до 36 годин разово та не більше 168 годин протягом календарного місяця), а потім надіслати звіт до ДПС;
► ДПС надаватиме інформаційну підтримку та допомогу у користуванні новими програмними РРО;
► суб’єкт господарювання на свій власний вибір може використовувати або класичний, або програмний РРО в залежності від своїх потреб;
► нові мобільні точки продаж (кава машини, мобільні продажі тощо).

ДПС підтримує ініціативи СБУ щодо посилення боротьби
з контрабандою та нелегальним ринком тютюну

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.
Державна податкова служба готова стати активним учасником спільних заходів Служби безпеки України та інших правоохоронних органів з ефективної протидії контрабанді та нелегальному ринку підакцизної продукції. Про це повідомив Голова ДПС Сергій Верланов за підсумками координаційної наради з проблемних питань тютюнового ринку, яка відбулася 11 лютого за ініціативи СБУ.
За словами Голови СБУ Івана Баканова, на сьогодні обсяг нелегального ринку тютюну становить близько 7 % від загального обсягу. Як наслідок, у 2019 році держбюджет недоотримав приблизно 5 млрд грн через несплачені податки.
«За цією цифрою стоять нереалізовані можливості для громадян – нові дороги, лікарні, дитячі садки… Зрештою, це місячна середня пенсія для більш ніж 1 млн 600 тис. українських пенсіонерів», – заявив очільник СБУ.
Голова СБУ також висловив переконання щодо необхідності впровадження ефективного контролю за переміщенням підакцизної продукції на внутрішньому ринку.
Зі свого боку Голова ДПС Сергій Верланов підтримав ініціативу очільника СБУ та наголосив, що податкова вже зараз посилює аналітичну складову контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів.
«Існування тіньового ринку підакцизної продукції породжує низку небезпек. З одного боку, держава недоотримує значні кошти від несплати акцизного податку та ПДВ, а з іншого – нелегальний бізнес створює перешкоди для розвитку чесного підприємництва та спотворює конкуренцію на цьому ринку. Більше того, контрабандна та фальсифікована продукція загрожує здоров’ю споживачів через неналежний контроль за її якістю та дотриманням всіх технологічних вимог до її виготовлення», – заявив очільник податкової Сергій Верланов.
На нараді також були присутні Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, Міністр фінансів Оксана Маркарова, Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, заступник Міністра економіки Світлана Панаіотіді, заступник Голови Держмитниці Роберт Зелді, генеральний директор асоціації «Укртютюн», а також представники бізнесу.
Учасники зустрічі, зокрема, наголосили на необхідності вдосконалення чинного законодавства у частині посилення контролю у сфері роздрібної та оптової торгівлі тютюновими виробами. Це дозволить унеможливити подальше ухилення від сплати податків та упередити нелегальний обіг підакцизних товарів.
Інформацією розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/408009.html


Подання звітності та сплата екологічного податку

Платники екологічного податку (далі – податок) складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу (п. 250.2 ст. 250 ПКУ).
Податкова декларація екологічного податку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1052/27497 (можна переглянути на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/ekologichniy-podatok/formi-zvitnosti/64218.html ).
Згідно з п. 250.2 ст. 250 ПКУ податок сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:
- за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів;
- за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк – за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.
Платники податку перераховують суми податку, що справляється за викиди, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному законом (п. 250.5 ст. 250 ПКУ).
Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами і доповненнями затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по екологічному податку:
19010100 «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (за винятком викидів в атмосферне повітря двоокису вуглецю)»;
19010200 «Надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти»;
19010300 «Надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини»;
19010400 «Екологічний податок, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензій строк»;
19011000 «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення».
Довідково: бюджетні рахунки для сплати податків, зокрема екологічного податку, розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням
https://tax.gov.ua//byudjetni-rahunki/

та на субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» у розділі «Бюджетні рахунки» за посиланням
https://dp.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/


Питання збільшення наповнення міського бюджету Дніпра
розглянуто у Дніпровській міській раді

Підведення підсумків результатів сумісної роботи по наповненню дохідної частини бюджету міста Дніпра за попередній рік йшлося під час засідання робочої групи у Дніпровській міській раді на чолі з начальником управління доходів департаменту економіки, фінансів та міського бюджету ДМР Олександром Козіком.
У засіданні прийняли участь фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та представники інших департаментів Дніпровської міської ради.
Значну увагу на засіданні приділено взаємодії управління доходів з органами податкової служби по погашенню податкового боргу, зокрема запропоновано та узгоджено покроковий порядок взаємодії щодо подальшого відпрацювання переліків юридичних осіб, які при наявності у місті Дніпрі діючих структурних підрозділів, не сплачують ПДФО до муніципального бюджету.
З огляду на позитивні результати діяльності робочої групи наголошено на доцільності продовження сумісних заходів, спрямованих на залучення суб’єктів господарювання до оподаткування, вжиття заходів по забезпеченню повноти нарахування та сплати місцевих податків і зборів.
Зазначаємо, що протягом 2019 року платниками Дніпропетровщини до місцевих бюджетів спрямовано 25 млрд 447,1 млн гривень, що на 5 млрд 436,2 млн грн більше фактичних надходжень січня – грудня 2018 року.


Про погашення заборгованості з єдиного внеску йшлося на спільній нараді

За ініціативою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) відбулася спільна нарада керівників ГУ ДПС та Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Одним із актуальних напрямків роботи органів ДПС є, зокрема взаємодія з органами виконавчої служби з питання стягнення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
Незважаючи на позитивну тенденцію по скороченню заборгованості з єдиного внеску, станом на початок поточного року по платниках м. Дніпра сума боргу складає понад 400 млн грн.
Найбільші суми боргу з єдиного внеску серед районів м. Дніпра зосереджені у Новокодацькому, Індустріальному і Самарському районах. Питома вага – 67 % припадає на фізичних осіб, решта – юридичні особи.
Протягом 2019 року ГУ ДПС передано до територіальних підрозділів державної виконавчої служби понад 30 тисяч вимог про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску.
За 2019 рік надходження єдиного внеску в рахунок погашення заборгованості склали понад 166 млн грн, в тому числі: після виставлення вимог органами ДПС – 134 млн грн (або 81 %), решта – за результатами роботи органів Державної виконавчої служби – 32 млн грн (або 19 %), що на 6 млн грн більше ніж у 2018 році.
Захід пройшов конструктивно, за результатами наради вирішено продовжувати співпрацю.


Ми знайшли свою роботу. Приєднуйтесь до команди
Головного управління ДПС у Дніпропетровській області!

Відеоматеріали за темою розміщено:
► на субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» за посиланням:

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/5862.html ,
а також :
► на офіційній сторінці «ДПС у Дніпропетровській області» соціальної мережі Facebook за посиланням:

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/videos/222144022154025/
та
► на каналі популярного відеохостингу You Tube за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=dr2WhEBopPE


«Гаряча лінія» начальника управління роботи з податковим боргом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Світлани Цегельської
на тему «Актуальні питання щодо стягнення податкового боргу»

Питання 1. Чи є правомірним вилучення податківцями готівки з каси боржника у рахунок погашення його податкового боргу?
Відповідь. Відповідно до ст. 95 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п. 95.4 ст. 95 Кодексу).
Питання 2. За яких умов контролюючий орган має право здійснити погашення податкового боргу шляхом продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі?
Відповідь. Погашення податкового боргу платника податків здійснюється на підставі рішення суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі та прийнятого на його підставі рішення контролюючого органу шляхом продажу майна платника податків на публічних торгах та/або торгівельними організаціями в порядку, визначеному підпунктами 95.7 – 95.21 ст. 95 Кодексу.
Питання 3. Чи може фізична особа - громадянин, не зареєстрований суб’єктом господарювання, переглянути інформацію про наявність податкового боргу?
Відповідь. Фізична особа – громадянин, не зареєстрована суб’єктом господарювання, у меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету має доступ до своїх особових рахунків із сплати податків. Вхід до Електронного кабінету здійснюється через офіційний вебпортал ДПС.
При зверненні до зазначеного меню Електронного кабінету відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по відкритих інтегрованих картках платника. Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, що сертифікований у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Питання 4. Де розміщується інформація про перелік майна, яке перебуває у податковій заставі та підлягає продажу на аукціонах, а також про місце та час проведення таких аукціонів?
Відповідь. Під час продажу майна на товарних біржах контролюючий орган укладає відповідний договір з брокером (брокерською конторою), який вчиняє дії з продажу такого майна за дорученням контролюючого органу на умовах найкращої цінової пропозиції.
Інформація про перелік майна платників податків, призначеного для продажу, та про час та умови проведення торгів оприлюднюється відповідною біржею. Організатор аукціону оприлюднює оголошення у засобах масової інформації та на власній вебсторінці. Також інформація щодо укладених договорів-доручень на реалізацію майна підприємств –боржників з уповноваженими організаціями та перелік такого майна розміщується у рубриці «Переліки» на головній сторінці офіційного вебпорталу ДПС України (www.tax.gov.ua ).
Питання 5. Чи потрібно сплачувати ЄСВ «неробочому» ФОП?
Відповідь. Так, єдиний внесок потрібно платити усім ФОП незалежно від системи оподаткування та наявності доходу, при цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (у 2020 році – 1039 грн 06 коп.).
Тож, до тих пір, доки фізична особа – підприємець зареєстрований в Єдиному державному реєстрі, йому будуть нараховуватись суми єдиного внеску (22 % від мінімальної заробітної плати щомісячно).


Інформаційний лист №3. Все про програмні РРО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Державна податкова служба продовжує серію публікацій у формі інформаційних листів для платників податків. Третій лист присвячений одній з найактуальніших тем – запровадженню програмних реєстраторів розрахункових операцій (РРО), що мають на меті зробити діяльність платників податків простішою та прозорішою.
ДПС України (далі – ДПС) визначила найпоширеніші запитання щодо програмних РРО і надає на них відповіді простою та зрозумілою мовою.
Як зазначила ДПС, цей документ допоможе розвіяти міфи навколо запровадження програмних РРО, а також значно підвищить обізнаність платників податків у цій важливій сфері.
Інформаційний лист можна завантажити за посиланням https://tax.gov.ua/data/files/250646.pdf


Набрав чинності Закон України про функціонування ДПС та Держмитслужби у форматі єдиних юридичних осіб

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 13.02.2020 набрав чинності Закон України від 14 січня 2020 року № 440-ІХ «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи» (далі – Закон № 440).
Основна мета Закону № 440 – забезпечити функціонування ДПС та Держмитслужби у форматі єдиних юридичних осіб.
Водночас Закон № 440 вносить зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями.
Законом № 440, зокрема встановлено:
● податкові органи повідомлятимуть не лише Пенсійний фонд України , а й фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування, про взяття на облік платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) із зазначенням податкового органу, в якому взято на облік такого платника;
● від ДПС України до Міністерства фінансів України переходять повноваження щодо встановлення форм, строків і порядку прийняття та обробки звітності, зокрема в електронній формі, від платників щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску;
● до реєстру страхувальників буде внесено інформацію про реєстраційний номер платника єдиного внеску;
● не підлягають оскарженню зобов’язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником;
● якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у ній суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному або в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом 10 календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, тоді податковий орган надсилає до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі (до початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів).
Закон № 440 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 12.02.2020 № 27.


Сільськогосподарські товаровиробники підтверджують
статус платника єдиного податку до 20.02.2020

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку (далі – податок) подають до 20 лютого поточного року:
► загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи (далі – Декларація) на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ)), – контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
► звітну Декларацію на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки – контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);
► розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок;
► відомості (довідку) про наявність земельних ділянок – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.
Відповідно до п. 294.2 ст. 294 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку четвертої групи є календарний рік: починається він з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду. Попереднім податковим (звітним) роком для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників є період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.
Норми встановлені п.п. 298.8.1 п. 298.8. ст. 298 ПКУ.


До уваги юридичних осіб – платників плати за землю!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Норми встановлені п. 286.2 ст. 286 ПКУ.
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).
За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.4 ст. 286 ПКУ).
Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 із змінами.
Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПКУ податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.


Щодо зберігання копій квитанцій платіжних терміналів

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/408080.html повідомила.
Пунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПК) встановлено обов’язок платників податків вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Також платники податків зобов’язані, зокрема, забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності (п. 44.3 ст.44 ПКУ).
Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами (далі – Закон № 265) визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Згідно зі ст. 2 Закону № 265 розрахунковий документ – документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.
Отже, квитанція платіжного терміналу (копія такої квитанції) не є розрахунковим документом у розумінні Закону № 265.
Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України встановлені Законом України від 05 квітня 2001 року № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами (далі – Закон № 2346).
Так, ст. 1 Закону № 2346 визначені терміни та поняття, які застосовуються при здійсненні розрахунків та переказу коштів, зокрема:
● документ за операцією із застосуванням електронних платіжних засобів – документ, що підтверджує виконання операції із використанням електронного платіжного засобу, на підставі якого формуються відповідні документи на переказ чи зараховуються кошти на рахунки (п. 1.5 ст. 1 Закону № 2346);
● електронний платіжний засіб – платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ (п. 1.14 ст. 1 Закону № 2346).
● платіжний термінал – електронний пристрій, призначений для ініціювання переказу з рахунка, у тому числі видачі готівки, отримання довідкової інформації і друкування документа за операцією із застосуванням електронного платіжного засобу (п. 1.32¹ ст. 1 Закону № 2346).
Також Національним банком України (НБУ) на запит ДПС надано роз’яснення (лист від 28.11.2019 № 57-0007/62082) щодо порядку здійснення з використанням електронних платіжних засобів (далі – ЕПЗ).
Враховуючи положення Закону № 2346 та відповідно до зазначеного листа НБУ, ЕПЗ є інструментом доступу до рахунку, який використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку, зокрема для оплати вартості товарів і послуг. При цьому ініціювання переказу за допомогою ЕПЗ має оформлюватися відповідними документами за операціями із застосуванням ЕПЗ (квитанція платіжного термінала).
Тобто квитанція платіжного термінала лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ, а не факт продажу товару (отримання послуг), тому квитанція платіжного термінала не є розрахунковим документом у розумінні Закону № 265.
Таким чином ДПС та НБУ мають однакову позицію щодо можливості віднесення квитанції платіжного термінала (копії такої квитанції) до розрахункового документа у розумінні Закону № 265.
З огляду на викладене ДПС повідомляє, що копія квитанції платіжного терміналу не є первинним документом у розумінні п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а тому на сьогодні відсутній обов’язок зберігання такої копії протягом терміну, встановленого п. 44.3 ст. 44 ПКУ.
Просимо суб’єктів господарювання взяти зазначену інформацію до відома та використовувати при здійсненні господарської діяльності.
На офіційному вебпорталі ДПС розміщені електронні форми
Податкової декларації з податку на прибуток підприємств

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 20.12.2019 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 14.11.2019 № 481 (далі – Наказ № 481), яким внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).
Видання Наказу № 481 обумовлено змінами у податковому законодавстві, які набули чинності з 01.01.2019.
Отже платникам податку на прибуток підприємств рекомендовано подавати Декларацію за звітний (податковий) 2019 рік за оновленою формою.
Разом з тим п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
На офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність > Платникам податків про електронну звітність > Інформаційно-аналітичне забезпечення > Реєстр форм електронних документів розміщені електронні форми Декларації (у тому числі уточнюючої):
● Декларація за оновленою формою з ідентифікатором J0100118;
● Декларація (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 467) зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 19.10.2018 № 842, прийняття якої також буде забезпечено до 01.04.2020 з ідентифікатором форми J0100117.


Деклараційна кампанія 2020: оподаткування ПДФО іноземних доходів

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що деклараційна кампанія 2020 продовжується.
Нормами п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено: якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), та оподатковується за ставкою, визначеною у п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).
Водночас, якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник ПДФО може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у Декларації.
У разі відсутності у платника ПДФО підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання Декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк Декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.
Не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника ПДФО:
а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;
б) поштові податки;
в) податки на реалізацію (продаж);
г) інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.
Сума податку з іноземного доходу платника ПДФО – резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника ПДФО відповідно до законодавства України.


Інформацію щодо залишку коштів на електронному рахунку у СЕА ПДВ платник може отримати через Електронний кабінет

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платник податків має право реалізовувати через Електронний кабінет права та обов’язки, передбачені ПКУ та які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв’язку.
Норми встановлені п.п. 17.1.14 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до вимог п.п. 14.1.56² п. 14.1 ст. 14 ПКУ з метою реалізації платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами своїх прав та обов’язків, визначених ПКУ, іншими законодавчими та нормативно-правовими актами, наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 із змінами затверджено Порядок функціонування Електронного кабінету.
Вхід до інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет) здійснюється за посиланням http://cabinet.tax.gov.ua , а також через офіційний вебпортал ДПС.
У приватній частині Електронного кабінету в меню «Система електронного адміністрування ПДВ» платник має доступ до інформації з системи електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ), а саме: реєстру операцій, реєстру транзакцій, інформації про суму перевищення.
За допомогою опції «Реєстр транзакцій» користувачі Електронного кабінету отримують перелік всіх операцій, пов’язаних з електронним рахунком у СЕА ПДВ (далі – електронний рахунок), в тому числі інформацію про тип транзакції (зарахування коштів, списання коштів тощо), загальну суму поповнення електронного рахунку, списання коштів з електронного рахунку, суму всіх кредитових оборотів по електронному рахунку, заборгованість, актуальний залишок коштів на електронному рахунку.
Крім того, згідно з абзацом третім п. 200¹.5 ст. 200¹ ПКУ на запит платника ПДВ йому шляхом надсилання електронного повідомлення надається інформація про рух коштів на його рахунках у системі електронного адміністрування ПДВ.
Отже, інформацію щодо залишку коштів на електронному рахунку платник ПДВ може отримати через Електронний кабінет за допомогою меню «Система електронного адміністрування ПДВ»/опція «Реєстр транзакцій», а також шляхом подання за допомогою програмного забезпечення для подання податкової звітності в електронній формі засобами телекомунікаційного зв’язку сервісного запиту J1302301/F1302301 «Запит щодо отримання реквізитів електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку» та отримати у відповідь витяг J1402301/F402301 «Витяг про реквізити електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку».


Обчислення та сплата фізичною особою транспортного податку

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що обчислення суми транспортного податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника транспортного податку.
Норми визначені п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ встановлено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум транспортного податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику цього податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 01 липня року базового податкового (звітного) періоду (роком).
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.
Відповідно до п.п. 267.7.1 п. 267.7 ст. 267 ПКУ транспортний податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Транспортний податок сплачується у строки сплати податку, встановлені п.п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 ПКУ, зокрема фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Контроль за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів

Відеоматеріали по темі розміщено за посиланням:
https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/intervyu-ta-publichni-zayavi/5843.html
а також :
► на офіційній сторінці «ДПС у Дніпропетровській області» соціальної мережі Facebook за посиланням:
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/videos/1411212195723995/
та
► на каналі популярного відеохостингу You Tube за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=qx0G5avQk9k


Оновлена декларація з ПДВ з 07.02.2020
в Єдиному вікні подання електронної звітності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/ розміщено доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.28.5.0 станом на 07.02.2020. Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 28.12.2019 по 07.02.2020 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.28, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.

Перелік змін та доповнень (версія 1.28.5.0) станом на 07.02.2020:

Коригування існуючих форм, шаблонів та даних:

Оптимізовано роботу наступних форм:

F/J 0200121 – Податкова декларація з податку на додану вартість;
F0200421, J0215221 – Додаток 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1)»;
F/J 0215221 – Додаток 2 «Довідка про суму від’ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)»;
F0200521, J0200621 – Додаток 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)»;
F0299821 – Додаток 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4)»;
F/J 0215121 – Додаток 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)»;
F/J 0299321 – Додаток 6 «Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю (Д6)»;
F/J 0215721 – Додаток 7 «Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д7))»;
F/J 0215821 – Додаток 8 «Заява про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д8)»;
F/J 0215321 – Додаток 9 «Розрахунок податкових зобов’язань за операціями, визначеними в статті 161 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (ДС9)»;
F/J 0215521 – Розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України;
F/J 0217021 – Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок;
F/J 0299721 – Заява про вибір квартального звітного (податкового) періоду. (Додаток 1 до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (пункт 3 розділу II));
F/J 0215921 – Заява про відмову/зупинення використання пільги, передбаченої пунктом 45 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України. (Додаток 3 до Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість (пункт 9 розділу III));
J0215621 – Повідомлення про делегування філіям (структурним підрозділам) права складання податкових накладних та розрахунків коригування. (Додаток 2 до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (пункт 9 розділу III)).


За використання незадекларованої праці
законодавством передбачена відповідальність

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що роботодавець порушує норми Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), якщо:
► не оформив із працівником трудовий договір і не повідомив про його найм органи Державної податкової служби;
► якщо офіційно виплачує лише частину заробітної плати, а решту або всю зарплату – у «конверті»;
► якщо укладено цивільно-правову угоду або договір із працівником, який фактично виконує певні трудові функції за посадою на постійному робочому місці і отримує за це винагороду на постійній основі;
► якщо роботодавець здійснює діяльність без реєстрації як юридична, або фізична особа – підприємець і при цьому наймає на роботу працівників.
У всіх вищезазначених випадках роботодавцем порушується чинне законодавство про працю (далі – КЗпП), а саме:
◄ здійснюється фактичний допуск до роботи працівників без укладання з ним трудового договору (контракту);
◄ заробітна плата (винагорода) виплачується без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податків та зборів;
◄ оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві;
◄ підміна трудових відносин цивільними – використовується праця працівника без укладання з ним трудового договору (контракту).
Статтею 265 КЗпП за такі порушення передбачено накладення на роботодавців штрафних санкцій.

З 19 квітня 2020 року у платників виникає право на використання альтернативних РРО – програмних РРО

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що з 19 квітня поточного року ДПС надасть безкоштовне рішення, яким можна буде користуватися в частині фіскалізації торговельних операцій.
ДПС запустила MVP (minimumviableproduct) для тестування безкоштовного програмного РРО «пРРОсто».
Забезпечення розробки програмного рішення та можливості його тестування здійснюється ДПС України на виконання Указу Президента України від 08 листопада 2019 року № 837/2019 та Закону України від 20 вересня 2019 року № 128-IX.
Це лише MVP версія для тестування. Наступні релізи будуть відбуватись після опрацювання коментарів та пропозицій від тестувальників, а також з урахуванням вимог API.
Бізнесу податкова запропонує API, завдяки якому бізнес (девелопери, розробники) зможуть розробляти власні програмні рішення відповідно до бізнес-процесів кожного з секторів.
Запропоноване програмне РРО не є ексклюзивним, наявність відкритого програмного інтерфейсу (API) дозволить розробникам програмного забезпечення пропонувати для підприємців та застосовувати для власних потреб альтернативні розробки.
Розробка не потребує сертифікації, технічної експертизи, включення до Державного реєстру моделей – достатньо виконувати вимоги законодавства, формувати, підписувати та реєструвати чеки у встановленому форматі й надавати їх покупцям товарів та отримувачам послуг, в тому числі в електронному форматі.


Розрахунок за ф. № 1ДФ:
виправлення помилки у рядку «Військовий збір»

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у розділі ІІ податкового розрахунку за формою № 1ДФ у рядку «Військовий збір» зазначається загальна сума нарахованого доходу, загальна сума виплаченого доходу, загальна сума нарахованого військового збору та загальна сума перерахованого до бюджету військового збору, які відображаються у грошовій формі у гривнях з копійками. Відомості про фізичну особу – платника податку, якій нараховані доходи, з яких утримується військовий збір, не зазначаються.
Коригування податкових розрахунків проводяться на підставі самостійно виявлених помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом.
У разі необхідності проведення коригувань до закінчення строку подання податкового розрахунку за ф. № 1ДФ подається звітний новий податковий розрахунок.
Уточнюючий податковий розрахунок подається у разі проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання.
Звітний новий та уточнюючий податкові розрахунки подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються.
Так, у податковому розрахунку за формою № 1ДФ рядок «Військовий збір – виключення****» призначено для коригування раніше поданої звітності.
У разі подання Податкового розрахунку з відміткою «Звітний новий» чи «Уточнюючий» для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір – виключення****» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а у рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.


До уваги платників!

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/154157.html розміщено реєстри форм електронних документів, а саме:
► Реєстр форм електронних документів;
► Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів);
► Реєстр форм електронних повідомлень про відкриття/закриття рахунків.


Основні випадки обов’язкового подання
податкової декларації про майновий стан і доходи

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що продовжується деклараційна кампанія 2020.
Обов’язок подання податкової декларації про майновий стан і доходи у 2020 році виникає у фізичних осіб у випадках отримання доходів протягом 2019 року, а саме:
► від підприємницької діяльності (на загальній системі оподаткування) (п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ));
► від провадження незалежної професійної діяльності (п. 178.4 ст. 178 ПКУ);
► від особи, яка не є податковим агентом (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ);
► від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання (п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 та п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ);
► від операцій з майном відповідно до статей 172 – 173 ПКУ (відчуження майна) (п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);
► від операцій з інвестиційними активами (п.п. 17.2.1 п. 170.2 ст. 170 ПКУ);
► з іноземних джерел (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 та п.п. 170.11.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ);
► від успадкування чи отримання в дарунок коштів, майна, майнових або немайнових прав від осіб, які не є членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення (п. 174.3 ст. 174 ПКУ);
► від відчуження рухомого майна за ухвалою суду, згідно з якою прийнято рішення про зміну власника та перехід права власності на рухоме майно (п. 173.4 ст. 173 ПКУ);
► від відчуження нерухомого майна за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на нерухоме майно (п. 172.5 ст. 172 ПКУ);
► у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 01 січня звітного податкового року, у 2019 – 1 043,25 грн*(п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);
► у вигляді суми заборгованості, за якою минув строк позовної давності у сумі, що перевищує 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи станом на 1 січня звітного податкового року, у 2019 – 960,50 грн** (п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);
► у вигляді благодійної допомоги у сумі, що перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати. У 2019 – 2 086 500,00 грн* (п.п. «б» п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 ПКУ);
► у вигляді цільової благодійної допомоги, не використаної та не поверненої благодійнику в строки, визначені законодавством (п.п. 170.7.5 п. 170.7 ст. 170 ПКУ);
► у вигляді нецільової благодійної допомоги, якщо загальна сума такої допомоги перевищує у 2019 році 2690 грн** (п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ);
► від продажу власної продукції тваринництва, якщо сума доходу сукупно за рік перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. У 2019 – 208 650 грн* (п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ);
► від продажу власної сільськогосподарської продукції у разі якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 га (п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ);
► суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) відповідно до умов цивільно-правового договору при отриманні зазначених доходів від фізичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи (п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);
► з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи, що отримуються іноземцем, який у звітному (податковому) році набув статусу резидента України (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст. 170 ПКУ);
► інші доходи, крім зазначених у статті 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Довідково:
* мінімальна заробітна плата, встановлена на 01 січня 2019 року – 4 173 гривня;
** місячний прожитковий мінімум, діючий для працездатної особи станом на 01 січня 2019 року – 1 921 гривня.


До якого контролюючого органу потрібно звернутись для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкоголем та тютюновими виробами?

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що правовідносини, які пов’язані з ліцензуванням, зокрема обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів встановлені Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).
Згідно з ст. 15 Закону № 481, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ) органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на один рік і підлягають обов’язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості – і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб’єкта господарювання (ст. 15 Закону № 481).
Відповідно до п. 3 положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою КМУ від 06 березня 2019 року № 227 (далі – Положення № 227), основним завданням ДПС є, зокрема, реалізація державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
Згідно з п.п. 27 п. 4 Положення № 227 ДПС відповідно до покладених на неї завдань, здійснює ліцензування діяльності суб’єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, з оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та контроль за таким виробництвом.
Отже, для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами, суб’єкту господарювання необхідно звертатись із заявою до Головних управлінь ДПС в областях та м. Києві або до центрів обслуговування платників за місцем провадження діяльності суб’єкта господарювання.


Податок на прибуток підприємств:
врахування сум ПДВ при визначенні об’єкта оподаткування

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Норми визначені п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суму ПДВ. Отже, такі суми відображаються при формуванні фінансового результату за правилами бухгалтерського обліку.


При самостійному виправленні помилок у звіті щодо сум нарахованого єдиного внеску передбачена відповідальність

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що страхувальники – це роботодавці, та інші особи, які відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) зобов’язані сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
Норми встановлені пунктом 10 частини 1 ст. 1 Закону № 2464.
Відповідно до частини 11 ст. 9 Закону № 2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Пунктами 3 та 5 частини 11 ст. 25 Закону № 2464 передбачено відповідальність зокрема, за донарахування контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.
За неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, накладається штраф у розмірі від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 1 ст. 26 Закону № 2464 визначено, що посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність:
► за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску;
► неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску;
► подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Державний реєстр), інших відомостей, передбачених Законом № 2464.
У відповідності до ст. 165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП) за порушення порядку нарахування єдиного внеску, страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску, страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі, – на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу – підприємця (далі – ФОП) або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, накладається штраф від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із правопорушень, зазначених у частині першій ст. 165¹ КУпАП, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.


Про збільшення суми ПДВ, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що складовою формули щодо суми ПДВ, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) є загальна сума поповнення, зокрема, з поточного рахунку платника ПДВ рахунка у системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ).
Норми встановленні п. 200¹.3 ст. 200¹ Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Крім того, згідно з п. 200¹.4 ст. 200¹ ПКУ, на рахунок у СЕА ПДВ платника зараховуються кошти:
а) з поточного рахунку такого платника ПДВ в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до п. 200¹.3 ст. 200¹ ПКУ;
б) з поточного рахунку такого платника ПДВ в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з цього податку;
в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;
г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ, повернутих платнику податків у порядку, встановленому п. 43.4¹ ст. 43 ПКУ.
Збільшення суми ПДВ, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН шляхом поповнення рахунка в СЕА ПДВ з інших джерел чинним законодавством не передбачено.


Справляння екологічного податку у 2020 році

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/407232.html повідомила, що порядок справляння екологічного податку у 2020 році не змінився та як і раніше регламентується статтями 240 – 250 Розділу VІІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Разом з тим, нагадуємо, що в 2019 році відбулись зміни стосовно визначення платників, які справляють екологічний податок в частині зобов’язань за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення (далі – Викиди двоокису вуглецю) та розміру ставок цього податку, а також, передбачено обов’язковість складання платниками екологічного податку окремого додатка 1 до Декларації, в частині зобов’язань за Викиди двоокису вуглецю за кодом 19011000.

Довідково: Зміни передбачені Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIIІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів».

Тож під час справляння екологічного податку в частині зобов’язань за Викиди двоокису вуглецю, платнику слід врахувати пропозиції, які викладені у листах ДФС:
- від 16.01.2019 № 1422/7/99-99-12-03-04-17 «Про адміністрування екологічного податку» (розміщено на офіціному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/ekologichniy-podatok/listi-dps/364954.html );
- від 26.04.2019 № 13932/7/99-99-12-03-04-17 «Про особливості адміністрування у 2019 році екологічного податку за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення в атмосферне повітря в частині викидів двоокису вуглецю» (розміщено на офіціному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/ekologichniy-podatok/listi-dps/376987.html ) .

Отже, основні аспекти, які повинні знати платники екологічного податку:

Інформаційна пам’ятка для платника екологічного податку
Платники	Суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються: - викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення; - скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти; - розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання); - утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені); - тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк	Згідно з п. 240.1 ст. 240 ПКУ
Об’єкт та база оподаткування	Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є: - обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; - обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти; - обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання; - обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб’єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк; - обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій). База оподаткування податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242.4 ст. 242 ПКУ)	Згідно з п. 242.1 ст. 242 ПКУ
Ставка податку	Ставки екологічного податку встановлені статтями 243, 245-248 ПКУ (можна переглянути на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: http://tax.gov.ua/nk/rozdil-viii--ekologichniy-poda/ ): - за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (ст. 243 ПКУ); - за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (ст. 245 ПКУ); - за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (ст. 246 ПКУ); - за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (ст. 247 ПКУ); - за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк (ст. 248 ПКУ)	Згідно з ст. 243, 245 – 248 ПКУ
Подання звітності	Платники податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ та подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу. Податкова декларація екологічного податку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1052/27497 (можна переглянути на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/ekologichniy-podatok/formi-zvitnosti/64218.html )	Згідно з п. 250.2 ст. 250 ПКУ
Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання звітності	Неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання	Згідно з п. 120.1 ст. 120 ПКУ
Порядок сплати податку	Сплачується податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації: - за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів; - за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк – за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах. Платники податку перераховують суми податку, що справляється за викиди, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному законом (п. 250.5 ст. 250 ПКУ). Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами і доповненнями затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по екологічному податку: 19010100 «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (за винятком викидів в атмосферне повітря двоокису вуглецю)»; 19010200 «Надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти»; 19010300 «Надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини»; 19010400 «Екологічний податок, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензій строк»; 19011000 «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення». Довідково: бюджетні рахунки для сплати податків, зокрема екологічного податку розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/	Згідно з п. 250.2 ст. 250 ПКУ
Відповідальність за несвоєчасну сплату	У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу. Водночас передбачено, що починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження), розпочинається нарахування пені (п.п.129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ)	Згідно з п. 126.1 ст. 126 ПКУ
Де дізнатися більше про транспортний податок	1. Офіційний вебпортал ДПС – Головна /Податки, збори, платежі /Загальнодержавні податки /Екологічний податок – https://tax.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/ekologichniy-podatok/ ; 2. Податковий кодекс України – Розділ VIІI. Екологічний податок – http://tax.gov.ua/nk/rozdil-viii--ekologichniy-poda/ ; 3. Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (ЗІР) –http://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques (обрати категорію 117 «Екологічний податок»); 4. Контакт-центр – тел. 0-800-501-007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів) з 8.00 до 20.00 (крім суботи та неділі). Громадяни, які перебувають за межами України, мають можливість зателефонувати до Контакт-центру зі стаціонарного або мобільного телефону за номером: +380 44-454-16-13.

Граничні терміни подання податкових декларацій та сплати податкових зобов’язань з екологічного податку в 2020 році:

Податковий (звітний) квартал	Останній день подання податкових декларацій	Останній день сплати податкових зобов’язань
ІV квартал 2019 року	10 лютого 2020 року	19 лютого 2020 року
I квартал 2020 року	12 травня 2020 року	20 травня 2020 року
ІІ квартал 2020 року	10 серпня 2020 року	19 серпня 2020 року
ІІІ квартал 2020 року	09 листопада 2020 року	19 листопада 2020 року
ІV квартал 2020 року	09 лютого 2021 року	19 лютого 2021 року

Про види розрахунків, на які не поширюється обмеження
щодо граничних сум готівкових розрахунків

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148) суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:
1) між собою – у розмірі до 10 000 (десяти тисяч) грн включно;
2) з фізичними особами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.
Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Обмеження, установлене в п. 6 розділу II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.
Згідно з п. 7 розділу ІІ Положення № 148 фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою:
1) із суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.
Платежі на суму, що перевищує 50 000 грн, проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством України порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку;
2) між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.
Платежі на суму, яка перевищує 50 000 грн, здійснюються шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення та/або переказу коштів на поточні рахунки (у тому числі на депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).
Пунктом 8 Положення № 148 визначено, що обмеження, установлені в підпунктах 6 та 7 розділу II Положення № 148, не стосуються:
1) розрахунків суб’єктів господарювання з бюджетами та державними цільовими фондами;
2) добровільних пожертвувань та благодійної допомоги;
3) використання готівки, виданої на відрядження;
4) виплат, пов’язаних з оплатою праці;
5) використання готівкових коштів з фонду оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій, створеного на виконання частини третьої ст. 24 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1698-VII «Про Національне антикорупційне бюро України» із змінами та доповненнями.


Сума, сплачена роботодавцем за договором добровільного медичного страхування на користь працівника, включається до його доходу

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включається, зокрема, сума пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до закону, страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у тому числі, за договорами добровільного медичного страхування та за договором страхування додаткової пенсії, внесків на пенсійні вклади, внесків до фонду банківського управління, сплачена будь-якою особою – резидентом за платника ПДФО чи на його користь, крім сум, що сплачуються роботодавцем – резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника ПДФО, якщо така сума не перевищує 15 відсотків нарахованої цим роботодавцем суми заробітної плати платнику ПДФО протягом кожного звітного податкового місяця, за який сплачується пенсійний внесок, внесків до фондів банківського управління, але не більш як 2,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік, у розрахунку за місяць за сукупністю таких внесків.
Норми встановлені п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.


Відповідальність за несвоєчасне подання
податкової декларації про майновий стан і доходи

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб зобов’язаний подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи відповідно норм ПКУ.
Статтею 111 ПКУ визначено, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, як фінансова, адміністративна та кримінальна. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Так, несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ст. 120 ПКУ).
Крім того, відповідно до ст. 164¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення за неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, наведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.


Стартувала деклараційна кампанія – 2020
З початку 2020 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2019 року.
Платник податків може обрати зручний для себе спосіб подачі податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація):
- особисто або уповноваженою на це особою;
- надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.
Граничний термін подання декларації за звітний (податковий) 2019 рік – 30.04.2020.
У разі надсилання декларації поштою платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні податкової декларації в електронній формі - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.
При направленні декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися електронним сервісом в «Електронному кабінеті», який передбачає часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.
Нагадуємо, що обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає при отриманні:
- доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо;
- доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також інвестиційних доходів;
- іноземного доходу;
- та в інших передбачених Кодексом випадках.
Водночас нагадуємо, що платники податків мають право задекларувати право на податкову знижку, відповідно до статті 166 Податкового кодексу України, шляхом подання декларації до 31.12.2020.

До уваги громадян! Розпочалася деклараційна кампанія – 2020!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з початку 2020 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2019 року.
Декларувати свої доходи – це конституційний обов’язок громадян.
Відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) громадяни, які подають податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація) розподіляються на дві категорії:
- особи, які зобов’язані подати річну декларацію,
та
- особи, які мають право подати декларацію з метою отримання податкової знижки.
Фізична особа – платник податків може обрати зручний для себе спосіб подання декларації та подати її до податкового органу за місцем своєї податкової адреси (місцем проживання) в один із таких способів:
- особисто або уповноваженою на це особою;
- надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.
Граничний термін подання декларації за звітний 2019 рік для громадян, які зобов’язані подати річну декларацію, – 30 квітня 2020 року.
У разі надсилання декларації поштою платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні податкової декларації в електронній формі – не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.
При направленні декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися електронним сервісом в «Електронному кабінеті» (cabinet.tax.gov.ua), який передбачає часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.
Звертаємо увагу, що обов’язок подання декларації у платників податків виникає при отриманні:
- доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи).
До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини, за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір тощо;
- доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування.
До таких доходів відноситься, зокрема дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також інвестиційні доходи;
- іноземного доходу;
- доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції у разі, якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 га;
- та в інших передбачених Податковим кодексом України випадках.

Фізичні особи – платники податків мають право відповідно до статті 166 ПКУ задекларувати право на податкову знижку шляхом подання декларації по 31 грудня 2020 року (включно).


За порушення нових норм застосування РРО
законодавством передбачена відповідальність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 128) внесено зміни до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон про РРО), зокрема до ст. 17 Закону про РРО.
Так, відповідно до внесених Законом № 128 змін у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій (РРО), програмних реєстраторів розрахункових операцій (програмні РРО) або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання застосовуються такі фінансові санкції:
► до 01 жовтня 2020 року, тобто у перехідний період,
- 10 % вартості товару, проданого з порушеннями – за порушення, вчинене вперше;
- 50 % вартості товару, проданого з порушеннями – за кожне наступне порушення.
► з 01 жовтня 2020 року, тобто після перехідного періоду – розмір штрафів буде наступним:
- 100 % вартості товару, проданого з порушеннями – за перше порушення;
- 150 % вартості товару, проданого з порушеннями – за кожне наступне порушення.
Крім того, до платників застосовується такі фінансові санкції:
◄ п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – якщо у випадках, визначених Законом про РРО, при здійсненні розрахункових операцій суб’єкт господарювання не використовує, використовує незареєстровані належним чином, порушує встановлений порядок використання або не зберігає протягом встановленого строку книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункові книжки;
◄ тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій та/або програмних реєстраторах розрахункових операцій або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці;
◄ п’ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного товару, який не є підакцизним, та/або послуги, ціни товару (послуги) та обліку їх кількості;
◄ триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості;
◄ двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі порушення встановленого пунктом 1 статті 9 порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ і організацій, в яких ці операції повинні проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій у встановленому порядку, або у разі порушення порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті;
◄ триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій реєстратора розрахункових операцій, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника;
◄ тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі неподання до контролюючих органів звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій через дротові або бездротові канали зв’язку в разі обов’язковості її подання. Норми набирають чинності 19.04.2020.

За неоформленого працівника штраф у 2020 році збільшився!

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01.01.2020 мінімальна заробітна плата становить 4 723 грн та у погодинному розмірі – 28,31 гривень.
Трудові відносини роботодавця із працівником розпочинаються із укладання трудового договору, який оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.
За порушення трудового законодавства юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть фінансову відповідальність у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати (30 х 4 723 грн = 141 690 гривень) у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час та виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску.
Норми встановлені ст. 265 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями.
Звертайте увагу на правильність заповнення платіжних документів

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з метою уникнення помилок та запобігання нарахування штрафних санкцій при сплаті платежів, необхідно дотримуватися вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів» (із змінами) (далі - наказ №666).
У вказаному Порядку наведені приклади заповнення поля «Призначення платежу» у різних випадках.
Особливу увагу при заповненні цього поля потрібно приділяти правильності визначення коду видів сплати.
Перелік кодів видів сплати за податками, зборами та митними платежами наведено в додатку до наказу №666.
За правильність заповнення реквізитів в платіжних документах відповідальність несе не банківська установа, а платник податків.


Відповідальність роботодавця за своєчасно не сплачений єдиний внесок

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Частиною 8 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) встановлено, що страхувальники – роботодавці зобов’язані сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), нарахований за відповідний базовий звітний період не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, яким є календарний місяць.
Гірничі підприємства зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
У разі, коли останній день строку сплати єдиного внеску припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем (п. 11 розділу IV «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами ).
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 ст. 9 Закону № 2464).
До роботодавців згідно із ст. 25 Закону № 2464 застосовуються штрафні санкції за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску, а саме:
● одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів) – у розмірі 10 % таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум;
● у розмірі 20 % несплачених або несвоєчасно сплачених сум єдиного внеску.
Суми єдиного внеску, своєчасно не нараховані та/або не сплачені у строки, встановлені Законом № 2464, є недоїмкою (п. 6 частини першої ст. 1 Закону № 2464).
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 % суми недоплати за кожний день прострочення (частина 10 ст. 25 Закону № 2464).

Протидія корупції в органах ДПС України

Одним із важливих аспектів сучасної державної правової політики в Україні є реформування системи запобігання і протидії корупції. Досягнення успіху у цьому процесі є передумовою для формування у суспільстві довіри до влади, зростання економічного потенціалу держави, покращення добробуту громадян України.
Корупція – багатоаспектне соціально – економічне, політичне, правове та морально-етичне явище, яке складається з цілого комплексу протиправних дій і неетичних вчинків та завдає істотної шкоди нормальному функціонуванню моральних та правових відносин у суспільстві й державі.
Удосконалення антикорупційного законодавства України, утворення нових антикорупційних інституцій зумовило останнім часом докорінні зміни національної системи запобігання та протидії корупції.
Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні визначені Законом України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 за № 1700-VII (далі – Закон). Закон покликаний сприяти запобіганню корупції через застосування превентивних антикорупційних механізмів, виявленню корупційних правопорушень та усунення їх наслідків.
Відповідно до статті 65 Закону за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень особи, уповноважені на виконання функцій держави, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Окремо необхідно зазначити, що у Кримінальному кодексі України визначено також відповідальність за пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди службовій особі (стаття 369). Тобто особа, яка пропонує, надає, обіцяє неправомірну вигоду, також несе кримінальну відповідальність.
Запобігання проявам корупції є одним з найвідповідальніших напрямів в діяльності органів Державної податкової служби України, а запорука успіху у боротьбі з корупцією - це прозорість та відкритість.
Залишити інформацію щодо неправомірних дій та бездіяльності працівників органів ДПС та інших питань можна зателефонувавши до Контакт-центру ДПС за номером 0800-501-007 та обравши відповідний напрямок у меню інтерактивного голосового автовідповідача (4 – для залишення інформації на сервіс «Пульс»).

Cервіс «Пульс» ДПС України
приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання цілодобово

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що сервіс «Пульс» ДПС України приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДПС та її територіальних органів (далі – Інформація).
Заявники можуть надати Інформацію за телефоном 0800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та на електронну пошту idd@sfs.gov.ua .
Інформація приймається цілодобово.
При наданні Інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування підприємства, установи, організації, суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.
У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.
Про результати розгляду Інформації клієнти повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.
Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів чи систем; відомості що надходить до інформаційно-довідкового департаменту ДПС електронною поштою щодо мінімізації сплати податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.


Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Кам’янське управління нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.
Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.
Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «4»).
Кам’янське управління
ГУ ДПС у Дніпропетровській області