www.tsarich-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА Вівторок, 14 липня 2020 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Царичанський район >> Новини
До уваги платників!
Версія для друку Написати листа
До уваги платників!

Державна податкова служба України повідомляє, що останнім часом на електронні адреси платників надходять листи від імені ДПС (ДФС) щодо одностороннього призупинення прийняття податкової звітності у платників податків Державною фіскальною службою України. Електронні листи надходять з адреси sfs.gov.ua@i.ua, яка не належить Державній податковій службі України. Такі листи не є листами та повідомленнями ДПС.
Офіційні електронні адреси Державної податкової служби України «_______@tax.gov.ua» та «______@sfs.gov.ua».

У рамках комунікаційної податкової платформи відбулося засідання експертних груп ДПС та Ради бізнес-омбудсмена
Представники Державної податкової служби та Ради бізнес-омбудсмена обговорили проблемні питання щодо оподаткування, з якими платники податків звертаються до Ради. Зустріч відбулася з використанням сервісу ZOOM і стала першою у рамках комунікаційної податкової платформи, яка стартувала в ДПС.
Під час зустрічі розглядалися питання функціонування системи електронного адміністрування ПДВ, виконання податковими органами рішень суду, нарахування пені за результатами обліку недоїмки з військового збору, процедури нарахування ЄСВ тощо.
Акцентувалася увага і на функціональному наповненні Електронного кабінету. Мова йшла, зокрема, про запровадження додаткових можливостей для спілкування з податковими органами в електронному вигляді, зокрема, щодо отримання інформації про призначення та результати податкових перевірок. На сьогодні ДПС здійснюється низка заходів для впровадження новацій в функціонал Електронного кабінету.
ДПС надала правову аргументацію по всім поставленим представниками Ради бізнес-омбудсмена питанням. По деяким з них було досягнуто домовленості більш детального розгляду податківцями та повідомлення Ради бізнес-омбудсмена про прийняті рішення.

Підписано Меморандум про співробітництво між Державною податковою службою та Федерацією роботодавців України

Сьогодні Голова ДПС Олексій Любченко та Голова Ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник підписали Меморандум про співробітництво.
Меморандумом передбачена взаємодія Державної податкової служби та Федерації роботодавців України, зокрема, у напрямах створення сприятливого податкового клімату для розвитку підприємництва, систематизації та стабілізації податкової політики, усунення конфліктів та розвитку партнерства між ДПС та платниками податків.
«Підписання цього меморандуму не проста формальність. Це логічне продовження співпраці ДПС та ФРУ у майбутньому, черговий крок у напрямі конструктивної взаємодії для удосконалення податкової сфери, створення рівних умов діяльності всіх суб’єктів господарювання та захисту прав держави і платників податків», - зазначив Олексій Любченко.
Предметом Меморандуму є реформування за участі громадськості податкової системи України, співробітництво ДПС та ФРУ щодо захисту законних прав платників податків, контролю за додержанням податкового законодавства шляхом підготовки та реалізації спільних заходів та проєктів.
У свою чергу Голова ФРУ Дмитро Олійник запевнив у готовності Федерації роботодавців до конструктивної співпраці з податковою, зокрема, в аспекті імплементації новацій податкового законодавства, удосконалення процесів адміністрування податків, протидії тіньовій економіці та нечесній конкуренції.
Під час заходу Голова ДПС та представники Федерації роботодавців також обговорили аспекти функціонування окремих галузей економіки та актуальні питання оподаткування.

У ДПС стартувала комунікаційна податкова платформа
Результатом нещодавніх зустрічей Голови ДПС Олексія Любченка та представників бізнесу став запуск Державною податковою службою комунікаційної податкової платформи.
Головна мета даної платформи – якісна та оперативна комунікація з народними депутатами, консультативно-дорадчими та іншими допоміжними органами, утвореними Президентом України, Кабінетом Міністрів України, асоціаціям, які представляють інтереси платників податків.
Як буде працювати комунікаційна податкова платформа?
З-поміж числа співробітників ДПС визначені комунікатори, які організовуватимуть ефективний зворотній зв’язок зі Службою.
Голова ДПС Олексій Любченко таким чином розпочинає активний діалог з парламентаріями та організаціями, які представляють інтереси платників податків: «Комунікаційна платформа покликана активізувати нашу співпрацю у рамках роботи податкової служби».
За результатами проведених зустрічей, розглянутих запитів і звернень готуватимуться пропозиції для прийняття управлінських рішень керівництвом ДПС.
Детальніше ознайомитися з наказом ДПС можна тут
https://tax.gov.ua/diyalnist-/zakonodavstvo-pro-diyalnis/nakazi-pro-diyalnist/74610.html
Телефон для довідок: (044) 461-48-95.

Привітання Голови ДПС Олексія Любченка
Шановні колеги!
Вітаю вас зі святом – Днем державної служби!
Ваша робота – нелегка та відповідальна.
Від фахового виконання своїх обов’язків кожним службовцем значною мірою залежить успіх всіх державних процесів.
Тільки принциповою та наполегливою працею ми зможемо досягти позитивних перетворень.
Впевнений, що спільними зусиллями з громадськістю ми здатні успішно впровадити реформи та перетворити Україну на процвітаючу державу.
Бажаю вам міцного здоров’я, невичерпної енергії, прагнення до нових звершень, реалізації найсміливіших планів!
Голова ДПС
Олексій Любченко
Безкоштовні кваліфіковані сертифікати відкритих ключів від ДПС отримали 171,9 тис. клієнтів
Протягом січня – травня поточного року послугами Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС скористались 171,9 тис. клієнтів. Їм безкоштовно видано 461,8 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.
Найчастіше послугами надавача користуються фізичні особи – 99,7 тис. Вони отримали понад 200,5 тис. електронних ключів.
Також протягом вказаного періоду 2020 року 72,2 тис. юридичних осіб отримали 261,2 тис. кваліфікованих сертифікатів.
Електронним сервісом повторного формування сертифікатів за електронним запитом скористалися 60,2 тис. клієнтів, з яких 29,9 тис. – юридичних та 30,3 тис. – фізичних осіб. За електронними запитами сформовано 122,1 тис. сертифікатів.
Всього з початку діяльності надавача видано майже 8,7 млн кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.
Нагадаємо, що за допомогою сервісу повторного формування сертифікатів за електронним запитом кожен клієнт має змогу самостійно, у режимі 24/7, а головне – дистанційно, протягом 2 – 3 хвилин отримати новий сертифікат, який матиме строк чинності до 2 років.
Таким чином клієнтам центру не потрібно витрачати свій час та особисто відвідувати центр для отримання сертифіката.

У січні-травні контакт-центром ДПС надано відповіді на 390 тис. запитань платників
Протягом січня – травня 2020 року Контакт-центром ДПС надано 390 тис. відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб. Із загальної кількості відповідей 377,4 тис. надано у телефонному режимі, 10,8 тис. – електронною поштою і факсом, 1,8 тис. – з використанням автовідповідача.
З 12 травня 2020 року впроваджено нову послугу для платників податків – надання інформаційно-довідкових послуг у чатах популярних месенджерів Viber та Telegram. У травні оброблено 680 звернень, які надійшли у чатах.
Найчастіше платники зверталися з питань податку на додану вартість, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податку на доходи фізичних осіб, порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО), прав та обов’язків платників податків.
Для уникнення неоднозначного трактування положень законодавства всі відповіді надаються з використанням Бази знань – автоматизованої бази уніфікованих відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб. Так, станом на 1 червня цього року База знань налічує 10,8 тис. уніфікованих запитань-відповідей.
База знань постійно оновлюється та підтримується в актуальному стані. Протягом січня – травня 2020 року з причини змін законодавства обмежено термін дії 1276 уніфікованих запитань-відповідей та внесено 590 у новій редакції.
Для зручності суб’єктів господарювання та громадян Базу знань розміщено на офіційному вебпорталі ДПС у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР). Тому відвідувачі порталу можуть у будь-який зручний час самостійно знайти відповіді на питання, які їх цікавлять. Цією послугою за 5 місяців 2020 року скористалися майже 1,3 млн клієнтів.
Нагадуємо, що приєднатися до чатів ДПС можна:
- з вебпорталу Державної податкової служби України, розділ «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» https://tax.gov.ua/ ;
- з сайту Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (скорочено ЗІР) https://zir.tax.gov.ua/ , або його мобільної версії.

Актуальні питання, пов’язані із запровадженням програмних РРО
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/422912.html про використання програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) повідомила наступне.
1. У який момент часу формується діапазон номерів для ПРРО і яким чином він поповнюється?
Перша порція діапазону номерів (2000) видається під час реєстрації ПРРО.
За заявою суб’єкта господарювання таку кількість може бути збільшено, виходячи із розрахунку максимальної кількості розрахункових документів (чеків), які формуються ПРРО в режимі онлайн протягом 36 годин безперервно протягом календарного року.
Щоразу після приймання фіскальним сервером ДПС від ПРРО пакета створених ним копій чеків із присвоєними ним фіскальними номерами із діапазону, для такого ПРРО формується наступна порція фіскальних номерів.
Кількість виданих (зарезервованих) номерів відповідає кількості отриманих фіскальним сервером (використаних таким ПРРО) номерів.
2. У який момент списуються фіскальні номери із виданого фіскальним сервером ДПС діапазону номерів для відповідного ПРРО?
Засобами фіскального сервера ведеться облік виданих діапазонів для ПРРО із присвоєнням відповідного статусу фіскальним номерам: зарезервовані (видані, але не направлені до фіскального сервера), використані (направлені до фіскального сервера та прийняті фіскальним сервером розрахункові документи з присвоєними фіскальними номерами з діапазону).
Фіскальний сервер формує та видає нові фіскальні номери на заміну використаним щоразу після приймання від ПРРО пакета створених розрахункових документів з фіскальними номерами. Таким номерам присвоюється статус «використані».
3. З якого часу здійснюється відлік 36 годин, дозволених для роботи ПРРО в режимі офлайн?
Відлік часу, протягом якого ПРРО працював у режимі офлайн, починається від дати та часу, зазначених у повідомленні про проведення розрахункових операцій в режимі офлайн з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн», до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «завершення режиму офлайн», а також від дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «завершення режиму офлайн», до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн», якщо в період між такими строками фіскальним сервером не було зареєстровано розрахункових документів у режимі онлайн-обміну.
4. Чи накладається електронна мітка часу на розрахункові документи, що створюються ПРРО в режимі офлайн?
Під час роботи ПРРО в період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером та за наявності інтернет-зв’язку або мобільного інтернет-зв’язку електронна позначка часу на розрахункові документи накладається надавачем електронних довірчих послуг.
5. Яким чином покупець зможе перевірити розрахунковий документ (чек), виданий ПРРО, що працює в режимі в оффлайн?
У розрахунковому документі (чеку) має обов’язково бути наявна позначка про проведення розрахункової операції в режимі офлайн.
Перевірити наявність цього чеку в базі даних ДПС можливо через Електронний кабінет після завершення роботи ПРРО в режимі офлайн та передачі ним чека/чеків до фіскального сервера.
Інформація про фіскальні номери, що увійшли до діапазону для використання ПРРО, що працює у режимі офлайн, буде оприлюднена в Електронному кабінеті із зазначенням даних про фіскальний номер ПРРО та про суб’єкта господарювання, для ПРРО якого зарезервовано фіскальні номери.
6. Чи може один суб’єкт господарювання реєструвати та застосовувати ПРРО поряд із класичними РРО?
Законодавчо не встановлено заборон та обмежень щодо застосування одним суб’єктом господарювання ПРРО поряд із класичними РРО.

Податковий номер можна отримати одночасно з паспортом
У рамках послуги ID-14 Державною податковою службою станом на 17 червня вже відправлено 2294 унікальних податкових номери для внесення до паспорта громадянина України у формі картки.
Нова послуга ID-14 значно спрощує процедуру отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків для дітей, яким виповнилося 14 років. Вона дає можливість підліткам лише за однією заявою у Державній міграційній службі отримати свій перший паспорт разом з податковим номером.
Нагадаємо, що послуга ID-14 – це другий етап експериментального проєкту «єМалятко», який покликаний зробити електронні адміністративні послуги доступними та зручними.
Детальніше як отримати номер платника податків для дитини читайте тут .
https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/422650.html

Олексій Любченко обговорив законодавчі новації у податковій сфері з керівництвом Громадської ради при ДПС
Питання удосконалення адміністрування податків обговорили сьогодні Голова ДПС Олексій Любченко та Голова Громадської ради при ДПС Дмитро Олексієнко. Мова йшла про імплементацію законодавчих норм, зокрема, передбачених Законом України від 16 січня 2020 року № 466.
«Ми розуміємо важливість змін для платників податків, значну кількість новацій. Тому зараз проводимо роз’яснювальну роботу з платниками податків, щоб адаптація до нових правил відбулась успішно як для бізнесу, так і податківців», – зазначив Голова ДПС Олексій Любченко.
За словами Дмитра Олексієнка, членами Громадської ради вже напрацьовані кілька ініціатив щодо удосконалення адміністрування податків. Домовлено, що найближчим часом вони будуть розглянуті та обговорені спільно з фахівцями ДПС.

Деклараційна кампанія 2020: задекларуйте отримані доходи до 1 липня

На Дніпропетровщині добігає до завершення інформаційно-роз’яснювальна кампанія щодо декларування громадянами доходів, отриманих у 2019 році, яка розпочалась з початку січня і триває до 01 липня 2020 року.
Під час деклараційної кампанії 2020 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області серед платників проводиться широкомасштабна роз’яснювальна робота різноманітними формами та методами.
Однією з форм такої роз’яснювальної роботи є доведення інформації до платників про важливість своєчасного декларування отриманих ними у минулому році доходів за допомогою банерів «Задекларуйте свої доходи до 1 липня 2020 року», які виготовленні за сприянням Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Дніпровської міської ради у рамках соціальної реклами. Такі банери розміщені у містах Дніпропетровської області:Дніпро, Нікополь, Марганець, Павлоград, Кам’янське, Жовті Води, Синельникове.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області знову звертається до мешканців Дніпропетровщини і закликає виконати свій конституційний обов’язок та у встановлений законодавством термін подати декларацію про майновий стан і доходи за 2019 рік.

Платники податку на прибуток мають право застосувати прискорену амортизацію, починаючи зі звітного періоду – півріччя 2020 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» підрозділ 4 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п. 431, яким передбачено, що при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на період з 01.01.2020 до 31.12.2030 платники податку на прибуток підприємств мають право під час розрахунку амортизації щодо основних засобів:
► четвертої групи (машини та обладнання) та п’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює 2 роки;
третьої групи (передавальні пристрої) та дев’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює 5 років.
Мінімально допустимі строки амортизації основних засобів, визначені п. 431 підрозділу 4 розділу XX ПКУ, використовуються незалежно від строків амортизації, визначених у бухгалтерському обліку.
Основні засоби мають одночасно відповідати таким вимогам:
введені в експлуатацію платником податків в межах одного з податкових (звітних) періодів, з 01 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року;
не були у використанні.
При цьому такі основні засоби повинні використовуватися у власній господарській діяльності та не можуть продаватися або надаватися в оренду іншим особам (крім платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).
У разі недотримання визначених вимог до закінчення періоду нарахування амортизації з використанням мінімально допустимих строків амортизації, визначених у п. 431 підрозділу 4 розділу XX ПКУ, починаючи з дати введення їх в експлуатацію, платник податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання основних засобів у власній господарській діяльності або їх продаж, зобов’язаний:
● збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів відповідно до п. 431 підрозділу 4 розділу XX ПКУ протягом податкових (звітних) періодів, в яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, визначених у цьому пункті;
● зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації таких основних засобів відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ за відповідні податкові (звітні) періоди.
Слід зазначити, що у разі застосування положень п. 431 підрозділу 4 розділу XX ПКУ норми п. 138.3 ст. 138 ПКУ не застосовуються в частині нарахування амортизації відповідно до встановлених мінімально допустимих строків амортизації основних засобів та методів її нарахування.
Платники податку на прибуток підприємств мають право застосувати прискорену амортизацію, визначену п. 431 підрозділу 4 розділу XX ПКУ, починаючи зі звітного періоду – півріччя 2020 року, та відобразити відповідні суми прискореної амортизації у додатку АМ до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за цей період.


Друга квитанція є підтвердженням про прийняття або повідомленням
про неприйняття контролюючим органом електронного документа

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що подання електронних документів здійснюється платниками податків відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 557), на підставі договору про визнання електронних документів (далі – Договір), що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу та укладається з контролюючим органом.
Згідно з абзацом другим п. 12 розділу ІІ Порядку № 557 друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа.
Разом з тим, відповідно до п.п. 49.11.1 п. 49.11 ст. 49 ПКУ у разі подання платником податків до контролюючого органу засобами електронного зв’язку податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ, а також недотримання вимог абзаців першого – третього п. 49.4 ст. 49 ПКУ, такий контролюючий орган зобов’язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови протягом п’яти робочих днів з дня її отримання.
Згідно з п. 49.15 ст. 49 ПКУ податкова декларація вважається неподаною за умови порушення норм підпунктів 48.3 і 48.4 ст. 48 ПКУ, абзаців першого – третього п. 49.4 ст. 49 ПКУ та надання або надсилання контролюючим органом платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами для податкових декларацій, поданих у такий спосіб.
Враховуючи вищевикладене, у разі недотримання платником законодавчих норм щодо подання податкової декларації, у другій квитанції зазначаються реквізити неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа.

Кошти в рахунок погашення податкового боргу
зараховуються згідно з черговістю його виникнення

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов’язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст. 95 «Продаж майна, що перебуває у податковій заставі» ПКУ або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов’язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Сільськогосподарські товаровиробникиплатники податку на прибуток мають право обрати спеціальний річний період

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» передбачені зміни, зокрема для платників податку на прибуток – виробників сільськогосподарської продукції.
Так, платниками податку на прибуток є виробники сільськогосподарської продукції, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року (п.п. 137.4.1 ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Норма набула чинності з 23.05.2020.
Нагадуємо, що для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств до суб’єктів господарювання, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50 % загальної суми доходу.
Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) – це продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 – 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (п.п. 14.1.234 ст. 14 ПКУ).
Отже, у 2020 році виробники сільськогосподарської продукції, які застосовують загальний річний податковий період, мають право подати декларацію з податку на прибуток підприємств за податковий (звітний) період – півріччя 2020 року та надалі застосовувати річний період, яки розпочинається з 01 липня 2020 року і закінчується 30 червня 2021 року.


Для отримання допомоги по частковому безробіттю
до центру зайнятості необхідно подати довідку про сплату єдиного внеску
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до Закону України від 05 липня 2012 року № 5067-VI «Про зайнятість населення» із змінами, постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року № 306 затверджено Порядок надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі – Порядок).
Допомога по частковому безробіттю на період карантину надається міськими, районними і міськрайонними центрами зайнятості та філіями регіональних центрів зайнятості роботодавцям із числа суб’єктів малого та середнього підприємництва, в тому числі фізичним особам – підприємцям (далі – роботодавці), для виплати допомоги працівникам у разі втрати ними частини заробітної плати, а також фізичним особам – підприємцям (далі – ФОП), які є застрахованими особами, – у разі втрати ними частини доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) діяльності внаслідок карантину (п. 2 Порядку).
Відповідно до п. 4 Порядку допомога надається за кожну годину, на яку працівникові скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу, із розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду.
ФОП, яка є застрахованою особою, допомога надається із розрахунку двох третин бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). База нарахування розраховується виходячи із середнього розміру місячної бази нарахування єдиного внеску за рік, що передує року звернення, відповідно до Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) згідно з додатком 5 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами.
Для ФОП, які є застрахованими особами, та відповідно до частини 4 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464) звільнені від сплати єдиного внеску, допомога надається з розрахунку двох третин розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом.
Розмір допомоги не може перевищувати розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом.
Сума допомоги надається роботодавцям, у тому числі ФОП, які є застрахованими особами, із числа суб’єктів малого та середнього підприємництва на строк зупинення (скорочення) діяльності та протягом 30 календарних днів після завершення карантину в разі сплати роботодавцем або ФОП, який є застрахованою особою, єдиного внеску протягом шести місяців, що передують даті зупинення (скорочення) діяльності (п. 5 Порядку).
ФОП, яка є застрахованою особою та звертається за отриманням допомоги, подає відомості щодо себе за формою згідно з додатком 2 до Порядку, де зазначає середній розмір місячної бази нарахування єдиного внеску відповідно до Звіту (абз. 2 п.п. 3 п. 9 Порядку).
Для отримання допомоги роботодавець подає до центру зайнятості за місцем реєстрації його як платника єдиного внеску довідку про сплату єдиного внеску за останні шість місяців, що передують даті зупинення (скорочення) діяльності, на підставі звітних відомостей, що надаються до Пенсійного фонду України, крім ФОП, які є застрахованими особами та відповідно до частини 4 ст. 4 Закону № 2464 звільнені від сплати єдиного внеску (п.п. 4 п. 9 Порядку).

Отримали спадщину у 2019 році від дядька –
подайте декларацію про майновий стан і доходи до 01.07.2020

Кам’янське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до 01.07.2020 триває кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2019 році.
Зокрема, подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за наслідками звітного податкового року зобов’язані фізичні особи, які отримали спадщину.
Декларація подається до контролюючого органу за податковою адресою (тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними) не пізніше 30 червня 2020 року.
Звертаємо увагу, що оподаткування спадщини залежить від ступеня споріднення спадкоємця та спадкодавця, а також від резидентського статусу цих осіб.
Так, об’єкти спадщини, що успадковуються членами сім’ї спадкодавця І та ІІ ступенів споріднення, оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО).
Вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця І та ІІ ступенів споріднення, оподатковується ПДФО за ставкою 5%.
Об’єкти спадщини, що успадковуються спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та об’єкти спадщини, що успадковуються спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента оподатковуються ПДФО за ставкою 18 %.
Фізичні особи, які отримали у спадщину об’єкти спадщини, що оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО, Декларацію можуть не подавати, якщо у них відсутні інші підстави для подання річної податкової Декларації.
Довідково:
► членами сім’ї фізичної особи І ступеня споріднення є її батьки, її чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені;
членами сім’ї фізичної особи ІІ ступеня споріднення вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

Оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення
для формування та подання звітності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що вийшло доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.28.11.0 станом на 16.06.2020. Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 28.12.2019 по 16.06.2020 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.28, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.

Перелік змін та доповнень (версія 1.28.11.0) (станом на 16.06.2020):

Нові версії документів:

1. У зв’язку з набранням чинності Закону України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до ПКУ щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» додано нову версію документа:
J0108401 – Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями (для господарських товариств з державною часткою у статутному капіталі).

2. У зв’язку зі змінами, що внесені до арифметичних та логічних контролів форми на сайті Державної служби статистики України (далі – Держстат), відкориговані алгоритми перевірки заповнення для наступних документів:
S1000214 – Звіт по капітальні інвестиції. № 2-інвестиції (квартальна) (наказ Держстату від 10.06.2019 № 20150).
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Новації податкового законодавства, запроваджені Законом України № 466»

Днями у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Новації податкового законодавства, запроваджені Законом України № 466».
На питання платників відповідала начальник управління комунікацій ГУ ДПС Манушак Осипова.
Наводимо найактуальніші питання, які обговорювались під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія».

Питання 1. Вітаю. Підкажіть, будь ласка, як подати заяву на реєстрацію платником ПДВ?
Відповідь. Вітаю.
Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни до процедур реєстрації, перереєстрації та анулювання реєстрації платників ПДВ.
Відтепер, реєстраційна заява платника ПДВ (для обов’язкової, добровільної реєстрації або перереєстрації) подається до контролюючого органу виключно засобами електронного зв’язку в електронній формі.
Суттєвим спрощенням для суб’єктів господарювання, які включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб (ЄДР), стала відміна обов’язку подання відповідної заяви у разі зміни місцезнаходження та/або найменування при перереєстрації платника ПДВ.
При цьому, ця норма не застосовується у разі перетворення юридичної особи. Так, якщо платник податків, утворений шляхом перетворення, не подасть у встановлений термін заяву для перереєстрації, тоді реєстрацію такого платника ПДВ буде анульовано контролюючим органом.
Також слід зазначити, що Законом № 466 внесено зміни до ст. 202 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до яких для платників ПДВ запроваджується єдиний звітний (податковий) період – календарний місяць.
Тобто, скасовано квартальний звітний період для платників єдиного податку. Отже, податкова звітність з ПДВ усіма платниками цього податку подається за календарний місяць.

Питання 2. Доброго дня. Як змінилось примусове стягнення боргу?
Відповідь. Добрий день.
Законом № 466 внесено зміни до ПКУ щодо примусового стягнення заборгованості, які набули чинності 23.05.2020.
Основні зміни у механізмі стягнення податкового боргу наступні:
- термін, протягом якого контролюючому органу надано право на стягнення коштів та продаж майна платника податків настає через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) податкової вимоги, а не через 60 календарних днів, як було раніше (п. 95.2 ст. 95 ПКУ);
- термін на самостійне проведення експертної оцінки майна зменшено до одного місяця з дня прийняття рішення контролюючим органом, що прискорює процедуру для подальшої реалізації майна в рахунок погашення податкового боргу (п. 95.12 ст. 95 ПКУ) (раніше такий термін становив два місяці);
- встановлено, що стягнення заборгованості з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань здійснюється у порядку, визначеному статтями 59, 60 глави 4 «Визначення суми податкових та/або грошових зобов’язань платника податків, порядок їх сплати та оскарження рішень контролюючих органів» та статтями 87 – 101 глави 9 «Погашення податкового боргу платників» розділу II ПКУ (п. 11 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Питання 3. Добрий день, у мене питання: чи є акцизним товаром палива рідкі?
Відповідь. Добрий день.
Відповідно до Закону № 466 з 23.05.2020 набули чинності зміни до п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ.
Згідно з цими змінами перелік підакцизного пального доповнено такими товарами: палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об. % яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350° C (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), крім палива пічного побутового та тільки розчинниками або розріджувачами на основі метанолу; іншими готовими сумішами на основі метанолу.
Особи, які здійснюють операції з реалізації пального із зазначеними видами пального, та ті особи, які підпадають під визначення розпорядника акцизного складу, підлягають обов’язковій реєстрації платниками акцизного податку з реалізації пального.
Вони зобов’язані:
- зареєструвати усі акцизні склади у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового;
- складати акцизні накладні та реєструвати їх в Єдиному реєстрі акцизних накладних – у випадках, передбачених п. 231.1 ст. 231 ПКУ;
- отримати відповідні ліцензії на здійснення діяльності з пальним.
Операції з вивезення підакцизного пального за межі митної території України не підлягають оподаткуванню акцизним податком.
Питання 4. Вітаю, хочу запитати, які нововведення запроваджено Законом України № 466 для платників податку на прибуток?
Відповідь. Добрий день.
Для платників податку на прибуток підприємств Законом № 466 передбачено багато змін.
Так,
- розширюється коло податкових агентів:
на юридичних та фізичних осіб – «спрощенців», а також фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність – щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) з джерелом їх походження з України,
на юридичних осіб – «спрощенців» – щодо отриманого скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії;
- не нараховується амортизація за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням та консервацією;
- вводиться окремий облік процентів, що були капіталізовані (підлягали включенню до собівартості необоротного активу) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
- уточнюється порядок врахування процентів, що сплачуються за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями (тонка капіталізація), щодо:
розповсюдження обмеження по врахуванню таких процентів щодо кредитів, позик та інших боргових зобов’язань, отриманих як від пов’язаних, так і непов’язаних осіб резидентів та нерезидентів;
визначення одного критерію для застосування зазначеного порядку та збільшення фінансового результату до оподаткування – за умови того, що загальна сума нарахованих процентів за такими зобов’язаннями перевищує 30 відсотків суми розрахованого об’єкта оподаткування податком на прибуток звітного (податкового) періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів, збільшеного на суму фінансових витрат за даними фінансової звітності, та суми амортизаційних відрахувань за даними податкової звітності того ж звітного (податкового) періоду;
- запроваджуються нові різниці, які зменшують фінансовий результат до оподаткування щодо сум:
нарахованих доходів у вигляді дивідендів на користь платника від контрольованої іноземної компанії;
нарахованих на користь платника доходів у вигляді дивідендів та від участі (не менше 10 відсотків) в капіталі нерезидентів, які не входять до переліку держав (територій) низькоподаткових юрисдикцій;
від’ємного значення об’єкта оподаткування (на дату затвердження передавального акта або розподільчого балансу) платника податку, що реорганізується (шляхом приєднання, злиття, перетворення або поділу, виділу) у платника податку – правонаступника, якщо такі платники були пов’язаними особами більше, ніж вісімнадцять послідовних місяців до дати завершення приєднання (злиття);
- вводяться нові різниці, які збільшують фінансовий результат до оподаткування щодо сум:
30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 ПКУ), реалізованих на користь нерезидентів, які входять до переліку держав (територій) низькоподаткових юрисдикцій;
частини скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, пропорційній частці, якою володіє або яку контролює юридична особа, що обчислюється відповідно до правил, визначених статтею 392 ПКУ;
витрат, понесених платником податків на користь нерезидентів, якщо такі операції не мають ділової мети;
- уточнюються та доповнюються різниці, які застосовуються для збільшення фінансового результату до оподаткування, щодо сум штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства;
- уточнюється порядок та особливості оподаткування нерезидентів в частині доповнення переліку доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України, які підлягають оподаткуванню, зокрема:
прибутком від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження акцій, корпоративних прав, часток в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав, крім тих, що знаходяться в обігу на фондовій біржі;
доходами від відчуження прав нерезидента на видобуток та розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів, розташованих на території України.
- збільшується з 6 тис. грн до 20 тис. грн сума, яка використовується при визначенні основного засобу;
- збільшується межа з 20 млн грн до 40 млн грн доходу, коли об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств можна не коригувати на фінансові різниці;
- запроваджується прискорена амортизація основних засобів на 2020 – 2030 роки.

Питання 5. Добрий день. Які зміни в оподаткуванні доходу від продажу або обміну транспортних засобів?
Відповідь. Добрий день.
Законом № 466 внесено зміни до п. 173.2 ст. 173 ПКУ, відповідно до яких дохід, отриманий платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 ПКУ.
Дохід, отриманий платником ПДФО від реалізації першого на рік об’єкта рухомого майна (транспортних засобів) оподатковується, як і раніше, за нульовою ставкою, дохід від продажу протягом звітного податкового року другого об’єкту рухомого майна оподатковується за ставкою 5 %, а дохід від продажу третього та наступних об’єктів рухомого майна, отриманий протягом року, оподатковується за ставкою 18 %.

Питання 6. Добрий день. Які нововведення запроваджено Законом № 466 для юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи?
Відповідь. Законом № 466 внесено ряд змін, які стосуються, зокрема, юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи, а саме:
- зменшено із 15-ти до 10-ти календарних днів строк, до закінчення якого платник єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 % може подати заяву про зміну ставки цього податку на 3 % зі сплатою ПДВ;
- обмежено поширення пільги у вигляді земельного податку на юридичних осіб – платників єдиного податку 3 групи, при наданні нерухомого майна в оренду;
- визначено, що анулювання реєстрації платника єдиного податку контролюючим органом можливе у разі наявності податкового боргу, який перевищує 1 020 грн на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із послідовних кварталів.

Питання 7. Вітаю. Чи змінилися можливості Електронного кабінету у зв’язку з набранням чинності Законом № 466?
Відповідь. Законом № 466 внесено зміни, якими вдосконалюється функціонування Електронного кабінету.
Так, зазнала змін ст. 421 ПКУ, якою визначено особливості роботи Електронного кабінету, а саме:
► розширено перелік документів, які можуть бути отримані платником податків за допомогою Електронного кабінету (повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації, деякі документи за результатами перевірок, індивідуальні податкові консультації тощо);
уточнено порядок доставки документа в електронній формі до платника через Електронний кабінет;
надано платникам можливість подавати в електронному вигляді повідомлення (з документальним підтвердженням фактів) для виправлення неточної, неповної або застарілої інформації про себе, доступ до якої надається йому через Електронний кабінет;
врегульовано організаційні процеси, пов’язані з формуванням та прийманням звітності, поданої засобами електронного зв’язку в електронній формі.

Надходження ЄСВ за п’ять місяців поточного року перевищили минулорічний показник на 50,7 млн гривень

Протягом січня - травня 2020 року надходження по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від платників податків Кам’янського управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - єдиний внесок) склали 662,7 млн гривень. Про це повідомив заступник начальника управління - начальник відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Кам’янського управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Борис Шишлаков.
Цей показник перевищує минулорічну суму сплати єдиного внеску за аналогічний період на 50,7 млн гривень.
Протягом травня 2020 року фактичні надходження єдиного внеску склали 122,0 млн гривень.


Центрами обслуговування платників Дніпропетровщини
з початку року надано 111,1 тис. адміністративних послуг

При державних податкових інспекціях Головного управління ДПС у Дніпропетровській області функціонують 37 Центрів обслуговування платників (ЦОП), де платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.
Центрами забезпечується надання 31 виду адміністративних послуг.
Загалом у січні – травні 2020 року працівниками ЦОП опрацьовано 111,1 тис. звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, з яких 108,3 тис. – надано адміністративні послуги.
З переліком адміністративних послуг, що надаються Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області та Інформаційними картками адміністративних послуг можна ознайомитись на офіційному субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» у розділі «Адміністративні послуги».
У зв’язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co-V-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів», прийом платників здійснюється за попереднім записом. Для листування та подання звітності платниками, що не мають змоги використовувати електронні сервіси, в будівлях ЦОП розміщені поштові скриньки з метою обмеження особистого спілкування працівників ЦОП з платниками податків.
Також, ви можете переглянути відеоуроки, які оприлюднені на порталі ДПС України з роз’ясненнями як користуватися електронними сервісами ДПС за посиланням https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/

З 01.07.2020 надсилається вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску
відповідно до норм Податкового кодексу України

Кам’янське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що з 01.07.2020 набере чинності оновлена частина 4 ст. 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), відповідно до якої надсилання платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) вимог про сплату недоїмки з єдиного внеску здійснюватиметься в порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України.
Так, платники, які подають звітність в електронному вигляді та пройшли ідентифікацію онлайн в Електронному кабінеті, будуть отримувати і вимогу про сплату єдиного внеску в Електронному кабінеті.
Зазначені зміни внесено Законом України від 26 лютого 2020 року № 465-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

До уваги суб’єктів господарювання, які мають податковий борг!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням <https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/pereliki-/296361.html станом на 01.06.2020> розміщена інформація стосовно суб’єктів господарювання, які мають податковий борг.

Визначення частини чистого прибутку та строку його сплати

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Порядок нарахування та сплати дивідендів на державну частку для господарських організацій, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, встановлено п. 5 ст. 11 Закону України від 21 вересня 2006 року № 185-V «Про управління об’єктами державної власності» із змінами.
За підсумками 2019 року господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, мають визначити платіж, який підлягає сплаті до бюджету.
Так, господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, до 01 травня року, що настає за звітним, приймають рішення про відрахування не менше 30 % чистого прибутку на виплату дивідендів.
Дивіденди нараховуються у розмірі базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, але не менше 30 %, пропорційно до розміру державної частки (акцій) у статутному капіталі господарського товариства та сплачуються до Державного бюджету України у строк не пізніше 01 липня року, що настає за звітним.
Разом з тим господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 01 травня року, що настає за звітним, сплачують до державного бюджету не дивіденди на державну частку, а частину чистого прибутку (доходу) у розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, встановлених на відповідний рік, але не менше 30 %, до 01 липня року, що настає за звітним.
Базовий норматив відрахування дивідендів на державну частку встановлюється окремою постановою Кабінету Міністрів України на кожний звітний рік. Так, базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2019 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2020 року № 328 із змінами.
Тобто основною умовою щодо визначення платежу, який необхідно сплатити до бюджету суб’єкту господарювання, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави за підсумками 2019 року, є прийняття у строк до 01 травня 2020 року рішення про відрахування не менше 30 % чистого прибутку на виплату дивідендів.
Враховуючи наведене вище, у разі прийняття господарським товариством рішення про нарахування дивідендів у встановлений термін – таке товариство сплачує до державного бюджету дивіденди на державну частку, а у разі неприйняття такого рішення у встановлений законом термін – частину чистого прибутку (доходу).
При цьому і відрахування до бюджету дивідендів на державну частку, і сплата до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) за підсумками 2019 року здійснюються господарськими товариствами в один строк – до 01.07.2020.

Про пільги зі сплати земельного податку для учасників АТО (ООС)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Об’єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Норми визначені ст. 269 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 281.1.4 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі – Закон № 3551) із змінами.
Так, ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни (ст. 4 Закону № 3551).
Учасники антитерористичної операції – це особи визнані учасниками бойових дій (п. 19 ст. 6 Закону № 3551).
Враховуючи вищевикладене, від сплати земельного податку звільняються фізичні особи, які брали участь в антитерористичній операції (в операції об’єднаних сил), та відповідно до норм Закону № 3551 визнані ветеранами війни.
При цьому, звільнення від сплати земельного податку, передбачене для такої категорії фізичних осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, зокрема:
для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
Для звільнення від сплати земельного податку, особі, яка має підстави для отримання пільг, необхідно надати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки заяву довільної форми та документи, що посвідчують її право на пільгу, зокрема, посвідчення «Учасник бойових дій».

Витрати для отримання податкової знижки
з 23.05.2020 можливо підтвердити електронним розрахунковим документом

Кам’янське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до п. 166.2 ст. 166 ПКУ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в частині документального підтвердження витрат, які включаються до податкової знижки.
Так, особа, яка звертається за податковою знижкою до податкового органу окрім податкової декларації про майновий стан і доходу (далі – Декларація), має подати до контролюючого органу копії документів, які підтверджують витрати, що включаються до податкової знижки (платіжні та розрахункові документи, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують продавця товарів і особу, яка зверталася за податковою знижкою), а також копії договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів і строк оплати за такі товари. При цьому, оригінали вищевказаних документів підлягають зберіганню платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО).
Згідно з новим абзацом другим п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ з 23.05.2020 відповідні витрати платник ПДФО може підтвердити електронним розрахунковим документом. При цьому, у податковій Декларації такий платник зазначає лише реквізити електронного розрахункового документа.
Нагадаємо, що для отримання права на податкову знижку за 2019 рік платник ПДФО подає Декларацію по 31 грудня 2020 року (включно).
Податок підлягає поверненню протягом 60 календарних днів з дня подання Декларації.
Якщо платник ПДФО до кінця податкового року, наступного за звітним не скористається правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

За продаж алкоголю та тютюну неповнолітнім
з початку 2020 року анульовано 39 ліцензій

У Дніпропетровській області станом на 01.06.2020 діє 16 167 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, роздрібну торгівлю пальним та зберігання пального по 6 675 суб’єктах господарської діяльності, серед яких щодо роздрібної торгівлі алкогольними напоями – 7 281 ліцензія, на тютюнові вироби – 6 139, на право роздрібної торгівлі пальним – 623 ліцензії та 2 124 ліцензії на зберігання пального.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області ведеться систематичний контроль за своєчасністю сплати суб’єктами підприємницької діяльності за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. Так, з початку 2020 року за несвоєчасну сплату чергового платежу призупинено дію 278 ліцензій на право торгівлі алкогольними напоями та 268 ліцензій – тютюновими виробами.
Анульовано з початку 2020 року 1 026 ліцензій, з яких 39 ліцензій за продаж алкогольних та тютюнових товарів особам, які не досягли 18 років.

З 1 липня оновлюються ознаки доходів для форми № 1ДФ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 01.07.2020 набере чинності наказ Міністерства фінансів України від 26.05.2020 № 241 «Про внесення Змін до додатка до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12.06.2020 за № 514/34797 (далі – Наказ № 241).
Наказом № 241 внесено зміни до додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі – Додаток). При цьому зміст форми № 1ДФ не зміниться.
Так, у Розділі 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» Додатку чинні назви ознак доходів приводяться у відповідність до норм Податкового кодексу України, а саме:
► ознаку 153 «Основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку» розділено на дві:
● 153 «Сума поворотної фінансової допомоги наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому»;
● 197 «Сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку»;
► розділено види доходів з ознаки 106:
● 106 «Надання земельної частки (паю) в лізинг, оренду або суборенду»;
● 195 «Надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю в лізинг, оренду суборенду, емфітевзис»;
● 196 «Надання майна (крім земельної частки (паю), земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю) в лізинг, оренду або суборенду».
► зі змісту ознаки доходу 125 видалено інформацію про внески за договорами довгострокового страхування життя;
викладено у новій редакції ознаку доходу 128.
Під цією ознакою будуть зазначатися сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту інвалідів. Під цієї ознакою також потрібно буде зазначати допомогу по вагітності та пологах.

Як отримати податковий номер для дитини

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/422650.html повідомила наступне.
Отримати реєстраційний номер облікової картки платника податків для дитини можна наступним чином.

1. Шляхом подання документів до контролюючого органу
Згідно з п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розділу VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Мінфіну від 29.09.2017 № 822 із змінами (далі – Положення № 822), фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр), зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка № 1ДР), яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство).
Пунктом 4 розділу VII Положення № 822 передбачено, що Облікові картки № 1ДР малолітніх осіб (до 14 років) подаються одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника). Якщо свідоцтво про народження дитини видане не українською мовою, необхідно подати засвідчений в установленому законодавством порядку переклад такого свідоцтва українською мовою (після пред’явлення повертається) та його копію.
У разі виникнення необхідності у реєстрації в Державному реєстрі малолітніх осіб, які залишились без піклування батьків та стосовно яких не прийнято рішення про встановлення опіки (піклування), документи на проведення реєстрації подаються представником органу опіки і піклування з документальним підтвердженням особи представника та його повноважень за наявності свідоцтва про народження.
Відповідно до п. 6 розділу ІІІ Положення № 822 громадяни України документи для проведення реєстрації у Державному реєстрі подають до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а ті, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання або не мають постійного місця проживання в Україні, – до будь-якого контролюючого органу.
Реєстрація фізичної особи у Державному реєстрі здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання до контролюючого органу Облікової картки № 1ДР.
У разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Обліковій картці № 1ДР щодо внесення прізвища, імені, по батькові, дати чи місця народження, місця проживання тощо фізичній особі може бути відмовлено у реєстрації (у разі неможливості виправлення недостовірних даних або помилок у встановлений строк) або продовжено строк реєстрації до 10 робочих днів.
За зверненням фізичної особи, її представника контролюючий орган видає документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі (картка платника податків (додаток 3)), відповідно до порядку, визначеного Положенням № 822.
Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі малолітньої особи, видається одному з батьків (усиновителю, опікуну, піклувальнику) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника), протягом трьох робочих днів з дня звернення до контролюючого органу за місцем проживання фізичної особи та може бути продовжено до п’яти робочих днів у разі звернення до іншого контролюючого органу.

2. Шляхом подання документів в електронній формі
На сьогодні Облікову картку № 1ДР та копії документів необхідних для реєстрації у Державному реєстрі можна подати в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» (cabinet.tax.gov.ua) (далі – Електронний кабінет).
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua , а також через офіційний вебпортал ДПС.
Електронний кабінет складається із двох функціональних частин: відкрита (загальнодоступна) та приватна (особистий кабінет). Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого акредитованого центру сертифікації ключів – кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).
Для інформаційної підтримки та допомоги платникам при користуванні Електронним кабінетом відкрита приватна частина Електронного кабінету, яка містить режим «Допомога», де розміщено інструкцію користувача з кожного режиму Електронного кабінету.

3. В рамках реалізації експериментального проєкту «єМалятко»
Здійснити реєстрацію дитини у Державному реєстрі можна також в рамках реалізації експериментального проєкту щодо створення сприятливих умов для реалізації прав дитини та відповідно до Порядку надання комплексної послуги «єМалятко», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 691, з метою одержання за однією заявою комплексу адміністративних послуг, зокрема:
- за бажанням батьків дитини чи одного з них здійснювати реєстрацію дитини у Державному реєстрі під час державної реєстрації її народження;
- особам віком від 14 до 18 років, які не зареєстровані у Державному реєстрі, за їх бажанням під час оформлення паспорта громадянина України вперше.

Питання зупинення податкових накладних
розглядались на черговому семінарі-навчанні, проведеному у режимі он-лайн
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області

Сьогодні, 18 червня 2020 року, за організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) у режимі он-лайн проведено семінар-навчання для представників аграрного бізнесу Дніпропетровщини.
Семінар відбувся за участі начальника управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДПС Каліногорської Вікторії, начальника управління податкового моніторингу ГУ ДПС Сіданченко Вікторії та начальника управління комунікацій ГУ ДПС Осипової Манушак, а також першого заступника Голови Громадської ради при ГУ ДПС (далі – Громадська рада) Крапивки Михайла, членів Громадської ради – представників комітету аграрного бізнесу та аграріїв області.
Відкрила семінар-навчання начальник управління комунікацій ГУ ДПС Осипова Манушак.
На семінарі розглядалися найактуальніші питання, пов’язані із процедурою зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також деякі особливості заповнення Таблиці даних платника.
Особливу увагу на заході приділено необхідності дотримання платниками ПДВ вимог Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі – Порядок) та деяким особливостям подання Таблиці даних платника податку (Додаток 5 до Порядку) (далі – Таблиця).
Начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДПС Каліногорська Вікторія проінформувала присутніх про повідомлення щодо розблокування зупинених податкових накладних та порядку заповнення Таблиці.
Крім того, на семінарі-навчанні розглянуто алгоритм дії платника ПДВ у разі отримання ним квитанції про блокування податкових накладних/розрахунків коригування.
Начальник управління податкового моніторингу ГУ ДПС Сіданченко Вікторія звернула увагу присутніх на основні положення Порядку стосовно критеріїв ризиковості платника ПДВ та ризиковості здійснення операцій, а також про ознаки безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Захід пройшов у форматі конструктивного та жвавого діалогу з учасниками семінару-навчання, що підтверджує актуальність його тематики.
Присутні отримали фахові відповіді на питання.
Представники бізнесу подякували податківцям за продуктивне спілкування.

Про розгляд питання виключення платника ПДВ з переліку платників,
які відповідають критеріям ризиковості платника податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», із змінами, питання відповідності/невідповідності платника ПДВ (платника податку) критеріям ризиковості платника ПДВ розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника ПДВ хоча б одному з критеріїв ризиковості платника ПДВ комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформація та копії документів подаються платником ПДВ до ДПС в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами, від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, із змінами.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником ПДВ, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

Про відповідальність за несвоєчасну сплату частини чистого прибутку (доходу) до державного бюджету України

Кам’янське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138 із змінами визначено Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями (далі – Порядок № 138).
Пунктом 2 Порядку № 138 встановлено, що частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств.
Частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства (п. 3 Порядку № 138).
Контроль за відрахуванням до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п. 113.3 ст. 113 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених ПКУ та іншими законами України.
Зокрема, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах, встановлених ст. 126 ПКУ.
Крім того, у разі погашення узгодженого грошового зобов’язання після закінчення встановлених ПКУ строків на суму податкового боргу нараховується пеня згідно з нормами ст. 129 ПКУ.
Також згідно зі ст. 1632 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X зі змінами та доповненнями неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб.

Терміни застосування програмних РРО перенесено на 01.08.2020

Кам’янське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» було внесено зміни до Закону України від 20 вересня 2019 року № 128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» із змінами.
Відповідно до внесених змін впровадження застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) перенесено з 19.04.2020 на 01.08.2020.
З вищезазначеної дати запроваджується низка новацій у сфері застосування РРО, зокрема, суб’єкти господарювання мають можливість при здійсненні готівкових розрахунків із споживачами застосовувати програмні РРО, в якості яких використовується будь-який пристрій – смартфон, планшет, комп’ютер тощо. Такий пристрій за допомогою спеціального програмного забезпечення буде фіскалізувати розрахункові операції на сервері ДПС.
Важливо, що відповідне програмне забезпечення буде надаватися ДПС суб’єктам господарювання безкоштовно.

У разі сплати податкового боргу чи недоїмки з єдиного внеску
необхідно правильно вказувати реквізити

Кам’янське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, щоб уникнути можливих помилок при сплаті платежів, необхідно дотримуватись вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами.
Зокрема, звертаємо увагу на обов’язкове зазначення відповідних кодів сплати.
Так, при сплаті податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) необхідно зазначати відповідний код виду сплати, а саме:
140 – Надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу/недоїмки з єдиного внеску;
145 – Надходження розстрочених (відстрочених) сум;
147 – Стягнення в межах виконавчого провадження;
149 – Надходження в бюджет коштів від реалізації безхазяйного майна, знахідок, спадкового майна, валютних цінностей і грошових коштів, власники яких невідомі, а також скарбів;
117 – Надходження до бюджету коштів платника податків, щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство;
Крім того, при заповненні документів на переказ з метою сплати податкового боргу (недоїмки з єдиного внеску) необхідно зазначати:
1 – службовий код «*»;
2 – код виду сплати;
3 – код ЄДРПОУ/РНОКПП/серія, номер паспорта;
4 – інформація про призначення платежу.
Звертаємо увагу, що за правильність заповнення реквізитів у платіжних документах відповідальність несе платник податків.

До уваги самозайнятих осіб – платників єдиного внеску!

Кам’янське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464) Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон № 592) доповнено п. 915.
Вищезазначеним пунктом встановлено, що підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом № 2464, несплачені станом на день набрання чинності Законом № 592 з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 592:
а) платниками – фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП), які обрали загальну систему оподаткування – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи ФОП заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу – звітності відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;
б) особами, які провадять незалежну професійну діяльність – до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.
Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:
1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592;
2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464.
У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.
Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені п. 7 частини 11 ст. 25 Закону № 2464, за наведених умов не застосовуються.
Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно Закону № 2464 не підлягають поверненню.
Норми набули чинності 03.06.2020.

Як діяти, якщо не видали фіскальний чек?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Невидача чека або видача підробленого чека під час продажу товарів чи наданні послуг – це одна з проблем, з якою зустрічаються споживачі.
Що робити, якщо вам не видали чек?
З огляду на досить часті випадки обману споживачів – видачі чека невстановленої форми або взагалі відмови у видачі фіскального чека Державна податкова служба України просить звертатися:
● за номером телефону: 0800 501 007 (напрямок «4»);
● або написати скаргу на адресу: idd@tax.gov.ua
Пам’ятайте: ваші права мають бути захищеними!
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням


Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника

Кам’янське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)» внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464) у частині тимчасового звільнення за бажанням платника (фізичної особи – підприємця, особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, та члена фермерського господарства) від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) лише за себе.
При цьому змін у порядку нарахування та виплати заробітної плати, нарахування та сплати єдиного внеску, зокрема щодо найманих працівників, працівників, які працюють за трудовими договорами, не відбулось.
Так, відповідно до абзацу другого частини 8 статті 9 Закону № 2464 платники, зазначені у п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим частини 8 ст. 9 Закону № 2464, або за результатами звірення платника з податковим органом за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 статті 9 Закону № 2464).
Тому незмінними залишились і положення ст. 24 Закону № 2464 у частині контролю банками платників єдиного внеску на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавіруснбї хвороби (СОVID-19).
При цьому на період запровадження надзвичайної ситуації ДПС рекомендує отримати адміністративну послугу, зокрема з погодження довідки-розрахунку за формою згідно з додатком 1 до Порядку прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.09.2013 за № 602/24134 (далі – Порядок) (пункт 3 Порядку) в електронній формі.
Для отримання такої послуги платник єдиного внеску за допомогою Електронного кабінету може надіслати до відповідного органу ДПС скан-копію належним чином оформленої довідки-розрахунку у форматі pdf (обмеження 2 МБ); скан-копія, погоджена невідкладно податковим органом, направляється на адресу електронної пошти заявника (оригінал платник зможе отримати після закінчення карантину).

Як платнику податків отримати електронні довірчі послуги в органі ДПС

Кам’янське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платник податків може звернутись до будь-якого відокремленого пункту реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) для отримання електронних довірчих послуг.
При цьому ідентифікація фізичної особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за умови її особистої присутності.
З інформацією щодо режиму роботи, розміщення пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів КН ЕДП ІДД ДПС можна ознайомитись на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua ) за посиланням Головна/«Контакти»/«Пункти обслуговування» або Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Пункти обслуговування».

За своєчасно не сплачені розстрочені суми податкового боргу
передбачена відповідальність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що у разі якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу, то договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу.
Норми встановлені п.п. 100.12.2 п. 100.12 ст. 100 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 4.6 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574, визначено, що з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених ПКУ.

Пільги з податку на нерухомість
застосовуються і до дачних та садових будинків
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість), є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Норми встановлені п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Об’єкти житлової нерухомості – це будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки (п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Базою оподаткування податком на нерухомість є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
Підпунктами «б» та «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ передбачено пільги із сплати податку на нерухомість, у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку на нерухомість, зокрема:
для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника цього податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Порядок надання пільг встановлено п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ.
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
Враховуючи вище зазначене, пільги у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, при сплаті податку на нерухомість, застосовуються до садового та дачного будинків з урахуванням норм, визначених п. 266.4 ст. 266 ПКУ.


Реалізуєте підакцизну продукцію – з 01.08.2020 зобов’язані
у фіскальному чеку зазначати код УКТ ЗЕД!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що суб’єкти господарювання з 01.08.2020 зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) чи програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування та цін товарів (послуг) із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) для підакцизних товарів. На сьогодні у фіскальному чеку, який видається покупцеві, передбачено зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД лише щодо пального.
Відповідні зміни внесено до п.п. 11 п. 5 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі –Закон № 265).
За порушення вищезазначеної норми п. 7 ст. 17 Закону № 265 передбачена відповідальність.
Так, у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Нагадаємо, що згідно із ст. 215 Податкового кодексу України до підакцизних товарів належать:
спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;
тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;
пальне;
автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;
електрична енергія.
Рекомендації щодо особливостей адміністрування у 2020 році
рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України, керуючись, зокрема нормами Закону України від 16 січня 2020 року № 466-IV «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), який набрав чинності з 23.05.2020, листом від 11.06.2020 № 9203/7/99-00-04-03-01-07 (далі – Лист № 9203) надала рекомендації щодо особливостей адміністрування у 2020 році рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – Рентна плата).
Так, Законом № 466:
1. Викладено у новій редакції п.п. 252.4.1 п. 252.4 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо переліку видів використання надр, при здійсненні яких не виникає об’єкт оподаткування Рентною платою.
Зокрема, встановлено, що виключення із об’єкту оподаткування Рентною платою поширюється виключно на корисні копалини, які видобуті домогосподарствами для забезпечення власних потреб. При цьому, незалежно від глибини гірничих виробок видобуті з них обсяги торфу та підземних вод включаються до об’єкту оподаткування Рентною платою.
2. Уточнено вимоги до обсягів газу (метану) дегазації вугільних родовищ, які не включаються до об’єкту оподаткування Рентною платою (п. 252.4.8 п. 252.4 ст. 252 ПКУ).
Зокрема, встановлено, що вказані обсяги газу (метану) дегазації вугільних родовищ не включаються до об’єкту оподаткування Рентною платою виключно у випадку, коли при провадженні господарської діяльності з видобування такого газу надрокористувач забезпечив дотримання умов провадження діяльності з видобування, які встановлені затвердженими при виконанні державної геолого-економічної експертизи кондиціями на мінеральну сировину ділянки надр, в межах якої здійснюється видобування.
3. Запроваджено систему варіативних ставок Рентної плати для руд заліза в залежності від середньої у звітному (податковому) періоді вартості руд із вмістом металу у 58 відсотків.
4. Ставку Рентної плати для чорних металів, кольорових та легувальних металів, крім руд заліза, встановлено у розмірі 6,25 відсотків вартості товарної продукції гірничого підприємства.
5. Уточнено умови застосування та величини коригуючих коефіцієнтів, які застосовуються при обчисленні податкових зобов’язань з Рентної плати:
а) коригування податкових зобов’язань на підставі виконання надрокористувачем, не раніше ніж за 5 років до дати обчислення податкових зобов’язань з Рентної плати, державної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин здійснюється із застосуванням коефіцієнта 0,95 виключно у разі дотримання надрокористувачем умов провадження діяльності з видобування, які встановлені затвердженими у визначеному законодавством порядку кондиціями на мінеральну сировину ділянки надр, в межах якої здійснюється видобування. При цьому, припинено застосування коригуючого коефіцієнту на підставі виконання надрокористувачем державної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин для таких видів корисних копалин, як: нафта та конденсат;
б) припинено застосування коефіцієнтів для обсягів корисних копалин, що видобуті на ділянках надр із запасами корисних копалин, які результатами державної геолого-економічної оцінки віднесено до категорії позабалансових для таких видів корисних копалин, як: нафта та конденсат.
6. Новою умовою доповнено порядок регулювання зменшення об’єкту оподаткування Рентною платою за видобування природного газу.
Зокрема, передбачено, що відповідний «Перелік та порядок визначення розмірів нормативних виробничо-технологічних витрат природного газу на технічні операції з видобування та підготовки до транспортування…» має бути затвердженим (встановленим) центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексах (станом на дату поширення інформаційного листа вказаним органом вважається Міністерство енергетики та захисту довкілля України (п. 1 Положення про Міністерство енергетики та захисту довкілля України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року № 32, із змінами)).
Лист № 9203 розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

З 01.07.2020 виробництво спирту можуть здійснювати
суб’єкти господарювання незалежно від форми власності
за наявності відповідної ліцензії

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/422369.html проінформувала про наступне.
Законом України від 03 грудня 2019 року № 318-IX «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» щодо лібералізації діяльності у сфері виробництва і обігу спирту етилового» (далі – Закон № 318) внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами (далі – Закон № 481).
Метою зазначених змін є скасування державної монополії на виробництво спирту та сприяння детінізації ринку спирту та лікеро-горілчаної продукції, а також становлення в Україні цивілізованого конкурентного ринку спирту та лікеро-горілчаних виробів.
Зазначені зміни, зокрема, передбачають:
скасування державної монополії на виробництво спирту;
надання можливості суб’єктам господарювання будь-якої форми власності здійснювати діяльність з виробництва спирту за умови одержання відповідної ліцензії;
повну лібералізацію експорту спирту з України.
Для захисту вітчизняного товаровиробника Законом № 318 також передбачено, що імпорт спирту до 01 січня 2024 року зможуть здійснювати лише уповноважені Кабінетом Міністрів України державні підприємства.
З 01 липня 2021 року дозволяється введення в експлуатацію та надання дозволів на будівництво нових підприємств з виробництва спирту етилового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового.
З 01 липня 2020 року виробництво спирту етилового (у тому числі як лікарського засобу), спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, зернового дистиляту, біоетанолу може здійснюватися суб’єктами господарювання незалежно від форми власності, які мають відповідну ліцензію.
Крім цього, з 01 липня 2020 року:
експорт спирту етилового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового здійснюється суб’єктами господарювання, які отримали ліцензію на виробництво такого спирту. Імпорт та оптова торгівля на території України спиртом етиловим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим здійснюються за наявності ліцензії на право оптової торгівлі таким спиртом. Оптова торгівля спиртом етиловим на медичні та ветеринарні цілі може здійснюватися за наявності ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим закладами охорони здоров’я та суб’єктами господарювання (організаціями) зооветеринарного постачання незалежно від форми власності. Порядок ведення реєстру зазначених закладів охорони здоров’я та суб’єктів господарювання (організацій) зооветеринарного постачання встановлює Кабінет Міністрів України;
суб’єкт господарювання, який є одночасно виробником спирту етилового та алкогольних напоїв та отримав ліцензію на виробництво спирту етилового, ліцензії на виробництво алкогольних напоїв і ліцензію на оптову торгівлю алкогольними напоями, має право реалізувати спирт власного виробництва для виробництва зазначених алкогольних напоїв на підставі ліцензії на виробництво спирту;
річні обсяги спирту етилового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, що імпортуються суб’єктами господарювання – виробниками спирту етилового, не можуть перевищувати 10 відсотків від річного обсягу вироблених спирту етилового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового такими суб’єктами господарювання – виробниками спирту етилового;
суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) – виробники спирту етилового здійснюють його реалізацію на експорт за наявності ліцензії на виробництво спирту етилового;
суб’єкти господарювання – виробники спирту етилового здійснюють його реалізацію вітчизняним споживачам за наявності ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим.
Порядок видачі ліцензій на виробництво та оптову торгівлю спиртом встановлено Законом № 481. При цьому ліцензія на виробництво спирту видається підприємствам, що мають встановлені цілодобові системи відеоспостереження за виробництвом та відпуском продукції. Відключення цілодобових систем відеоспостереження є підставою для відмови у ліцензії або відкликання ліцензії.
Варто зазначити, що згідно з Положенням про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227, ДПС відповідно до покладених на неї завдань здійснює ліцензування діяльності суб’єктів господарювання, зокрема з виробництва та оптової торгівлі спиртом.
Суб’єкти господарювання можуть подати документи для отримання відповідних ліцензій на розгляд до органу ліцензування – ДПС за адресою: 04655, м. Київ, Львівська площа, буд. 8.

До уваги платників єдиного внеску!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)» внесено зміни до п. 911 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).
Так, згідно з приписами вищезазначеного пункту тимчасово штрафні санкції, визначені частиною 11 ст. 25 Закону № 2464, не застосовувались за такі порушення, вчинені у періоди з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2020 року:
► несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок);
► неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);
► несвоєчасне подання звітності, передбаченої Законом № 2464, до податкових органів.
При цьому абзаци другий та третій п. 7 частини 11 статті 25 Закону № 2464 щодо такого порушення, вчиненого у періоди з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2020 року, не застосовувались.
Також протягом періодів з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2020 року платникам єдиного внеску не нараховувалась пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягала списанню.
Водночас, згідно з внесеними Законом України від 13 травня 2020 року № 591 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» до п. 911 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, продовжено період незастосування штрафних санкцій за порушення законодавства про єдиний внесок, а саме:
◄ за порушення, вчинені протягом періоду з 01 березня по останній календарний день місяця (включно), у якому завершується дія карантину;
◄ продовження періоду ненарахування пені по останній календарний день місяця (включно), у якому завершується дія карантину.
З огляду на зазначене Закон № 2464 надає можливість, зокрема, роботодавцям на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), не виконувати своєчасно або в повному обсязі обов’язки платників єдиного внеску в частині сплати такого внеску та подання обов’язкової звітності.
При цьому слід зауважити, що банки відповідно до ст. 24 Закону № 2464 виконують покладені на них обов’язки щодо дотримання законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску.
Так, банки приймають від платників єдиного внеску, зазначених у п. 1 частини 1 статті 4 Закону № 2464, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Національним банком України та центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах праці, трудових відносин та зайнятості населення, соціального захисту населення (частина 2 ст. 24 Закону № 2464).

Платникам ПДВ про зміни, запроваджені Законом України № 466

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області акцентує увагу платників ПДВ на основних змінах, внесених до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IV «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), які стосуються правил оподаткування ПДВ.

1. Зміни щодо періодичності подання звітності

Законом № 466 внесено зміни до ст. 202 ПКУ, відповідно до яких встановлюється єдиний звітний період для усіх категорій платників ПДВ (у тому числі для платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, що передбачає реєстрацію платником ПДВ), який дорівнює календарному місяцю. Квартальний звітний період для податкової звітності з ПДВ скасовується.

2. Зміни, які стосуються зовнішньоекономічної діяльності платників ПДВ
Встановлено окремий порядок визначення бази оподаткування для операцій з вивезення товарів за межі митної території України

Законом № 466 ст. 189 ПКУ доповнено п. 189.17, згідно з яким базою оподаткування ПДВ для операцій з вивезення товарів за межі митної території України є договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації, оформленій відповідно до вимог Митного кодексу України.
Змінено порядок оподаткування операцій з експорту соєвих бобів та насіння свиріпи або ріпаку

Законом № 466 з підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ виключено п. 63, яким тимчасово звільнялися від оподаткування ПДВ операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту соєвих бобів та насіння свиріпи або ріпаку.
Врегульовано питання звільнення від оподаткування ПДВ операцій сільськогосподарських товаровиробників із ввезення племінних чистопородних тварин

Згідно з п. 197.18 ст. 197 ПКУ з 23.05.2020 операції з ввезення на митну територію України племінних чистопородних тварин, племінних (генетичних) ресурсів за кодами згідно з УКТ ЗЕД 0101 10 10 00, 0102 10 10 00, 0102 10 30 00, 0103 10 00 00, 0104 10 10 00, 0511 10 00 00, 0511 99 85 10, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками звільняються від оподаткування ПДВ.

3. Зміни в частині формування податкового кредиту
Тимчасові, додаткові та інші види митних декларацій визначено як підставу для формування податкового кредиту за операціями з ввезення товарів на митну територію України

Відповідних змін зазнав п. 198.6 ст. 198 ПКУ.
Змінено правила формування податкового кредиту для платників ПДВ, які застосовують касовий метод податкового обліку ПДВ

Так, відповідно до оновленого абзацу шостого п. 198.6 ст. 198 ПКУ платники ПДВ, що застосовують касовий метод податкового обліку ПДВ, які починаючи з 23.05.2020 здійснили розрахунок (сплату, інший вид компенсації) за операціями з придбання товарів/послуг, що були їм поставлені більше ніж 1095 днів до такого розрахунку, мають право включити суми ПДВ, зазначені в податкових накладних, складених постачальниками за такими операціями, до складу податкового кредиту.
Право на формування податкового кредиту за такими податковими накладними зберігається протягом 60 календарних днів з моменту оплати (надання іншого виду компенсації).

4. Зміни щодо терміну реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, складених відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ

Пункт 201.10 ст. 201 ПКУ доповнено новим абзацом, відповідно до якого для податкових накладних/розрахунків коригування, складених за операціями, зокрема, здійсненими у травні 2020 року відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, граничним терміном реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних є 20 червня 2020 року.

Підвищився вартісний критерій річного доходу для незастосування податкових різниць платниками податку на прибуток підприємств

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників податку на прибуток підприємств, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IV «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в частині підвищення вартісного критерію річного доходу для незастосування різниць з 20 млн грн до 40 млн гривень. Норми набули чинності 23.05.2020.
Також Законом № 466 внесено зміни до п. 137.5 ст. 137 ПКУ у частині підвищення вартісного критерію річного доходу для застосування річного звітного періоду. Ці норми наберуть чинності з 01.01.2021.
Отже, платники податку на прибуток підприємств, у яких річний дохід за 2020 звітний рік не перевищує 40 млн гривень:
► зможуть прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу III ПКУ, у декларації за 2020 рік;
застосовувати у 2021 році річний податковий (звітний) період з податку на прибуток підприємств. Водночас, у 2020 році річний податковий (звітний) період з податку на прибуток підприємств застосовується платниками, у яких річний дохід за 2019 звітний рік не перевищує 20 млн гривень.

Новації податкового законодавства 2020 року у разі продажу
фізичною особою об’єкта незавершеного будівництва

Кам’янське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни, зокрема, до пунктів 172.1 та 172.2 ст. 172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо оподаткування доходу від продажу об’єктів незавершеного будівництва. Норма діє з 23.05.2020.
Дохід від продажу (обміну) об’єкта незавершеного будівництва оподатковується у порядку, визначеному для об’єктів нерухомого майна.
Так, дохід, отриманий платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року об’єктів незавершеного будівництва, за умови перебування такого майна у власності платника ПДФО понад три роки, не оподатковується ПДФО.
Отже, до переліку об’єктів нерухомого майна, продаж (обмін) яких не обкладається ПДФО, за виконання умов п. 172.1 ст. 172 ПКУ, включено об’єкти незавершеного будівництва.
Дохід, отриманий платником ПДФО від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості – незавершеного будівництва, підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ, а саме 5%.

Отримали у 2019 році дохід – задекларуйте його не пізніше 30.06.2020!

Кам’янське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» із змінами продовжено кампанію декларування громадянами доходів, отриманих у 2019 році.
Останній день подання декларації про майновий стан та доходи (далі – Декларація) за 2019 рік – 30 червня 2020 року.
Нагадуємо, що зобов’язані подати річну Декларацію громадяни, які у 2019 році отримали:
● доходи, з яких при їх нарахуванні чи виплаті податок на доходи фізичних осіб не утримувався, але які не є звільненими від оподаткування;
доходи від особи, яка не є податковим агентом, у тому числі від здачі в оренду власного рухомого чи нерухомого майна, продажу (обміну) власного майна, продажу власної сільгосппродукції фізичним особам, тощо;
спадщину (дарунок) від осіб, які не є членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення;
інвестиційні доходи від операцій з інвестиційними активами;
іноземні доходи;
доходи у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника ПДФО, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.
Cума податкового зобов’язання, зазначена у поданій річній Декларації, сплачується платниками ПДФО самостійно до 01 жовтня 2020 року.

Особливості віднесення товарів
до підакцизного пального відповідно до вимог Закону України № 466

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.
Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено низку змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, з 23.05.2020 набули чинності зміни до п.п 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ, згідно з якими перелік підакцизного пального доповнено такими товарами:

Код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕДОпис товару (продукції) згідно
з УКТ ЗЕД
2710 19 62 00 – 2710 19 68,
2710 19 71 00,
2710 19 75 00,
2710 19 99 00,
2710 20 31 00,
2710 20 35 00,
2710 20 39 00
Палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об. % яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350° C (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), крім палива пічного побутового
3814 00 90 90Тільки розчинники або розріджувачі на основі метанолу; інші готові суміші на основі метанолу

Особи, які здійснюють операції з реалізації пального із зазначеними видами пального, та ті особи, які підпадають під визначення розпорядника акцизного складу, підлягають обов’язковій реєстрації платниками акцизного податку з реалізації пального.
Вони зобов’язані:
зареєструвати усі акцизні склади у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового;
складати акцизні накладні та реєструвати їх в Єдиному реєстрі акцизних накладних – у випадках, передбачених п. 231.1 ст. 231 ПКУ;
отримати відповідні ліцензії на здійснення діяльності з пальним.
Операції з вивезення підакцизного пального за межі митної території України не підлягають оподаткуванню акцизним податком.
Щодо особливостей віднесення товарів до підакцизного пального

Щодо товарів, які класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 2710 19 62 00 – 2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00.
Зміни щодо оподаткування акцизним податком за ставкою 213,50 євро за 1 000 літрів нафтопродуктів, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 2710 19 62 00 – 2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00, внесені до ПКУ Законом № 466, стосуються лише суміші газойлів (зокрема, дизпалива), менш як 85 об. % яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350° C (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), крім палива пічного побутового.
У той же час акцизним податком не оподатковуються базові оливи та аналогічні нафтопродукти, які під час фракційної розгонки за методом ISO 3405 за температури 350° C зазвичай переганяються у кількості до 35 об. % .
Насамперед товарами, які класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 2710 19 62 00 – 2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00 та не підлягають оподаткуванню акцизним податком згідно із Законом № 466 є такі нафтопродукти:
тверді, напівтверді та пластичні мастила в будь-якій упаковці та тарі;
в’язкі, густі та пастоподібні суміші.
З огляду на це основною підставою для оподаткування акцизним податком за ставкою 213,50 євро за 1 000 літрів є відповідність нафтопродуктів з кодами УКТ ЗЕД 2710 19 62 00 – 2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00 опису: «Палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об. % яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350° C (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), крім палива пічного побутового».
Водночас товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2710 19 62 00 – 2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00, не оподатковуються акцизним податком за ставкою 213,50 євро за 1 000 літрів, якщо ці товари не є сумішами на основі газойлів (дизельного палива) з доданими важко-легкими фракціями рідкого палива, мінерального масла (олив) тощо.
Відповідно на такі товари не розповсюджується положення Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», оскільки згідно із термінологічним визначенням п.п. 14.1.1411 п. 14.1 ст. 14 ПКУ та п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ такі товари не відносяться до підакцизного пального.
Звертаємо увагу, що акцизним податком за ставкою 139,50 євро за 1 000 літрів оподатковується паливо пічне побутове (коди УКТ ЗЕД 2710 19 62 00, 2710 19 64 00, 2710 19 68 10, 2710 19 68 20, 2710 19 68 90, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00).
Щодо розчинників або розріджувачів на основі метанолу; інших готових сумішей на основі метанолу (код згідно з УКТ ЗЕД 3814 00 90 90)

З урахуванням деталізації товарної позиції 3814 на товарні категорії і товарні підкатегорії та їх текстового опису складні органічні розчинники на основі метанолу відповідно до правила 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД класифікуються у товарній категорії 3814 00 90 за кодом 3814 00 90 90.
Зважаючи на те, що складні органічні розчинники та розріджувачі товарної позиції 3814 є сумішами окремих подібних між собою органічних розчинників, які змішуються у відповідних кількісних співвідношеннях, питання, на основі якого компонента (розчинника) вони виготовлені, вирішується із застосуванням правила 3 (b) Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД.
Відповідно до правила 3 (b) Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів, повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати.
На підставі викладеного розчинниками та розріджувачами на основі метанолу; іншими готовими сумішами на основі метанолу вважаються такі, у яких метанол за кількісним показником, вираженим у масових відсотках у суміші, переважає кожен з інших компонентів.
Наприклад, складним органічним розчинником, розріджувачем або іншою готовою сумішшю:
на основі метанолу вважатиметься розчинник, що складається з 40 мас. % метанолу, 10 мас. % бутанолу, 20 мас. % етанолу та 30 мас. % ізопропанолу або розчиннику, що містить 95 мас. % метанолу, а решта – будь-які штучно додані розчинники (наприклад, пентанол, бутанол, пропанол);
не на основі метанолу вважатиметься розчинник, що складається з 20 мас. % метанолу, 20 мас. % етанолу та 50 мас. % ізопропанолу.
З огляду на викладене акцизним податком за ставкою 245,50 євро за 1 000 літрів оподатковуються тільки складні органічні розчинники, розріджувачі або інші готові суміші на основі метанолу, в яких метанол за кількісним показником, вираженим у масових відсотках у суміші, переважає кожен з інших компонентів.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

Про зміни в адмініструванні частини чистого прибутку (доходу)
та дивідендів на державну частку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що ДПС України листом від 09.06.2020 № 9109/7/99-00-05-05-01-07 (далі – Лист № 9109) повідомила про зміни в адмініструванні частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку, внесені законами України від 16 січня 2020 року № 465-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 465) та № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466).
Пунктом 7 Закону № 465 були внесені зміни до Закону України від 21 вересня 2006 року № 185 «Про управління об’єктами державної власності» із змінами (далі – Закон № 185), які набули чинності 27 лютого 2020 року.
Так, відповідно до змін, внесених до ст. 2 Закону № 185, Податковий кодекс України (далі – ПКУ) є складовою законодавства про управління об’єктами державної власності.
Уточнено повноваження Кабінету Міністрів України у сфері управління об’єктами державної власності.
Так, Кабінет Міністрів України, здійснюючи управління об’єктами державної власності, визначає порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) не тільки державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, а ще і господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарськими товариствами, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 01 травня року, що настає за звітним.
Змінами до частини п’ятої ст. 11 та частини третьої ст. 111 Закону № 185 передбачено подання господарськими товариствами з державною часткою у статутному капіталі та державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до контролюючого органу розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку у порядку та строки, встановлені ПКУ. При цьому господарські товариства з державною часткою у статутному капіталі подають до контролюючого органу розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку один раз на рік.
Також для платників частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку передбачена відповідальність у порядку, передбаченому ПКУ, за неподання або несвоєчасне подання до контролюючих органів розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку та за порушення правил нарахування та сплати (перерахування) цих платежів.
Змінами до ст. 16 Закону № 185 на контролюючі органи покладено обов’язок здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати до бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями та дивідендів на державну частку господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також стягнення зазначених платежів до бюджету у разі їх несплати у порядку, встановленому ПКУ.
23 травня 2020 року набрали чинності зміни до ПКУ, передбачені положеннями Закону № 466 щодо адміністрування контролюючими органами частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку.
Уточнено та доповнено поняття, визначені ст. 14 ПКУ.
До п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПКУ внесені зміни, якими поняття «грошове зобов’язання платника податків» доповнено словами «інше зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи» та словом «пеня». Тобто зобов’язання зі сплати частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку є грошовим зобов’язанням платника.
Розширено функції, які виконують контролюючі органи, відповідно до ст. 191 ПКУ.
На контролюючі органи покладено обов’язок здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати до бюджету:
► частини чистого прибутку (доходу) державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є державна та/або комунальна власність (п.п. 191.1.51 п. 191.1 ст. 191 ПКУ);
► дивідендів на державну частку господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарськими товариствами, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків (п.п. 191.1.52 п. 191.1 ст. 191 ПКУ).
Контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суми грошових зобов’язань, передбачених іншим законодавством
Уточнено порядок самостійного визначення контролюючим органом суми грошових зобов’язань, передбачених іншим законодавством (зміни до підпунктів 54.3.2 та 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПКУ), зокрема, якщо:
дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, заявлені у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках;
контролюючий орган згідно з іншим законодавством є особою, відповідальною за нарахування сум іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені.
Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку прирівнюється до податкової декларації
Внесено зміни до ст. 46 ПКУ, якими, зокрема, було розширено поняття «податкова декларація», визначене п. 46.1 ст. 46 ПКУ, та викладено у новій редакції п. 46.2 ст. 46 ПКУ.
Так, податковою декларацією, розрахунком є – документ, що подається платником податків контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання.
Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – Розрахунок), який подається до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюється до податкової декларації (абзац другий п. 46.1 ст. 46 ПКУ).
Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) є додатком до Розрахунку та його невід’ємною частиною (абзац третій п. 46.2 ст. 46 ПКУ).
Розрахунок складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені ст. 49 ПКУ (абзац шостий п. 46.2 ст. 46 ПКУ).
Визначено базовий звітний (податковий) період для складання та подання до контролюючих органів Розрахунку.
Пункт 46.2 ст. 46 ПКУ доповнено абзацом п’ятим, згідно з яким для частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.
Крім того, Законом № 466 підпункти 49.18 та 49.19 ст. 49 ПКУ доповнено новими положеннями.
Так, для платників частини чистого прибутку (доходу) встановлено податкові (звітні) періоди, що дорівнюють календарному: кварталу, півріччю, трьом кварталам, року.
Також п.п. 49.18.7 п. 49.18 ст. 49 та абзацом третім п. 49.19 ст. 49 ПКУ встановлено базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, для платників дивідендів на державну частку (господарських товариств, корпоративні права яких частково належать державі, та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків) з поданням Розрахунку до 01 липня року, що настає за звітним.
Більш детальніше про зміни в адмініструванні частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку можливо ознайомитись у Листі № 9109, який розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
Про особливості заповнення Податкової декларації
з податку на прибуток підприємств

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що у зв’язку з набранням чинності Законом України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/74588.html листом від 04.06.2020 № 8939/7/99-00-07-02-01-07 (далі – Лист № 8939) повідомила про особливості заповнення Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за звітні періоди 2020 року.
Так, змінами, внесеними Законом № 466 до п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (набрали чинності 23.05.2020), уточнено, що юридичні та фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які обрали спрощену систему оподаткування, ФОП та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, є платниками податку на прибуток при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту з джерелом їх походження з України.
Для таких суб’єктів у разі виплати доходів нерезидентам змінами до п. 137.5 ст. 137 ПКУ (набирають чинності з 01.01.2021) передбачено застосування річного звітного періоду з податку на прибуток підприємств.
Таким чином, у разі виплати доходів нерезидентам у 2020 році юридичні та ФОП, що обрали спрощену систему оподаткування, ФОП та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають за звітний 2020 рік Декларацію з додатком ПН, у якому відображають такі доходи нерезидентів та відповідні суми податку на прибуток.
Змінами, внесеними Законом № 466 до п. 46.2 ст. 46 ПКУ, передбачено, що платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу:
разом з податковою Декларацією за відповідний річний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором;
річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, застосовується відповідальність, передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ для подання податкових декларацій (розрахунків).
Враховуючи, що вищезазначені зміни до п. 46.2 ст. 46 ПКУ набрали чинності 23.05.2020 і граничний термін подання Декларації та фінансової звітності за звітний період (2019 рік) вже минув, то вперше норма цього пункту щодо обов’язкового подання річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним, застосовується в 2021 році за підсумками 2020 звітного року.
Тобто платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу:
разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період (2020 рік) звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором;
річну фінансову звітність за 2020 рік разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня 2021 року.
Більше інформації про особливості подання Декларації за звітні періоди 2020 року у Листі № 8939, який розміщено на офіційному вебпорталі за зазначеним вище посиланням.

Закон України № 466: порядок адміністрування плати за землю удосконалено

Кам’янське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), внесено зміни та доповнення до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якими удосконалено порядок адміністрування плати за землю.
Так, пункт 286.1 ст. 286 ПКУ доповнено нормою, яка передбачає, що у разі подання платником земельного податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні в базах даних інформаційних систем податкової служби, сплата земельного податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником такого податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Також змінами, внесеними Законом № 466 до ПКУ, уточнено порядок нарахування та надсилання контролюючим органом фізичним особам податкових повідомлень-рішень із сумами плати за землю.


Електронний спосіб подання податкової декларації про майновий стан і доходи – це безпека здоров’я та економія часу платника

Кам’янське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що до завершення деклараційної кампанії 2020 року залишилось менше місяця.
Відповідно до п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – Декларація) подається платниками податків за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів (за вибором):
особисто або уповноваженою на це особою;
надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення. Платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової Декларації (п. 49.5 ст. 49 ПКУ);
засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу. Платник ПДФО зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк (п. 49.5 ст. 49 ПКУ).
Нагадуємо, що при направленні Декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися електронним сервісом в Електронному кабінеті, який передбачає часткове автоматичне заповнення Декларації на підставі облікових даних платника ПДФО, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.
Для подання податкових Декларацій в електронній формі у режимі реального часу (on-line) та використання сервісу автоматичного заповнення на основі даних ДПС необхідно:
1. Отримати електронний ключ, який видається Кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС та іншими надавачами електронних довірчих послуг, з переліком яких можна ознайомитися у відкритій частині Електронного кабінету;
2. Авторизуватися за допомогою особистого електронного ключа;
3. Отримати відомості про отримані доходи з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків;
4. Після отримання відповіді від ДПС у розділі «вхідні/вихідні документи», перейти до заповнення на основі даних ДПС у режимі «Декларація про майновий стан і доходи».
Наголошуємо, що подання Декларації у режимі on-line не тільки економить час платника, а і забезпечує запобігання поширення коронавірусу.

Програмні РРО: про терміни впровадження

Кам’янське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» із змінами перенесено терміни набуття чинності законодавчих норм щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Так, відтерміновується:
● з 19.04.2020 до 01.08.2020 – можливість застосування програмних РРО і збільшення розміру штрафних (фінансових) санкцій;
● з 01.10.2020 до 01.01.2021 – запровадження механізму «Кешбек» та обов’язок застосування РРО фізичними особами – підприємцями платниками єдиного податку другої та третьої груп, які проводять ризикові види діяльності;
● з 01.01.2021 до 01.04.2021 – обов’язок застосування РРО усіма фізичними особами – підприємцями платниками єдиного податку другої та третьої груп.
Отже, суб’єкти господарювання мають можливість підготуватися до набрання чинності вимог законів.


До уваги платників єдиного внеску!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 03 червня 2020 року набрав чинності п. 5 розділу І Закону України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (Закон № 592).
Зазначеним пунктом Закону № 592 розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» розділу Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (Закон № 2464) доповнено п. 915.
Відповідно до цього пункту підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом № 2464, несплачені станом на день набрання чинності Законом № 592 з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 592:
а) платниками – фізичними особами – підприємцями (ФОП), які обрали загальну систему оподаткування – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи ФОП заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу – звітності відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;
б) особами, які провадять незалежну професійну діяльність – до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.
Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:
1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592;
2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464.
У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.
Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені п. 7 частини 11 ст. 25 Закону № 2464, за наведених умов не застосовуються.
Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно Закону № 2464 не підлягають поверненню.

Внесено зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 03.06.2020 набрав чинності п. 5 розділу І Закону України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон № 592).
Зазначеним пунктом Закону № 592 у новій редакції викладено п. 98 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).
Так, платники єдиного внеску, визначені ст. 4 Закону № 2464, якщо вони не є роботодавцями, звільняються від виконання обов’язків, визначених частиною 2 ст. 6 Закону № 2464, на весь період їх незаконного позбавлення волі в районах проведення антитерористичної операції та/або операції Об’єднаних сил та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях за заявою члена сім’ї або платника єдиного внеску, після його визволення та/або після закінчення його лікування (реабілітації), що підтверджується даними державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України, про незаконне позбавлення волі такого платника.
Заява платником єдиного внеску подається протягом 90 днів після його звільнення.
Якщо платник єдиного внеску перебуває на лікуванні (реабілітації) після звільнення, заява подається протягом 90 днів після закінчення його лікування (реабілітації).
Термін перебування на лікуванні (реабілітації) підтверджується відповідною довідкою (випискою) установи, в якій проводилося лікування (реабілітація) такої особи.
Крім того, Законом № 592 розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 доповнено п. 915.
Відповідно до цього пункту підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом № 2464, несплачені станом на день набрання чинності Законом № 592 з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 592:
а) платниками – фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП), які обрали загальну систему оподаткування – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи ФОП заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу – звітності відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;
б) особами, які провадять незалежну професійну діяльність – до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.
Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:
1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592;
2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464.
У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.
Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені п. 7 частини 11 ст. 25 Закону № 2464, за наведених умов не застосовуються.
Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно Закону № 2464 не підлягають поверненню.
Закон № 592 опубліковано в офіційному виданні «Голосі України» від 02.06.2020 № 88.
Довідково: інші норми Закону № 592 набирають чинності з 01 січня 2021 року.

Зміни по запровадженню РРО
Кам’янське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 18.03.2020, відтерміновано запровадження нових правил використання РРО, а саме:
- до 01.08.2020 впровадження застосування програмних РРО і збільшення розміру штрафних (фінансових) санкцій (було з 19.04.2020);
- до 01.01.2021 обов’язок застосування РРО фізичними особами-підприємцями платниками єдиного податку другої – третьої груп, які здійснюють розрахунки у сфері інтернет-торгівлі, ресторанного господарства, ювелірної, побутової техніки, медичних послуг, туризму, готелів, секонд-хенду (було з 01.10.2020);
- до 01.04.2021 обов’язок застосування РРО усіма фізичними особами-підприємцями платниками єдиного податку другої - четвертої груп (було з 01.01.2021);
- до 01.01.2021 перенесено запровадження процедури «Кешбек» (було з 01.10.2020).
АНОНС
30 червня 2020 року о 15.00 год. у актовій залі в Кам’янському управлінні ГУ ДПС у Дніпропетровській області (м. Кам’янське, вул. Медична, 9) відбудеться брифінг на тему: «Офіційне оформлення трудових відносин - захист майбутнього найманих працівників» .
У брифінгу прийме участь заступник начальника управління – начальник відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Кам’янського управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Борис ШИШЛАКОВ.

Легалізація трудових відносин – шлях до цивілізованого суспільства!

Кам’янське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу роботодавців на важливість офіційного працевлаштування найманих працівників. Адже працівник, який працює нелегально, позбавляється соціального страхування, виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, допомоги у разі настання нещасного випадку під час виробничого процесу, виплати своєчасно та не нижче мінімальної заробітної плати, офіційної відпустки, відпустки по догляду за дитиною та багатьох інших гарантій. А роботодавець, у свою чергу, ризикує отримати значні штрафні санкції.
Після послаблення карантинних заходів, чимало суб’єктів господарювання поновлюють свою роботу. І для того, щоб працювати у правовому полі, під час оформлення нового працівника на роботу, суб’єкту господарювання (роботодавцю) необхідно:
укласти трудовий договір у письмовій формі;
оформити наказ (розпорядження) щодо прийняття працівника на роботу;
до початку роботи працівника, подати до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку суб’єкта господарювання (підприємця) як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, повідомлення про прийняття працівника на роботу (форма повідомлення встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413);
зробити запис у трудовій книжці про прийняття працівника на роботу (Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Мін'юсту, Мінпраці, Мінсоцзахисту від 29.07.1993 №58).
Шановні роботодавці! Знайте, що легалізація трудових відносин – це шлях до цивілізованого суспільства!

Звертайте увагу на правильність заповнення платіжних документів
Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з метою уникнення помилок та запобігання нарахування штрафних санкцій при сплаті платежів, необхідно дотримуватися вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів» (із змінами) (далі - наказ №666).
У вказаному Порядку наведені приклади заповнення поля «Призначення платежу» у різних випадках.
Особливу увагу при заповненні цього поля потрібно приділяти правильності визначення коду видів сплати.
Перелік кодів видів сплати за податками, зборами та митними платежами наведено в додатку до наказу №666.
За правильність заповнення реквізитів в платіжних документах відповідальність несе не банківська установа, а платник податків.

Протидія корупції в органах ДПС України

Одним із важливих аспектів сучасної державної правової політики в Україні є реформування системи запобігання і протидії корупції. Досягнення успіху у цьому процесі є передумовою для формування у суспільстві довіри до влади, зростання економічного потенціалу держави, покращення добробуту громадян України.
Корупція – багатоаспектне соціально – економічне, політичне, правове та морально-етичне явище, яке складається з цілого комплексу протиправних дій і неетичних вчинків та завдає істотної шкоди нормальному функціонуванню моральних та правових відносин у суспільстві й державі.
Удосконалення антикорупційного законодавства України, утворення нових антикорупційних інституцій зумовило останнім часом докорінні зміни національної системи запобігання та протидії корупції.
Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні визначені Законом України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 за № 1700-VII (далі – Закон). Закон покликаний сприяти запобіганню корупції через застосування превентивних антикорупційних механізмів, виявленню корупційних правопорушень та усунення їх наслідків.
Відповідно до статті 65 Закону за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень особи, уповноважені на виконання функцій держави, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Окремо необхідно зазначити, що у Кримінальному кодексі України визначено також відповідальність за пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди службовій особі (стаття 369). Тобто особа, яка пропонує, надає, обіцяє неправомірну вигоду, також несе кримінальну відповідальність.
Запобігання проявам корупції є одним з найвідповідальніших напрямів в діяльності органів Державної податкової служби України, а запорука успіху у боротьбі з корупцією - це прозорість та відкритість.
Залишити інформацію щодо неправомірних дій та бездіяльності працівників органів ДПС та інших питань можна зателефонувавши до Контакт-центру ДПС за номером 0800-501-007 та обравши відповідний напрямок у меню інтерактивного голосового автовідповідача (4 – для залишення інформації на сервіс «Пульс»).


Cервіс «Пульс» ДПС України
приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання цілодобово

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що сервіс «Пульс» ДПС України приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДПС та її територіальних органів (далі – Інформація).
Заявники можуть надати Інформацію за телефоном 0800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та на електронну пошту idd@sfs.gov.ua .
Інформація приймається цілодобово.
При наданні Інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування підприємства, установи, організації, суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.
У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.
Про результати розгляду Інформації клієнти повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.
Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів чи систем; відомості що надходить до інформаційно-довідкового департаменту ДПС електронною поштою щодо мінімізації сплати податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Кам’янське управління нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.
Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.
Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «4»).
Нове шахрайство: іноземцям надсилають «фейкові» вимоги сплатити податок з виграшу у лотерею
Головним управлінням власної безпеки фіскальної служби встановлено, що на адресу Державної фіскальної служби України надходять електронні повідомлення громадян інших держав щодо отримання останніми вимог, нібито від імені ДФС, про сплату заборгованості з податку на виграш у лотерею.
Повідомляємо, що Державна фіскальна служба України не надсилає податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги на електронні поштові скриньки фізичних осіб, в тому числі громадян інших держав.
Фіскальною службою вилучено понад 280 тисяч пляшок горілки з підробленими марками акцизного податку
В рамках перевірки та відпрацювання оперативної інформації, працівники Державної фіскальної служби України, спільно з працівниками теріторіальних підрозділів Департаменту контролю за підакцизними товарами Державної податкової служби України 17 та 18 червня 2020 року провели ряд заходів з детенізації ринку алкогольної продукції на територіях Луганської, Харківської, Київської, Чернігівської областях та міста Києва.
В результаті спільних дій було виявлено та вилучено з незаконного обігу горілку відомих вітчизняних торгових марок.
Всі алкогольні напої були марковані марками акцизного податку з ознаками підробки. Загальна кількість вилученої продукції склала 280 057 пляшок (15 фур). Орієнтовна вартість алкоголю - понад 25 млн. грн.
Наразі на власників алкоголю складено адміністративні протоколи щодо порушення Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
Оскільки штрафні санкції передбачають 200 % від загальної вартості товару, сума штрафу склала близько 50 млн грн.
На Дніпропетровщині вилучено 45 тисяч пляшок алкогольної продукції
Співробітниками податкової міліції ДФС та ГУ ДФС у Дніпропетровській області 21 червня 2020 року проведено заходи у рамках кримінального провадження щодо протидії незаконному обігу підакцизних товарів.
В ході обшуку виявлено та вилучено 45 тисяч пляшок алкогольних виробів, загальна орієнтовна вартість яких складає близько 5 млн гривень. Продукція зберігалась у складському приміщенні, який не внесений до Єдиного реєстру місць зберігання оптових партій алкогольних напоїв. Крім того, вказана алкогольна продукція була маркована марками акцизного податку з ознаками підробки, а точніше – ксерокопіями марок акцизного податку.
До оперативно-слідчих дій були залучені працівники територіальних підрозділів Департаменту контролю за підакцизними товарами ДПС України, які, в свою чергу, склали адміністративний протокол щодо порушення Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального». Штрафні санкції передбачають 200% від загальної вартості товару. Отже, сума штрафу становить близько 10 млн гривень.
В Києві припинено діяльність організованої групи, яка легалізувала 120 млн гривень злочинних коштів
Співробітниками Головного управління ДФС у м. Києві за процесуального керівництва прокуратури м. Києва у червні поточного року повідомлено про підозру п’ятьом членам організованої групи, які забезпечували діяльність підприємств з ознаками фіктивності та легалізували близько 120 млн гривень, отриманих злочинним шляхом.
Досудовим розслідуванням встановлено, що колишній працівник правоохоронного органу спільно з іншими чотирма учасниками групи організували на території міста Києва схему із надання підприємствам реального сектору економіки послуг по легалізації коштів, які перераховувались на рахунки 22 підконтрольних суб’єктів господарювання з ознаками фіктивності за нібито проведені господарські операції. В подальшому, такі грошові кошти знімались з рахунків підконтрольних підприємств та повертались готівкою реально діючим суб’єктам господарювання за вирахуванням певного проценту від суми легалізованих коштів.
Слідство у кримінальному провадженні триває. На даний час вживаються заходи, спрямовані на встановлення суб’єктів господарювання реального сектору економіки, які скористалися послугами групи, з метою притягнення їх службових осіб до передбаченої законом відповідальності.

Кам’янське управління
ГУ ДПС у Дніпропетровській області
Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор