www.tsarich-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА Четверг, 2 квітня 2020 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Царичанський район >> Новини
Кам’янська ОДПІ інформує !!!
Версія для друку Написати листа
Розміри податків, які сплачуватимуть фізичні особи-підприємці у 2020 році

Президент підписав Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», який Верховна Рада ухвалила 14 листопада 2019 року.
Мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня 2020 року – 4723 грн (ст.8 Закону України від 14.11.2019 №294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік»).

Увага! Державний бюджет не передбачає збільшення мінімальної заробітної плати упродовж року.
Прожитковий мінімум для працездатної особи в розрахунку на місяць з 1 січня 2020 року – 2102 грн (ст.7 Закону України від 14.11.2019 №294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік»).

Розміри податків, які сплачуватимуть фізичні особи-підприємці у 2020 році
Система оподаткування Єдиний податок


ЄСВ


(22% від мінімальної заробітної плати)

ПДФО


(Податок на доходи фізичних осіб)

Військовий збір


Всього


за місяць:


І група


єдиного податку

210,20 грн


(до 10% від прожиткового мінімуму працездатної особи)

1039,06 грн не сплачується не сплачується 1249,26 грн
ІІ група єдиного податку 944,60 грн


(до 20% від мінімальної заробітної плати)

1039,06 грн не сплачується не сплачується 1983,66 грн
ІІІ група єдиного податку


(без ПДВ)

5%


від доходу

1039,06 грн не сплачується не сплачується 1039,06 грн


+ 5% від доходу

ІІІ група єдиного податку (з ПДВ) 3%


від доходу


+ 20% ПДВ

1039,06 грн не сплачується не сплачується 1039,06 грн


+ 3% від доходу


+ 20% ПДВ

Загальна система оподаткування не сплачується 1039,06 грн 18%


від чистого прибутку


(дохід мінус витрати)

1,5%


від чистого прибутку (дохід мінус витрати)

1039,06 грн


+ 18% ПДФО


+ 1,5% військовий збір

За найманого працівника не сплачується 1039,06 грн


(22% від окладу)

850,14 грн


(18% від окладу)

70,85 грн


(1,5% від окладу)

1960,05 грн
Туристичний збір

Для внутрішнього туризму (до 0,5% від мінімальної заробітної плати)23,62 грн;


Для в’їзного туризму (до 5% від мінімальної заробітної плати)236,15 грн.


Податок на нерухомість (не більше 1,5% від мінімальної заробітної плати за 1 кв.м.)70,85 грн.








Контакт-центром ДПС надано відповіді на 746,8 тис. запитань платників

Протягом січня-листопада 2019 року Контакт-центром ДПС надано 746,8 тис. відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб. Із загальної кількості відповідей 727,5 тис. надано у телефонному режимі, 17,5 тис. – електронною поштою і факсом, 1,8 тис. – із використанням автовідповідача.

Найчастіше платники зверталися з питань податку на додану вартість, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податку на доходи фізичних осіб, єдиного податку для фізичних осіб – підприємців, прав та обов’язків платників податків.


Для уникнення неоднозначного трактування положень законодавства всі відповіді надаються з використанням Бази знань - автоматизованої бази уніфікованих відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб. Так, станом на 1 грудня цього року База знань налічує 9,9 тис. уніфікованих запитань-відповідей.


База знань постійно оновлюється та підтримується в актуальному стані. Протягом січня-листопада 2019 року з причини змін законодавства обмежено термін дії 1144 запитань-відповідей та внесено 1168 у новій редакції.


За вказаний період платникам надано 152 консультації у письмовій формі з використанням Бази знань.


Для зручності суб’єктів господарювання та громадян Базу знань розміщено на офіційному вебпорталі ДПС у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР). Тому відвідувачі порталу можуть у будь-який зручний час самостійно знайти відповіді на питання, які їх цікавлять. Цією послугою з початку 2019 року скористалося 2,8 млн клієнтів.


У ЗІР функціонують розділи: «Необхідно знати», «Актуальні запитання», «Останні зміни в законодавстві», «Інтерактивна мапа», «Ставки податків і зборів». Вони дозволяють користувачам ресурсу оперативно та у зручній формі отримувати актуальну інформацію щодо змін у податковому та іншому законодавстві, контроль за додержанням якого покладено на ДПС, термінів подання звітності та сплати податків (зборів), ставок загальнодержавних та місцевих податків і зборів, єдиного внеску. Для зручності використання впроваджено мобільні додатки ЗІР на базі операційних систем Android та iOS.


Бажаючим отримувати інформацію щодо змін у законодавстві, контроль за додержанням якого покладено на ДПС, здійснено 25 розсилок, якими надіслано 491,7 тис. повідомлень електронною поштою.


У найближчій перспективі, після оновлення та актуалізації програмного забезпечення Контакт-центру ДПС, передбачається розширення можливостей інтерактивного голосового автовідповідача (IVR) (повідомлення платника про його номер в черзі на IVR, впровадження режиму Call-back для втрачених дзвінків Контакт-центру ДПС) запровадження в ЗІР зворотного зв’язку та на багатоплатформному месенджері веб-чату для надання інформаційно-довідкових послуг платникам податків та консультаційної підтримки платників при користуванні ЗІР, що забезпечить можливість отримати інформаційно-довідкові послуги Контакт-центру ДПС для максимальної кількості платників, зменшить час очікування і отримання відповіді.








Опубліковано закон про демонополізацію ринку спирту

Закон «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» щодо лібералізації діяльності у сфері виробництва спирту етилового», підписаний Президентом України, опубліковано у виданні «Голос України».
Документ набуває чинності наступного дня після опублікування та вводиться в дію з 1 липня 2020 року.

Нагадаємо, що законом, зокрема, передбачено скасування державної монополії на виробництво спирту починаючи з 1 липня 2020 року, надання можливості суб’єктам господарювання будь-якої форми власності здійснювати провадження діяльності з виробництва спирту за умови одержання відповідної ліцензії, повну лібералізацію експорту спирту з України.


Водночас для захисту вітчизняного товаровиробника передбачено, що імпорт спирту до 1 січня 2024 року зможуть здійснювати лише уповноважені Кабінетом Міністрів України державні підприємства.








Податкова служба має у своєму розпорядженні всі ресурси, аби здійснювати якісний контроль операцій з офшорами, - Сергій Верланов

Світ посилює контроль над операціями з офшорами і Україна – в тренді цих процесів. Про це Голова ДПС Сергій Верланов розповів на міжнародній практичній конференції «Україна антиофшорна», організованій ТПП України.

«Що сьогодні являє собою український бізнес? – Корпоративний сектор – це близько 1 млн зареєстрованих юридичних осіб, з яких приблизно 250 тисяч є платниками ПДВ, 250-300 тисяч – платниками податку на прибуток. Ще близько 1,85 млн працюють як ФОПи. Якщо за 2017-й рік ми отримали 2 тисячі звітів про контрольовані операції в межах трансфертного ціноутворення на суму 1,5 трлн грн, то за 2018 таких звітів було подано близько 2,5 тисячі на суму 2,2 трлн грн і це при незмінності критеріїв», - повідомив Сергій Верланов.


За його словами, найбільші обсяги контрольованих операцій наші платники здійснюють із контрагентами, зареєстрованими в Швейцарії (33%), на Кіпрі (7,9%), в ОАЕ (6,3%). При цьому 46% від загального обсягу цих операцій складають операції банків та 31% - товарні операції. Структура контрольованих операцій за предметом свідчить, що найбільшим за обсягом є експорт товарів (43% - 2,4 трлн грн). У свою чергу, в структурі експорту товарів найбільшу частку займають агропромислова продукція – 17%, мінеральна сировина (руди) – 20%, метали – 20%.


«Тому сьогодні в фокусі нашого контролю за трансфертними цінами експортери саме цієї групи товарів. Також досить прискіпливу увагу приділяємо операціям з нематеріальними активами та операціям по фінансуванню українського бізнесу материнськими структурами. Але взагалі питання контролю трансфертного ціноутворення доволі нове та складне, тому в судових органах оскаржується більше половини актів перевірок по ТЦО. Справи почали доходити до Верховного Суду і в цьому році ми отримали знакове судове рішення по ПАТ «Рівнеазот», яке підтвердило правильність методології, яку застосовувала податкова служба», – уточнив Сергій Верланов.


За словами очільника ДПС, податкова служба має у своєму розпорядженні всі ресурси, аби здійснювати якісний контроль операцій з низькоподатковими юрисдикціями – обмін податковою інформацією з іноземними компетентними органами, який наразі скоротився у часі та став більш ефективним, доступ до цінових баз даних, фахових експертів, які постійно підвищують свою кваліфікацію, мають можливість навчатись у міжнародних експертів. Крім того, зараз активно змінюється законодавче поле.


«Важливо, що за час роботи нового складу Верховної Ради і Уряду було зроблено більше роботи, ніж за останні кілька років, щодо перекриття можливостей застосування схем ухилення від оподаткування за допомогою низькоподаткових юрисдикцій. Для чого в податковій перезавантажуємо напрямок податкового контролю за репатріацією з України доходів нерезидентів. Ви знаєте, що ратифіковані протоколи зі Швейцарією, Великобританією та Кіпром, які є найбільш популярними серед українського бізнесу для виведення доходів за кордон, враховуючи понижені або нульові ставки оподаткування пасивних доходів. Тепер такі схеми стануть просто невигідні, а бюджет додатково отримає сотні мільйонів гривень. Також очікуємо на той інструментарій, який нам дасть імплементація правил BEPS», - сказав Сергій Верланов.


У той же час, як наголосив Голова ДПС, податкова служба буде максимально дружньою для сумлінних платників податків.


«У наступному році зменшимо кількість планових аудитів на 20%. Будемо працювати над тим, аби звести до мінімуму приводи для конфліктів між податковими органами і платниками. Історично однією з головних проблем було подвійне трактування законодавчих норм. Зараз ми прагнемо зробити правила прозорими, в тому числі і завдяки роз’яснювальній роботі. Також ДПС готова змінювати свою позицію, якщо матимемо відповідне рішення суду, яке є правовим висновком. Активно співпрацюватимемо і з профільним парламентським комітетом над удосконаленням податкового законодавства», - наголосив Сергій Верланов.






У Державній податковій службі України сформовано Комісію з оцінки корупційних ризиків

У рамках підготовки проєкту Антикорупційної програми завершено формування складу Комісії з оцінки корупційних ризиків.

Комісію з оцінки корупційних ризиків у Державній податковій службі України утворено наказом ДПС від 10 грудня 2019 року № 204, яким також затверджено її персональний склад.

З текстом розпорядчого документа можна ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/diyalnist-/zakonodavstvo-pro-diyalnis/nakazi-pro-diyalnist/74099.html .
Звертаємо увагу представників громадськості, які увійшли до складу Комісії: інформування про час та дату засідання Комісії здійснюватиметься з використанням контактної інформації, зазначеної у поданих документах.


Президент України підписав Закон «Про Державний бюджет на 2020 рік»

Законом передбачено, що доходи держбюджету плануються на рівні майже 1,094 трлн грн, у тому числі загального фонду – майже 974,7 млрд грн, спеціального фонду – 119 млрд гривень. Видатки заплановані в обсязі майже 1,180 трлн грн, у тому числі загального фонду – 1,052 трлн грн та спеціального фонду – 127,92 млрд гривень.

Зокрема, законом встановлено обсяг податкових надходжень держбюджету, що контролюються ДПС, у розмірі 503,7 млрд грн. З них до загального фонду – 490,7 млрд гривень.


Як раніше повідомлялося, Голова ДПС Сергій Верланов заявив, що показники державного бюджету є цілком реалістичними і податкова служба має всі можливості для їх виконання.








По місцевих податках річний план виконано за 11 місяців, - Сергій Верланов

За даними ДПС, за 11 місяців 2019 року до місцевих бюджетів сплачено 242,3 млрд грн податків і зборів, які адмініструють податкові органи. Зростання надходжень відбулося по бюджетоформуючих податках місцевих бюджетів.

Зокрема, річні обсяги надходжень податку на прибуток, затверджені місцевими радами, за січень-листопад вже перевиконано на 401,4 млн грн. При затверджених на рік 9,565 млрд грн платники перерахували 9,967 млрд грн цього податку. При цьому в грудні ще очікуються надходження податку на прибуток в сумі 62,8 млн грн.


Аналогічна динаміка спостерігається і по єдиному податку, якого за 11 місяців сплачено 103,8 % від прогнозу на рік (28,7 млрд грн проти 27,7 млрд грн). У грудні місцеві бюджети мають отримати від єдиного податку ще 1,1 млрд грн.


«По місцевих податках річний план виконано за 11 місяців. Тобто, вже на 1 грудня податкова служба зібрала навіть більше коштів, ніж місцеві ради очікували отримати за весь рік. У грудні ми збережемо цю тенденцію. І це не просто цифри, це суттєвий додатковий ресурс, який місцева влада може витратити на розвиток громади, відремонтувати більше доріг, швидше добудувати дитячий садочок чи школу, вирішити багато інших важливих для людей питань. Фінансове зміцнення місцевих громад – реальний результат реформи децентралізації. І податкова служба готова сприяти прискоренню цього процесу. Роботи саме в такому напрямку від нас очікує і Прем’єр-міністр, і Президент», - прокоментував статистику Голова ДПС Сергій Верланов.


Звернення громадян на контролі у податківців Дніпропетровської області

Впродовж січня – листопада 2019 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло 375 письмових звернень громадян, що на 244 менше, ніж за відповідний період 2018 року. Тематика письмових звернень в більшості стосувалася наступних питань: контрольно-перевірочної роботи, консультації з питань податкового законодавства тощо.
Колективних звернень надійшло 19, які розглянуті у визначені законодавством терміни.
«Створення комфортних умов для платників податків при виконанні ними своїх обов’язків по сплаті податків, зборів, платежів є пріоритетним напрямом роботи податкової служби області. Першочергова увага керівництва Головного управління ДПС у Дніпропетровській області приділяється забезпеченню всебічного, кваліфікованого, об’єктивного розгляду звернень, оперативному і своєчасному вирішенню виявлених питань. А з метою задоволення законних прав та інтересів платників – забезпечено підвищення відповідальності посадових осіб за стан роботи з пропозиціями, заявами та скаргами громадян», – зауважив в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Микола Обертович.
З метою поліпшення інформаційного обміну з громадянами при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області створено спеціальну електронну поштову скриньку zvern436@sfs.gov.ua , звернення з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками відповідно до вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями.


З початку року анульовано 77 ліцензій за продаж
алкоголю та тютюну неповнолітнім
У Дніпропетровській області станом на 01.12.2019 року діє 14 213 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, роздрібну торгівлю пальним та зберігання пального по 4 731 суб’єктам господарської діяльності, серед яких щодо роздрібної торгівлі алкогольними напоями – 7 388 ліцензій, на тютюнові вироби – 6 195, на право роздрібної торгівлі пальним – 532 ліцензії по 74 суб’єктах господарювання та 98 ліцензій на зберігання пального по 51 суб’єкту господарської діяльності.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області ведеться систематичний контроль за своєчасністю сплати суб’єктами підприємницької діяльності за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. Так, з початку 2019 року за несвоєчасну сплату чергового платежу призупинено дію 1 349 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та 835 ліцензій – тютюновими виробами.
Анульовано з початку 2019 року 2 107 ліцензій, з яких 77 ліцензій за продаж алкогольних та тютюнових товарів особам, які не досягли 18 років.

Визначення платників податку на прибуток підприємств
з числа нерезидентів

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платниками податку на прибуток підприємств – нерезидентами є:
► юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України (п.п. 133.2.1 п. 133.2 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ));
постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників (п.п. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 ПКУ).
Пунктом 133.3 ст. 133 ПКУ визначено, що постійне представництво до початку своєї господарської діяльності стає на облік в контролюючому органі за своїм місцезнаходженням у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Постійне представництво, яке розпочало свою господарську діяльність до реєстрації в контролюючому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування.
Водночас, нерезиденти, що діють відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду «Укриття» в Україні та Угоди про грант (Проект ядерної безпеки Чорнобильської АЕС) між Європейським банком реконструкції та розвитку як Розпорядник коштів, наданих згідно з Грантом з Рахунка ядерної безпеки, Урядом України та Чорнобильською атомною електростанцією, можуть провадити свою господарську діяльність без реєстрації у контролюючому органі.


Неприбуткові організації подають фінансову звітність
залежно від того, до якої категорії вони належать

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що фінансова звітність, що складається та подається, зокрема, неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) та її невід’ємною частиною.
Норми встановлені відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями.
Принципи складання, форма і склад статей фінансової звітності, вимоги до визнання і розкриття її елементів визначені Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 із змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 1).
Згідно з вимогами НП(С)БО 1 неприбутковими установами та організаціями (крім неприбуткових установ та організацій, які підпадають під критерії мікропідприємств, малих підприємств, бюджетних установ) разом зі Звітом подаються Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та Примітки до річних звітів (форми №№ 1 – 5).
Неприбуткові установи та організації, які підпадають під критерії мікропідприємств, малих підприємств, подають скорочену за показниками фінансову звітність (Фінансовий звіт малого підприємництва, Фінансовий звіт мікропідприємства) у складі Балансу і Звіту про фінансові результати (форми № 1-м, № 2-м або № 1-мс, № 2-мс).
Форма і порядок складання зазначених звітів визначаються Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 № 39 із змінами та доповненнями.
Суб’єкти бухгалтерського обліку в державному секторі при складанні фінансової звітності застосовують норми Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку у державному секторі 101 «Подання фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2009 № 1541 із змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 101).
Відповідно до вимог НП(С)БО 101 суб’єкти державного сектора разом зі Звітом подають наступні форми фінансової звітності: Баланс (форма № 1-дс) та Звіт про фінансові результати (форма № 2-дс), Звіт про рух грошових коштів (форма № 3-дс), Звіт про власний капітал (форма № 4-дс), Примітки до річної фінансової звітності (форма № 5-дс).
Нагадуємо, що підтвердженням подання фінансової звітності разом з Звітом є позначка «+» в Звіті у клітинці «ФЗ» таблиці «Наявність додатків» та у таблиці «Наявність поданих до Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації додатків – форм фінансової звітності».
Неприбутковою організацією проставляється позначка у тих графах таблиці, що відповідають назвам форм фінансової звітності, поданої разом зі Звітом.

Несплачені (несвоєчасно сплачені) суми єдиного внеску:
застосування адміністративного штрафу

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що нормами ст. 165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями визначено:
► несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV ПКУ для відповідного року.
Враховуючи норми п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV ПКУ розмір податкової соціальної пільги дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, – для будь-якого платника податку.
Тобто з метою обчислення граничної межі несплачених або несвоєчасно сплачених сум єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у розмірі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, використовується сума неоподатковуваного мінімуму, яка встановлена на рівні податкової соціальної пільги.

Неподання до контролюючого органу копій ліцензій
за користування радіочастотним ресурсом України: чи є відповідальність?

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі:
● ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України;
ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою;
дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення;
дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.
Норми встановлені п. 254.1 ст. 254 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Не є платниками рентної плати спеціальні користувачі, перелік яких визначено законодавством про радіочастотний ресурс, та радіоаматори (п. 254.2 ст. 254 ПКУ).
Платники рентної плати подають до контролюючих органів копії ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, ліцензій на мовлення та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв у місячний строк після їх видачі (п.п. 254.5.4 п. 254.5 ст. 254 ПКУ).
Застосування штрафних санкцій за неподання або несвоєчасне подання копій ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, ліцензій на мовлення та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв нормами ПКУ не передбачено.


З 01.01.2020 подання декларацій особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, – за оновленими правилами

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01 січня 2020 року вводяться в дію зміни, внесені Законом України від 02 жовтня 2019 року № 140-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції» до Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VІІ «Про запобігання корупції» із змінами та доповненнями (далі –Закон № 1700).
Так, відповідно до внесених змін, особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема:
додатково декларується інформація про банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки (незалежно від типу рахунку, а також рахунки, відкриті третіми особами на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї) або зберігаються кошти, інше майно. Такі відомості включають дані про тип та номер рахунку, дані про банківську або іншу фінансову установу, осіб, які мають право розпоряджатися таким рахунком або мають доступ до індивідуального банківського сейфа, осіб, які відкрили рахунок на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї;
змінено визначення фінансових зобов’язань суб’єкта декларування або членів його сім’ї, до яких віднесено отримані кредити, позики, зобов’язання за договорами лізингу; розмір сплачених коштів у рахунок основної суми позики (кредиту) та процентів за позикою (кредитом); залишок позики (кредиту) станом на кінець звітного періоду; зобов’язання за договорами страхування та недержавного пенсійного забезпечення.
Такі відомості зазначаються лише у разі, якщо розмір зобов’язання перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня звітного року.
Якщо розмір зобов’язання не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня звітного року, загальний розмір такого фінансового зобов’язання декларувати не потрібно;
► у разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня відповідного року, повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про такі зміни здійснюється у десятиденний строк суб’єктами декларування, які є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, відповідно до статті 50 Закону № 1700 (стосується державних службовців категорії А та Б; державні службовці категорії В повідомлення не подають).
Повідомлення про відкриття суб’єктом декларування або членом його сім’ї валютного рахунка в установі банку – нерезидента подають усі державні службовці;
помилки у декларації можна виправити протягом 7 днів тричі. Помилки в повідомлені про суттєві зміни виправленню не підлягають.
Нагадуємо, що подати декларацію про майновий стан особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік державні службовці можуть з 01 січня до 01 квітня 2020 року та зобов’язані це зробити не пізніше 31 березня 2020 року.
Слід зазначити, що за несвоєчасне подання декларації, несвоєчасне подання або неподання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, відкриття валютного рахунку в установі банку – нерезединті, декларування недостовірної інформації (в розмірі понад 100 прожиткових мінімумів) суб’єкти декларування несуть адміністративну відповідальність за ст. 1726 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За неподання декларації або декларування недостовірної інформації (в розмірі понад 250 прожиткових мінімумів) суб’єкти декларування несуть кримінальну відповідальність за ст. 366¹ Кримінального кодексу України.

До уваги платників податку на прибуток, у яких річний дохід за останній річний звітний період не перевищує двадцяти мільйонів гривень!

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що для платників податку на прибуток підприємств (далі – податок), у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу III Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу III ПКУ, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).
Норми встановлені п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ.
Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об’єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ.
Для цілей п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Переобладнали транспортний засіб – отримайте податкову знижку!

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, платник податку на доходи фізичних (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником ПДФО, зокрема у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива (п.п. 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).
При цьому, п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.
Алгоритм нарахування податкової знижки у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу розраховується наступним чином:
визначається база оподаткування ПДФО з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ. При цьому інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця;
на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат, яку дозволяється включити до податкової знижки;
розраховується сума ПДФО на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку шляхом різниці між базою оподаткування та понесеними платником ПДФО витратами в зв’язку з переобладнанням транспортного засобу, помноженої на ставку ПДФО.
здійснюється порівняння розрахункової суми ПДФО із сумою ПДФО, фактично утриманої із заробітної плати за рік.
У разі, якщо сума ПДФО, утримана із заробітної плати перевищує розраховану суму ПДФО, то така сума підлягає поверненню платнику ПДФО. При цьому, відповідно до п. 179.8 ст. 179 ПКУ сума, що має бути повернута, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в податковій декларації про майновий стан і доходи протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.
Нагадуємо, що податкову знижку за 2018 рік платники мають право отримати по 31 грудня 2019 року (включно).


Про термін, у який контролюючі органи надсилають
вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що контролюючі органи надсилають (вручають) платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:
● дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску контролюючими органами;
платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;
платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
Норми визначені п. 3 розділу VІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 449).
У випадку, передбаченому абзацом другим п. 3 розділу VІ Інструкції № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.
Контролюючий орган надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом 3 робочих днів з дня її винесення.
У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим п. 3 розділу VІ Інструкції № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):
платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 п. 1 розділу II Інструкції № 449 (страхувальникам, які використовують найману працю), протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);
платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4 та 6 п. 1 розділу II Інструкції № 449 (фізичним особам – підприємцям, у тому числі тим, які обрали спрощену систему оподаткування, особам, які провадять незалежну професійну діяльність, та членам фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах), протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).
При цьому протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов’язаний сплатити зазначені у п. 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені (п. 5 розділу VІ Інструкції № 449).

Внесено зміні до ПКУ щодо запровадження
єдиної звітності з єдиного внеску і ПДФО

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 25.09.2019 в офіційному виданні «Голос України» № 183 опубліковано Закон України від 19 вересня 2019 року № 116-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб» (далі – Закон № 116).
Закон № 116 вніс зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, зокрема, згідно з нормами Закону № 116 п. 51.1 ст. 51 ПКУ викладено у новій редакції, відповідно до якої платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зобов’язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), а також сум нарахованого єдиного внеску, з розбивкою по місяцях звітного кварталу.
Також абзац перший п. 119.2 ст. 119 ПКУ викладено у новій редакції.

Відповідно до нової редакції неподання, подання з порушенням установлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого з них ПДФО, суми нарахованого єдиного внеску, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення податкових зобов’язань платника ПДФО, зменшення сум єдиного внеску та/або до зміни платника ПДФО (застрахованої особи) тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.


Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1 020 гривень.


Законом № 116 внесені зміни і до ст. 176 ПКУ.

Так, згідно з оновленим п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них ПДФО, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику ПДФО – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) ПДФО до бюджету, податковий розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Крім того, п. 296.3 ст. 296 ПКУ доповнено абзацом другим такого змісту: «платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників».
Закон № 116 набере чинності з 01.01.2021.


Фактичний обсяг викидів двоокису вуглецю в атмосферне повітря протягом року не перевищує 500 тонн: що з декларуванням?

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначені платники екологічного податку.
Пунктом 240.7 ст. 240 ПКУ встановлено, що не є платниками екологічного податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.
Водночас, листом ДФС від 26.04.2019 № 13932/7/99-99-12-03-04-17 запропоновано платникам екологічного податку, у яких у 2019 році розрахунковий, сумарний за всіма стаціонарними джерелами, обсяг викидів двоокису вуглецю, зокрема, не перевищує граничний обсяг викидів – подати до контролюючого органу за місцезнаходженням стаціонарного джерела забруднення заяву про відсутність у звітному році об’єкта оподаткування викидів двоокису вуглецю із додатком розрахунку оцінки обсягів таких викидів.
Підпунктом 250.2.1 п. 250.2 ст. 250 ПКУ встановлено, що платники екологічного податку, зокрема, за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують екологічний податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації – за місцем розміщення стаціонарних джерел.
Таким чином, окремий Додаток 1 «Розрахунок² № ___ за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення» до Податкової декларації екологічного податку (далі – Податкова декларація) за звітні періоди поточного року в частині викидів двоокису вуглецю в атмосферне повітря, якщо фактичний обсяг цих викидів протягом року не перевищує 500 тонн, не подається за умови подання до контролюючих органів за місцезнаходженням стаціонарних джерел забруднення заяви про відсутність у звітному році об’єкта оподаткування викидів двоокису вуглецю із додатком розрахунку оцінки обсягів таких викидів (далі – Заяви) протягом граничного терміну подання Податкової декларації.
Платники екологічного податку, які не подали такі Заяви мають право їх подати після граничного терміну подання Податкової декларації у наступних звітних періодах поточного року. При цьому окремий додаток 1 до Податкової декларації за звітні періоди поточного року в частині викидів двоокису вуглецю в атмосферне повітря, якщо фактичний обсяг цих викидів протягом року не перевищує 500 тонн, не подається.


Орган ДПС не застосовує до платника штрафні санкції у випадку несвоєчасного перерахування єдиного внеску з вини банку

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що органи ДПС застосовують до банків фінансові санкції, зокрема за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування банками на рахунки органів ДПС сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), фінансових санкцій, зазначених у частині 11 ст. 25 Закону № 2464, органами ДПС нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка зазначених сум, розрахована за кожний день прострочення їх перерахування (зарахування), та накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не зарахованих (неперерахованих) сум.
Норми встановлені п. 1 частини 12 ст. 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Фінансові санкції до суб’єктів господарювання за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску визначено частиною 11 ст. 25 Закону № 2464, яка не передбачає застосування органом ДПС до суб’єкта господарювання штрафних санкцій у випадку несвоєчасного перерахування (неперерахування) єдиного внеску з вини банку.


Поряд з цим, відповідно до п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених ПКУ, а також несе іншу відповідальність, встановлену ПКУ, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.


Згідно з п. 129.7. ст. 129 ПКУ не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку.


Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів, платежів розпочинається з моменту такого відновлення.


Таким чином, орган ДПС не застосовує до суб’єкта господарювання штрафні санкції у випадку несвоєчасного перерахування (неперерахування) єдиного внеску з вини банку.


Водночас, суб’єкту господарювання необхідно надати до органу ДПС заяву з копіями платіжних документів, що засвідчують факт подання їх до установи банку.


Новий етап подання декларацій особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування – враховуємо зміни!

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
З 01 січня 2020 року вводяться в дію зміни, внесені Законом України від 02 жовтня 2019 року № 140-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції» до статей 46 та 52 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VІІ «Про запобігання корупції» із змінами та доповненнями (далі –Закон № 1700).
Так, відповідно до внесених змін, зокрема:
1) у декларації про майновий стан особи, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларація), суб’єкти декларування повинні будуть, заповнюючи інформацію про суб’єкта декларування та членів його сім’ї, додатково зазначати серію та номер паспорта громадянина України, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі суб’єкта декларування та членів його сім’ї, за їх наявності;
2) до членів сім’ї декларанта відносяться:
- особа, яка перебуває у шлюбі із суб’єктом декларування, та діти зазначеного суб’єкта до досягнення ними повноліття – незалежно від спільного проживання із суб’єктом;
- будь-які особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом декларування (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Крім того, для цілей розділу VII Закону № 1700 членами сім’ї суб’єкта декларування, які не є його подружжям або дітьми, вважаються особи, що спільно проживали із суб’єктом декларування станом на останній день звітного періоду або сукупно протягом не менше 183 днів протягом року, що передує року подання Декларації;
3) дані про об’єкт декларування, що перебував у володінні або користуванні суб’єкта декларування або членів його сім’ї, зазначаються у Декларації, якщо такий об’єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду;
4) декларуються отримані доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї, а не нараховані;
5) змінено визначення грошових активів суб’єкта декларування або членів його сім’ї, до яких віднесено готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках або які зберігаються у банку, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, а також активи у дорогоцінних (банківських) металах.

З 01.01.2021 запроваджується єдина звітність
з єдиного внеску і ПДФО

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що 25.09.2019 в офіційному виданні «Голос України» № 183 опубліковано закони України від 19 вересня 2019 року № 115-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб» (далі – Закон № 115).
Зазначені закони запроваджують єдину звітність з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО).
Так, зокрема, згідно з нормами Закону № 115 платник єдиного внеску зобов’язаний подавати звітність про нарахування єдиного внеску у розмірах, визначених Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), у складі звітності з ПДФО (єдиного податку) до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з ПДФО (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Також, відповідно до змін, внесених Законом № 115, обмін інформацією про відомості, що містять ознаки використання праці неоформлених працівників та порушення законодавства про працю, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в порядку, затвердженому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.
Крім того, Законом № 115 до ст. 25 Закону № 2464 додано норми, відповідно до яких за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності про нарахування єдиного внеску у складі звітності з ПДФО (єдиного податку) накладаються штрафи, передбачені за порушення порядку подання інформації про фізичних осіб – платників податків у розмірах та порядку, встановлених статтею 119 ПКУ.
Закон № 115 набере чинності з 01.01.2021.

Роботодавець компенсує працівникові суму турзбору, включену до вартості його проживання у відрядженні: оподаткування ПДФО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що порядок справляння туристичного збору (далі – збір) визначено ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 268.2.1 п. 268.2 ст. 268 ПКУ встановлено, що платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ.
Водночас, не можуть бути платниками збору особи, визначені п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, а саме резиденти – фізичні особи, які мають місце проживання в Україні та які прибули у відрядження (п.п. «б» п.п. 268.2.2 п. 268.2 ст. 268 ПКУ).
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV ПКУ, відповідно до п.п. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включаються, зокрема кошти, отримані платником ПДФО на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п. 170.9 ст. 170 ПКУ.
Не є доходом платника ПДФО – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме, зокрема на оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат (п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ).
Зазначені в абзаці другому п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ витрати не є об’єктом оподаткування ПДФО лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат, зокрема у вигляді рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання тощо.
Будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника ПДФО за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.
Основним документом, який регулює відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, є Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 59). При цьому інші підприємства та організації можуть використовувати Інструкцію № 59 як допоміжний (довідковий) документ.
Відповідно до п. 5 розділу II Інструкції № 59 підприємство за наявності підтвердних документів (в оригіналі) відшкодовує в межах граничних сум витрат на найм житлового приміщення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98 із змінами (далі – Постанова № 98), витрати відрядженим працівникам на найм житлового приміщення з розрахунку вартості одного місця у готелі (мотелі), іншому житловому приміщенні за кожну добу такого проживання з урахуванням включених до рахунків на оплату вартості проживання витрат на користування телефоном (крім витрат на службові телефонні розмови), холодильником, телевізором та інших витрат. Витрати, що перевищують граничні суми витрат на найм житлового приміщення, відшкодовуються з дозволу керівника згідно з оригіналами підтвердних документів. Зазначені витрати не є надміру витраченими коштами.
Згідно з п. 8 розділу II Інструкції № 59 відрядженому працівникові понад установлені суми компенсації витрат у зв’язку з відрядженням відшкодовуються також витрати на оплату податку на додану вартість, зокрема, за найм житлового приміщення згідно з підтвердними документами в оригіналі.
Крім того, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО включається дохід, отриманий платником ПДФО як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ), зокрема, у вигляді суми грошового відшкодування будь-яких витрат платника ПДФО, крім тих, що обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розділом IV ПКУ (п.п. «г» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Отже, у разі якщо юридичною особою (роботодавцем) здійснюється відшкодування суми збору, сплаченого фізичною особою (працівником) під час відрядження у межах України за найм житлового приміщення, то сума такого відшкодування включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого працівника як додаткове благо та оподатковується ПДФО на загальних підставах.

Оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів авіаційним транспортом

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів авіаційним транспортом згідно із п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є об’єктом оподаткування ПДВ.
Відповідно до п. 186.2 ст. 186 ПКУ місцем постачання послуг, пов’язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, у тому числі з постачання продовольчих продуктів і напоїв, призначених для споживання, є місце фактичного їх постачання.
Згідно із п.п. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 ПКУ операції з постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються ПДВ за ставкою 0 %.
Для цілей п.п. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 ПКУ перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

Про одиниці виміру у Звіті про обсяги придбання
та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що форма Звіту № 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі» (далі – Звіт № 1-ОА) та Порядок заповнення форми звіту № 1-ОА (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49 із змінами та доповненнями.
Пунктом 1 розділу І Порядку встановлено, що Звіт № 1-ОА подають суб’єкти господарювання, які одержали ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, незалежно від форми власності до органів ДПС за основним місцем обліку в електронній формі.
Відповідно до пункту 4 розділу І Порядку одиницею виміру, яка застосовується при складанні Звіту № 1-ОА є декалітри (дал).
Звіт № 1-ОА складається з трьох розділів.
У графах 3-13 розділу І «Обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв», у графі 5 розділу II «Перелік контрагентів, у яких здійснювалося придбання алкогольних напоїв» та у розділі ІІІ «Перелік контрагентів, яким здійснювалася реалізація алкогольних напоїв» Звіт № 1-ОА має формат даних до 3 знаків включно після коми.


Декларування інвестиційного прибутку фізичною особою

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Інвестиційний прибуток (дохід), отриманий фізичною особою – резидентом від продажу іншій фізичній особі корпоративних прав у вигляді частки статутного капіталу включається до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку.
Нормами п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим фізичною особою від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 – 170.2.6 ПКУ (крім операцій з деривативами).
При цьому, фізичній особі, яка отримує інвестиційний прибуток, необхідно подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація).
Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), отриманих від операцій з інвестиційними активами, здійснюється у Додатку 1 до Декларації.
Слід зазначити, що податкова Декларація подається до контролюючого органу за місцем реєстрації фізичної особи за базовий звітний період, що дорівнює календарному року для фізичних осіб – платників ПДФО – до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ.
Якщо договір купівлі-продажу інвестиційного активу, укладений у звітному році, а кошти від продажу інвестиційного активу фактично надійдуть у наступному році, то платнику ПДФО необхідно задекларувати дохід у вигляді інвестиційного прибутку за підсумками року, в якому фактично отриманий такий дохід. Аналогічний підхід використовується і у випадках часткового надходження коштів на протязі декількох років при продажі інвестиційного активу.
Після подачі Декларації фізична особа сплачує ПДФО за ставкою 18 % та військовий збір за ставкою 1,5 %.
Звертаємо увагу, що не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу, зокрема, дохід, отриманий платником ПДФО протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує: у 2018 році – 2 470 грн, у 2019 році – 2 690 грн (п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ).

Про новації у застосуванні РРО на хвилях радіо


Днями, відбувся радіоефір у студії Дніпровської філії ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» «Дніпровська регіональна дирекція», на якій йшлося про новації у застосуванні реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), які набудуть чинності у 2020 році.
У заході прийняла участь фахівець управління комунікацій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Вона акцентувала увагу на нововведеннях, які запроваджено законами України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг», зокрема:
- про можливість використовувати замість традиційних спеціальні програми, призначені для реєстрації розрахункових операцій – програмні РРО.
Таку програму можна буде встановити на будь-який «гаджет», у тому числі на смартфони, перетворивши його таким чином у касовий апарат. Законом визначено, що контролюючий орган забезпечує безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктами господарювання, тобто безкоштовним буде не тільки програмне забезпечення, а і його обслуговування;
- про розширення кола суб’єктів господарювання, які будуть зобов’язані застосовувати РРО (програмні РРО);
- про застосування механізму «кешбек»;
- про деякі фінансові санкції, які будуть застосовуватись за порушення норм законодавства при застосуванні РРО.
Більш детально з основними новаціями у застосуванні РРО, про які розповіла податківець у ранковому ефірі на радіо «Дніпро», можна ознайомитись за посиланнями:

З 01.01.2020 змінюються реквізити бюджетних рахунків

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
З 01 січня 2020 року у зв’язку з тим, що Державною казначейською службою України (далі – Казначейство) з початку 2020 року рахунки для сплати податків і зборів будуть відкриті відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2013 № 1203 (із змінами та доповненнями) (далі – План рахунків № 1203), змінюються реквізити бюджетних рахунків.
Тобто, з 01 січня 2020 року будуть введені в дію рахунки для зарахування податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, рахунки у системі електронного адміністрування ПДВ, реалізації пального і спирту етилового, рахунки для зарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, відкриті відповідно до Плану рахунків № 1203.
Інформація щодо реквізитів бюджетних рахунків, які будуть введені в дію з 01 січня 2020 року, після її отримання від Казначейства буде розміщена на вебпорталах органів ДПС у рубриці «Бюджетні рахунки».

Комісіонер – резидент надав послуги комітенту – нерезиденту
з придбання товару на території України: оподаткування ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ:
з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ;
з вивезення товарів за межі митної території України.
Норми встановлені підпунктами «б» та «г» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 186.4 ст. 186 ПКУ визначено, що місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 ст. 186 ПКУ.
Відповідно до п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою.
При цьому товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.
Оскільки місце постачання комісіонером – резидентом послуги комітенту – нерезиденту з придбання товару на митній території України розташоване на митній території України, то операція з надання такої послуги комісіонером оподатковується ПДВ у загальному порядку.
Нульова ставка з ПДВ у зв’язку із здійсненням операції з вивезення товару за межі митної території України буде застосовуватись особою, яка є власником товару, що експортується.

Про форми фінансової звітності, які подають платники податку на прибуток підприємств за національними стандартами

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що платник податку на прибуток підприємств подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми визначені п. 46.2 ст. 46 ПКУ.
Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ платниками податку на прибуток є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств та її невід’ємною частиною.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 996).
Принципи складання, форма і склад статей фінансової звітності, вимоги до визнання і розкриття її елементів визначені Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 із змінами (далі – НП(С)БО 1).
Норми НП(С)БО 1 застосовуються до фінансової звітності і консолідованої фінансової звітності юридичних осіб (далі – підприємства) усіх форм власності (крім банків та бюджетних установ), які зобов’язані подавати фінансову звітність згідно із законодавством (п. 2 розділу І НП(С)БО 1).
Згідно з п. 1 розділу ІІ НП(С)БО 1 фінансова звітність складається з: балансу (звіту про фінансовий стан), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) (далі – звіт про фінансові результати), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності (форми №№ 1 – 5).
Форма № 5 «Примітки до річної фінансової звітності» затверджена наказом Міністерства фінансів України від 29.11.2000 № 302 зі змінами.
Пунктом 2 розділу ІІ НП(С)БО 1 передбачено, що для мікропідприємств, малих підприємств, які визнані такими відповідно до Закону № 996, непідприємницьких товариств, представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності та підприємств, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства, встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати, форма і порядок складання яких визначаються Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 № 39 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО № 25). Зазначені підприємства можуть самостійно визначати доцільність складання фінансової звітності за формами, наведеними у НП(С)БО № 25.
Статтею 2 Закону № 996 визначені підприємства (крім бюджетних установ), які можуть належати до мікропідприємств, малих, середніх або великих підприємств, а також критерії, за якими підприємства відносяться до відповідної категорії.
Норми НП(С)БО № 25 застосовуються мікропідприємствами, малими підприємствами, непідприємницькими товариствами, представництвами іноземних суб’єктів господарської діяльності та підприємствами, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності) (п. 2 розділу 1 НП(С)БО 25):
1) для складання Фінансової звітності малого підприємства (ф. № 1-м, ф. № 2-м):
● малими підприємствами – юридичними особами, які визнані такими відповідно до Закону № 996 (крім тих, яким відповідно до податкового законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів та витрат);
● представництвами іноземних суб’єктів господарської діяльності;
2) для складання Фінансової звітності мікропідприємства (ф. № 1-мс, ф. № 2-мс):
● мікропідприємствами – юридичними особами, які визнані такими відповідно до Закону № 996;
підприємствами, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства;
непідприємницькими товариствами.
Статтею 13 Закону № 996 визначено, що звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна фінансова звітність складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців. Крім того, відповідно до облікової політики підприємства фінансова звітність може складатися за інші періоди.
Порядок подання фінансової звітності затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 419).
Згідно з п. 2 Порядку № 419 платники податку на прибуток у визначених законом випадках подають органам ДПС у порядку, передбаченому ПКУ для подання податкової декларації, проміжну (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) та річну фінансову звітність.
Підприємства, які складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі, складають проміжну фінансову звітність, яка охоплює відповідний період (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців), наростаючим підсумком з початку звітного року у складі балансу та звіту про фінансові результати.
Проміжна (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) або річна фінансова звітність подається підприємствами органам ДПС у строки, передбачені для подання декларації з податку на прибуток підприємств (п. 5 Порядку № 419).
Відповідно до п. 137.4 ст. 137 ПКУ податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Водночас п. 137.5 ст. 137 ПКУ для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 мільйонів гривень, встановлено річний податковий (звітний) період.
Формою податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація), передбачено подання форм фінансової звітності як додатка ФЗ до Декларації.
У формі Декларації передбачено відображення поданих до Декларації форм фінансової звітності.
Враховуючи вищезазначене, платниками податку на прибуток (крім неприбуткових установ та організацій) разом з відповідною Декларацією за календарний квартал, півріччя, три квартали подається проміжна фінансова звітність, складена за національними стандартами, яка включає баланс та звіт про фінансові результати. До річної податкової декларації такі платники подають відповідну річну фінансову звітність, яка включає Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та Примітки до річної фінансової звітності (форми № 1 – №5).
Платниками податку на прибуток – мікропідприємствами, малими підприємствами, непідприємницькими товариствами, представництвами іноземних суб’єктів господарської діяльності та підприємствами, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності), подається разом з квартальною або річною податковою декларацією скорочена за показниками фінансова звітність у складі Балансу і Звіту про фінансові результати (за формами № 1-м, № 2-м або № 1-мс, № 2-мс).
Підтвердженням подання фінансової звітності разом з Декларацією є позначка «+» в Декларації у клітинці «ФЗ» таблиці «Наявність додатків» та у таблиці «Наявність поданих до Декларації додатків – форм фінансової звітності».
Платником податку проставляється позначка у тих графах таблиці, що відповідають назвам форм фінансової звітності, поданої разом з Декларацією.


У платіжному дорученні як «Платник» зазначено підприємство,
а у полі «Призначення платежу» – прізвище працівника:
чи має право на податкову знижку працівник?

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), суму коштів, сплачених таким платником ПДФО на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
Норми встановлені п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
У випадку, коли у платіжному дорученні як «Платник» вказано підприємство, а у полі «Призначенні платежу» – прізвище працівника, для підтвердження понесених витрат на навчання, платнику необхідно отримати довідку від працедавця, який за його дорученням здійснював перерахування сум коштів із одержуваного ним доходу та копії платіжних доручень, якими здійснювалось перерахування.
Відповідно до вимог п. 3.7 глави 3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 із змінами та доповненнями, реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
Отже, довідка від працедавця, який за дорученням платника ПДФО здійснював перерахування сум коштів із одержуваного ним доходу до навчальних закладів, для оплати його навчання чи навчання інших членів його сім’ї першого ступеня споріднення, є підставою для отримання платником ПДФО податкової знижки за навчання.


Послуги з формування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів у Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС надаються безкоштовно

Відповідно до положень Регламенту Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) кваліфіковані сертифікати відкритих ключів надаються виключно в електронному вигляді шляхом їх розміщення на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (http://acskidd.gov.ua ).
Пунктом 2.2 Регламенту КН ЕДП ІДД ДПС встановлено, що КН ЕДП ІДД ДПС здійснює свою діяльність у сфері надання електронних довірчих послуг (далі – ЕДП) органам державної влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям всіх форм власності, іншим суб’єктам господарської діяльності та фізичним особам, з можливістю безоплатної видачі кваліфікованих сертифікатів електронного підпису чи печатки.
Водночас, згідно з п. 5.1 розділу 5 Договору про надання ЕДП, форма якого затверджена наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДПС від 26.09.2019 № 30, ЕДП надаються на безоплатній основі.
Отже, КН ЕДП ІДД ДПС здійснює формування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів на безоплатній основі.

Вимоги до РРО – новації 2020 року

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 128) внесено зміни до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон про РРО), зокрема ст. 12 Закону про РРО викладено у новій редакції.
Так, на території України у сферах, визначених Законом про РРО, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, конструкція і програмне забезпечення яких відповідають конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.
Відповідно до внесених Законом № 128 змін РРО, що створює контрольну стрічку в електронній формі, повинен забезпечувати згідно з технологією, розробленою Національним банком України та погодженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або із застосуванням кваліфікованого електронного підпису та/або печатки, кваліфікованої електронної позначки часу з дотриманням вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги», та/або інших дозволених згідно із законодавством засобів, контроль відсутності спотворення або знищення даних про проведені розрахункові операції, копій розрахункових документів, які на ній містяться, можливість ідентифікації зазначеного реєстратора на такій стрічці.

Норми набирають чинності 19.04.2020.





НОВІ ПРАВИЛА РОБОТИ РРО
Як будуть впроваджуватись нові правила:

- До 31 грудня 2019 року
ДПС має розробити безкоштовне програмне забезпечення «Програмний РРО» відповідно до законодавчих норм.

- З 1 січня 2020 року
платники податків зможуть протестувати програмні реєстратори розрахункових операцій. Свій продукт ДПС надаватиме і обслуговуватиме безкоштовно.

- З 19 квітня 2020 року
платники зможуть використовувати програмні РРО.

- До 1 жовтня 2020 року
реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, крім тих, які здійснюють:
- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платнихпослуг у сфері охорони здоров’я.


- З 1 жовтня 2020 року до 1 січня 2021 року
Реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
- реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;


- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;


- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

- роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

- діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

- діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
- діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

- реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (фізичною особою – підприємцем) в календарному році обсягу доходу 1 000 000 гривень, застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим.

Застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку".


- З 1 січня 2021 року
використання РРО стане обов’язковим для всіх платників єдиного податку другої – четвертої груп

За порушення нових норм застосування РРО
законодавством передбачена відповідальність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 128) внесено зміни до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон про РРО), зокрема до ст. 17 Закону про РРО.
Так, відповідно до внесених Законом № 128 змін у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій (РРО), програмних реєстраторів розрахункових операцій (програмні РРО) або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання застосовуються такі фінансові санкції:
► до 01 жовтня 2020 року, тобто у перехідний період,
- 10 % вартості товару, проданого з порушеннями – за порушення, вчинене вперше;

- 50 % вартості товару, проданого з порушеннями – за кожне наступне порушення.

з 01 жовтня 2020 року, тобто після перехідного періоду – розмір штрафів буде наступним:
- 100 % вартості товару, проданого з порушеннями – за перше порушення;

- 150 % вартості товару, проданого з порушеннями – за кожне наступне порушення.

Крім того, до платників застосовується такі фінансові санкції:
п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – якщо у випадках, визначених Законом про РРО, при здійсненні розрахункових операцій суб’єкт господарювання не використовує, використовує незареєстровані належним чином, порушує встановлений порядок використання або не зберігає протягом встановленого строку книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункові книжки;
тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій та/або програмних реєстраторах розрахункових операцій або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці;
п’ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного товару, який не є підакцизним, та/або послуги, ціни товару (послуги) та обліку їх кількості;
триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості;
◄ двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі порушення встановленого пунктом 1 статті 9 порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ і організацій, в яких ці операції повинні проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій у встановленому порядку, або у разі порушення порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті;
◄ триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій реєстратора розрахункових операцій, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника;
тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі неподання до контролюючих органів звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій через дротові або бездротові канали зв’язку в разі обов’язковості її подання.
Норми набирають чинності 19.04.2020.

До уваги суб’єктів господарювання, які застосовують РРО!

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Закон України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 128) 19.10.2019 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» № 200.
Законом № 128 внесено зміни до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон про РРО).
Зокрема розділ ІІ «Прикінцеві положення» Закону про РРО доповнено п. 10, відповідно до якого: суб’єкти господарювання, які у зв’язку із застосуванням програмних реєстраторів розрахункових операцій вирішили відмовитися від застосування реєстраторів розрахункових операцій, строк служби яких не закінчився, повинні скасувати реєстрацію таких реєстраторів розрахункових операцій у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, із поданням до контролюючих органів звітних документів, передбачених Законом про РРО.
Норма набирає чинності з 19.04.2020.


Звертайте увагу на правильність заповнення платіжних документів


Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з метою уникнення помилок та запобігання нарахування штрафних санкцій при сплаті платежів, необхідно дотримуватися вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів» (із змінами) (далі - наказ №666).
У вказаному Порядку наведені приклади заповнення поля «Призначення платежу» у різних випадках.
Особливу увагу при заповненні цього поля потрібно приділяти правильності визначення коду видів сплати.
Перелік кодів видів сплати за податками, зборами та митними платежами наведено в додатку до наказу №666.
За правильність заповнення реквізитів в платіжних документах відповідальність несе не банківська установа, а платник податків.

Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками однаковий для всіх роботодавців

Кам'янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що чинним законодавством передбачено однаковий порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками для всіх роботодавців – і юридичних осіб, і фізичних осіб – підприємців.
Оформлюючи працівника на роботу, необхідно:
укласти у письмовій формі трудовий договір (п. 6 ч. 1 ст. 24 Кодексу законів про працю України).
● оформити наказ про прийняття на роботу (типова форма № П-1 «Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу», затверджена наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 № 489);
● повідомити органи ДПС про прийняття працівника на роботу (форма повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення), затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413).
Повідомлення подається до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку роботодавця як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування одним із таких способів:
засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого сертифіката відкритого ключа відповідальних осіб згідно з вимогами законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг;
на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Трудові відносини: затверджено Порядок здійснення державного контролю
за додержанням законодавства про працю

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що офіційне оформлення трудових відносин – це соціальні гарантії кожного працюючого і відсутність штрафних санкцій для кожного сумлінного роботодавця.
Кабінет Міністрів України постановою від 21 серпня 2019 року № 823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» (далі – Постанова № 823) затвердив Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю.
Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю.

Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю визначає основні завдання та процедуру здійснення Державної служби України з питань праці та її територіальними органами державного нагляду за додержанням законодавства про працю.

Постановою № 823 також внесено зміни до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 із змінами.

Зокрема, відповідно до внесених змін, штрафи за порушення законодавства про працю накладаються на підставі акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.


Постанова № 823 набула чинності 30.08.2019 (опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 30.08.2019 № 165).


Право платників на податкову знижку за 2018 рік

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що право платника на податкову знижку регулюється статтею 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п.п. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 ПКУ платник податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ (п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).
Отже, для отримання права на податкову знижку за 2018 рік Декларацію необхідно подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання фізичної особи, за яким її взято на облік як платника податку) по 31 грудня (включно) 2019 року.
Декларація подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1298/27743) із змінами.
Звертаємо увагу, що згідно з нормами п. 166.4 ст. 166 ПКУ:
► податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті;
загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ;
► якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, провадить безоплатні роз’яснення порядку документального підтвердження прав на податкову знижку та подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація), забезпечує безоплатне надання бланків декларацій, інших розрахунків, передбачених розділом IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ, контролюючими органами за першим запитом платника податку (п.166.5 ст. 166 ПКУ).


Відповідальність роботодавця за своєчасно не сплачений єдиний внесок

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Частиною 8 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) встановлено, що страхувальники – роботодавці зобов’язані сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), нарахований за відповідний базовий звітний період не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, яким є календарний місяць.
Гірничі підприємства зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
У разі, коли останній день строку сплати єдиного внеску припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем (п. 11 розділу IV «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами ).
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 ст. 9 Закону № 2464).
До роботодавців згідно із ст. 25 Закону № 2464 застосовуються штрафні санкції за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску, а саме:
одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів) – у розмірі 10 % таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум;
у розмірі 20 % несплачених або несвоєчасно сплачених сум єдиного внеску.
Суми єдиного внеску, своєчасно не нараховані та/або не сплачені у строки, встановлені Законом № 2464, є недоїмкою (п. 6 частини першої ст. 1 Закону № 2464).
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 % суми недоплати за кожний день прострочення (частина 10 ст. 25 Закону № 2464).
Протидія корупції в органах ДПС України

Одним із важливих аспектів сучасної державної правової політики в Україні є реформування системи запобігання і протидії корупції. Досягнення успіху у цьому процесі є передумовою для формування у суспільстві довіри до влади, зростання економічного потенціалу держави, покращення добробуту громадян України.
Корупція – багатоаспектне соціально – економічне, політичне, правове та морально-етичне явище, яке складається з цілого комплексу протиправних дій і неетичних вчинків та завдає істотної шкоди нормальному функціонуванню моральних та правових відносин у суспільстві й державі.
Удосконалення антикорупційного законодавства України, утворення нових антикорупційних інституцій зумовило останнім часом докорінні зміни національної системи запобігання та протидії корупції.
Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні визначені Законом України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 за № 1700-VII (далі – Закон). Закон покликаний сприяти запобіганню корупції через застосування превентивних антикорупційних механізмів, виявленню корупційних правопорушень та усунення їх наслідків.
Відповідно до статті 65 Закону за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень особи, уповноважені на виконання функцій держави, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Окремо необхідно зазначити, що у Кримінальному кодексі України визначено також відповідальність за пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди службовій особі (стаття 369). Тобто особа, яка пропонує, надає, обіцяє неправомірну вигоду, також несе кримінальну відповідальність.
Запобігання проявам корупції є одним з найвідповідальніших напрямів в діяльності органів Державної податкової служби України, а запорука успіху у боротьбі з корупцією - це прозорість та відкритість.
Залишити інформацію щодо неправомірних дій та бездіяльності працівників органів ДПС та інших питань можна зателефонувавши до Контакт-центру ДПС за номером 0800-501-007 та обравши відповідний напрямок у меню інтерактивного голосового автовідповідача (4 – для залишення інформації на сервіс «Пульс»).

Cервіс «Пульс» ДПС України
приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання цілодобово

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що сервіс «Пульс» ДПС України приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДПС та її територіальних органів (далі – Інформація).
Заявники можуть надати Інформацію за телефоном 0800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та на електронну пошту idd@sfs.gov.ua .
Інформація приймається цілодобово.
При наданні Інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування підприємства, установи, організації, суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.
У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.
Про результати розгляду Інформації клієнти повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.
Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів чи систем; відомості що надходить до інформаційно-довідкового департаменту ДПС електронною поштою щодо мінімізації сплати податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Кам’янське управління нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.


Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «4»).



Кам’янське управління
ГУ ДПС у Дніпропетровській області
Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор