www.tsarich-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА П'ятниця, 29 березня 2024 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Царичанський район >> Новини
Дніпродзержинська ОДПІ інформує !!!
Версія для друку Написати листа
Надходження єдиного внеску перевищують планові показники

За результатами 7 місяців 2016 року органи ДФС забезпечили надходження єдиного внеску на суму 73,3 млрд. грн. або 100,6 відсотка від запланованого індикативного показника. Про це заявила начальник управління адміністрування єдиного внеску та методології Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Світлана Кепіна.
«За липень 2016 року надходження єдиного внеску склали майже 11 млрд. грн., що становить 108,3 відсотка від запланованого індикативного показника»,– наголосила Світлана Кепіна.
Нагадуємо, що єдиний внесок засобами програмного забезпечення автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій та перераховується за призначенням – на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі на ім’я фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і пенсійного страхування.

Олексій Лишенко: ДФС щоденно оприлюднює реєстри заяв про повернення сум відшкодованого ПДВ
Відповідно до діючого законодавства ДФС щоденно оприлюднює на веб-порталі першу частину реєстрів, які містять інформацію про платників, які подали заяви на відшкодування ПДВ, реквізити заяв, суми, заявлені до відшкодування, результати автоматизованої перевірки відповідності визначеним критеріям. Про це повідомив директор департаменту податків і зборів з юридичних осіб ДФС Олексій Лишенко.
За його словами, реєстри містять більше 18 тисяч заяв на відшкодування ПДВ на суму понад 51,2 млрд. гривень.
«Законодавством передбачено ведення двох реєстрів заяв за визначеною урядом формою, що потребує створення спеціального програмного забезпечення. Водночас окремого фінансування на створення такого програмного забезпечення в кошторисі ДФС на 2016 рік не передбачено», – розповів Олексій Лишенко.
Посадовець відзначив, що фіскальна служба протягом 2015-2016 року неодноразово зверталася до Міністерства фінансів України з пропозиціями щодо додаткового фінансування ІТ-потреб. Наразі вони ще не підтримані.
«Для забезпечення дотримання визначених законодавчих норм, в рамках покрокового виконання дорожньої карти реформ ДФС та оприлюднення на веб-порталі служби двох частин реєстрів наразі здійснюються роботи щодо створення відповідного програмного забезпечення у рамках виконання договору стосовно послуг із супроводження, технічної підтримки та адаптації ІТС «Податковий блок», – зазначив Олексій Лишенко.
За його словами, після завершення тестування розробленого програмного забезпечення буде оприлюднена перша та друга частина Реєстрів у повному обсязі.
Нагадаємо, що з 1 лютого 2016 року набрали чинності зміни до Податкового кодексу України, якими запроваджено ведення двох реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2016 року № 68 «Про затвердження Порядку ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість» затверджено форми Реєстрів, які складаються з двох частин.
Подавати документи для митного оформлення через «єдине вікно» потрібно в електронному вигляді
Із запровадженням в дію автоматизованої системи «єдиного вікна» підприємцям більше не потрібно привозити до митниць паперові копії документів для митного оформлення. Про це завив в.о. начальника Київської міської митниці ДФС Сергій Тупальський під час презентації роботи «єдиного вікна» на митному посту «Столичний».
«До вступу в дію постанови Кабінету міністрів України щодо «єдиного вікна» підприємці зобов’язані були прибувати до митних терміналів з паперовими копіями документів і проходити всі відповідні державні контролюючі органи. На сьогодні митні брокери, підприємці, митниці і контролюючі органи об’єднані в один електронний інтерфейс. Тому підприємцям не потрібно прибувати до митниць для подання документів. Все відбувається в електронному вигляді», – відзначив Сергій Тупальський.
За його словами, завдяки нововведеній системі підприємці мають змогу, не виходячи з дому, надати перелік всіх необхідних документів і завершити своє митне оформлення.
Посадовець також розповів, що на київській міській митниці митне оформлення товарів здійснюється в електронному вигляді в 97 відс. від усіх митних оформлень, а щоденно працівники митниці оформлюють близько 2 тис. митних декларацій.
Загалом, з початку поточного року митницею забезпечено до державного бюджету близько 20 млрд. грн., тобто щомісяця київські митники спрямовують 3 – 3,5 млрд. грн. до бюджету.
Нагадаємо, що з 1 серпня поточного року ДФС завершено розробку та розгорнуто все необхідне програмне забезпечення для функціонування «єдиного вікна». Воно складається з трьох частин: робочого місця митника, автоматів, які відповідають за прийняття повідомлень від декларанта та розсилку повідомлень за принципом «мовчазної згоди», та модуля для роботи суміжних служб.
Роман Насіров: Запуск «Єдиного вікна» – одна з важливих системних реформ на митниці
Впровадження «Єдиного вікна» - важлива складова у реформуванні митниці. Про зазначив Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров під час презентації роботи «Єдиного вікна» на митному посту «Столичний» Київської міської митниці ДФС.
Він наголосив, що для запуску «Єдиного вікна» фіскальною службою була проведена велика робота з розробки відповідного програмного забезпечення.
«Це програмно-апаратний комплекс, який інтегровано працює з програмним забезпеченням декларантів. Ці програми працюють з нашою системою ДФС «Інспектор 2006» і вони ж з першого серпня працюють з системами наших колег - Держпродспоживслужби та Держекоінспекції, які здійснюють п’ять типів контролю - санітарно-епідеміологічний контроль, ветеринарно-санітарний, фітосанітарний, екологічний та радіологічний. Таким чином, процес подачі документів для декларантів став набагато легшим, простішим і ефективнішим», - повідомив Роман Насіров.
Він підкреслив, що система «Єдиного вікна» повністю готова до роботи: «Ми забезпечили он-лайн доступ до системи для всіх контролюючих органів, провели інструктаж всіх адміністраторів цих органів, які тепер надають доступ своїм співробітникам по всій території України, не залежно від місця перебування. В он-лайн режимі вони можуть проглянути всі необхідні документи і, лише якщо потрібно, виїхати і провести огляд».
Таким чином, із запровадженням «Єдиного вікна» з’явилася можливість значно зменшити час митного оформлення вантажів та сконцентруватися на тих оформленнях, які мають високій ступінь ризику.
За словами Романа Насірова, об’єднання в єдину систему митниці та контролюючих служб є важливим кроком: «Це було важливе рішення Уряду. Ми дякуємо Прем’єр-міністру України, що він взяв персональну ініціативу, персональну відповідальність за те, щоб зробити в Україні так, як це відбувається у більшості розвинених країн світу».
«Запуск «Єдиного вікна» – одна з чотирьох системних реформ, які відбуваються на митниці. Ми очікуємо, що до кінця серпня розпочнуть роботу мобільні групи, а з вересня – запрацює Міжрегіональна митниця ДФС. Фото-, відео фіксація вже працює у тестовому режимі і ми сподіваємося, що до кінця року ми запустимо цей проект на більшості пунктів пропуску і митних постів», - додав Голова ДФС.
Мирослав Продан: Ми очікуємо на зростання кількості користувачів «Єдиного вікна» серед підприємців
Єдине вікно – альтернативний варіант проведення процедури митного оформлення, який сьогодні діє поряд зі стандартною процедурою. Про це заявив в.о. заступника Голови ДФС Мирослав Продан під час презентації принципу роботи «Єдиного вікна» на митному посту «Столичний» Київської міської митниці ДФС.
«Ми регулярно зустрічаємось з нашими суб’єктами господарювання, які запитують, чи буде функціонувати митне оформлення «за старим» принципом. Єдине вікно – це як альтернативний варіант проведення процедури митного оформлення. Стандартна процедура не перестає існувати», - наголосив Мирослав Продан.
Він пояснив, що декларанти можуть подати документи як в «Єдине вікно», так і традиційним методом за старою технологією. Наразі триває перехідний період з впровадження «Єдиного вікна» для адаптації підприємців до цього нововведення.
«Сподіваюсь, що найближчим часом основна частина суб’єктів господарювання буде використовувати принцип «єдиного вікна» як основний і головний», - зазначив Мирослав Продан.
Нагадаємо, ДФС з 1 серпня 2016 року завершено розробку та розгорнуто все необхідне програмне забезпечення для функціонування «Єдиного вікна». В єдину електронну систему об’єднані всі контролюючі органи на митниці (санітарно-епідеміологічний контроль, ветеринарно-санітарний, фітосанітарний, екологічний та радіологічний).
За І методом визначення митної вартості оформлюються 89,2 відс. товарів
З урахуванням норм Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним (1 методом) - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються та другорядними.
За січень-липень поточного року питома вага митного оформлення товарів із застосуванням 1 методу визначення митної вартості становить 89,2 відс. Про це повідомив в.о. директора департаменту адміністрування митних платежів ДФС Ігор Педосенко.
За його словами, порівняно з відповідним періодом минулого року обсяг оформлених товарів за вказаним методом зріс на 3,7 відс.
«Фіскальною службою проведено аналіз митних оформлень у режимі імпорту за 2015 рік та 7 місяців 2016 року. Як результат ми розрахували питому вагу застосування методів визначення митної вартості, виходячи з кількості товарів у митних деклараціях», – зазначив Ігор Педосенко.
Він також додав, що у 2015 році питома вага митного оформлення товарів, оформлених у митному режимі імпорту із застосуванням 1 методу визначення митної вартості, становила 85,4 відсотка.
Крім того, Ігор Педосенко наголосив, що порядок та методи визначення митної вартості товарів є однаковими для всіх товарів і не залежать від митниці оформлення та суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, які їх переміщують.
Ставки ввізного мита встановлені Законом України «Про Митний тариф України» та є однаковими по всій території України. У свою чергу товари при ввезенні на митну територію України оподатковуються за пільговими або повними ставками ввізного мита в залежності від країни походження товарів.
Платникам повернуто 1,2 млрд. грн. за результатами оскарження рішень про коригування митної вартості
У ДФС проведено аналіз виконання митницями рішень судів щодо повернення митних платежів у зв’язку із скасуванням їх рішень. Про це повідомив директор департаменту адміністративного оскарження та судового супроводження ДФС Дмитро Донець.
За його словами, загальна сума коштів, що оскаржувалася в судах щодо коригування митної вартості, склала 4,4 млрд. грн. З них фактично повернуто 1,2 млрд. грн. коштів. За іншою половиною загальної суми платники податків до митниць не зверталися.
«Протягом першого півріччя поточного року було розглянуто 1013 судових справ за позовами до митних органів у частині оскарження рішень про визначення митної вартості товарів на загальну суму майже 5 млн. гривень. Адміністративними судами винесено остаточне рішення по 343 таких справах на суму 106,1 млн. гривень», – зазначив Дмитро Донець.
Він розповів, що із зазначеної кількості справ на користь митниць ДФС винесено 110 рішень на загальну суму майже 61 млн. грн. Інші 233 рішення на суму майже 45,2 млн. грн. винесено на користь платників.
«Протягом останніх місяців нами проводилось узагальнення судової практики, за результатами якого ми направили митницям роз’яснення з питань повернення надмірно сплачених коштів щодо коригування митної вартості. Крім того, після розгляду скарг, які надходили від платників, ДФС надавало доручення відповідній митниці повторно розглянути заяви на повернення коштів», – підкреслив Дмитро Донець.
Посадовець також відзначив, що обов’язковою умовою для повернення коштів є подання платником відповідної заяви протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. У ній повинні зазначатися відомості, які зазначені у Порядку повернення надмірно сплачених коштів, та додаватися документи, що підтверджують ці суми.
У свою чергу митниці перевіряють наявність у платника податкового боргу та факт перерахування митних й інших платежів до бюджету, а також наявність переплати. У разі підтвердження інформації митниці готують відповідні висновки про повернення коштів.
Крім того, Дмитро Донець розповів, що представники ДФС постійно беруть участь у спільних урядових засіданнях з питань вивчення, обговорення та розробки законодавчих пропозицій із вирішення проблем повернення коштів митницями ДФС внаслідок скасування судом рішень митниць.
За результатами цієї роботи направлено на погодження проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» та узгоджено позиції щодо внесення змін до Порядку повернення.
Зокрема, проектом постанови, передбачено внесення змін до Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450, у частині можливості внесення змін до митної декларації у зв'язку із доплатою або поверненням митних платежів, у тому числі у зв'язку із скасуванням рішень митного органу.
На думку Дмитра Донця, ухвалення зазначеної постанови сприятиме реалізації дорожньої карти реформ ДФС та дозволить врегулювати питання, пов’язані з поверненням сум надмірно або помилково сплачених коштів.
У ДФС обговорили актуальні питання комунікацій з громадськістю та ЗМІ
Підсумки роботи за напрямом комунікацій з громадськістю та взаємодії зі ЗМІ за січень-липень 2016 року обговорювалися під час відео-селекторної наради управління інформаційної політики ДФС з регіональними підрозділами.
Так, з початку 2016 року підрозділами комунікацій ДФС було проведено понад 1,7 тис. прес-конференцій та брифінгів, а також 5,3 тис. інших заходів за участі представників ЗМІ. За матеріалами, підготовленими фахівцями ДФС, у ЗМІ вийшло понад 338 тис. повідомлень. Зокрема, у друкованих ЗМІ ­– понад 23,4 тис. публікацій, у радіомережі – майже 91 тис. сюжетів, на телебаченні – понад 64 тис. відеосюжетів, у мережі Інтернет – майже 104 тис. повідомлень.
Крім того, у ЗМІ було розміщено 70,5 тис. матеріалів з питань податкового, митного законодавства та єдиного внеску.
Також з початку року ДФС та її територіальними органами було проведено 9,1 тис. заходів з громадськістю, серед яких ­– 3,2 тис. засідань “круглого столу”, 5,6 тис. зборів та зустрічей з громадськістю, 81 конференція, 16 форумів, 110 громадських слухань.
Учасники наради також обговорили нові формати співпраці з громадськістю та засобами масової інформації, удосконалення методів проведення роз’яснювальної роботи та окреслили основні завдання підрозділів комунікацій на найближчий час.
Роман Насіров: На пунктах митного контролю запрацювало «єдине вікно»
«У процесі реформування митниці ми активно впроваджуємо кращі світові практики, які вже довели свою ефективність», - так прокоментував Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров початок роботи «єдиного вікна» на пунктах митного контролю ДФС.
На сьогодні «єдине вікно» є однією з найефективніших у світі електронних систем обміну даними на митниці під час імпортно-експортних операцій чи транзиту (митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів контролю).
Підприємці вже працюють з митниками, використовуючи «єдине вікно», в місті Дніпро були оформлені перші митні документи. «Це тільки початок. Поки що система працює в тестовому режимі, але найближчим часом кількість оформлень вантажів через «єдине вікно» суттєво збільшиться», - зазначив Голова ДФС.
На думку Романа Насірова, впровадження «єдиного вікна» важливе для України. Адже допоможе зменшити кількість процесів, спростити різного роду процедури та мінімізувати людський фактор під час проходження товару через митницю. Відповідно «єдине вікно» для України – це, перш за все, створення умов для прозорої роботи і знищення корупції на митниці.
Роман Насіров: Створення міжрегіональної митниці ДФС – черговий крок до подолання корупції на місцях
Кабінет Міністрів України підтримав ініціативу Державної фіскальної служби та затвердив рішення про створення міжрегіональної митниці ДФС. Відповідне рішення було прийняте на засіданні Уряду.
Як повідомив Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров, створення окремого територіального підрозділу має на меті посилення боротьби з контрабандою та корупцією на митниці, підвищення ефективності митного контролю товарів та боротьби з митними правопорушеннями.
«Співробітники міжрегіональної митниці займатимуться аналізом ризиків і в разі необхідності виїжджатимуть без попередження на будь-яку митницю для оперативного втручання. На період їхнього перебування працівники відповідної митниці відсторонюються від виконання своїх обов’язків, а працівники міжрегіональної митниці починають діяти згідно з наданими їм повноваженнями», – зазначив Голова ДФС.
Зокрема, міжрегіональна митниця ДФС матиме право здійснювати повний митний контроль, перевіряти відомості у митних деклараціях та правильність нарахування митних платежів, виявляти та припиняти порушення законодавства як з боку суб’єктів ЗЕД, так і з боку працівників ДФС при здійсненні ними митних формальностей.
Роман Насіров також зауважив, що це забезпечить ефективну роботу по боротьбі з митними правопорушеннями, підвищить ефективність митного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України, та поліпшить результативність виконання завдань та функцій ДФС.
«Створення міжрегіональної митниці ДФС – черговий крок до подолання корупції на місцях та одна з реалізованих ініціатив у рамках реформування ДФС», – наголосив Роман Насіров.
«Ми проводимо системну роботу по реформуванню Служби, впроваджуються системи відеофіксації на митницях, в тестовому режимі проект вже працює, з 1 серпня розпочато роботу «єдиного вікна», сформовані міжвідомчі мобільні групи, які незабаром розпочнуть роботу. Все це дієві кроки для подолання корупції та полегшення умов ведення бізнесу», - додав Голова ДФС.
Роман Насіров: Ми суттєво зменшили борг з відшкодування ПДВ
ДФС постійно працює над вдосконаленням митного законодавства. Зміни, які пропонуються фіскальною службою, стосуються в першу чергу адміністрування податків та спрощення декларацій. «Ми намагаємося покращити умови як для бізнесу, так і для окремих платників податків», - зазначив Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров в ефірі «5 каналу».
За його словами, наразі зберігається позитивна тенденція збільшення відшкодованих сум ПДВ. «Ми суттєво зменшили борг по відшкодуванню ПДВ, почали зменшувати борг по переплаті податку на прибуток. Станом на 1 серпня було відшкодовано 48,2 млрд грн. податку на додану вартість. Таким чином, залишки невідшкодованих сум ПДВ поступово скорочуються», - підкреслив Роман Насіров.
Також Роман Насіров наголосив на результативності проведених заходів по боротьбі з митними правопорушеннями.«Результатом проведених заходів та реформ є збільшення надходжень та збільшення митної вартості – те, з чим були проблеми в попередні роки. Крім того, є хороші результати по скороченню часу митного оформлення», - зазначив очільник відомства.
Він підкреслив, що за результатами 7 місяців надходження до загального фонду Держбюджету склали 274,5 млрд грн.: «Не зважаючи на економічну ситуацію та підвищення Мінфіном планових показників дохідної частини бюджету на 2016 рік на 25% у порівнянні з останнім корегованим планом на 2015 рік, ДФС забезпечує стабільні надходження коштів до Держбюджету. Більше того, за результатами січня-липня ми перевиконали заплановані Мінфіном показники на 3%».
«Загалом за останній час фіскальною службою було проведено велику роботу. Тільки за останні місяці ми запустили «Єдине вікно» та систему відеофіксації на митниці, сформовані та незабаром вийдуть на чергування мобільні групи. У нас є покроковий стратегічний план і ми рухаємося по ньому», - додав Голова ДФС.
У ЗІР запроваджено новий розділ про ставки податків
Для зручності платників податків в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР), який функціонує на веб-порталі ДФС, з липня поточного року запроваджено новий розділ «Ставки податків і зборів». Про це розповів в.о. директора Інформаційно-довідкового департаменту ДФС Андрій Кушнір.
«Новий розділ створено для зручного пошуку та аналізу інформації про ставки загальнодержавних та місцевих податків і зборів, єдиного внеску, оподаткування товарів в залежності від обраного митного режиму. Отримати необхідну інформацію суб’єкти господарювання можуть оперативно, у будь-який час», – підкреслив Андрій Кушнір.
Посадовець також відзначив, що тематичні розділи ЗІР користуються популярністю серед платників податків. Так, зокрема, за допомогою Бази знань відвідувачі порталу самостійно знаходять відповіді на запитання, які їх цікавлять. За 7 місяців поточного року цією послугою скористалися майже 2 млн. клієнтів. Порівняно з відповідним періодом минулого року їх кількість зросла на 33,9 відс.
Крім того, у ЗІР функціонують розділи: «Необхідно знати», «Актуальні запитання», «Останні зміни в законодавстві», «Інтерактивна мапа», які дозволяють оперативно та у зручній формі отримувати актуальну інформацію щодо змін у податковому, митному та іншому законодавстві, контроль за додержанням якого покладено на ДФС.
За допомогою цих сервісів користувачі також можуть дізнатися про терміни подання звітності та сплати податків (зборів), користуватися можливістю покрокового пошуку інформації, розміщеної в інтерактивних мапах за напрямами «Митна справа», «Єдиний соціальний внесок» та «ПДФО», здійснювати перегляд 10 найактуальніших запитань, з якими платники податків найчастіше звертались до Контакт-центру за попередній день, та відповідей на них.
«Якщо платник не отримав необхідної інформації або має додаткові запитання в ЗІР передбачена функція зв’язку з оператором кол-центру ДФС. У розділі «Контакт-центр ДФС» розташовано номер телефону «0-800-501-007», при натисканні на який в комунікаційних пристроях (телефон, планшет) або комп’ютерах відбувається з’єднання з IVR Контакт-центру ДФС», – сказав Андрій Кушнір.
За 7 місяців поточного року бюджети Дніпропетровщини одержали
на 2,08 мільярдів гривень більше, ніж торік

«Доходи місцевих бюджетів Дніпропетровської області за січень – липень 2016 року склали 8 мільярдів 703,6 мільйонів гривень, що на 31,5%, або на 2 мільярди 83,2 мільйонів гривень більше рівня 2015 року», - повідомила виконуюча обов’язки начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.
Вона також зазначила, що більше половини надходжень в місцеві скарбниці Дніпропетровського регіону забезпечує податок на доходи фізичних осіб. Його сума склала 4 мільярди 521,0 млн. грн. Це на 1 мільярд 268,4 мільйонів гривень більше фактичних надходжень, ніж в минулому році.
Наступною за фінансовою потужністю складовою доходів місцевих бюджетів області є плата за землю. Її власники та землекористувачі сплатили плати за землю у розмірі 1 мільярд 895,4 мільйонів гривень, що на 46,3 відсотків більше обсягу надходжень січня – липня 2015 року.
Ще одним важливим джерелом доходів місцевих громад Дніпропетровщини є єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва. Так, протягом семи місяців цього року до місцевих бюджетів області від суб’єктів господарювання надійшло 718,9 мільйонів гривень єдиного податку, що на 290,1 мільйонів гривень більше минулорічних надходжень.
Щодо зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість на підставі розрахунку коригування до податкової накладної

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.
Пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) визначено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Відповідно до підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Кодексу якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань на підставі складеного та зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:
- постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
При цьому постачальник товарів/послуг має право зменшити суму податкових зобов’язань за таким розрахунком коригування після його реєстрації в ЄРПН отримувачем.
Враховуючи вищенаведене, у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг постачальник має право зменшити податкові зобов’язання на підставі розрахунку коригування, зареєстрованого в ЄРПН отримувачем протягом 15-денного терміну, у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то постачальник має право зменшити податкові зобов’язання у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН.
(Лист ДФС України від 04.08.2016 № 16922/6/99-95-42-01-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/69257.html)
Щодо оподаткування дивідендів юридичною особою – платником податку на прибуток

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс), згідно з п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються пасивні доходи (крім зазначених у п.п. 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).
Під терміном „пасивні доходи” для цілей розділу ІV Кодексу слід розуміти, зокрема, такі доходи, як дивіденди (п.п. 167.5.3 п. 167.5 ст. 167 Кодексу).
Доходи у вигляді дивідендів оподатковуються відповідно до норм п. 170.5 ст. 170 Кодексу.
Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у п.п. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування (п.п. 170.5.1 п. 170.5 ст. 170 Кодексу).
Будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб'єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів (п.п. 170.5.2 п. 170.5 ст. 170 Кодексу).
Доходи, зазначені в п. 170.5 ст. 170 Кодексу, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставками, визначеними пп. 167.5.1 та 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 Кодексу (п.п. 170.5.4 п. 170.5 ст. 170 Кодексу).
Відповідно до п.п. 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 Кодексу доходи у вигляді дивідендів за акціями та корпоративними правами, нарахованими резидентами – платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів за акціями, інвестиційними сертифікатами, які виплачуються інститутами спільного інвестування) оподатковуються за ставкою 5 відсотків.
Крім того, дивіденди, нараховані на користь фізичних осіб за акціями або іншими корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, прирівнюються з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням (п.п. 170.5.3 п. 170.5 ст. 170 Кодексу), тобто оподатковуються за ставкою 18 відсотків.
Також доходи, визначені ст. 163 Кодексу, зокрема, пасивні доходи є об'єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 1підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Відповідно до п.п. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.
(Лист ДФС України від 01.08.2016 № 16516/6/99-99-13-02-03-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням:

Щодо сплати земельного податку суб’єктом господарювання (юридичною чи фізичною особою), що є власником нежитлового приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє
Відповідно до ст. 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.
Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно із ст. 269, ст 270 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (п. 287.8 ст. 287 Кодексу).
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 Кодексу).
Статтею 4 Закону України від 01 липня 2004 року №1952 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державній реєстрації підлягають право власності, право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.
Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу).
Отже, у суб’єкта господарювання, який обрав спрощену систему оподаткування, право на звільнення від сплати земельного податку настає з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Разом з цим, з урахуванням норми п. 286.1 ст. 286 Кодексу, підставою для нарахування земельного податку суб’єктом господарювання – власником нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку є дані Державного земельного кадастру.
Юридична особа – платник єдиного податку третьої групи, яка набула право власності або користування земельною ділянкою та є власником нежитлового приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку, та надання в оренду нерухомого майна є основним або одним із видів діяльності, звільняється від сплати земельного податку за земельну ділянку під таким майном за умови надання в оренду нерухомого майна згідно з укладеною цивільно-правовою угодою, оскільки така земельна ділянка цим платником (орендодавцем) використовується виключно для здійснення господарської діяльності.
Що стосується фізичної особи, то обов’язок зі сплати земельного податку для фізичної особи – власника чи користувача земельної ділянки залишається незмінним незалежно від реалізації цією особою певних наданих їй правоможностей, як-от набуття нею статусу суб’єкта господарювання (в тому числі платника єдиного податку), діяльність якого пов’язана з використанням земельної ділянки або без такого.
Правове відношення між власністю на земельну ділянку чи користування нею та обов’язком сплати земельного податку не припиняється у разі набуття власником чи користувачем земельної ділянки статусу суб’єкта господарювання та обрання ним виду економічної діяльності і системи оподаткування, які не передбачають використання земельної ділянки в господарській діяльності. Тобто, з набуттям статусу суб’єкта господарювання фізична особа, яка ним стала не перестає бути власником чи користувачем земельної ділянки і не звільняється від обов’язку сплати земельного податку.
Разом з цим відповідно до п.п. 4 частини першої ст. 33 Закону України від 21 травня 1997 року №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» справляння плати за землю належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.
Органи місцевого самоврядування встановлюють, зокрема, пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території (п. 284.1 ст. 284 Кодексу).
Однак сільським, селищним, міським радам та радам об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не дозволяється встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків, зокрема, з земельного податку для окремих фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків (п.п. 12.3.7 п. 12.3 ст. 12 Кодексу).
(Лист ДФС України від 04.08.2016 №13409/5/99-95-42-01-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/69258.html)
Щодо реалізації принципу «єдиного вікна»

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.
З 01.08.2016 набрала чинності постанова КМУ від 25.05.2016 №364 «Деякі питання реалізації принципу «єдиного вікна» під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів державного контролю» згідно якої Затверджено Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом "єдиного вікна" з використанням електронних засобів передачі інформації.
Порядок визначає механізм взаємодії органів доходів і зборів, державних органів, уповноважених на здійснення санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів державного контролю та підприємств за принципом "єдиного вікна" із застосуванням інформаційно-телекомунікаційної системи органів доходів і зборів.
Рішення про застосуванням положень цього Порядку приймається підприємством у разі електронного декларування товарів шляхом надсилання органу доходів і зборів електронного повідомлення.
Взаємодія органів доходів і зборів, контролюючих органів та підприємств відповідно до цього Порядку здійснюється за принципом "єдиного вікна" відповідно до міжнародної практики та рекомендацій міжнародних організацій із застосуванням інформаційно-телекомунікаційної системи органів доходів і зборів та після доопрацювання та інтеграції інформаційних систем - з використанням системи електронної взаємодії органів виконавчої влади та системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів.
Інформаційна система надсилає підприємству електроннеповідомлення з електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів, а посадова особа підприємства в свою чергу надсилає електронне повідомленняз електронним цифровим підписом та скановані копії документів, необхідних для завершення відповідного виду державного контролю.
Запроваджується автоматичний обмін даними щодо етапів здійснення всіх видів контролю товарів, які переміщуються через митний кордон України.
Під час проходження кордону інформаційна система автоматично формує та надсилає підприємству електронне повідомлення, в якому зазначаються: види державного контролю, які завершено у пункті пропуску через державний кордон України та види державного контролю, які необхідно завершити у зонах митного контролю на митній території України, а також вичерпний перелік документів, які необхідно подати відповідному контролюючому органові для завершення необхідного виду державного контролю.
Інформаційна система повідомляє відповідний контролюючий орган про автоматично сформовані рішення щодо здійснення відповідного виду державного контролю.
Уповноважена посадова особа відповідно контролюючого органу протягом чотирьох робочих годин з моменту отримання через веб-інтерфейс електронного повідомлення і сканованих документів приймає рішення в порядку, встановленому законодавством. Якщо протягом цього часу рішення не прийнято то інформаційна система автоматично формує рішення про здійснення відповідного виду державного контролю, яке є підставою для завершення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України
Огляд товарів та/або відбір зразків проводиться одночасно всіма контролюючими органами, час та місце проведення якого може обирати декларант шляхом направлення електронного повідомлення.
За наявності у місцях проведення огляду товарів чи відбору зразків стаціонарних чи портативних технічних засобів митного контролю, які забезпечують відеоспостереження, такий огляд проводиться з обов'язковою його відеофіксацією.

За результатами роботи слідчих підрозділів ДФС бюджету відшкодовано 421,2 млн. грн. завданих збитків
За перше півріччя поточного року за направленими слідчими податкової міліції ДФС до суду кримінальними провадженнями державі відшкодовано 421,2 млн. грн. завданих збитків. Про це розповів заступник начальника головного управління – начальник управління організації досудового розслідування Головного слідчого управління фінансових розслідувань ДФС Роман Татарінов.
«Цього року за результатами роботи слідчих підрозділів до бюджетів всіх рівнів надійшло майже в 9 разів більше коштів, ніж у кримінальних провадженнях направлених до суду всіма іншими правоохоронними органами держави (46,9 млн. грн.)», – зазначив Роман Татарінов.
За словами посадовця, незважаючи на 30 відсоткове скорочення особового складу слідчих підрозділів, результативність їх роботи є досить високою.
Так, у першому півріччі поточного року до суду спрямовано 655 проваджень, що на 46 більше, ніж минулого року. З них з обвинувальним актом направлено на 45 більше, ніж за відповідний період минулого року.
На 235 проваджень менше, ніж торік закрито кримінальних проваджень. У направлених до суду провадженнях забезпечено відшкодування збитків на загальну суму 424 млн. грн. Це на 14 млн. грн. перевищує показник січня-червня минулого року.
За вказаний період арештовано майна на 228 млн. грн. більше, ніж у 2015 році (428,5млн.грн. проти 200,5млн.грн.).
Зросла кількість і направлених до суду кримінальних проваджень про злочини, вчинені у складі організованих груп. У поточному році цей показник склав 12 проти 5 у минулому.
Щодо оподаткування операцій з виплати і отримання дивідендів

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
Міністерством фінансів України було розглянуто лист Державної фіскальної служби України від 20.04.2016 №1135/4/99-99-19-02-02-13 стосовно погодження позиції щодо питань, пов'язаних з оподаткуванням операцій з виплати і отримання дивідендів та надано наступне роз’яснення .
Підпунктом 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) визначено, що дивіденди - це платіж, що здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
До того ж, абзацом восьмим підпункту 57.11.2 пункту 57.11 статті 57 Кодексу встановлено, якщо платіж особою називається дивідендом, такий платіж оподатковується під час виплати згідно з нормами, визначеними згідно з положеннями цього пункту, незалежно від того, чи є особа платником податку.
Пунктом 57.11 статті 57 Кодексу визначено порядок сплати податкового
зобов'язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів, зокрема, |нарахування та сплати авансових внесків з податку.
Відповідно до концепції Кодексу сплата авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів акціонерам (власникам) запроваджена як запобіжний захід щодо виплати дивідендів за відсутності прибутку, який є джерелом надходження податку до бюджету.
Тож підпунктом 57.11.2 пункту 57.11 статті 57 Кодексу передбачено, що крім випадків, передбачених підпунктом 57.11.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.
Підпунктом 57.11.3 пункту 57.11 статті 57 Кодексу визначено, що авансовий внесок, передбачений підпунктом цього пункту, не справляється у разі виплати дивідендів:
на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами,встановленими підпунктом 57.11.2 пункту 57.11 статті 57 Кодексу;
платником податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень цього Кодексу, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди;
фізичним особам.
Інститути спільного інвестування також звільняються від обов'язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів (підпункт 57.11.4 пункту 57.11 статті 57 Кодексу).
Слід зазначити, що преференції стосовно несплати авансового внеску для юридичних осіб - платників єдиного податку пунктом 57.11 статті 57 Кодексу не визначено.
Алгоритм розрахунку суми авансового внеску з податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, визначено в підпункті 57.11.2 пункту 57.11 статті 57 Кодексу, зокрема, авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов'язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов'язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою пунктом 136.1 статті 136 Кодексу. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.
Запроваджений порядок розрахунку авансового внеску з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування з податку на прибуток за відповідний податковий період запроваджено з метою збереження обігових коштів платників - емітентів корпоративних прав. До того, ж Кодексом визначено особливості сплати авансового внеску материнською компанією з суми перевищення виплачених материнською компанією дивідендів на користь власників корпоративних прав такої компанії понад суми дивідендів, отриманих материнською компанією для забезпечення своєчасних економічно обґрунтованих розрахунків з власниками корпоративних прав.
З метою зменшення податкового навантаження та уникнення подвійного оподаткування прибутку сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення податкового зобов'язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації (підпункт 57.11.2 пункту 57.11 статті 57 Кодексу).
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу розрахунок об'єкта оподаткування податком на прибуток здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування, згідно з положеннями розділу III Кодексу.
Підпунктом 140.4.1 пункту 140.1 статті 140 Кодексу визначено, що однією з різниць, що виникають при здійсненні фінансових операцій, є різниця, яка зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованих доходів від участі в капіталі інших платників податку на прибуток підприємств, платників єдиного податку четвертої групи та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від інших платників податків, які сплачують авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів.
При цьому, слід зазначити, що методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 № 290 (далі - П(С)БО 15).
Відповідно до пункту 5 П(С)БО 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Відповідно до П(С)БО 15 дивіденди - це частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства.
П(С)БО 15 не поширюється на доходи, пов'язані, зокрема з дивідендами, які належать за результатами фінансових інвестицій та обліковуються методом участі в капіталі. Такі операції регулюються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2000 № 91 (далі - П(С)БО 12). Так відповідно до пункту 7 П(С)БО 12 дивіденди, що підлягають отриманню за фінансовими інвестиціями, відображаються як фінансовий дохід інвестора, крім випадків, коли такі надходження не відповідають критеріям визнання доходу, встановленим П(С)БО 15.
Згідно з пунктом 7 П(С)БО 15 до складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).
При цьому, доходи у вигляді дивідендів визнаються у періоді прийняття рішення про їх виплату.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік та фінансова звітність підприємства повинні ґрунтуватися, зокрема на принципі нарахування та відповідності доходів і витрат. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.
Враховуючи вищенаведене, платник податку на прибуток зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від:
- платників податку на прибуток, для яких підпунктами 57.11.2 та 57.11.3 пункту 57.11 статті 57 Кодексу передбачено особливості сплати авансових внесків при виплаті дивідендів, крім, платників, прибуток яких звільнений від оподаткування, та інститутів спільного інвестування;
- платників єдиного податку, які сплачують авансові внески з податку на прибуток.
Зазначене коригування здійснюється платником податку з урахуванням вимог підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу щодо суми річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період, та за умови відображення у складі доходів суми нарахованих дивідендів відповідно до положень бухгалтерського обліку.
(Лист Міністерства фінансів України від 25.07.2016р. № 31-11130-09-10/21370)
Щодо приведення неприбутковими підприємствами своїх установчих документів у відповідність із нормами Податкового кодексу України

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Державною фіскальною службою України у зв'язку з численними зверненнями неприбуткових установ та організацій щодо виконання п. 35 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України (далі - ПКУ) було надано наступне роз’яснення.
Неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій", що не відповідають вимогам пункту 133.4 статті 133 ПКУ, з метою включення до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій зобов'язані до 1 січня 2017 року привести свої установчі документи у відповідність із нормами ПКУ та у цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу.
Неприбуткові підприємства, установи та організації, які не привели свої установчі документи у відповідність із нормами пункту 133.4 статті 133 ПКУ, після 1 січня 2017 року виключаються контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Відповідно до п.п. 133.4.5 п. 133.4 ст. 133 ПКУ (від 02 грудня 2010 року №2755-УІ зі змінами та доповненнями) порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру встановлює Кабінет Міністрів України.
Згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі -неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
- утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
- установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів управління та інших пов'язаних з ними осіб (визначення доходу наведене у ст.14 ПКУ);
- установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків;
- внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ).
Підпунктом 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 ПКУ визначено, що до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені:
- бюджетні установи;
- громадські об'єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди;
- спілки, асоціації та інші об'єднання юридичних осіб;
- житлово-будівельні кооперативи (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом), дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства);
- об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків;
- професійні спілки, їх об'єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об'єднання;
- сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об'єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів; .
інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року №440.
(Лист ДФС України від 05.08.2016 р. № 26635/7/99-99-12-02-01-17)
Про внесення змін до форм книги обліку розрахункових операцій на РРО та книги обліку розрахункових операцій на господарську одиницю.

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Державною фіскальною службою України надано роз’яснення щодо внесення змін до форм книги обліку розрахункових операцій (далі - книга ОРО) на реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО), книги обліку розрахункових операцій на господарську одиницю, а саме:
нові форми зазначених книг установлені Порядком реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за № 920/29050 (далі - Наказ № 547).
Зокрема, затверджені форми книг ОРО передбачають відображення загальної суми розрахунків (графа 5), суми розрахунків, що оподатковуються податком на додану вартість (графа 6), суми розрахунків, що оподатковуються акцизним податком (графа 7), суми податку на додану вартість (графа 8), суми акцизного податку (графа 9).
Отже, на сьогодні перші, другі та наступні книги ОРО на РРО мають реєструватись виключно за новими формами.
Щодо можливості продовження застосування суб'єктами господарювання та перереєстрації книг ОРО на РРО, які були зареєстровані за формами, встановленим у додатку 1 до Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.09.2013 за № 1618/24150, що втратив чинність, повідомляємо таке.
Пунктом 3 Наказу № 547 установлено, що вимоги до форми і змісту книг ОРО та розрахункових книжок у частині відображення інших податків (зборів), крім податку на додану вартість, не поширюються на здійснення у них записів про рух готівки та про суми розрахунків на підставі розрахункових документів, що друкуються РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру РРО, до набрання чинності цим наказом.
Виходячи із зазначеного порядку та підстав для перереєстрації, скасування реєстрації, реєстрації другої та наступних книг ОРО на РРО, суб'єкти господарювання можуть продовжувати використовувати раніше зареєстровані книги ОРО на РРО за старою формою до першої із подій: закінчення книги ОРО, завершення строку служби або припинення застосування відповідного РРО, виникнення підстав для перереєстрації або скасування реєстрації книги. Такі книги дозволяється перереєстровувати лише у перехідний період - протягом місяця після набрання чинності Наказом № 547. Після спливу зазначеного терміну у разі виникнення підстав для перереєстрації книг ОРО здійснюється реєстрація другої або наступної книги ОРО на РРО за новою формою.
При цьому суб'єкти господарювання, діяльність яких пов'язана з реалізацією підакцизних товарів, у касових чеках яких обов'язковим реквізитом є дані про акцизний податок, використовуючи раніше зареєстровані книги ОРО (за старою формою), здійснюють у них записи таким чином:
1) у назвах граф 6, 7 книги ОРО за старою формою слід дописати знак «/»
та відповідно слова «за ставкою акцизного податку», «сума акцизного
податку»;

2) за наявності розрахункових операцій за товари підакцизної групи
послідовно вносяться:

у графу 6 - суми розрахунків, що оподатковуються за ставкою податку на додану вартість, «/», суми розрахунків, що оподатковуються за ставкою акцизного податку;
у графу 7 - сума ПДВ», «/», сума акцизного податку.
Водночас слід зауважити, що ведення у такий спосіб книги ОРО є незручним і ДФС рекомендує зазначеним суб'єктам господарювання звернутись до органу ДФС за місцем реєстрації книги для реєстрації другої та наступної книги ОРО на РРО за новою формою. З причини зміни форми книги така реєстрація може бути здійснена у будь-який час.
У суб'єктів господарювання, діяльність яких не пов'язана з реалізацією підакцизних товарів, касові чеки, що друкуються РРО, не містять даних про акцизний податок та відповідні графи 7, 9 книги ОРО будуть не заповненими. Відповідно зазначені суб'єкти господарювання можуть продовжувати використовувати раніше зареєстровані книги ОРО без внесення до них будь-яких змін, але лише до виникнення зазначених вище підстав для припинення використання книги.
(Лист ДФС України від 05.08.2016р. №26665/7/99-99-08-01-03-17)
До зведеного бюджету з початку року надійшло 352,4 млрд. гривень
За оперативними даними у січні-липні 2016 року до зведеного бюджету надійшло (сальдо) 352,4 млрд. грн., що на 73,3 млрд. грн., або на 26,3 відс., більше січня-липня 2015 року. До державного бюджету забезпечено 274,5 млрд. грн., до місцевих бюджетів – 77,9 млрд. гривень.
За словами директора департаменту моніторингу доходів та обліково-звітних систем ДФС Миколи Чмерука, надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету склали 274,5 млрд. грн. Індикативні показники Міністерства фінансів України виконано на 103,1 відс., додатково забезпечено 8,2 млрд. гривень.
«Перевиконано індикативні показники з акцизного податку з ввезених та вироблених товарів на 4,5 млрд. грн., податку на прибуток підприємств – 3,6 млрд. грн., податку та збору на доходи фізичних осіб – на 3,0 млрд. грн., ПДВ (з ввезених та вироблених товарів) – на 2,5 млрд. грн.», - зазначив Микола Чмерук.
Він також додав, що у повному обсязі виконано завдання Міністерства фінансів України з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів – 102,1 відс. (+2,0 млрд. грн.), податку та збору на доходи фізичних осіб – 110,3 відс. (+3,0 млрд. грн.), податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (сальдо) – 101,8 відс. (+0,6 млрд. грн.), акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – 105,7 відс. (+1,6 млрд. грн.), податку на прибуток підприємств – 116,1 відс. (+3,6 млрд. грн.), акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів – 118,4 відс. (+2,9 млрд. грн.), ввізного мита – 100,6 відс. (+0,1 млрд. грн.), частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету – 162,8 відс. (+2,0 млрд. грн.) тощо.
У розрізі основних платежів у січні-липні 2016 року приріст до відповідного періоду 2015 року забезпечено з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів – на 29,0 відс. (+21,4 млрд. грн.), податку та збору на доходи фізичних осіб – на 31,8 відс. (+7,8 млрд. грн.), податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (сальдо) – на 30,8 відс. (+7,6 млрд. грн.), акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – на 42,9 відс. (+9,0 млрд. грн.), податку на прибуток підприємств – на 9,0 відс. (+2,1 млрд. грн.), рентної плати за користування надрами – на 43,5 відс. (+ 6,0 млрд. грн.), акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів – на 44,3 відс. (+ 5,7 млрд. грн.), частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету – у 1,9 раза (+2,5 млрд. грн.), екологічного податку – на 24,8 відс. (+ 151,6 млн. грн.) тощо.
З початку року платникам податків на рахунки відшкодовано 48,2 млрд. грн. податку на додану вартість.
Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування склали 73,3 млрд. гривень.
Більше 47 тисяч мешканців Дніпропетровщини взяли участь у кампанії декларування доходів громадян
З початку року від мешканців регіону до органів ДФС Дніпропетровщини надійшло 47290 декларацій про майновий стан та доходи, отримані у 2015 році. Загальна сума задекларованих доходів за минулий рік склала 3,36 млрд. грн.
За результатами кампанії «Декларування – 2016» на Дніпропетровщині податок на доходи фізичних осіб до сплати складає 77,3 млн. грн., що на 6,2 млн. грн. більше, ніж в минулому році. Сума військового збору до сплати складає 13,0 млн. грн. Повернення ж з казни у вигляді податкової знижки отримають 7119 громадян на загальну суму 8,5 млн. грн. Про це повідомив заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Геннадій Ткачук.
Про одержані минулого року понад мільйонні статки повідомили 295 мешканців Дніпропетровської області. Загальна сума їх минулорічного задекларованого доходу складає майже 1,40 млрд. грн.
Нагадаємо, на відміну від обов’язкового декларування доходів, яке закінчилося 04 травня 2016 року, правом скористатися податковою знижкою кожен громадянин зможе впродовж усього року.

Щодо збільшення фінансового результату до оподаткування на суму нарахованої амортизації у т.ч. на суму індексації (дооцінки), проведеної із застосуванням індексу інфляції

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.
Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, формуються відповідно до вимог ст. 138 Кодексу.
Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (п. 138.1 ст. 138 Кодексу).
З огляду на викладене, фінансовий результат до оподаткування збільшується у тому числі на амортизацію суми індексації (дооцінки), проведеної із застосуванням індексу інфляції.
(Лист ДФС України від 29.06.2016 №14134/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням:


Щодо зниження ставок акцизного податку на автомобілі легкові, що використовувалися
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформуємо, що з 01 серпня 2016 року набирав чинності Закон України «Про внесення зміни до підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів» (далі – Закон №1389).
Відповідно до Закону №1389, тимчасово до 31 грудня 2018 року, встановлені знижені ставки акцизного податку на автомобілі легкові, що використовувалися.
До внесення змін до класифікатора звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011, при митному оформленні легкових автомобілів, що використовувалися, за ставками акцизного податку, встановленими пунктом 15 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, у графі 36 митної деклараціїзазначається код пільги зоподаткування товару акцизним податком «172».
Знижені ставки акцизного податку не застосовуються для легкових автомобілів, якщо вони, зокрема, ввозяться на митну територію України особою для власного використання або на користь інших осіб за договорами купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення, поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду в кількості понад один легковий автомобіль протягом календарного року.
Таким чином, контроль за виконанням обмежень, встановлених Законом № 1389 щодо ввезення на митну територію України не більше одного легкового автомобіля протягом календарного року,має здійснюватись відносно двох категорій осіб:
- які ввозять легкові автомобілі для власного використання;
- які ввозять легкові автомобілі на користь інших осіб.
Зазначене узгоджується з позицією викладеною у листі Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики від 15.07.2016 № 94-27/9-729.
Також нормами Закону № 1389 встановлено, що знижені ставки акцизного податку не застосовуються якщо легкові автомобілі мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом України та/або визнаної державою-агресором по відношенню до України згідно із законодавством, або ввозяться з території такої держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом України.
Звертаємо увагу, що згідно зі статтею 43 Митного кодексу України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.
У разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або органом доходів і зборів встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати органу доходів і зборів для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості.
Додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.
Водночас, документи, які підтверджують країну походження товару, не вимагаються у разі, якщо товари ввозяться громадянами та оподатковуються за єдиною ставкою мита відповідно до розділу XII Митного кодексу України (пункт 2 частини 4 статті 44 Митного кодексу України).
До відомостей про походження транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України громадянами, може бути віднесений їх ідентифікаційний номер – VIN-код (Vehicle Identification Number), інформація про який зазначається у технічному паспорті на транспортний засіб.
VIN-код транспортного засобу являє собою структуроване поєднання літеро-цифрових позначень, що надається виробником транспортному засобу з метою його ідентифікації.
Структура і зміст VIN-коду визначаються міжнародним стандартом ISO 3779-1983, гармонізованим з державним стандартом України ДСТУ 3524-97 обов'язкового застосування в Україні.
Як правило, структура VIN-коду складається із 17 символів, перші три символи з яких визначають географічну зону, країну-виробника і виробника автотранспортного засобу, а одинадцятий символ містить інформацію про місце складання транспортного засобу.
Під час оформлення Посвідчення про реєстрацію транспортного засобу, форма якого встановлена додатком 4 до Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 №1118, посадовою особою органу доходів і зборів здійснюється відповідна відмітка про обмеження щодо відчуження транспортного засобу протягом 365 днів з дня його реєстрації у відповідності до Закону №1389.
(Лист ДФС України від 01.08.2016 № 26072/7/99-99-18-02-02-17 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням:
Щодо амортизації витрат на поліпшення об’єкта основних засобів

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.
Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, формуються згідно з вимогами ст. 138 Кодексу.
Так, пунктом 138.1 ст. 138 Кодексу встановлено, що фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та згідно з п. 138.2 ст. 138 Кодексу зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу.
Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування встановлено п. 138.3 ст. 138 Кодексу.
З урахуванням вимог п. 11 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу у редакції, чинній з 01.01.2015, при розрахунку амортизації основних засобів та нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу балансова вартість основних засобів та нематеріальних активів станом на 1 січня 2015 року має дорівнювати балансовій вартості таких активів, що визначена станом на 31 грудня 2014 року відповідно до статей 144 – 146 та 148 розділу III Кодексу у редакції, чинній до 1 січня 2015 року.
Розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім «виробничого» методу (п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу).
Розділом ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Кодексу не передбачено особливостей з обліку поліпшень основних засобів, отже такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.
(Лист ДФС України від 15.07.2016 №15294/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням:

Про затвердження нової форми Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
02 серпня 2016 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 17.06.2016 №553 (далі – Наказ №553), яким затверджено нову форму Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації.
Звіт за зазначеною формою подається до контролюючих органів неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, визначеними п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України, у строки, передбачені для подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств.
Крім цього, визнано таким, що втратив чинність, наказ Міндоходів
від 27.01.2014 №85 «Про затвердження форми і Порядку складання Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій».

З текстом Наказу № 553 Ви можете ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).
Довідково: Наказ № 553 опубліковано в газеті «Офіційний вісник України» № 58 від 02.08.2016.

Щодо визначення поняття «вживаний транспортний засіб»

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державною фіскальною службою України надана податкова консультація Про особливості оподаткування ПДВ операцій з постачання вживаних транспортних засобів.
Згідно з пунктом 189.3 статті 189 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) вживаними товарами вважаються товари, що були в користуванні не менше року та придатні для подальшого користування у незмінному стані чи після ремонту, а також транспортні засоби, які не підпадають під визначення нового транспортного засобу.
Новим транспортним засобом вважається:
наземний транспортний засіб, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства, не був зареєстрований в інших державах та при цьому має загальний наземний пробіг до 6000 кілометрів;
судно, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства та при цьому пройшло не більше 100 годин після першого введення його в експлуатацію;
літальний апарат, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства та при цьому його налітаний час до такої реєстрації не перевищує 40 годин після першого введення в експлуатацію. Налітаним вважається час, який розраховується від блок-часу зльоту літального апарата до блок-часу його приземлення.
Отже, наземний транспортний засіб буде вважатися вживаним товаром, якщо він:
або був у використанні не менше 1 року (незалежно від наявного пробігу);
або реєструється в Україні відповідно до законодавства та при цьому має загальний наземний пробіг більше 6000 кілометрів (незалежно від терміну користування до 1 року або більше 1 року).
Про затвердження порядків щодо реєстрації РРО та КОРО

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що з 26.07.2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за №918/29048 (далі – Наказ 547).
Наказом 547 затверджено:
Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги);
Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти;
Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій;
Порядок опломбування реєстраторів розрахункових операцій.
Одночасно втратив чинність наказ Міністерства доходів і зборів від 28.08.2013 року №417 «Про затвердження нормативно – правових актів щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19.09.2013 року за №1616/24148.

Щодо економічних та соціальних переваг отримання легальних доходів

В Дніпродзержинської ОДПІ роз’яснили, що Державною фіскальною службою України спільно з Пенсійним фондом України та Державною службою України з питань праці для забезпечення виконання п.2 доручення Кабінету Міністрів України від 01.03.2016 №22721/14/1-15 щодо продовження роботи, спрямованої на виявлення фактів тіньової зайнятості, та з метою координації дій органів Державної служби України з питань праці, Державної фіскальної служби України та Пенсійного фонду України по запобіганню "тіньової" зайнятості та виплати доходів без сплати належних сум податків, зборів, внесків до бюджетів, розроблено та затверджено План заходів щодо координації спільних дій по виявленню фактів використання праці неоформлених працівників.
Важливою проблемою сьогодення є легалізація трудових відносин та заробітної плати, адже через тіньовий ринок зайнятості держава втрачає мільйони гривень несплачених податків, а громадяни позбуваються соціального захисту.
Працівник, який отримує зарплатню в «конверті», виявляється повністю беззахисним перед роботодавцем, не має жодних доказів на підтвердження дійсного розміру своєї заробітної плати та трудового стажу, а отже – і права на достойну пенсію, інші соціальні пільги та виплати.
Шановні громадяни! Подбайте про достойне життя своєї громади, батьків та дітей – вимагайте від роботодавців офіційного оформлення трудових відносин. Адже легалізація заробітної плати – це гідне забезпечення майбутнього кожного з нас та краще життя.
Про відомі Вам факти порушення трудових прав, отримання заробітної плати «в конверті» - повідомляйте органи ДФС за місцем реєстрації, або письмово на адресу Дніпродзержинська ОДПІ: 51931, м. Кам’янське, вул. Медична, 9.
По кожному факту порушень трудового законодавства будуть вжиті належні заходи реагування.
До уваги власників нерухомого майна, відмінного
від земельної ділянки – фізичних осіб!


Дніпродзержинська ОДПІ нагадує, що відповідно до підпункту 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:
- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
- права на користування пільгою із сплати податку;
- розміру ставки податку;
- нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Дніпродзержинська ОДПІ запрошує громадян звернутися до ЦОП (вікна 14 – 20) для проведення звірок по об’єктам нерухомого майна. При собі необхідно мати документи, які посвідчують особу та предмет власності нерухомого майна.

Нові сервіси в Електронному кабінеті платника

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державна фіскальна служба України (далі – ДФС) на головній сторінці офіційного веб-порталу (
Так, з 1 липня поточного року платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування мають можливість підготувати, заповнити та надіслати звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за новими формами.
Нові можливості ЕКП забезпечують повний спектр послуг для суб’єктів спрощеної системи оподаткування (І та ІІ група) щодо подання звітності відповідно до вимог чинного законодавства.
Користуючись режимом приватної частини «Введення звітності», платники мають змогу створити та надіслати до контролюючих органів в електронному вигляді:
- податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи –підприємця та податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи – юридичної особи;
- податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (податковий розрахунок за формою №1ДФ);
- звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
- повідомлення про прийняття працівника на роботу.
За результатами обробки звітності квитанції 1 та 2 розміщуються у режимі «Вхідні/вихідні документи» особистого кабінету.
Як зазначає ДФС, завдяки доопрацюванню ЕКП у частині подання звітності кількість користувачів зазначеного сервісу збільшилась вдвічі та станом на 06.07.2016 складає 1,8 млн. осіб.
Нагадуємо, що вхід до особистого кабінету здійснюється при наявності електронного цифрового підпису. Його можна отримати у будь якому Акредитованому центрі сертифікації ключів, а також безкоштовно в АЦСК Інформаційно – довідкового департаменту ДФС (

Якщо контролюючий орган не надіслав повідомлення рішення про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, чи буде фізична особа притягатись до відповідальності за несплату податку?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової та/або нежитлової нерухомості виходячи з бази оподаткування та відповідної ставки податку.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (підпункт 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Кодексу).
Якщо сума грошового зобов’язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання і має право оскаржити зазначену суму у порядку, встановленому Кодексом (пункт 54.5 статті 54 Кодексу).
Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 106.07 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням
Операція "Урожай - 2016" стартувала
З метою
У пору жнив, коли селяни отримують найбільший дохід, деякі сільгоспвиробники намагаються уникнути сплати податків. Для попередження ухилення від оподаткування запроваджено операцію "Урожай-2016".
У рамках здійснення цієї операції працівники Дніпродзержинської ОДПІ встановлюють можливі ризики по суб'єктах господарювання сільськогосподарського напрямку, зокрема по тих, які знаходяться на спеціальному режимі оподаткування ПДВ, проводять роботу щодо упередження, руйнування і недопущення використання у 2016 році схем ухилення від оподаткування суб'єктами господарювання, які здійснюють операції з сільськогосподарською продукцією, здійснюють контроль за повнотою виплати орендодавцям земельних ділянок (паїв) орендної плати тощо.
До уваги платників податків!

З метою забезпечення виконання державних соціальних програм та своєчасного надходження платежів до бюджету Дніпродзержинська ОДПІ нагадує, що платники податків можуть проводити сплату податків рівномірно протягом всього звітного періоду.
Відповідно Податкового кодексу України платники податків зобов’язані самостійно сплатити узгоджену суму податкового зобов’язання протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації.
Звертаємо Вашу увагу, що для своєчасного надходження платежів до бюджету не слід чекати останнього дня, його сплату можливо здійснювати рівними частинами протягом всього звітного періоду.
Це дозволить Вам своєчасно сплачувати податки, а державі в повному обсязі виконувати видатки передбачені бюджетом країни та соціальні програми.
До уваги платників – власників та орендарів земельних ділянок

Відповідно п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Дніпродзержинською ОДПІ формуються податкові повідомлення-рішення по земельному податку з фізичних осіб, які видаються платникам до 01 липня 2016 року.
Платниками податку є громадяни – власники земельних ділянок, громадяни, які мають земельні ділянки на умовах оренди та які використали право приватизації своєї земельної ділянки.
Відповідно до ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку в межах граничних норм (10 соток по місту, 15 соток по селищу, 25 соток по селу) на підставі підтверджуючих документів, які необхідно надати до податкової, звільняються:
пенсіонери (за віком);
інваліди першої і другої групи;
громадяни, які виховують 3-х та більше дітей до 18 років;
громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
ветерани війни та особи, на яких поширюється дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Земельні ділянки, що перевищують зазначені розміри, оподатковуються на загальних підставах.
При отриманні земельної ділянки згідно договору купівлі-продажу, дарування або спадщини, необхідно самостійно прийти до податкової та зареєструватись платником податку.
Ця інформація стосується також забудовників, якими отримано рішення міськвиконкому про надання земельної ділянки.
У разі відсутності податкового повідомлення-рішення, просимо звернутись до податкової інспекції за адресою: вул. Медична, 9 ЦОП вікна 14 – 20.
Відповідно до п. 287.5 ст. 287 ПКУ податок сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. За несвоєчасну сплату плати за землю нараховується штрафна санкція та пеня.

Щодо порядку застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ

Державною фіскальною службою України у зв'язку з надходженням численних запитів платників ПДВ - суб'єктів спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства (далі - спеціальний режим оподаткування ПДВ) щодо порядку відображення у податковій звітності з ПДВ операцій суб'єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ з надання іншим сільськогосподарським підприємствам послуг із використанням сільськогосподарської техніки за участю обслуговуючого персоналу надано роз’яснення від 20.05.2016р. №17612/7/99-99-15-03-02-17, а саме:
порядок застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ визначено статтею 209 Податкового кодексу України (далі - ПКУ). Форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289.
Відповідно до пункту 209.6 статті 209 ПКУ сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.
Дія спеціального режиму оподаткування ПДВ у межах діяльності у сфері сільського господарства, відповідно до підпункту 209.15.2 пункту 209.15 статті 209 ПКУ, поширюється на такі види діяльності:
а)виробництво продукції рослинництва, а саме рослинних культур, а також вирощування фруктів та овочів, квітів та декоративних рослин (у відкритих або закритих ґрунтах), грибів, насіння, прянощів, саджанців та
водоростей, а також їх обробка, переробка та/або консервація;

б)виробництво продукції тваринництва, а сааме свійських сільськогосподарських тварин, птахівництва, кролівництва, бджільництва, а також розведення шовкопрядів, змій та інших плазунів або слимаків та інших
наземних ссавців, безхребетних та комах, а також їх обробка, переробка та/або консервація;

в) надання послуг іншим сільськогосподарським підприємствам з використанням сільськогосподарської техніки, крім надання її у фінансову оренду (лізинг).
Згідно з пунктом 209.7 статті 209 ПКУ сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 статті 209 ПКУ поширюється дія спеціального режиму оподаткування ПДВ, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку -суб'єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.
Перелік послуг, які можуть надаватись суб'єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ у межах діяльності у сфері сільського господарства, визначено у підпунктах 209.17.14 та 209.17.15 пункту 209.17 статті 209 ПКУ:
надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту (зокрема, надання послуг із використанням сільськогосподарської техніки за участю обслуговуючого персоналу);
надання послуг у тваринництві.
Згідно з національним класифікатором України ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності», прийнятим відповідно до наказу Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457, надання послуг у рослинництві, облаштуванні ландшафту підпадає під код класифікації видів економічної діяльності 01.61 «Допоміжна діяльність у рослинництві».
При цьому відповідно до Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності, затверджених наказом Держкомстату від 23.12.2011 № 396 (далі - Методологічні основи), клас, визначений під кодом класифікації видів економічної діяльності 01.61 «Допоміжна діяльність у рослинництві», включає:
сільськогосподарську діяльність, яку здійснюють за винагороду або на основі контракту:
передпосівну підготовку полів;
сівбу та садіння сільськогосподарських культур;
оброблення сільськогосподарських культур;
обприскування сільськогосподарських культур, у т. ч. з повітря;
обрізання плодових дерев і виноградників;
пересаджування рису, розсаджування та прополювання буряку;
збирання врожаю;
боротьбу зі шкідниками (у т. ч. із кролями), пов'язану із сільським господарством;
підтримку угідь у належному сільськогосподарському й екологічному стані;
експлуатацію сільськогосподарського зрошувального устаткування;
надання сільськогосподарської техніки разом із обслуговуючим персоналом.
Отже, перелік послуг, які можуть надаватись суб'єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ у межах діяльності у сфері сільського господарства, визначено у підпунктах 209.17.14 та 209.17.15 пункту 209.17 статті 209 ПКУ з урахуванням пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності, визначених у Методологічних основах.
Враховуючи викладене, застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ при здійсненні операцій з постачання послуг із використанням сільськогосподарської техніки за участю обслуговуючого персоналу можливе за умови, що такі послуги:
надаються особою, зареєстрованою як суб'єкт спеціального режиму оподаткування ПДВ;
пов'язані виключно із допоміжною діяльністю у рослинництві, облаштуванні ландшафту;
надаються із використанням власної сільськогосподарської техніки (право власності належить безпосередньо сільськогосподарському підприємству, яке надає послуги), оскільки із переліку сільськогосподарських послуг виключено послуги, придбані у інших осіб.
При цьому сільськогосподарська техніка не може передаватися у фінансову оренду (лізинг).
При дотриманні перерахованих вище умов обсяг постачання таких послуг, що надаються суб'єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ іншим сільськогосподарським підприємствам, відображається суб'єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ у податковій декларації з ПДВ із позначкою «0121».
Якщо ж зазначені послуги надаються суб'єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ суб'єктам господарювання, які не є сільськогосподарськими підприємствами, то їх обсяг відображається суб'єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ у податковій декларації з ПДВ із позначкою «0110».


Про право громадян на податкову знижку

Відповідно до статті 166 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) платники податку мають право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Реалізація громадянами права на податкову знижку дозволяє повернути частину податку на доходи фізичних осіб, сплаченого фізичними особами із заробітної плати.
Відповідно до підпункту 14.1.170 пункту 14.1 статті 14 Кодексу податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Кодексом.
Податкову знижку можуть одержати громадяни, які у минулого 2015 році мали такі витрати (з урахуванням обмежень, визначених пунктом 166.3 статті 166 Кодексу):
- сплачували кошти закладам освіти за навчання члена сім’ї першого ступеня споріднення;
- користувалися іпотечним кредитом;
- здійснювали пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям;
- сплачували страхові суми (внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески у рамках недержавного пенсійного забезпечення;
- витрачали кошти на оплату допоміжних репродуктивних технологій;
- сплачували державні послуги за усиновлення дитини, включаючи сплату державного мита;
- переобладнували транспортні засоби;
- сплачували видатки на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.
Витрати необхідно підтвердити відповідними платіжними та розрахунковими документами, а саме:
- квитанціями;
- платіжними дорученнями;
- фіскальними або товарними чеками;
- прибутковими касовими ордерами;
- меморіальними ордерами тощо.
Крім того, понесені витрати підтверджується копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).
У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
Громадянам, які мають право на податкову знижку за результатами 2015 року та бажають реалізувати таке право, необхідно заповнити та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація) по 31.12.2016 включно, тобто протягом усього 2016 року.
Декларація надається фізичними особами – платниками податку до податкової інспекції за місцем свого проживання за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за №1298/27743.
Форма декларації з додатками до неї розміщена на головній сторінці Державної фіскальної служби України (
Змінився порядок надання послуг ЕЦП

Акредитований центр сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД) на головній сторінці офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД у розділі «Новини» за посиланням
Для протидії шахрайству та захисту законних інтересів заявників з 30.10.2015 для отримання послуг ЕЦП представництво юридичних осіб (за винятком органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної форми власності), фізичних осіб – підприємців, фізичних осіб та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, в АЦСК ІДД ДФС здійснюватиметься особисто або виключно на підставі довіреності, посвідченої нотаріально з дотриманням вимог
Звертаємо увагу, що у довіреності необхідно надати представнику відповідні повноваження для отримання послуг ЕЦП (подання до АЦСК ІДД ДФС реєстраційних документів заявника, вчинення необхідних реєстраційних дій, генерація особистих ключів заявника, блокування, поновлення та скасування посилених сертифікатів тощо). Якщо реєстраційні документи заявника (реєстраційна картка тощо) підписані безпосередньо представником, в довіреності повинно бути додатково обумовлено наділення представника повноваженнями укладати від імені заявника договір про надання послуг ЕЦП.
Просимо поставитися з розумінням до змін в обслуговуванні клієнтів.
Детальна інформація щодо режиму роботи пунктів, їх адрес та телефонів розміщена на головній сторінці офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД у розділі «Контакти» за посиланням:
Довідки за телефоном (0562) 27–30–76.
Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДФС

Під час виконання своїх службових повноважень працівники органів Державної фіскальної служби зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності.
Сервіс ДФС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДФС.
Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДФС.
Номер цілодобової телефонної лінії «Пульс»: (044) 284-00-07.

Подолаємо корупцію разом

- протиправна діяльність, яка полягає у використанні
З метою забезпечення відкритості й прозорості діяльності органів ГУ ДФС у Дніпропетровської області забезпечено інформування платників податків про функціонування антикорупційного сервісу ДФС України «Пульс», доступний клієнтам податкової служби та митниці.
Ефективний сервіс за гарячою лінією (044) 284-00-07 попереджує:
- труднощі в спілкуванні;
- некоректне ставлення;
- перевищення повноважень;
- неякісне обслуговування
та працює за принципом CALL-BACK - зворотній зв’язок.


Антикорупційний сервіс ДФС України

Дніпродзержинської ОДПІ


Зміна електронного цифрового підпису

У випадку коли у платника податків змінюються облікові дані (змінюються посадові особи, податкова адреса, у тому числі у межах одного адміністративного району тощо), то у строк до моменту подання наступної електронної звітності потрібно отримати нові посилені сертифікати відкритих ключів на посадових осіб платника, які мають право підпису документів, та переукласти договір про визнання електронних документів.
Якщо договір про визнання електронних документів укладається в електронній формі, то електронний цифровий підпис (далі - ЕЦП) платника податків та його посадових осіб імпортуються в базу сертифікатів разом з договором. Тому для імпортування в базу сертифікатів нового ЕЦП зазначений договір необхідно переукласти.
Відповідно до Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 №233 «Про подання електронної податкової звітності» платник податку може надіслати до органу доходів і зборів засобами телекомунікаційного зв’язку податкові документи в електронному вигляді, після того як з органом доходів і зборів укладено договір про визнання електронних документів, а також органу доходів і зборів надано посилені сертифікати відкритих ключів, сформовані акредитованим центром сертифікації ключів.

До уваги платників податків!

Дніпродзержинська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що з метою забезпечення реальної потреби в коштах для виконання соціальних видатків та здійснення відшкодування податку на
додану вартість закликаємо платників податків щодо рівномірності самостійної сплати податкових зобов'язань із рівномірного забезпечення збору платежів до загального фонду державного бюджету у строки сплати таких зобов'язань, визначених Кодексом.

Закликаємо суб’єктів господарювання сплачувати свої податкові зобов’язання вчасно та в повному обсязі.
Шановні платники, пам’ятайте про важливість вчасного розрахунку з бюджетом, адже н, що порушує права всіх громадян, позбавляючи державу джерел фінансування різноманітних потреб суспільства.


До уваги сільськогосподарських підприємств – особливості адміністрування ПДВ

Законом України від 16.07.2015 №643-VIII «№643
Державна фіскальна служба України у листі від 11.08.2015 №29560/7/99-99-19-03-02-17 «Про зміни в системі електронного адміністрування ПДВ для сільськогосподарських підприємств» (далі – лист ДФС України №29560) повідомила про особливості застосування системи електронного адміністрування ПДВ для сільгоспвиробників.
Відповідно до пункту 2001.2 статті 2001 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) з урахуванням змін, внесених Законом № 643, платникам податку – сільськогосподарським підприємствам, що обрали спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу (далі – сільськогосподарське підприємство), у системі електронного адміністрування ПДВ до вже відкритих основних рахунків у системі електронного адміністрування ПДВ (далі – основні електронні рахунки) відкриваються додаткові рахунки, призначені для перерахування коштів на спеціальні рахунки сільськогосподарських товаровиробників, відкриті в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі – додаткові електронні рахунки).
Таким чином, сільськогосподарські підприємства використовують у системі електронного адміністрування ПДВ два електронних рахунки: основний та додатковий.
Додатковий електронний рахунок призначений для перерахування коштів на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств.
На цей рахунок сільськогосподарським підприємством зараховуються кошти з поточного рахунку у сумі, необхідній для реєстрації податкових накладних, які складаються сільськогосподарським підприємством при здійсненні операцій з постачання сільськогосподарських товарів/послуг у межах спеціального режиму оподаткування.
З додаткового електронного рахунку кошти автоматично перераховуються Казначейством на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств протягом операційного дня, в якому кошти надійшли на такі електронні рахунки.
Реквізити спеціального рахунку сільськогосподарське підприємство зобов’язане зазначати у податковій звітності з ПДВ.
До настання граничних термінів, передбачених для сплати задекларованих податкових зобов’язань, необхідно, щоб загальна сума перерахованих коштів на додатковий електронний рахунок, з якого кошти автоматично списуються на спеціальний рахунок, була не менше суми податкових зобов’язань, задекларованих таким сільськогосподарським підприємством у податковій декларації, в якій відображаються результати діяльності у межах спеціального режиму оподаткування за результатами відповідного звітного (податкового) періоду (декларації 0121–0123).
Лист ДФС України №29560 розміщений на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:
http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-zmini-2015/elektronne-administruvannya-pdv/63879.html.

Відповідальність платників за порушення правил
сплати (перерахування) податків

Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі – Кодекс) визначена відповідальність платників податків за несвоєчасну сплату (перерахування) податків.
У разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу.
Правильно заповнюємо реквізит “Призначення платежу”

Реквізит «Призначення платежу» платіжних документів заповнюється з використанням кодів видів сплати відповідно до наказу Мінфіну від 24.07.2015 №666 «Про затвердження Порядку заповнення
документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних
платежів, ЄВ, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру
зарахованих коштів», зареєстрованого у Міністерстві юстиції
України 12.08.2015 за №974/27419, з метою формування достовірної
інформації про результати роботи структурних підрозділів
територіальних органів ДФС щодо наповнення бюджетів та фондів
соціального страхування.

Перелік кодів видів сплати
Код виду сплати
Вид сплати
101
Сплата суми податків і зборів / єдиного внеску*
107
Повернення сум податків і зборів, помилково або надміру зарахованих до бюджету / єдиного внеску
108
Перерахування коштів з одного бюджетного рахунку на інший
109
Оплата податкового векселя*
110
Відшкодування ПДВ на рахунок платника
111
Відшкодування процентів за бюджетною заборгованістю
117
Надходження до бюджету коштів платника податків, щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство
121
Сплата адміністративного штрафу*
125
Авансові внески, нараховані на суму дивідендів та прирівняних до них платежів*
128
Сплата суми податків, зборів / єдиного внеску, визначених за результатами камеральної перевірки підрозділів доходів і зборів з фізичних осіб*
130
Сплата грошового зобов'язання, визначеного за результатами камеральної перевірки підрозділів оподаткування юридичних осіб*
131
Сплата грошового зобов'язання, визначеного за результатами документальної/фактичної перевірки підрозділів податкового та митного аудиту*
133
Сплата суми податків і зборів, єдиного внеску, штрафних (фінансових) санкцій, пені, визначених за результатами документальної/фактичної перевірки підрозділів доходів і зборів з фізичних осіб*
134
Сплата грошового зобов'язання, визначеного за результатами перевірки підрозділів податкового та митного аудиту (інші надходження)*
135
Сплата фінансових санкцій, визначених підрозділом контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів*
136
Сплата грошового зобов'язання, визначеного територіальним органом ДФС за результатами роботи підрозділів погашення заборгованостей*
137
Сплата грошового зобов'язання, визначеного територіальним органом ДФС за результатами роботи інших підрозділів*
138
Сплата грошового зобов'язання, визначеного за результатами перевірки підрозділів доходів і зборів з фізичних осіб (інші надходження)*
140
Надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу / недоїмки з єдиного внеску*
145
Надходження розстрочених (відстрочених) сум*
147
Стягнення в межах виконавчого провадження
148
Надходження в бюджет коштів від погашення податкового боргу в міжнародних правовідносинах
149
Надходження до бюджету коштів від реалізації безхазяйного майна, знахідок, спадкового майна, валютних цінностей і грошових коштів, власники яких невідомі, а також скарбів
160
Надходження до бюджету коштів за результатами роботи підрозділів Головного оперативного управління
242
Надходження до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ
244
Сплата податкового зобов'язання за уточнюючим розрахунком у разі застосування податкового компромісу*
246
Сплата податкового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням у разі застосування податкового компромісу*
258
Стягнення податкового боргу з ПДВ за рішенням суду в системі електронного адміністрування ПДВ
350
Передоплата (доплата) митних платежів*
351
Перерахування до бюджету суми митних платежів
354
Сплата грошового зобов'язання, визначеного за результатами документальної невиїзної перевірки підрозділів податкового та митного аудиту*
355
Сплата грошового зобов'язання, визначеного за результатами документальної виїзної перевірки підрозділів податкового та митного аудиту*
358
Сплата грошових зобов'язань з митних платежів, визначених за результатами контрольно-перевірочної роботи підрозділів доходів і зборів з фізичних осіб

Якщо платник податків невірно вказав реквізити платіжних документів або направив кошти на неправильний код бюджетної класифікації (тобто не на код, по якому повинні бути погашені податкові зобов’язання), то кошти не надійдуть на відповідний рахунок, а отже, не буде погашена сума податкового зобов’язання платника податків.
Крім того, відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, що оформила цей документ і подала його в обслуговуючий банк.
У випадку якщо платник податків не сплачує погоджену суму грошового зобов’язання протягом установленого терміну, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірах, визначених статтею 126 Податкового кодексу України.
Дніпродзержинська ОДПІ нагадує, що в Центрах обслуговування платників на інформаційних і тематичних стендах розміщена інформація щодо рахунків, на які необхідно перераховувати податки, збори (обов'язкові платежі).
Також на головній сторінці веб-порталу ДФС України в розділі «Бюджетні рахунки» розміщена інформація щодо рахунків, на які необхідно перераховувати податки, збори (обов’язкові платежі), у розрізі кожного органу доходів і зборів.
Податковою міліцією вилучено чайної продукції вартістю 37,3 млн. гривень
Співробітниками податкової міліції Центрального офісу зареєстроване кримінальне провадження за ст.ст.205 і 212 КК України за фактом порушення податкового законодавства посадовими особами комерційного підприємства.
З’ясувалося, що посадовці проводили безтоварні операції з реалізації чайної продукції, з підприємствами з ознаками ризиковості. Внаслідок таких дій порушники безпідставно формували податковий кредит.
Відповідно до ухвали суду проведено огляд 2 складських приміщень, де виявлено та вилучено понад 4,9 тис. ящиків та 630 тис. коробок чайної продукції відомої торгівельної марки загальною орієнтовною вартістю 37,3 млн. гривень. Слідчі дії тривають.
На Львівщині припинено підпільне виробництво пива та квасу
Співробітниками податкової міліції Львівської області в рамках проведення операції „Акциз-2016” та розслідування кримінального провадження, зареєстрованого за ст.204 КК України, у м. Буську Львівської області під час огляду господарських споруд виявлено підпільний цех з виробництва пива та квасу. Продукцію фігуранти провадження реалізовували через мережу магазинів Буського району. За результатами проведених заходів виявлено та вилучено обладнання (1 млн. грн.), понад 25 тонн готової продукції – кеглі ємністю 50 л (1 млн. грн.) та сировину для виробництва.
Тривають слідчі дії.
Вилучено брендовий одяг на суму майже 3 млн. грн., який провозили під виглядом гуманітарної допомоги
Співробітниками податкової міліції Волинської області спільно з працівниками митниці в ході проведення операції „Рубіж-2016” та розслідування кримінального провадження проведено огляд транспортного засобу, який згідно наданих документів перевозив в режимі „транзит” гуманітарну допомогу.
Кримінальне провадження, у ході розслідування якого проводився огляд, було зареєстровано за ст.212 КК України за фактом ухилення від сплати податків посадовими особами комерційного підприємства, які намагались ввезти на митну територію України через пропускний пункт „Ягодин” Волинської митниці фірмовий одяг під виглядом гуманітарної допомоги без сплати митних платежів.
Під час огляду виявлено та вилучено 7,2 тонни нового фірмового брендового одягу торгівельної марки «Columbia».
Цього ж дня згідно ухвали суду на зазначені товарно-матеріальні цінності орієнтовною вартістю 2,9 млн. гривень накладено арешт. Тривають слідчі дії.


Попереджено незаконний експорт 13 тис. тонн ячменю вартістю 49,6 млн. грн.
Співробітниками податкової міліції Донецької області спільно з працівниками СБУ та прикордонниками попереджено незаконний експорт зернових культур.
Проведеними заходами встановлено, що посадові особи двох компаній подали на митний пост «Маріуполь - порт» Донецької митниці електронну декларацію на експорт ячменю українського походження на адресу компанії нерезидента, яка розташована на Сейшельських островах.
Як показала перевірка, зазначені компанії виявилися фіктивними і їх посадові особи не можуть укладати зовнішньоекономічні контракти.
З метою недопущення вивезення товару за місцем зберігання зазначеного ячменю було проведено обшук, за результатами якого виявлено документи, а також 13 тисяч тонн ячменю загальною орієнтовною вартістю 49,6 млн. гривень.
На підставі зазначених матеріалів було відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 205 (фіктивне підприємництво) та ч. 1 ст. 366 (службове підроблення) КК України.
На підставі постанови Жовтневого районного суду м. Маріуполь на вказаний вантаж накладено арешт.



Відділ організації роботи
Дніпродзержинської ОДПІ
Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор