www.tsarich-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА Вівторок, 22 вересня 2020 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Царичанський район >> Новини
Кам’янська ОДПІ інформує !!!
Версія для друку Написати листа
Михайло Тітарчук: ДПС, як і платники податків прагнуть мати досконалу законодавчу базу

Статистика судових справ, які порушені в податковому сегменті, свідчить про недосконалість податкового законодавства в частині механізмів адміністрування. Тому ДПС приділяє велику увагу методологічній роботі, формуванню пропозицій до змін податкового законодавства, які були б прийнятні для платників, надавали можливість прозорого адміністрування податків, зборів та платежів. Про це заявив заступник Голови Державної податкової служби України Михайло Тітарчук в інтерв’ю виданню «БЛОГИ LIGA.NET».
За його словами, з початку року в судах різних інстанцій перебуває понад 84 тис. справ на загальну суму позовних вимог – 313,2 млрд гривень.
Позивачем у 16,7 тис. справах виступає Державна податкова служба України.
«За результатами розгляду спорів за участю органів ДПС можна констатувати, що на користь податкових органів вирішується близько 51% від кількості та суми розглянутих судами справ. На користь ДПС вирішено справ на суму 23 млрд гривень», - зазначив Михайло Тітарчук.
Він підкреслив, що найбільша питома вага серед ініціативних судових справ належить справам щодо стягнення податкової заборгованості. Значно меншу кількість становлять справи про визнання боржників банкрутами.
За півріччя надходження коштів до бюджету за рішеннями судів склало майже 1 млрд грн. Це − на 68 % більше, ніж за аналогічний період 2019 року.
Заступник Голови ДПС також зазначив, що наразі значною є питома вага справ щодо відновлення податкового ліміту платника податків у СЕА ПДВ на суму, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зараз на розгляді в судах різних інстанцій нараховується 107 таких спорів на суму майже 2 млрд гривень.
З огляду на це, Верховним Судом України сформована правова позиція, згідно з якою коригування реєстраційного ліміту грошових зобов'язань в системі електронного адміністрування здійснюється із застосуванням спеціальної формули, яка не підлягає коригуванню в ручному режимі. Така позиція має вирішальне значення для формування подальшої судової практики такої категорії.
«Запевнюю, ДПС, як і платники податків прагнуть мати досконалу законодавчу базу, яка знівелює будь-які можливості неоднозначного тлумачення норм та положень податкового законодавства. Наслідком чого стане суттєве зменшення звернень до судів», - наголосив Михайло Тітарчук.

За місяць зареєстровано 32,2 тис. програмних реєстраторів розрахункових операцій
Майже 400 суб’єктів господарювання протягом місяця скористались безкоштовними програмними рішеннями від ДПС та зареєстрували 32,2 тис. програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО).
Серед тих, хто зареєстрував ПРРО, близько 100, або 25% – це юридичні особи, 300, або 75 % – фізичні особи - підприємці). Юридичними особами зареєстровано 31,9 тис. ПРРО, або 99%, фізичними особами - підприємцями – 0,3 тис., або 1 %.
Під час здійснення розрахункових операцій цими суб’єктами господарювання засобами ПРРО передано до фіскального сервера ДПС для фіскалізації (реєстрації) більше 12,6 млн розрахункових документів (чеків).
Найбільша питома вага ПРРО – близько 31 тис., або 96% застосовується у сфері фінансової діяльності, близько 0,5 тис. або 1,6 % ПРРО – у сфері оптової та роздрібної торгівлі.
ДПС спостерігає щоденну динаміку приросту кількості зареєстрованих ПРРО та чеків, що свідчить про зацікавленість суб’єктів господарювання у використанні ПРРО.
Нагадаємо, що з 1 серпня 2020 року набули чинності норми щодо запровадження програмних реєстраторів розрахункових операцій. Суб’єктам господарювання, на яких поширюється дія Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ДПС було надано для застосування два безкоштовних програмних рішення.
Враховуючи, що обов’язок щодо застосування РРО та/або ПРРО для усіх фізичних осіб-підприємців - платників єдиного податку ІІ-IV груп настає
з 1 квітня 2021 року, ДПС створено умови для подальшого тестування безкоштовних програмних рішень.

Крім цього, ДПС забезпечується робота АРІ фіскального сервера ДПС, використовуючи які, суб’єкти господарювання можуть розробляти комерційні ПРРО для власних чи комерційних потреб.
Вся актуальна інформація щодо ПРРО розміщена тут . https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/
Через регламентні роботи 2 вересня з 22:00 до 24:00 буде частково обмежено доступ до електронних сервісів
У зв’язку з проведенням обслуговування програмно-технічного комплексу кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС повідомляємо, що 02.09.2020 з 22 год. 00 хв. до 24 год. 00 хв. можливі часткові обмеження доступу до електронних сервісів.
Просимо вибачення за тимчасові незручності.
Україна покращила міжнародні позиції у сфері протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму
Комітет експертів Ради Європи з оцінки заходів боротьби з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму (MONEYVAL) 28 серпня 2020 року оприлюднив схвалений 2-й звіт про прогрес України в рамках 5-го раунду оцінок у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму (ПВК/ФТ).
Звіт демонструє позитивну динаміку України в процесі наближення національного законодавства у сфері ПВК/ФТ до міжнародних стандартів.
Комітет MONEYVAL проаналізував низку законодавчих, нормативних та інституційних заходів, вжитих Україною для усунення недоліків, виявлених Радою Європи внаслідок виїзної оцінки, що відбулась у 2017 році.
Як наслідок, наразі підвищено рейтинги з негативного («Частково відповідає») до позитивного рівня («Переважно відповідає») відповідності щодо таких Рекомендацій FATF:
- Рекомендації 5 «Злочин фінансування тероризму», внаслідок змін у Законі в частині боротьби із тероризмом та його фінансуванням;
- Рекомендації 35 «Санкції», за рахунок суттєвого збільшення відповідальності для підзвітних установ за порушення вимог законодавства у сфері ПВК/ФТ, яка встановлюється Законом.
Таким чином, Комітет MONEYVAL відзначає прогрес України у двох ключових напрямках: удосконалення кримінально-правових норм, що стосуються злочину фінансування тероризму, та посилення санкцій щодо фінансових установ та інших суб'єктів за недотримання законодавства про протидію відмиванню коштів і фінансуванню тероризму.
Водночас MONEYVAL залишає у фокусі подальшої уваги заходи, що будуть вживатись з метою підвищення рейтингів ще за п’ятьма напрямками: новітні технології (Рекомендація 15), фінансові санкції, пов’язані з тероризмом (Рекомендація 6); фінансові санкції, пов’язані з фінансуванням розповсюдженням зброї масового знищення (Рекомендація 7); регулювання і нагляд за представниками нефінансових професій та занять (Рекомендація 28); ведення національної статистики з протидії відмиванню коштів і фінансуванню тероризму (Рекомендація 33).
Державна податкова служба України на постійній основі бере участь у Раді з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, утвореної відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 № 613 та спільно з Держфінанмоніторингом та іншими зацікавленими державними органами проводить заходи відповідно до розробленого Плану дій щодо удосконалення національної системи фінансового моніторингу за результатами 5-го раунду оцінки MONEYVAL, схваленого у квітні 2018 року та підтримано дорученням Кабінету Міністрів України від 29 травня 2018 року № 16465/1/1-18.

За результатами перевірок виробників та оптових операторів тютюнового ринку упереджено незаконне формування 1,4 млрд грн податкового кредиту з ПДВ
Департаментом контролю за підакцизними товарами спільно з Департаментом податкового аудиту для запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу тютюнових виробів організовано відпрацювання окремих суб’єктів господарювання, задіяних у ланцюгах постачання від легальних виробників тютюнових виробів, які передбачають фіктивну купівлю, зберігання та продаж оптових партій тютюнових виробів.
Такі підприємства отримують ліцензії на право оптової та роздрібної торгівлі тютюновими виробами, реєструють місця зберігання у Єдиному державному реєстрі, беруть в оренду на короткостроковий термін приміщення, подають звітність та навіть сплачують мінімальні податки.
ДПС виявляються ризикові операції та застосовуються наявні механізми, що припиняють вказану діяльність, використовуючи власні електронні сервіси.
Отже, для руйнування зазначеної схеми здійснено одночасні перевірки у 401 місці зберігання та торгівлі в т. ч., за результатами яких встановлено, що у 148 місцях діяльність не здійснюється взагалі та не підтверджується наявність залишків сигарет у кількості 195,47 млн пачок вартістю 8,8 млрд грн у т. ч. частка ПДВ – 1,4 млрд гривень.
Таким чином, було упереджено незаконне формування податкового кредиту з ПДВ на суму 1,4 млрд гривень.
Також проведено 22 перевірки суб’єктів господарювання, які використовують обладнання для промислового виробництва сигарет та цигарок, що зберігається та використовується на митній території України.
За результатами таких перевірок встановлено 1 випадок відсутності виробничих потужностей підприємств, в результаті якого в подальшому буде анульована ліцензія на право виробництва тютюнових виробів.
У зв’язку з недопуском до перевірки ДПС звернулося до суду про застосування умовного адміністративного арешту рахунків та майна по 1 суб’єкту господарювання.
На сьогодні ДПС здійснює дієвий контроль з метою упередження необлікованого виробництва та обігу тютюнових виробів на території України та проводить моніторинг щодо забезпечення належного аналізу причин та оцінки фактів порушень законодавства у цій сфері

Заблоковано діяльність фінансової піраміди, організатори якої привласнили понад 250 мільйонів доларів
У результаті спільної операції співробітників Департаменту боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, Державної податкової служби України, Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України, Головного слідчого управління Національної поліції за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора заблоковано протиправну діяльність організованого злочинного угрупування, учасники якого створили фінансову піраміду для заволодіння коштами українських громадян
Так, було встановлено, що вкладниками «піраміди» стали понад 600 тисяч громадян. Орієнтовний обсяг коштів, привласнених та легалізованих зловмисниками через придбання елітного рухомого та нерухомого майна, інвестування в підконтрольний бізнес, становить більше ніж 250 млн доларів. Задокументовано, що до організації фінансової оборудки причетні понад 20 осіб, задіяно більше ніж 100 підконтрольних юридичних осіб.
За період функціонування піраміди, з початку 2019 року, організатори придбали за незаконно отримані кошти один з островів Дніпровського каскаду з розташованими на ньому об’єктами нерухомості, 18 елітних позашляховиків, вартістю понад 100 тисяч доларів США кожний, коштовності, інше рухоме та нерухоме майно.
27 серпня у межах кримінального провадження правоохоронці провели 48 обшуків у Київській і Вінницькій областях та в Одесі. Судом накладено арешти на майнові активи зловмисників: банківські рахунки, рухоме та нерухоме майно, у тому числі оформлені на підконтрольні юридичні особи.

ДПС та Мінфін Республіки Польща розширюють двостороннє співробітництво у сфері адміністрування ПДВ
Шляхи розширення двостороннього співробітництва, зокрема, у сферах адміністрування ПДВ та системи розподілу податку на прибуток, - саме ці теми обговорили під час зустрічі Голова Державної податкової служби України Олексій Любченко, заступниця Міністра фінансів України Світлана Воробей, заступники Голови ДПС, провідні фахівці Міністерства фінансів Республіки Польща, Національної Адміністрації доходів Республіки Польща та представники посольства Республіки Польща в Україні.
За словами Голови ДПС Олексія Любченка, обмін досвідом, технологіями та інформацією між Україною та Польщею має великі перспективи.
Під час зустрічі Олексій Любченко окреслив основні завдання податкової служби України до кінця року, серед яких – запуск ДПС як єдиної юридичної особи. За його словами, реформа допоможе прибрати проміжні ланки і спростити управління як по горизонталі, так і по вертикалі. Серед функціональних напрямів головним залишається саме сервісне обслуговування платників податків, також серед них – адміністрування податків, виявлення ризиків, аналітична та контрольно-перевірочна робота.
Польська сторона висловила зацікавленість у подальшому ознайомленні з роботою системи електронного адміністрування ПДВ.
Також обговорювалися механізми ефективної боротьби з транскордонним шахрайством. Учасники зустрічі домовилися продовжувати активно працювати у напрямі залучення до високої вмотивованості платників податків у частині повноти декларування та сплати податків.

На Тернопільщині виявили факти ухилення від сплати ПДВ сільгоспвиробниками
Під час проведення операції «Урожай 2020» фахівці Головного управління ДПС у Тернопільській області проаналізували повноту сплати податків сільгоспвиробниками, які перебувають на четвертій групі єдиного податку. Вони зіставили задекларовані суб’єктами господарювання сільськогосподарські земельні ділянки в додатку до Декларації платника єдиного податку 4 групи (Відомостях про наявність земельних ділянок) із даними Кадастрової карти України, щоби з’ясувати цільове використання ними землі. Податківці також звернули увагу на повноту декларування земельних ділянок (паїв), які знаходяться на одному полі, та використанні пасовищ та сіножатей.
Відтак з’ясувалося, що 19 платників обробляють земельні паї без оподаткування. Вони 2437,2 га. сільськогосподарських угідь – ріллі засіяли різними культурами, проте у звітності це не відобразили й не сплатили податки. Крім того, платники зорали 1004,7 га. пасовищ. На цій території вони засіяли сільськогосподарські культури, однак документально зміну цільового використання земельних ділянок не відобразили, а оподаткування провели за меншою ставкою податку. Відтак місцеві бюджети недоотримали 530 тис. грн єдиного податку, а державний бюджет умовно 9,2 млн грн податку на додану вартість.
Як запевнив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Іван Пунько, суб’єкти господарювання, які мінімізують сплату податків, порушують податкове законодавство, і надалі перебуватимуть під пильним наглядом.
«Сьогодні фахівці податкової служби мають достатньо технічних можливостей, аби збирати необхідну інформацію та проаналізувати законність діяльності підприємств. Тому особам, які все ще намагаються використовувати різні схеми з мінімізації податкових зобов’язань, варто пам’ятати про це і сплачувати податки належно та декларувати чесно», – підсумував посадовець.
Автоматична система зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального і спирту етилового виключає вплив людського фактору
З 17 серпня 2020 року розпочато роботу системи автоматичного зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового. Тобто наразі при проведенні перевірок повністю виключено людський фактор та можливість корупційних проявів.
Відповідно до ст. 233 Податкового кодексу України при зіставленні здійснюється порівняння показників із системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕА РПСЕ) у розрізі кодів згідно з УКТ ЗЕД, акцизних складів та розпорядників акцизних складів з:
- показниками Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі щодо обсягів обігу та залишків пального (крім скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану, на які встановлено однакові ставки акцизного податку, для яких обсяги обігу та залишків пального підсумовуються та зіставляються загальним підсумком);
- показниками Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового щодо обсягів обігу спирту етилового.
При зіставленні допускаються розбіжності не більше ніж на 5 відсотків обсягу обігу або залишків пального (для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану, на які встановлено однакові ставки акцизного податку, - не більше ніж на 15 відсотків) чи не більше ніж на 2 відсотки об'єму відповідного резервуара.
Результати автоматичного співставлення платник акцизного податку може отримати, подавши запит на отримання в електронному вигляді повідомлення про результати зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів та залишків обігу спирту етилового в електронному вигляді (форма J/F 1305801) з можливістю вибрати період зіставлення та уніфікований номер акцизного складу.
На підставі результатів зіставлення суб’єкти господарювання можуть відповідно до вимог Податкового кодексу скласти та зареєструвати документи, необхідні для усунення розбіжностей.
Фахівці податкової служби використовуватимуть результати зіставлення під час проведення перевірок.

До уваги фінансових агентів! Перенесено строки подання звітів про підзвітні рахунки в рамках Угоди FATCA за 2019 податковий рік
З метою забезпечення реалізації міжнародних зобов’язань України відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA) (далі – Угода FATCA) Державна податкова служба України повідомляє про отримання від Міністерства фінансів України такої інформації.
На офіційному сайті Служби внутрішніх доходів США опубліковане повідомлення про перенесення у зв’язку з COVID-19 строків подання звітів про підзвітні рахунки в рамках Угоди FATCA за 2019 податковий рік для компетентних органів країн, що звітують за моделлю IGA 1, до яких відноситься і Україна, на період до 31 грудня 2020 року. Повідомлення опубліковане за посиланням:
https://www.irs.gov/newsroom/irs-grants-extension-of-time-to-file-fatca-information-returns .
Крім цього, листом від 07.08.2020 Міністерство фінансів США повідомило, що відповідно до постанов Мінфіну США (TD 9610, 78 Fed. Reg. 5873) термін подання звітів для всіх звітуючих країн, у тому числі для України, подовжено до 31 грудня 2020 року.
Зазначені рішення, прийняті Міністерством фінансів США, змінюють терміни виконання міжнародних зобов’язань України, встановлені пунктом 5 статті 3 Угоди FATCA, стосовно надання Службі внутрішніх доходів США інформації щодо підзвітних рахунків до 30 вересня 2020 року, що в свою чергу веде до зміни строків звітування для фінансових агентів.
Відповідно до пункту 69.8.3 статті 69 Податкового кодексу України фінансові агенти зобов’язані щороку, до 1 вересня, подавати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, звіт про підзвітні рахунки.
Згідно з пунктом 3.2 статті 3 Кодексу якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Підпунктом b) пункту 6 статті 4 Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA) встановлено, що незважаючи на пункти 3 і 5 статті 3 цієї Угоди, Україна не зобов’язується починати обмін інформацією раніше дати, до якої вимагається подавати подібну інформацію іноземними фінансовими установами, що беруть участь, до Служби внутрішніх доходів відповідно до постанов Міністерства фінансів США.
Враховуючи зазначене, для ДПС України, яка є компетентним органом для цілей автоматичного обміну інформацією в рамках Угоди FATCA, строки подання до Служби внутрішніх доходів США звітів за 2019 податковий рік подовжено до 31 грудня 2020 року. Зважаючи на те, що у Кодексі встановлений термін звітності для фінансових агентів, який забезпечує компетентному органу місячний термін для обробки та перевірки наданої інформації, кінцевий строк подання фінансовими агентами звіту про підзвітні рахунки подовжуються до 1 грудня 2020 року. До цієї дати фінансові агенти повинні подати через портал IDES (International data exchange service – Міжнародна служба обміну даними) до ДПС України (центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику) звіти про підзвітні рахунки за 2019 рік та інформацію, яка стосується звітних періодів з 2014 по 2018 роки, відповідно до положень Угоди FATCA.
Порядок заповнення і подання фінансовими агентами звіту про підзвітні рахунки відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил застосування Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA)» затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12 серпня 2020 року № 496 , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2020 року за № 810/35093.
Про нарахування та сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, йшлося на брифінгу у Кам’янському управлінні

Днями заступник начальника управління – начальник відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Кам’янського управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Борис Шишлаков провів брифінг для представників ЗМІ щодо нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Податківець нагадав, яка житлова та нежитлова нерухомість є об’єктами оподаткування, перелічив пільги зі сплати податку, привів приклад розрахунку податку.
Зазначив, що податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. У разі неотримання податкового повідомлення-рішення на сплату податку, або ж у разі незгоди з розрахунком податку чи виявлення розбіжностей щодо зазначеної у ньому інформації про об’єкт нерухомості, запропонував звернутися з оригіналами документів про право власності на нерухоме майно, паспортом та ідентифікаційним номером до податкової інспекції за місцем реєстрації.
Також Борис Шишлаков попередив платників, що за порушення термінів сплати податків платники притягуються до відповідальності у вигляді штрафу.

З інформацією по проведеному брифінгу можна ознайомитися за посиланнями: https://sobitie.com.ua/novosti/nalog-na-nedvizhimost-garazhi-sarai-drugie-postroyki-primer-rascheta ;
https://nashreporter.com/ru/obschestvo/v-kamenskom-rasskazali-ob-osobennostyakh-uplaty-naloga-na-nedvizhimost
Легалізація трудових відносин - шлях до цивілізованого суспільства!
Кам’янське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу роботодавців на важливість офіційного працевлаштування найманих працівників. Адже працівник, який працює нелегально, позбавляється соціального страхування, виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, допомоги у разі настання нещасного випадку під час виробничого процесу, виплати своєчасно та не нижче мінімальної заробітної плати, офіційної відпустки, відпустки по догляду за дитиною та багатьох інших гарантій. А роботодавець, у свою чергу, ризикує отримати значні штрафні санкції.
Після послаблення карантинних заходів, чимало суб’єктів господарювання поновлюють свою роботу. І для того, щоб працювати у правовому полі, під час оформлення нового працівника на роботу, суб’єкту господарювання (роботодавцю) необхідно:
укласти трудовий договір у письмовій формі;
оформити наказ (розпорядження) щодо прийняття працівника на роботу;
до початку роботи працівника, подати до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку суб’єкта господарювання (підприємця) як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, повідомлення про прийняття працівника на роботу (форма повідомлення встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413);
зробити запис у трудовій книжці про прийняття працівника на роботу (Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Мін'юсту, Мінпраці, Мінсоцзахисту від 29.07.1993 №58).
Шановні роботодавці! Знайте, що легалізація трудових відносин - це шлях до цивілізованого суспільства!
Фізичні особи (громадяни) податкову декларацію з плати за землю не подають
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Норми встановлені п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику земельного податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення земельного податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ (п. 286.5 ст. 286 ПКУ).
В аналогічному порядку контролюючі органи здійснюють нарахування сум орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Отже, фізичні особи (громадяни), які оформили правовстановлюючі документи на земельну ділянку (свідоцтво про право власності або користування земельної ділянки) або договори оренди земельної ділянки державної та комунальної власності, не подають до контролюючих органів податкові декларації з плати за землю.
Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Чи збільшується фінансовий результат до оподаткування на суму компенсації роботодавцем вартості путівок на відпочинок?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема на суму повної або часткової компенсації один раз на календарний рік вартості путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування на території України платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та/або його дітей віком до 18 років роботодавцем, який є платником податку на прибуток, якщо така компенсація відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи – платника ПДФО.
Норми встановлені п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.
До уваги платників та розробників програмних забезпечень! Щодо обміну електронними документами з контролюючими органами
Державна податкова служба України повідомляє, що 01.09.2020 набирає чинності наказ Міністерства фінансів України від 06.01.2020 № 261 «Про внесення змін до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.07.2020 за № 723/35006 (далі – Наказ № 261).
Основною метою Наказу № 261 є спрощення механізму обміну електронними документами з контролюючими органами.
Приєднання до договору про визнання електронних документів (далі – Договір) відбуватиметься після прийняття в контролюючому органі першого будь-якого електронного документа, надісланого у встановленому форматі (стандарті) з дотриманням вимог законодавства.
Договори та пов’язані з ними повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису, які станом на день набрання чинності Наказом № 261 є чинними, продовжують діяти до виникнення підстав, визначених пунктом 5 розділу III Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.
Можливість обробки Заяв про приєднання до Договору за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (зі змінами) забезпечуватиметься до набрання чинності Наказу № 261.

Закон України № 466: зміни у трансфертному ціноутворенні
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що 01.01.2021 набере чинності оновлений п.п. 39.4.7 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України, змінений Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».
Так, відповідно до оновленого вищезазначеного підпункту центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право надіслати запит з вимогою надати глобальну документацію з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) платнику податків, що входить до складу міжнародної групи компаній, якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній за фінансовий рік, що передує звітному року, розрахований згідно зі стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія міжнародної групи компаній, дорівнює або перевищує еквівалент 50 мільйонів євро.
Запит на подання глобальної документації (майстер-файла) може бути направлений не раніше дванадцяти місяців і не пізніше тридцяти шести місяців з дати закінчення фінансового року, встановленого міжнародною групою компаній, до якої належить такий платник податків, а у разі відсутності відомостей про встановлений міжнародною групою компаній фінансовий рік – не раніше дванадцяти місяців і не пізніше тридцяти шести місяців після закінчення звітного року.
Глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) має бути надана платником податків до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 90 календарних днів з дня отримання запиту.
Якщо в Україні зареєстровані два та більше платників податків, що входять до складу однієї і тієї ж міжнародної групи компаній, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, направляє запит про надання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файла) лише одному з таких платників податків за своїм вибором.
У разі порушення таким платником податків терміну, визначеного абзацом третім цього підпункту, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право направити запит про надання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файла) за той самий період іншому платнику податків, що входить до складу тієї самої міжнародної групи компаній. При цьому перший платник податків не звільняється від виконання обов’язку з надання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файла).
Запит про надання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файла) платнику податків не направляється, якщо така документація вже надана відповідно до цього підпункту центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, будь-яким іншим платником податків, що входить до складу тієї самої міжнародної групи компаній.
Глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) – сукупність документів або єдиний документ, складений у довільній формі, що має містити інформацію про:
а) організаційну структуру міжнародної групи компаній (у вигляді графічної схеми) із зазначенням осіб, які є учасниками міжнародної групи компаній, їх організаційно-правових форм, структуру власності (із зазначенням часток володіння) та держави і території, у яких зазначені особи здійснюють свою діяльність;
б) загальний опис діяльності міжнародної групи компаній, що включає в себе:
опис ключових факторів, що впливають на фінансовий результат міжнародної групи компаній;
опис ланцюгів постачання та утворення вартості найбільших за показником виручки міжнародної групи компаній п’яти товарів (робіт, послуг), а також ланцюгів постачання будь-яких інших товарів (робіт, послуг, інших об’єктів цивільних прав), частка яких становить більше 5 відсотків виручки міжнародної групи компаній за фінансовий рік, і основних географічних ринків, на яких реалізуються (виконуються, надаються) зазначені товари (роботи, послуги);
● перелік та стислий опис суттєвих договорів з надання (отримання) послуг, робіт, укладених між учасниками міжнародної групи (крім договорів, пов’язаних з проведенням науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт), у тому числі опис функціональних можливостей основних учасників міжнародної групи, задіяних у наданні таких послуг, робіт, політики з трансфертного ціноутворення щодо розподілу вартості послуг та визначення цін на оплату внутрішньогрупових послуг;
● стислий функціональний аналіз діяльності учасників міжнародної групи компаній, що мають суттєвий вплив на фінансовий результат цієї групи, в тому числі опис основних функцій, що виконуються, активів, що використовуються, економічних (комерційних) ризиків, що приймаються;
інформацію про основні угоди щодо реструктуризації бізнесу, придбання та відчуження активів, що відбувалися протягом фінансового року;
в) нематеріальні активи, які використовуються міжнародною групою компаній в своїй діяльності, зокрема:
опис стратегії розвитку міжнародної групи компаній щодо розробки, володіння і використання нематеріальних активів, у тому числі розміщення основних науково-дослідних центрів і органів управління ними;
перелік та опис нематеріальних активів (груп нематеріальних активів), що мають істотний вплив на ціноутворення компаній міжнародної групи, із зазначенням учасників такої міжнародної групи компаній, які володіють такими активами на праві власності або іншому праві (користування, володіння та/або розпорядження);
перелік суттєвих договорів, пов’язаних з нематеріальними активами, укладених між учасниками міжнародної групи компаній, у тому числі ліцензійних угод, домовленостей щодо покриття витрат, основних угод щодо надання науково-дослідних послуг;
опис політики трансфертного ціноутворення міжнародної групи компаній щодо проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт і нематеріальних активів;
опис суттєвих операцій з передачі нематеріальних активів між учасниками міжнародної групи компаній протягом відповідного фінансового року із зазначенням назв таких учасників, держав реєстрації та юрисдикцій, де вони провадять свою діяльність, компенсацій, що здійснювалися у звітному (податковому) періоді, та рівня винагород (компенсаційних виплат), пов’язаних з такою передачею;
г) фінансову діяльність міжнародної групи компаній, зокрема:
загальний опис, яким чином фінансується така група, включаючи інформацію про фінансування, залучене від осіб, які не є учасниками міжнародної групи компаній;
зазначення усіх учасників міжнародної групи компаній, які здійснюють централізовану внутрішньогрупову фінансову діяльність для учасників цієї групи, з інформацією щодо держав (територій), які є місцем реєстрації таких учасників, та/або місця знаходження органу їх управління;
загальний опис політики трансфертного ціноутворення щодо фінансування учасників міжнародної групи компаній;
ґ) консолідовану фінансову звітність міжнародної групи компаній за останній фінансовий рік, а у разі її відсутності – іншу консолідовану звітність, підготовлену для управлінських, податкових або інших цілей;
д) перелік і стислий опис існуючих односторонніх договорів про попереднє узгодження ціноутворення, податкових роз’яснень компетентних органів держав (територій), які застосовуються в угодах між учасниками міжнародної групи компаній і пов’язані з розподілом доходів між державами (територіями).
Нагадуємо, що форма і Порядок складання Звіту про контрольовані операції затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок).
Відповідно до п. 1 розділу І Порядку Звіт про контрольовані операції подається до 01 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями.
Про порядок та термін реєстрації ПРРО
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що порядок застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.07.2016 за № 635/34918) (далі – Порядок № 317). Порядок № 317 розроблений відповідно до ст. 7 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.
Відповідно до п. 2 розділу II Порядку № 317 під час реєстрації кожному ПРРО фіскальним сервером ДПС (далі – фіскальний сервер) автоматично формується та присвоюється фіскальний номер.
Фіскальний номер ПРРО становить унікальний числовий порядковий номер реєстраційного запису в Реєстрі ПРРО, відповідно до алгоритму його формування.
Фіскальний номер ПРРО не змінюється у разі перереєстрації ПРРО, внесенні змін у дані про ПРРО і зберігається за ПРРО до дати скасування його реєстрації.
Пунктом 3 розділу II Порядку № 317 встановлено, що для реєстрації ПРРО складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО) (J/F 1316602) (додаток 1 до Порядку № 317). Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами телекомунікацій.
Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО. Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:
у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 год. робочого (операційного дня);
не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 год. робочого (операційного дня).
Така інформація направляється у вигляді першої квитанції або першої та другої квитанцій згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (далі – Порядок № 557) (п. 4 розділу II Порядку № 317).
У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.
Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.
Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО (п. 5 розділу II Порядку № 317).
За наявності підстав для відмови в реєстрації ПРРО фіскальний сервер формує повідомлення про відмову в реєстрації ПРРО із зазначенням підстав для такої відмови (п. 6 розділу II Порядку № 317).
Інструкція щодо заповнення та подання заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602) через Електронний кабінет розміщена за посиланням: Головна>БАНЕР>Програмні РРО>Форми ПРРО>Інструкції щодо заповнення та подання форми № 1-ПРРО.
Оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна
Щодо практичного застосування Закону України від 16 січня 2019 року №466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон №466) в частині порядку оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна, то слід зазначити, що Законом №466 (набув чинності з 23.05.2020) додано абзац третій до пункту 173.2 статті 173 Кодексу, яким передбачається, що дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 Кодексу (18 відсотків).
Водночас, пунктом 173.1 статті 173 Кодексу визначено, що дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в пункті 167.2 статті 167 Кодексу (5 відсотків).
Як виняток із положень пункту 173.1 цієї статті, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню. Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 Кодексу (5 відсотків) (пункт 173.2 статті 173 Кодексу).
Отже, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року першого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда не підлягає оподаткуванню. При відчуженні другого об’єкта такого рухомого майна, отриманий дохід підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків, а з 23.05.2020 при відчуженні третього та наступних об’єктів такого рухомого майна – 18 відсотків.
А при продажу (обміні) першого та другого об’єкта рухомого майна, відмінного від легкового автомобіля, мотоцикла або мопеда, отриманий дохід (відповідно до положень пункту 173.1 статті 173 Кодексу) підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною в пункті 167.2 статті 167 Кодексу (5 відсотків). При відчуженні третього та наступних таких об’єктів рухомого майна з 23.05.2020, отриманий дохід підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 Кодексу (18 відсотків).
Порядок застосування платником податку – фізичною особою права на податкову знижку передбачений статтею 166 розділу IV Податкового кодексу України
Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 Кодексу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, перелік яких визначений у пункті 166.3 статті 166 Кодексу (абзац другий пункту 166.3 статті 166 Кодексу).
Підпунктом 166.3.5 пункту 166.3 статті 166 Кодексу передбачено, що платник податку має право включити до податкової знижки, зокрема, суму витрат на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Кодексу (у 2019 році: 1921 грн × 1,4 = 2690 грн);
б) при страхуванні члена сім'ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім'ї чи за їх сукупністю – 50 % суми, визначеної в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Кодексу, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім'ї (у 2019 році: 1921 грн × 1,4 × 50 % = 1345 грн).
Наприклад, якщо договір страхування життя, що передбачає сплату платником податків страхового платежу (страхового внеску, страхової премії) за рік у сумі 16000 грн, розпочинався 14 серпня 2019 року і платником податків у серпні 2019 року сплачено страховий платіж за рік у сумі 16000 грн (з 14.08.2019 по 13.08.2020), то з урахуванням норм підпункту «а» підпункту 166.3.5 Кодексу платник податку має право віднести на витрати суму фактичних витрат за 5 місяців дії договору у звітному податковому 2019 році, що не перевищує 13450 грн (2690грн × 5 місяців).
При страхуванні члена сім'ї платника податку першого ступеня споріднення за вищезазначеними умовами понесених витрат платник податку має право віднести на витрати суму, що не перевищує 6725 грн (2690 грн × 5 місяців × 50 %).
Отже, нормами Кодексу передбачено, що платник податків має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), які не мають перевищувати обмеження, встановлені підпунктами «а» та «б» підпункту 166.3.5 пункту 166.3 статті 166 Кодексу, у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування.
Про визначення об’єкта та бази оподаткування акцизним податком при реалізації пального або спирту етилового
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що об’єктами оподаткування акцизним податком при реалізації пального або спирту етилового є операції з реалізації з акцизного складу/акцизного складу пересувного будь-яких обсягів пального або спирту етилового понад обсяги, що:
отримані з інших акцизних складів/акцизних складів пересувних, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН);
ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;
вироблені в Україні, реалізація яких є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 213.1.1 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, або не підлягає оподаткуванню, або звільняється від оподаткування, або оподатковується на умовах, встановлених ст. 229 ПКУ, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в ЄРАН.
Норми встановлені п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
У разі обчислення акцизного податку із застосуванням специфічних ставок з підакцизних товарів (продукції) базою оподаткування є їх величина, визначена в одиницях виміру ваги, об’єму, кількості товару (продукції), об’єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках (п. 214.4 ст. 214 ПКУ).
Закон України № 466: зміни у порядку прийняття рішень про встановлення місцевих податків
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, змін зазнала ст. 12 ПКУ, якою визначаються повноваження сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів. Зазначені зміни набрали чинності 23.05.2020.
Згідно з Законом № 466 змінюються строки прийняття та оприлюднення органами місцевого самоврядування рішень про ставки місцевих податків, а також інформування контролюючих органів про прийняті рішення.
Рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів приймаються органами місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень.
Якщо до 15 липня орган місцевого самоврядування не прийняв рішення про встановлення відповідних місцевих податків та/або зборів, такі податки та/або збори справляються, виходячи з норм ПКУ із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування таких місцевих податків та/або зборів.
Також Закон № 466 визначає, що у рішенні про встановлення місцевих податків та/або зборів, а також податкових пільг з їх сплати може не визначатися термін його дії. У такому випадку рішення буде чинним до прийняття нового рішення.
Зміна ставок місцевих податків та/або зборів, податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів потребує прийняття органом місцевого самоврядування нового рішення або внесення змін до чинного рішення.
Таке рішення має бути прийняте до 15 липня року та офіційно оприлюднене до 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів або змін (плановий період).
Якщо орган місцевого самоврядування оприлюднив рішення про встановлення місцевих податків та зборів після 25 липня поточного року, норми такого рішення будуть діяти не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим (тобто через один календарний рік).
Крім того, контролюючі органи зобов’язуються інформувати органи місцевого самоврядування про стан розрахунків з місцевими бюджетами.
Для визначення бази справляння туристичного збору встановлюється визначення «Доба» та «Розрахункова година».
Встановлюється можливість визначення податкових зобов’язань з плати за землю на підставі невнесених до державних реєстрів правовстановлюючих документів на земельні ділянки.
Змінами уточнюється порядок нарахування та надсилання контролюючим органом фізичним особам сум плати за землю.
Зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН: дії платника ПДВ
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Порядок № 520).
Пунктом 2 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі – комісія регіонального рівня).
Відповідно до п. 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в ЄРПН платник ПДВ має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Згідно з п. 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника ПДВ, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника ПДВ для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки – фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник ПДВ має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в ПН/РК.
Платник ПДВ має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох ПН/РК, якщо такі ПН/РК складено на одного отримувача – платника ПДВ за одним і тим самим договором або якщо в таких ПН/РК відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)) (п. 6 Порядку № 520).
Згідно із п. 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник ПДВ подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами.
Пунктом 8 Порядку № 520 визначено, що ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв’язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником ПДВ до контролюючого органу відповідно до п. 4 Порядку № 520, розглядає комісія регіонального рівня (п. 9 Порядку № 520).
Комісія регіонального рівня протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п. 4 Порядку № 520, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН та надсилає його платнику ПДВ у порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України.
Робота ЗІР направлена на забезпечення суспільства своєчасною, достовірною і повною довідковою інформацією
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – ЗІР) створено у рамках Електронного Уряду з урахуванням тенденцій розвитку інформаційних технологій у сфері побудови вебресурсу та розглядається як інтегрований ресурс в інформаційне середовище органів ДПС України (далі – ДПС), у якому уся направленість діяльності ДПС, як внутрішня так і зовнішня, а також усі відповідні процеси інформаційно-довідкових ресурсів підтримуються та забезпечуються інформаційно-комп’ютерними технологіями.
Робота ЗІР направлена на забезпечення суспільства своєчасною, достовірною і повною довідковою інформацією.
Інформаційне наповнення ЗІР здійснюється на підставі функціональних повноважень ДПС, з урахуванням результатів всебічного аналізу інформації про потреби клієнтів, які звертаються до Контакт-центру ДПС та з метою мінімізації витрат часу представників бізнесу на спілкування з державними органами для отримання інформаційно-довідкових послуг.
ЗІР наповнюється інформацією, яка містить загальну позицію ДПС із застосуванням норм податкового законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДПС, без врахування особливостей конкретного платника податків та специфіки конкретних ситуацій та не є податковою консультацією в розумінні глави 3 «Податкова консультація» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) і не спричиняє правових наслідків, передбачених ст. 53 ПКУ.
У розділах ЗІР: «Запитання – відповіді з Бази знань», «Нормативні та інформаційні документи» та «Єдиний реєстр ІПК, електронний кабінет» інформація систематизована за тематикою:
· оподаткування;
· єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
· електронні довірчі послуги.
У розділі «Запитання – відповіді з Бази знань» реалізована можливість самостійного пошуку інформації, шляхом ознайомлення з редакціями відповідей на запитання, з якими звертаються клієнти до Контакт-центру по телефону, електронній пошті та письмово.
Розділ «Нормативні та інформаційні документи» містить нормативні та інформаційні документи з питань оподаткування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших питань законодавства, контроль за додержанням якого покладено на органи ДПС, а також інформацію стосовно роботи органів ДПС.
Розділ «Єдиний реєстр ІПК, електронний кабінет» має безпосередній перехід до Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій ДПС та інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет».
Розділ «Актуальні запитання» надає можливість користувачам ресурсу переглядати 10 найактуальніших запитань, з якими платники податків найчастіше звертались до Контакт-центру за попередній день та відповіді на них.
Розділ «Останні зміни в законодавстві» повідомляє користувачів про зміни в законодавстві з питань оподаткування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДПС.
Розділ «Необхідно знати» містить найактуальнішу інформацію, яку важливо знати платникам податків. Крім того, для своєчасного подання звітності до органів ДПС та сплати податків і зборів щомісяця оновлюється Податковий календар.
Розділ «Ставки податків та зборів» надає можливість користувачам ресурсу ознайомитися зі ставками загальнодержавних і місцевих податків та зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та довідковою інформацією щодо розмірів податкової соціальної пільги, прожиткового мінімуму тощо.
Розділ «Контакт-центр ДПС та сервіс «Пульс» містить детальну інформацію щодо отримання фізичними та юридичними особами інформаційних послуг, порядку роботи сервісу «Пульс» та пам’ятку користувача.
Розділ «Програмні РРО» містить актуальні запитання-відповіді з питань використання програмних реєстраторів розрахункових операцій.
Розділ «Інтерактивна мапа» створено для більш зручної орієнтації та можливості детального ознайомлення користувачів ресурсу з інформацією за напрямами «Єдиний соціальний внесок» та «ПДФО» (податок на доходи фізичних осіб).
Розділ «Електронні довірчі послуги» надає можливість користувачам ресурсу ознайомитись із 5 найактуальнішими запитаннями щодо отримання електронних довірчих послуг у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – Кваліфікований надавач ЕДП ІДД ДПС), з якими платники податків найчастіше звертались до Контакт-центру за попередній день, та відповідями на них. Крім того, розділ містить безпосереднє посилання на офіційний інформаційний ресурс Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС, що надає можливість більш детально ознайомитись з порядком отримання електронних довірчих послуг, переліком документів для отримання таких послуг, завантажити форми реєстраційних документів разом зі зразками заповнення, ознайомитись з інформацією про місцезнаходження та режим роботи відокремлених пунктів реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС тощо.
Функціонал ресурсу забезпечує можливість пошуку інформації по певному податку, напряму діяльності, в т.ч. з використанням ключових слів, шляхом перегляду за певні періоди інформації, по запитаннях-відповідях, розміщених в Базі знань, назвах нормативних та інформаційних документів, а в перспективі запровадження інтерактивних посилань на взаємопов’язані документи.
ІДД ДПС продовжує роботу щодо розширення можливостей ЗІР. Для надання пропозицій та зауважень з питань технічної роботи ресурсу пропонується використати форму «Техпідтримка».
Про визначення граничних сум витрат, понесених фізичною особою – платником ПДФО під час страхування, які підлягають відображенню у річній податковій декларації про майновий стан і доходи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що порядок застосування фізичною особою – платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) права на податкову знижку передбачений статтею 166 розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПУК).
Платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, перелік яких визначений у п. 166.3 ст. 166 ПКУ (абзац другий п. 166.3 ст. 166 ПКУ).
Підпунктом 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ передбачено, що платник ПДФО має право включити до податкової знижки, зокрема, суму витрат на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику – резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
а) при страхуванні платника ПДФО або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ(у 2019 році: 1 921 грн х 1,4 = 2 690 грн);
б) при страхуванні члена сім’ї платника ПДФО першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 % суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї (у 2019 році: 1 921 грн х 1,4 х 50 % = 1 345 грн).
Наприклад, якщо договір страхування життя, що передбачає сплату платником податків страхового платежу (страхового внеску, страхової премії) за рік у сумі 16 000 грн, розпочинався 14 серпня 2019 року і платником податків у серпні 2019 року сплачено страховий платіж за рік у сумі 16 000 грн (з 14.08.2019 по 13.08.2020), то з урахуванням норм п.п. «а» п.п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник ПДФО має право віднести на витрати суму фактичних витрат за 5 місяців дії договору у звітному податковому 2019 році, що не перевищує 13 450 грн (2 690 грн × 5 місяців).
При страхуванні члена сім’ї платника ПДФО першого ступеня споріднення за вищезазначеними умовами понесених витрат платник ПДФО має право віднести на витрати суму, що не перевищує 6 725 грн (2 690 грн х 5 місяців х 50 %).
Отже, нормами ПКУ передбачено, що платник податків має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), які не мають перевищувати обмеження, встановлені підпунктами «а» та «б» п.п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування.
Закон України № 466: про зміни в оформленні податкових повідомлень-рішень
Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), який набрав чинності з 23.05.2020 суттєво змінено норми ст. 58 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо змісту податкових повідомлень-рішень (далі – ППР), які будуть прийматися за результатами документальних перевірок, розпочатих після 01.01.2021.
Так, передбачено, що ППР додатково повинні містити:
1) обґрунтовану підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов’язання та/або податкового зобов’язання, що повинен сплатити платник податків, та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість у вигляді фактичної підстави, а саме викладення стислого змісту щодо виявлених перевіркою порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства з наведенням інформації щодо:
► обставин вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 та пункту 86.7 статті 86 розділу І ПКУ письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують вказані обставини);
► періоду (календарний день або місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення;
► розрахунку суми податкового зобов’язання, що повинен сплатити платник податків, та/або зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість;
► у разі якщо перевіркою виявлено факти заниження (ненарахування та/або неутримання) платником податків, у тому числі податковим агентом, податкових зобов’язань – додатково зазначається граничний строк сплати таких податкових зобов’язань, у тому числі за відповідні податкові (звітні) періоди, по яких виявлено таке заниження (ненарахування та/або неутримання);
якщо інформація щодо надання або ненадання платником податків заперечень, письмових пояснень та додаткових документів, зокрема щодо обставин виявлених порушень, наданої платником податків інформації, яка спростовує наявність його вини, наявності пом’якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до ПКУ;
нормативної підстави – посилання на норму ПКУ та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої було зроблено розрахунок або перерахунок грошових зобов’язань платника податків;
2) посилання на акт документальної перевірки;
3) детальний розрахунок штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів), у тому числі штрафних санкцій або пені, за порушення іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, а також посилання на норми ПКУ та/або іншого законодавства, відповідно до якого було зроблено такий розрахунок;
4) інформацію щодо наявності обставин, які відповідно до ПКУ пом’якшують, обтяжують або звільняють від фінансової відповідальності», тощо.
Крім діючих реєстрів податкових повідомлень-рішень, з 01.01.2021 запроваджується також Єдиний реєстр податкових повідомлень-рішень контролюючих органів, надісланих (вручених) платникам податків (далі – Єдиний реєстр).
У Єдиному реєстрі буде міститися інформація про дати складання, надіслання (вручення), отримання платниками, дати відкликання або зміни ППР, дати настання граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначені у них суми (нарахування/зменшення) грошового зобов’язання, зменшення суми бюджетного відшкодування, від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток, від’ємного значення суми податку на додану вартість, та стан їх узгодження, терміни сплати, інформація про виникнення податкового боргу платника податків, а також оскарження ППР у адміністративному або судовому порядках.
Технічним адміністратором Єдиного реєстру визначено ДПС.
Закон України № 540: розгляд скарг на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН у період дії карантину
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок оскарження рішень контролюючих органів в адміністративному порядку визначено ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» із змінами, який набрав чинності 02.04.2020, підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п. 528, відповідно до якого тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі – завершується дія карантину), зупиняється перебіг строків, встановлених ст. 56 ПКУ (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених, зокрема ст. 56 ПКУ. З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, перебіг строків, які зупинялися відповідно до п. 528 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.
Тобто, якщо скарга на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) подана у період з 02 квітня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину або не розглянута станом на 18 березня 2020 року і строк прийняття рішення по такій скарзі припадає на період з 02 квітня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, то прийняття рішення по скарзі поза межами строків, визначених ст. 56 ПКУ, не призводить до задоволення скарги.
Водночас, з урахуванням того, що першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, перебіг строків, які зупинилися, продовжується, то комісія центрального рівня має право прийняти рішення щодо розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН з першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.

Програмний РРО: у який момент формується діапазон номерів для ПРРО і яким чином він поповнюється?
Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що перша порція діапазону номерів (2000) видається під час реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО).
За заявою суб’єкта господарювання таку кількість може бути збільшено, виходячи із розрахунку максимальної кількості розрахункових документів (чеків), які формуються ПРРО в режимі онлайн протягом 36 годин безперервно протягом календарного року.
Щоразу після приймання фіскальним сервером ДПС України від ПРРО пакета створених ним копій чеків із присвоєними ним фіскальними номерами із діапазону, для такого ПРРО формується наступна порція фіскальних номерів.
Кількість виданих (зарезервованих) номерів відповідає кількості отриманих фіскальним сервером (використаних таким ПРРО) номерів.

Закон України № 786: новації в оподаткуванні податком на доходи фізичних осіб
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 08.08.2020 набув чинності Закон України від 14.07.2020 № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців», яким внесено зміни, зокрема до підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, підрозділ 1 розділу ХХ ПКУ доповнено новим пунктом 14, відповідно до якого тимчасово до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб за 2020 – 2021 податкові (звітні) періоди не включаються доходи у вигляді доходів у грошовій та/або натуральній формі, отримані внаслідок ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи платником податків – акціонером (учасником, партнером, пайовиком, засновником, контролюючою особою) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, у разі дотримання усіх таких умов:
а) процедура ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи розпочата не раніше 01 січня 2020 року та завершена не пізніше 31 грудня 2021 року;
б) платник податків подав до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) рік складену в довільній формі заяву про звільнення таких доходів від оподаткування із зазначенням характеристик отриманого майна та ліквідованої (припиненої) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, а також документи, що містять відомості про вартість отриманого майна, відповідно до фінансової звітності іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, складеної відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, на дату прийняття рішення про розподіл майна у якості виплати доходу у зв’язку з ліквідацією (припиненням) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи.

Внесено зміни до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 01.09.2020 набере чинності наказ Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261 «Про внесення змін до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.07.2020 за № 723/35006 (далі – Наказ № 261).
Зміни внесені Наказом № 261 до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року № 959/30827 (зі змінами) (далі – Порядок), з метою спрощення обміну електронними документами з контролюючими органами.
Наказом № 261 встановлено, що договори про визнання електронних документів, які на день набрання чинності Наказом № 261 є чинними, продовжують діяти до виникнення підстав, визначених пунктом 5 розділу III Порядку, затвердженого Наказом № 261.
Розділом ІІ Порядку визначено, що суб’єкти електронного документообігу (далі – СЕД), які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, та встановлюють для них систему (способи) захисту. В інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних системах, які забезпечують обмін електронними документами, що містять державні інформаційні ресурси або інформацію з обмеженим доступом, повинен забезпечуватися рівень захисту цієї інформації, який відповідно до законодавства має відповідати ступеню обмеження доступу до неї.
Згідно з розділом III Порядку юридичні особи, самозайняті особи, податкові агенти, контролюючі органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування набувають статусу СЕД з дати приєднання до Договору, примірну форму якого визначено у додатку 1 до Порядку.
Приєднання до Договору здійснюється шляхом надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі (стандарті) з дотриманням вимог законодавства. Підтвердженням про приєднання автора до Договору є отримання автором відповідної квитанції про прийняття контролюючим органом такого документа.
Фізичні особи, які не є самозайнятими особами, автоматично вважаються СЕД та мають право подавати електронні документи до контролюючих органів виключно з використанням кваліфікованого електронного підпису.
У день припинення дії Договору контролюючий орган повідомляє автора про припинення дії Договору (із зазначенням причини) шляхом направлення автоматично сформованого повідомлення про припинення дії Договору в Електронний кабінет або на електронну адресу, внесену до облікових даних автора, із зазначенням дати припинення за формою згідно з додатком 3 до Порядку.
Наказ № 261 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 14.08.2020 № 63.
Щодо справляння плати за землю з юридичних осіб

Кам’янське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що
«У разі наявності у Декларації відмітки «земельний податок» заповнюється розділ I, зокрема:
у колонці 2 зазначається код цільового призначення земельної ділянки відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548,зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за N 1011/18306, зазначеній в документах, що засвідчують/підтверджують право власності/користування земельними ділянками, арабськими цифрами у форматі ХХ.ХХ (далі - Класифікатор):
> 01 - землі сільськогосподарського призначення.
> 02 - землі житлової забудови;
> 03 - землі громадської забудови;
> 04 - землі природно-заповідного фонду;
> 05 - землі іншого природоохоронного призначення;
> 06 - землі оздоровчого призначення;
> 07 - землі рекреаційного призначення;
> 08 - землі історико-культурного призначення;
> 09 - землі лісогосподарського призначення;
> 10 - землі водного фонду;
> 11 - землі промисловості;
> 12 - землі транспорту;
> 13 - землі зв'язку;
> 14 - землі енергетики;
> 15 - землі оборони;
> 16 - землі запасу;
> 17 - землі резервного фонду;
> 18 - землі загального користування; у колонці 3 вказується вид права на земельну ділянку:

1 - власність;
2 - постійне користування;
3 - оренда. При поданні декларації із земельного податку у графі 3 розд. І буде
проставлятись вид права " 1" (якщо земельна ділянка перебуває у приватній власності платника) або "2" (якщо земельна ділянка перебуває у постійному користуванні платника);
у колонці 4 - серія та номер документа, який засвідчує/підтвердЬкує право власності або користування земельною ділянкою (відображається послідовність букв та цифр, наприклад серія та номер державного акт) на земельну ділянку);
у колонці 5 - дата державної реєстрації прав власності/користування в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі наявності) у такому форматі: дд.мм.рррр, де: дд - число місяця, мм - місяць, рррр - рік;
у колонці 6 - номер державної реєстрації прав власності/користування в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі наявності) -послідовність цифр;
у колонці 7 зазначається кадастровий номер земельної ділянки (у форматі 0000000000:00:000:0000);
у колонці 8 зазначається площа земельної ділянки у га (з чотирма десятковими знаками);
у колонці 9 зазначається площа земельної ділянки в кв. м (з двома десятковими знаками);
(не допускається заповнення показників площі землі одночасно в колонці 8
та 9 по одному кадастровому номеру!)
у колонці 10 вказується нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки (якщо її проведено) (в гривнях з двома десятковими знаками). Нормативна грошова оцінка землі має бути уточнена станом на 01 січня поточного року на коефіцієнт індексації;
у колонці 11 вказується нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі (в гривнях з двома десятковими знаками) - для земель де не проведена нормативна грошова оцінка;
у колонці 12 вказується ставка земельного податку (у відсотках);
у колонці 13 вказується річна сума земельного податку станом на 1 січня звітного року, яка розраховується за формулою:
гр. 13=гр. 8 або 9 х гр. 10 або 11 х гр. 12/100
Для декларації за місяць річна сума розраховується як для декларації за рік;
у колонці 14 зазначається код відповідної пільги згідно з Довідниками податкових пільг;
у колонці 15 відображається розмір пільги відповідно до законодавства та/або рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, яким пільгу надано (у відсотках);
у колонці 16 вказується сума пільги зі сплати земельного податку. На суму пільги зі сплати земельного податку зменшується показник річної суми земельного податку по відповідній земельній ділянці, щодо якої надано пільгу;
у колонці 17 вказується річна сума земельного податку станом на 1 с|ічня звітного року, що підлягає сплаті до бюджету, за вирахуванням суми пільги з земельного податку, яка розраховується за формулою:
гр. 17 = гр. 13 - гр. 16
Якщо пільга зі сплати земельного податку по відповідній земельній ділянці відсутня, то показник графи 13 дорівнює показнику графи 17;
У разі наявності у Декларації відмітки «орендна плата» заповнюється розділ II, зокрема:
у колонці 2 зазначається код цільового призначення орендованої земельної ділянки відповідно до Класифікатора (аналогічно заповненню колонки 2 розділу І Декларації)
у колонці 3 - дата укладання договору оренди земельної ділінки державної або комунальної власності у такому форматі: дд.мм.рррр, де: дд число місяця, мм — місяць, рррр - рік;
у колонці 4 - номер укладеного договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності - послідовність цифр;
у колонці 5 - дата державної реєстрації прав оренди земельної ділянки у такому форматі: дд.мм.рррр, де: дд - число місяця, мм — місяць, рррр - рік;
у колонці 6 - номер державної реєстрації прав оренди земельної ділянки - послідовність цифр;
у колонці 7 зазначається кадастровий номер орендованої земельної ділянки (у форматі 0000000000:00:000:0000);
у колонці 8 зазначається площа орендованої земельної ділянки у гa (з чотирма знаками після коми);
у колонці 9 зазначається площа орендованої земельної ділянки в квм (з двома знаками після коми);
(не допускається заповнення показників площі землі одночасно в колонці 8
та 9 по одному кадастровому номеру!)
у колонці 10 вказується нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки (в гривнях з копійками);
Нормативна грошова оцінка землі має бути уточнена станом на 01 с)ічня поточного року на коефіцієнт індексації;
у колонці 11 вказується розмір орендної плати за земельну ділінку державної чи комунальної власності (у відсотках з двома знаками після коми);
у колонці 12 вказується річна сума орендної плати станом на 1 січня звітного року, яка розраховується за формулою:
гр. 12 = (гр. 8(абогр. 9)хгр.10хгр. 11)/ 100
Інформація у колонках 2 розд. І та II Декларації має відповідати інформації, зазначеної в документах, які засвідчують право власності або користування земельною ділянкою та в договорі оренди за земельні ділянки державної або комунальної власності.
Інформація у колонках 4-6 розд. І Декларації (послідовність цифр, букв, дата) має відповідати інформації, зазначеної в документах, які засвідчують право власності або користування земельною ділянкою.
Інформація у колонках 3-6 розд. II Декларації (послідовність цифр, дата) має відповідати інформації, зазначеної в договорі орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності» - лист Державної податкової служби України від 24.07.2020 №12545/7/99-00-04-03-02-07 «Щодо справляння плати за землю з юридичних осіб».

Підписано Меморандум про партнерство та співробітництво
Начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб та Голова ради Територіального відділення Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків України» в Дніпропетровській області Вікторія Захарова підписали Меморандум про партнерство та співробітництво.
Відповідно до Меморандуму сторони сумісно працюватимуть над удосконаленням податкового законодавства та організовуватимуть спільні заходи для платників податків.
«Головне управління ДПС області спільно з територіальним відділенням АППУ працюватиме над створенням сприятливих умов для ведення бізнесу в регіоні. Відкритість та партнерство, відверте обговорення нагальних питань та спільний пошук шляхів їх вирішення – ключові акценти діалогу податкової служби з бізнесом», – зазначила Ганна Чуб.
Діалог вийшов активним і цікавим, адже партнерство та взаємна повага між бізнесом і податковою службою створює сприятливі умови для успішного ведення бізнесу, що є запорукою стабільної та процвітаючої економіки нашого регіону.
Учасники обговорили подальшу співпрацю та домовилися про розробку та підписання плану спільних заходів для платників податків.

Формування податкового кредиту з ПДВ при одночасному застосуванні касового метода та метода «за подією, що сталася раніше»
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що касовий метод для цілей оподаткування ПДВ згідно з розділом V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) – це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника ПДВ, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум ПДВ до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника ПДВ, відкритих в установах банків, та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
Норми встановлені п.п. 14.1.266 п.14.1 ст.14 ПКУ.
Тобто, якщо платник ПДВ придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, за якими податкові зобов’язання визначаються за касовим методом, то суми ПДВ, сплачені у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), до податкового кредиту включаються теж за касовим методом.
За операціями, за якими податкові зобов’язання нараховуються в загальновстановленому порядку відповідно до ст. 187 ПКУ, податковий кредит виникає за правилами, визначеними ст. 198 ПКУ.
Отже, при одночасному застосуванні платником ПДВ двох способів обліку податкових зобов’язань, а саме: за касовим методом та за подією, що сталася раніше, а придбані та/або виготовлені ним товари/послуги призначені для часткового використання в операціях, за якими дата виникнення податкових зобов’язань визначається частково за касовим методом, а частково – за подією, що сталася раніше, то податковий кредит відповідно виникатиме пропорційно такому призначенню та використанню таких товарів/послуг.
Повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання (крім єдиного внеску): дії платника податків
Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підлягають поверненню платнику, зокрема помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Норми встановлені п. 43.1 ст. 43 (далі – ПКУ).
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (п. 43.2 ст. 43 ПКУ).
Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (п. 43.3 ст. 43 ПКУ).
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені (далі – заява) у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п. 43.4 ст. 43 ПКУ).
У разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному п. 2001.5 ст. 2001 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку (п. 43.41 ст. 43 ПКУ).
Згідно з п. 43.5 ст. 43 ПКУ контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
У разі якщо повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Пунктом 43.6 ст. 43 ПКУ визначено, що повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.
Пунктом 1 розділу ІІ Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 (далі – Порядок № 60), встановлено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються територіальним органом ДПС на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.
Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету (п. 2 розділу ІІ Порядку № 60).
Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, управління сумами помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені відповідно до положень ПКУ, в тому числі шляхом подачі заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та/або пені (п. 42 1.2 ст. 42 1 ПКУ).
Отже, для повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання та пені (крім єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) платник податків має подати протягом 1095 днів від дня їх виникнення до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми заяву у довільній формі з зазначенням напряму перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
При цьому такий платник має можливість подати заяву в електронній формі через приватну частину Електронного кабінету за ідентифікатором форми J/F 1302001 або у довільній формі через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua , а також через офіційний вебпортал ДПС.
Крім того, заява може бути подана платником податків до територіального органу ДПС засобами програмного забезпечення ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності».
Військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення, не має права на застосування податкової знижки
Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Податковий кодекс України (далі – ПКУ), який регламентує порядок оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі військовослужбовців, не передбачає звільнення від обкладання податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби, крім сум грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбачених законом, які виплачуються з бюджету чи бюджетною установою (п.п. 165.1.10 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
При цьому, згідно з п. 168.5 ст. 168 ПКУ суми ПДФО, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» із змінами та доповненнями членами сім’ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв’язку з виконанням обов’язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника ПДФО – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ (п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику ПДФО у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.
Згідно з п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.
Враховуючи викладене, військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення, не має права на застосування податкової знижки.
Право на податкову знижку має фізична особа, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.
Чинним законодавством не передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті єдиного внеску
Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що чинним законодавством, яке регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), не передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті єдиного внеску.
Відповідно до частини 12 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов’язаннями із сплати єдиного внеску зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Закон № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 ст. 9 Закону № 2464).
Місцеві бюджети Дніпропетровщини за сім місяців 2020 року поповнилися на 8 млрд 733,71 млн гривень ПДФО
В умовах, коли країна проводить заходи з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом, кошти які надходять до місцевих бюджетів області є вагомим важелем для цієї боротьби.
Одним із основних бюджетоутворюючих податків є податок на доходи фізичних осіб. Поступове збільшення надходжень цього податку дуже важливо для місцевих бюджетів області.
За підсумками січня - липня 2020 року платниками податків направлено до місцевих бюджетів податку на доходи фізичних осіб у сумі 8 млрд 733,71 млн грн, що на 411,52 млн грн більше надходжень відповідного періоду минулого року.
Мобільнй ЦОП знову на виїзді
Вже вкотре, мобільний Центр обслуговування платників Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) здійснив черговий виїзд. Були надані адміністративні послуги мешканцям Гаврилівського старостинського округу Маломихайлівської об’єднаної територіальної громади Покровського району Дніпропетровської області.
Представники управління податкових сервісів ГУ ДПС, начальник та фахівці Покровської ДПІ Західно – Донбаського територіального управління ГУ ДПС надали консультації мешканцям щодо роботи «Електронного кабінету» та зазначили, що одна з ключових функцій податкової служби – зробити процес роботи з платниками податків максимально автоматизованим.
Безкоштовним сервісом «Електронний кабінет» можна скористатись цілодобово, як з персональних комп’ютерів, так і зі смартпристроїв.
Присутнім роздані примірники брошури «Електронний кабінет» - зручний електронний сервіс Державної податкової служби».
Проінформовано про графік роботи мобільного ЦОП, у тому числі у період карантину; за якими номерами телефонів можна отримати будь-яку податкову консультацію спеціаліста; які саме адміністративні послуги можна отримати у мобільному ЦОПі; які документи потрібно мати при собі для отримання тієї чи іншої послуги. Надано консультації щодо заповнення декларації про майновий стан і доходи громадян.
Фахівцями, задіяними в роботі мобільного ЦОПу, 26 серпня 2020 року у Гаврилівському старостинському окрузі Маломихайлівської об’єднаної територіальної громади прийнято 22 заяви на отримання адміністративних послуг, в тому числі:
- за формою 1-ДР – 1 шт.;
- за формою 5-ДР – 12 шт.;
- прийнято запити на надання витягу з Реєстру платників єдиного податку – 4 шт;
- прийнято декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік – 5 шт.
Голова Маломихайлівської об’єднаної територіальної громади в Покровському районі Зайцев Анатолій подякував за консультації та надані послуги, виявив бажання співпрацювати в питаннях отримання адміністративних послуг і в подальшому.
Звільнення від ПДВ: критерії для застосування «карантинних» пільг
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що для звільнення від оподаткування ПДВ згідно з п. 71 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України потрібно, щоб такий товар був включений до переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, визначеного постановою Кабінету Міністрів України. Такий перелік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 224 із змінами (далі – Перелік № 224).
Отже, вартість товарів, що включені до Переліку № 224 з 17.03.2020 визначається без ПДВ, тобто з дати запровадження цієї пільги. Ця норма законодавства застосовується незалежно від того, чи містять договори та первинні документи, складені на постачання таких товарів, положення щодо необхідності нарахування ПДВ чи ні, а також незалежно від дати укладення таких договорів.
Закон України №466: з 01.01.2021 нове у визначенні дивідендів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що 01.01.2021 набере чинності нова редакція п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до оновленого п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, запровадженого Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», з 01 січня 2021 року дивідендами є платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються також:
платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини);
суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного у підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
● вартість товарів (робіт, послуг) (крім цінних паперів та деривативів), що придбаваються у нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
● сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника – нерезидента України у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи.
Нагадуємо, що згідно з п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ резидент, який здійснює на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з доходів у вигляді дивідендів, які сплачуються резидентом (п.п. «б» п.п. 141.4.1 п. 141.2 ст. 141 ПКУ), за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів.
У разі якщо резидент здійснює на користь нерезидента виплату доходів, зазначених в абзацах четвертому – шостому п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, у сумі, що перевищує суму, що відповідає принципу «витягнутої руки», або виплачує інші доходи, прирівняні згідно з ПКУ до дивідендів, такий резидент має утримати з суми такого перевищення та з таких інших доходів податок на доходи нерезидента за ставкою в розмірі 15 відсотків (якщо інша ставка не встановлена міжнародним договором). Такий податок має бути сплачений до граничної дати подання звіту про контрольовані операції за відповідний звітний (податковий) рік.
Особливості заповнення деяких показників звіту з єдиного внеску за формою № Д5 (річна)) з урахуванням норм Закону України № 592
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з нормами п. 5 розділу I Закону України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон № 592), що набрав чинності 03.06.2020, підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464), несплачені станом на день набрання чинності Законом № 592 з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зазначеним у підпунктах 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, за період з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з 03 червня 2020 року:
а) фізичними особами – підприємцями (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи – підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до контролюючого органу – звітності відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;
б) особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.
Нагадуємо, що заяви такі платники подають по 31.08.2020 (включно).
Отже, у разі подання Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (Форма № Д5 (річна)) (Звіт за ф. № 5) згідно з Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами та доповненнями (далі – Звіт) враховуються норми Закону № 592, а саме:
► у графі 3 «Сума чистого доходу (прибутку), заявлена в податковій декларації/Самостійно визначена сума доходу/Частка розподіленого доходу» таблиці 1 Звіту в рядках у розрізі кожного календарного місяця протягом яких такий платник перебував на обліку як платник єдиного внеску, проставляються прочерки у разі неотримання доходу;
► графа 4 «Сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок, з урахуванням максимальної величини» таблиці 1 Звіту заповнюється згідно з вимогами абзацу другого п. 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464.

Фізичній особі отримувати ліцензію для продажу особисто вирощеної тютюнової сировини не потрібно
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що виробництво тютюнових виробів здійснюється суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) незалежно від форм власності за наявності відповідної ліцензії.
Норми встановлені ст. 2 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).
При цьому згідно із ст. 4 наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010» із змінами виробництво – це економічна діяльність, результатом якої є продукція. Це поняття використовують для позначення всіх видів економічної діяльності. Готова продукція – це продукція, процес перероблення якої завершено.
Крім того, ст. 1 Закону № 481 визначено, що тютюнові вироби – це сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.
Отже, фізичні особи та фізичні особи – підприємці, які здійснюють продаж вирощеної в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках тютюнової сировини, не зобов’язані отримувати ліцензію.

Закон України № 466: врахування ФОП сум сплаченого податку на нерухомість у складі витрат
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єкти нежитлової нерухомості – це будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду.
До нежитлової нерухомості відносяться:
а) будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;
б) будівлі офісні – будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;
в) будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;
г) гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;
ґ) будівлі промислові та склади;
д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);
е) господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;
є) інші будівлі.
Норми встановлені п. п. 14.1.1291 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які знаходяться на загальній системі оподаткування, визначений ст. 177 ПКУ.
Так, згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування ФОП є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.
Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування визначений п. 177.4 ст. 177 ПКУ.
Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), який набрав чинності з 23.05.2020, п.п. 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ змінено.
Вищевказаним пунктом визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, до якого включаються суми податків, зборів, пов’язаних з проведенням господарської діяльності такої ФОП (крім податку на додану вартість для ФОП, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів житлової нерухомості), суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності ФОП, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов’язаних з господарською діяльністю ФОП.
Отже, якщо сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість), з об’єктів нежитлової нерухомості, які вона використовує для здійснення підприємницької діяльності, була здійснена ФОП на загальній системі оподаткування після 23.05.2020, тобто після набрання чинності Законом № 466, то такий ФОП має право віднести до складу валових витрат сплачені суми податку на нерухомість.
Водночас, у разі сплати до 23.05.2020 ФОП на загальній системі оподаткування податку на нерухомість з об’єктів нежитлової нерухомості, які вона використовує для здійснення підприємницької діяльності, положення Закону № 466 не застосовуються.

Звертайте увагу на правильність заповнення платіжних документів
Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з метою уникнення помилок та запобігання нарахування штрафних санкцій при сплаті платежів, необхідно дотримуватися вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів» (із змінами) (далі - наказ №666).
У вказаному Порядку наведені приклади заповнення поля «Призначення платежу» у різних випадках.
Особливу увагу при заповненні цього поля потрібно приділяти правильності визначення коду видів сплати.
Перелік кодів видів сплати за податками, зборами та митними платежами наведено в додатку до наказу №666.
За правильність заповнення реквізитів в платіжних документах відповідальність несе не банківська установа, а платник податків.

Протидія корупції в органах ДПС України

Одним із важливих аспектів сучасної державної правової політики в Україні є реформування системи запобігання і протидії корупції. Досягнення успіху у цьому процесі є передумовою для формування у суспільстві довіри до влади, зростання економічного потенціалу держави, покращення добробуту громадян України.
Корупція – багатоаспектне соціально – економічне, політичне, правове та морально-етичне явище, яке складається з цілого комплексу протиправних дій і неетичних вчинків та завдає істотної шкоди нормальному функціонуванню моральних та правових відносин у суспільстві й державі.
Удосконалення антикорупційного законодавства України, утворення нових антикорупційних інституцій зумовило останнім часом докорінні зміни національної системи запобігання та протидії корупції.
Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні визначені Законом України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 за № 1700-VII (далі – Закон). Закон покликаний сприяти запобіганню корупції через застосування превентивних антикорупційних механізмів, виявленню корупційних правопорушень та усунення їх наслідків.
Відповідно до статті 65 Закону за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень особи, уповноважені на виконання функцій держави, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Окремо необхідно зазначити, що у Кримінальному кодексі України визначено також відповідальність за пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди службовій особі (стаття 369). Тобто особа, яка пропонує, надає, обіцяє неправомірну вигоду, також несе кримінальну відповідальність.
Запобігання проявам корупції є одним з найвідповідальніших напрямів в діяльності органів Державної податкової служби України, а запорука успіху у боротьбі з корупцією - це прозорість та відкритість.
Залишити інформацію щодо неправомірних дій та бездіяльності працівників органів ДПС та інших питань можна зателефонувавши до Контакт-центру ДПС за номером 0800-501-007 та обравши відповідний напрямок у меню інтерактивного голосового автовідповідача (4 – для залишення інформації на сервіс «Пульс»).


Cервіс «Пульс» ДПС України
приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання цілодобово

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що сервіс «Пульс» ДПС України приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДПС та її територіальних органів (далі – Інформація).
Заявники можуть надати Інформацію за телефоном 0800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та на електронну пошту idd@sfs.gov.ua .
Інформація приймається цілодобово.
При наданні Інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування підприємства, установи, організації, суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.
У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.
Про результати розгляду Інформації клієнти повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.
Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів чи систем; відомості що надходить до інформаційно-довідкового департаменту ДПС електронною поштою щодо мінімізації сплати податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Кам’янське управління нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.
Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.
Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «4»).
В ДФС зафіксовано 10 випадків захворювання на COVID-19
У Державній фіскальній службі України спостерігається збільшення динаміки поширення коронавірсної інфекції серед працівників відомства.
«Станом на 20 серпня ми мали трьох працівників ДФС, які хворіли на коронавірус (SARS-CoV-2). Після повернення з відпусток, активних святкових та вихідних днів – їх кількість зросла. На сьогодні маємо вже 10 працівників ДФС, які перебувають на самоізоляції та лікуванні у зв’язку з захворюванням на COVID-19», – повідомив виконуючий обов’язки Голови ДФС України Сергій Солодченко.
Наразі, позитивні результати тестів працівників ДФС з підозрами на COVID-19 отримані з наступних регіонів:
- Волинська область – 1 співробітник;
- Івано-Франківська область – 1 співробітник;
- Львівська область – 1 співробітник;
- Тернопільська область – 1 співробітник;
- Харківська – 1 співробітник;
- Хмельницька область – 2 співробітники;
- Чернівецька область – 2 співробітники;
- Офіс великих платників податків – 1 співробітник.
Виходячи зі статистики, поширення хвороби бачимо в тих областях, які на мапі України, згідно з рівнями епідеміологічної безпеки від МОЗ, мають найбільш стрімку динаміку (https://reachinitiative.maps.arcgis.com/apps/webappviewer/index.html?id=b8ea3d22c51246528abb47ef94f20edb&fbclid=IwAR0KHFOuRvgAOZjfkCyQpA1EzFUm8H ).
«Закликаю колег активніше дотримуватись обмежувально-карантинних заходів. Ви відповідаєте не лише за власну безпеку, але й за свій колектив та, в першу чергу – за здоров’я свої близьких та рідних!», – зауважив Сергій Солодченко.
Крім того, очільник служби звернув увагу керівників територіальних підрозділів ДФС на необхідності забезпечити самоізоляцію всіх посадових осіб, які мали контакти із захворівшими.
На Харківщині виявлено підпільний цех з виробництва наборів для тестування на COVID – 19
Працівниками податкової міліції ГУ ДФС у Харківській області за процесуального керівництва прокуратури області виявлено факт незаконного виробництва наборів для відбору та транспортування біологічного матеріалу для тестування на наявність коронавірусу.
Під час досудового розслідування встановлено, що групою харків’ян, з метою особистої наживи, в 2020 році налагоджено підпільне виробництво наборів для відбору біологічного матеріалу для тестування на наявність COVID – 19, які, в подальшому, через підставних фізичних осіб – підприємців поставлялися до лікарських установ.
Вказана група осіб, з метою приховування злочинної діяльності та введення покупців в оману, в супровідних документах на продукцію зазначали інші (легальні) місця її виготовлення.
Відповідно до попереднього висновку фахівця Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками виробництво наборів налагоджено з грубим порушенням правил та норм їх виготовлення.
На підставі ухвали суду проведено обшук за місцем незаконного виготовлення та зберігання продукції в результаті чого, виявлено та вилучено 200 тисяч одиниць готових наборів для тестування а також сировину для виробництва біля 400 тисяч засобів для тестування на суму близько 12 мільйонів гривень.
Слідство триває. Вживаються заходи, спрямовані на встановлення осіб, причетних до організації незаконного бізнесу.
Відбувся другий етап передачі в управління АРМА обладнання з масового виготовлення цигарок
Вчора, 27 серпня 2020 року, у м. Прилуки Чернігівської області, на виконання ухвали Рівненського міського суду, фіскальна служба передала Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) другу частина вилученого у кримінальному провадженні обладнання, яке забезпечувало масове виробництво тютюнових виробів. Передача майна відбулась за участі працівників Слідчого управління ГУ ДФС у Рівненській області, прокуратури Рівненської області та зберігача майна – однієї з вітчизняних тютюнових компаній.
Нагадаємо, працівниками податкової міліції ГУ ДФС у Рівненській області в ході відпрацювання ринку незаконного виготовлення тютюнових виробів, на території Рівненської та Дніпропетровської областей було вилучено обладнання вартістю близько 1,7 млн гривень для масового виробництва тютюнових виробів, яке було визнано речовими доказами та приєднано до матеріалів кримінального провадження. Перший етап передачі зазначеного обладнання до АРМА відбувся 19 серпня 2020 року (http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/393732.html ).
Щодо стандартів роботи телеканалу «112 Україна»
Для Державної податкової служби України важливим є забезпечення прозорості та відкритості своєї діяльності. Вважаємо, що громадськість має отримувати повну, об’єктивну та правдиву інформацію. За стандартами роботи провідних ЗМІ поширюється та коментується тільки така інформація, правдивість якої журналісти перевірили.
У той же час, протягом кількох останніх тижнів в ефірі телеканалу «112 Україна» вийшло декілька сюжетів за участю народного депутата України Іллі Киви щодо виявлення ним нібито злочинних схем за участю ДПС, СБУ та Офісу генерального прокурора з проведення низкою українських підприємств операцій з формування фіктивного податкового кредиту («скрутка»), що призвело до недоотримання Державним бюджетом України 2,7 млрд гривень. Трансляції, крім інтерв’ю, супроводжувалися публікацією списків підприємств, які, на думку зазначеного народного депутата України, брали участь у злочинних схемах.
Вказані сюжети та публікація не лише містять недостовірну і неперевірену інформацію, але й порушують заявлені телеканалом принципи своєї роботи – неупередженість, подача виключно перевіреної інформації (https://ua.112.ua/pro-nas ).
Крім того, поширені відомості завдають шкоду діловій репутації платників податків, які включені до опублікованих списків.
Також сюжети базуються виключно на висловлюваннях та судженнях Іллі Киви та не містять позиції ДПС та інших зазначених у сюжетах осіб. У той же час коментарі ДПС стосовно даної ситуації були розміщені на офіційному вебпорталі (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/428187.html ) та на сторінці в Facebook (https://www.facebook.com/TaxUkraine/posts/323838885657346 ).
З огляду на це, ДПС звернулась до телеканалу «112 Україна» з проханням дати право на відповідь і озвучити в ефірі телеканалу та розмістити на сайті офіційну позицію Державної податкової служби України із зазначеного питання.

У відповідь на своє звернення ДПС отримала листа від ТОВ «Телерадіокомпанія «112-ТВ» (логотип «112 Україна») з відмовою у праві на відповідь в ефірі телеканалу. Також у листі зазначається, що «Телерадіокомпанія «112-ТВ» не має жодного відношення до сайту 112.ua, хоча інформаційне наповнення цього сайту свідчить про інше.


Прикро, що канал «112 Україна» не керується стандартами журналістської діяльності та замість об’єктивного висвітлення подій дезінформує свою аудиторію, нехтуючи правом громадськості отримувати правдиву та об’єктивну інформацію.
В столиці виготовляли фальсифіковані тютюнові суміші для кальянів
Податковою міліцією ГУ ДФС у м. Києві за процесуального керівництва прокуратури міста викрито діяльність з незаконного виготовлення та зберігання тютюнових виробів (тютюнова суміш для кальянів).
Під час досудового розслідування кримінального провадження за ст. 204 Кримінального кодексу України встановлено, що на території Київської області невстановлені особи від імені столичного підприємства займалися незаконною діяльністю, пов’язаною із виробництвом та зберіганням з метою подальшого збуту незаконно виготовлених тютюнових виробів (тютюнової суміш для кальянів) без марок акцизного податку встановленого зразка.
Під час проведення санкціонованого обшуку за місцем виробництва та зберігання вилучено значну партію фальсифікованих тютюнових виробів (тютюнової суміш для кальянів) вагою понад 4 тонни та обладнання що забезпечує масове виробництво зазначеної продукції (упаковочну лінію, фасувальні станки, вакууматор, варні чани, пристрій для змішування).
Загальна орієнтовна вартість вилучених тютюнових виробів та обладнання складає приблизно 14,5 млн гривень.
На даний час, слідство у кримінальному провадженні триває, вживаються заходи зі встановлення джерел надходження фальсифікату та кола осіб, причетних до вказаної незаконної діяльності з метою притягнення їх до передбаченої законом відповідальності.
На Вінниччині підприємство, яке займається готельним бізнесом, відшкодувало 2,5 млн гривень завданих державі збитків
Податковою міліцією ГУ ДФС у Вінницької області під процесуальним керівництвом прокуратури області до суду направлено кримінальне провадження за ч. 2 ст. 366 КК України за підозрою головного бухгалтера одного з підприємств регіону, що займається готельним бізнесом.
Встановлено, що головний бухгалтер даного суб’єкта господарювання умисно вносила завідомо неправдиві відомості до податкових декларацій з плати за землю за 2017 – 2019 роки та подала їх до податкового органу. А саме – зазначала, що земельна ділянка, що використовується підприємством, оподатковується за ставкою 5%. При цьому, головному бухгалтеру було достовірно відомо, що рішенням міської ради обласного центру встановлено ставку земельного податку на земельні ділянки у розмірі 12% від їх нормативної грошової оцінки,
Вчинення таких дій призвело до тяжких наслідків у вигляді несплати земельного податку в сумі 2,5 млн гривень. Завдяки вжитим в ході слідства заходам, завдані державі збитки відшкодовані у повному обсязі.
Кримінальне провадження з обвинувальним актом скеровано до суду.

Кам’янське управління ГУ ДПС
у Дніпропетровській області

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор