«Пульс» - упередження неякісного обслуговування платників, вирішення суперечливих питань, що виникають не тільки у сфері адміністрування податків, а й під час здійснення митного контролю чи митного оформлення;

«Декларування on-line» - надає змогу заповнити декларацію про майновий стан і доходи підприємцям та громадянам в електронному вигляді;

«Реєстр страхувальників» - інформація про взяття на облік платника ЄСВ , його реєстраційний номер та клас професійного ризику.

Також на веб-порталі відомства розміщено сервіси «Митна статистика», «Акредитований центр сертифікації ключів», «Електронна звітність», «Електронна митниця», «Адреси масової реєстрації» та інша довідкова інформація

Сектор комунікацій
Дніпродзержинської ОДПІ
Зміна електронного цифрового підпису

У випадку коли у платника податків змінюються облікові дані (змінюються посадові особи, податкова адреса, у тому числі у межах одного адміністративного району тощо), то у строк до моменту подання наступної електронної звітності потрібно отримати нові посилені сертифікати відкритих ключів на посадових осіб платника, які мають право підпису документів, та переукласти договір про визнання електронних документів.
Якщо договір про визнання електронних документів укладається в електронній формі, то електронний цифровий підпис (далі - ЕЦП) платника податків та його посадових осіб імпортуються в базу сертифікатів разом з договором. Тому для імпортування в базу сертифікатів нового ЕЦП зазначений договір необхідно переукласти.
Відповідно до Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 №233 «Про подання електронної податкової звітності» платник податку може надіслати до органу доходів і зборів засобами телекомунікаційного зв’язку податкові документи в електронному вигляді, після того як з органом доходів і зборів укладено договір про визнання електронних документів, а також органу доходів і зборів надано посилені сертифікати відкритих ключів, сформовані акредитованим центром сертифікації ключів.
Сектор комунікацій Дніпродзержинської ОДПІ

Про отримання посилених сертифікатів електронних ключів

Запрошуємо юридичних і фізичних осіб отримати посилені сертифікати електронних ключів Міністерства доходів і зборів України в п’яти Центрах сертифікації електронних ключів області: у містах Дніпропетровську, Кривому Розі, Нікополі та Павлограді.
Посилені сертифікати електронних ключів оформлюються цілком безкоштовно і дають можливість подавати до органів Міндоходів звітність у електронному вигляді зі свого робочого місця, офісу чи дому.
Фахівці органів ДФС у Дніпропетровській області щиро дякують платникам податків, які вже звітують в он-лайн режимі, і нагадують, що в електронному вигляді до органів ДФС можна також подавати митні декларації та декларації про доходи громадян, отримані у минулому році.
Для отримання сертифікату посиленого електронного ключа ДФС України необхідно подати:
Юридичним особам
1) заповнену та підписану Реєстраційну картку (отримується у органі ДФС);
2) оригінал статуту (положення про установу, філію);
3) документи, що підтверджують повноваження керівника заявника;
4) документи, що підтверджують належність підписувала до юридичної особи – заявника;
5) копії паспортів заявника та підписувачів; копія облікової картки платника податків (довідки про присвоєння ідентифікаційного коду ДРФО керівника та головного бухгалтера).
Фізичним особам та фізичним особам – підприємцям
1) заповнену та підписану Реєстраційну картку (отримується у органі ДФС);
2) копію паспорту;
{\*3)
На допомогу платникам податків - загальнодоступний інформаційний ресурс

Пропонуємо платникам скористатися електронним сервісом ДФС України «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» (ЗІР), який працює у 2014 році на заміну Бази знань.
Інформаційний ресурс складається з таких розділів:
запитання - відповіді;
коментарі та пропозиції;
нормативні та інформаційні документи;
письмові консультації.
Інформація систематизована за напрямками: оподаткування, митна справа, єдиний соціальний внесок, електронний підпис.
Даний ресурс дозволяє користувачам здійснювати пошук інформації по певному податку, напрямку діяльності, в т.ч. з використанням ключових слів, шляхом перегляду інформації за певні періоди, при цьому не лише по запитаннях-відповідях, але і по відповідях на письмові звернення, які були надані з використанням Бази знань, назвах нормативних та інформаційних документів.
Скористатися послугою можна за адресою http://zir.sfs.gov.ua або через веб-портал ДФС («Інформаційно - довідковий ресурс»).

Сектор комунікацій
Дніпродзержинської ОДПІ


Правильно заповнюємо реквізит “Призначення платежу”

Правильно заповнюємо реквізит “Призначення платежу” платіжних документів з використанням кодів видів сплати відповідно до наказу Міндоходів від 22.10.2013 №609 “Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів”

Код сплати	Вид сплати
	За податками і зборами
101	Сплата сум податків і зборів/ єдиного внеску*
109	Оплата податкового векселя*
121	Сплата адміністративного штрафу*
125	Авансові внески, нараховані на суму дивідендів та прирівняних до них платежів*
130	Сплата грошового зобов'язання, визначеного за результатами камеральної перевірки підрозділів податкового та митного аудиту*
131	Сплата грошового зобов'язання, визначеного за результатами документальної / фактичноїперевірки підрозділів податкового та митного аудиту*
132	Сплата грошового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки підрозділів оподаткування та контролю об єктів і операцій *
128	Сплата сум податків і зборів/ єдиного внеску визначених за результатами камеральної перевірки підрозділів доходів і зборів з фізичних осіб
133	Сплата сум податків і зборів/ єдиного внеску визначених за результатами документальноїї перевірки підрозділів доходів і зборів з фізичних осіб*
134	Сплата грошового зобов'язання, визначеного за результатами перевірки підрозділів податкового та митного аудиту (інші надходження)*
135	Сплата фінансових санкцій , визначеного підрозділом контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів*
107	Повернення сум податків і зборів, помилково або надміру зарахованих до бюджету/ єдиного внеску
108	Перерахування коштів з одного рахунку на інший
110	Відшкодування ПДВ на рахунок платника
111	Відшкодування процентів за бюджетною заборгованістю
140	Надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу
141	Стягнення податкового боргу за рішенням суду шляхом стягнення коштів з рахунків клієнтів банків
142	Стягнення податкового боргу за рішенням суду шляхом стягнення готівки, що належить платникові податків
143	Стягнення податкового боргу за рішенням суду за рахунок реалізації майна платника податків, що перебуває у податковій заставі
144	Стягнення податкового боргу за рішенням суду шляхом погашення за рахунок додаткових джерел (дебіторської заборгованості, боргу відокремлених підрозділів юридичних осіб тощо)
054	Погашення сум податкового боргу юридичних осіб
055	Погашення сум податкового боргу фізичних осіб
056	Погашення сум податкового боргу з акцизного податку
057	Погашення сум податкового боргу за результатами контрольно-перевірочної роботи
017	Надходження до бюджету коштів платника податків, щодо якого порушено впровадження у справі про визнання банкрутом платника податку (юр.осіб)
018	Надходження до бюджету коштів платника податків, щодо якого порушено впровадження у справі про визнання банкрутом платника податку (фіз..осіб-підприємців)
139	Надходження до бюджету коштів платника податків, щодо якого порушено впровадження у справі про визнання банкрутом платника податку (за результатами КПР)
196	Надходження розстрочених/відстрочених сум юридичних осіб
197	Надходження розстрочених/відстрочених сум фізичних осіб
199	Надходження розстрочених/відстрочених сум за результатами КПР
147	Стягнення в межах виконавчого провадження
148	Надходження в бюджет коштів від погашення податкового боргу в міжнародних правовідносинах
149	Надходження в бюджет коштів від реалізації безхазяйного майна, знахідок, спадкового майна, валютних цінностей і грошових коштів, власники яких невідомі, а також скарбів
160	Сплата грошового зобов'язання, визначеного територіальним органом Мін доходів за результатами перевірки підрозділів оперативного управління
161	Сплата грошового зобов'язання, визначеного територіальним органом Мін доходів за результатами перевірки підрозділів слідчого управління фінансових розслідувань

Сектор комунікацій
Дніпродзержинської ОДПІ

Правильно заповнюємо реквізит “Призначення платежу”

Правильно заповнюємо реквізит “Призначення платежу” платіжних документів з використанням кодів видів сплати відповідно до наказу Міндоходів від 22.10.2013 №609 “Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів”
З Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів можна ознайомитись за адресою: http://www.dndz.gov.ua/?id=9142.
Сектор комунікацій
Дніпродзержинської ОДПІ

До уваги платників податків!


З метою забезпечення виконання державних соціальних програм та своєчасного надходження платежів до бюджету, платники податків можуть проводити сплату податків рівномірно протягом всього звітного періоду.
Відповідно Податкового кодексу України платники податків зобов’язані самостійно сплатити узгоджену суму податкового зобов’язання протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації.
Звертаємо Вашу увагу, що для своєчасного надходження платежів до бюджету не слід чекати останнього дня, його сплату можливо здійснювати рівними частинами протягом всього звітного періоду.
Це дозволить Вам своєчасно сплачувати податки, а державі в повному обсязі виконувати видатки передбачені бюджетом країни та соціальні програми.
Сектор комунікацій
Дніпродзержинської ОДПІ

Закликаємо суб’єктів господарювання сплачувати свої податкові зобов’язання вчасно та в повному обсязі.
Шановні платники, пам’ятайте про важливість вчасного розрахунку з бюджетом, адже наявність податкової заборгованості у будь-якому розмірі – явище, що порушує права всіх громадян, позбавляючи державу джерел фінансування різноманітних потреб суспільства.
Сектор комунікацій
Дніпродзержинської ОДПІ


Правильно заповнюйте реквізити платіжних документів

Якщо платник податків невірно вказав реквізити платіжних документів або направив кошти на неправильний код бюджетної класифікації (тобто не на код, по якому повинні бути погашені податкові зобов’язання), то кошти не надійдуть на відповідний рахунок, а отже, не буде погашена сума податкового зобов’язання платника податків.
Крім того, відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, що оформила цей документ і подала його в обслуговуючий банк.
У випадку якщо платник податків не сплачує погоджену суму грошового зобов’язання протягом установленого терміну, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірах, визначених статтею 126 Податкового кодексу України.
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що в Центрах обслуговування платників на інформаційних і тематичних стендах розміщена інформація щодо рахунків, на які необхідно перераховувати податки, збори (обов'язкові платежі
Також на головній сторінці веб-порталу ДФС України в розділі «Бюджетні рахунки» розміщена інформація щодо рахунків, на які необхідно перераховувати податки, збори (обов’язкові платежі), у розрізі кожного органу доходів і зборів.
Сектор комунікацій
Дніпродзержинської ОДПІ

Інформацію стосовно бізнес-партнерів можна знайти
на веб-порталі ДФС

На офіційному веб-порталі ДФС України (www.sfs.gov.ua) функціонує сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», який знаходиться на головній сторінці веб-порталу.
Зокрема, для перевірки надійності ділового партнера достатньо знати його код ЄДРПОУ або його назву.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі на головній сторінці веб-порталу ДФС України, сервіс «Інформаційно-довідковий ресурс».


Сектор комунікацій
Дніпродзержинської ОДПІ
Вимоги електронної звітності
Податкова звітність в електронному вигляді, отримана органами ДФС пізніше встановленого терміну, вважається поданою з порушенням терміну.
Підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому стандарту; підтвердження електронним цифровим підписом платника податків та його посадових осіб; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/блокований).
Після того як платник відправив податковий документ в електронному вигляді органи ДФС проводять його розшифрування, перевірку цифрового підписку та відповідності електронного документа затвердженому формату. Наступний етап: платнику приходить перша квитанція, яка є підтвердженням передачі його звітів засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається на електронну адресу, з якої було надіслано податкову звітність. Якщо перша квитанція не надійшла, то податковий документ вважається неодержаним.
Про те, що податкові документи прийняті та з ними все гаразд, свідчить друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого документа, відповідність податкового документа затвердженому формату, результати перевірки цифрового підпису, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція із зазначенням причин неприйняття.
Датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДФСУ є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.
Якщо платник податків надіслав кілька примірників одного податкового документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), то оригіналом вважається електронний документ, що надісланий останнім до закінчення граничного терміну встановленого законодавством для подання податкової звітності за умови, що його було сформовано правильно, прийнято до бази даних контролюючого органу та платнику податків надійшла про це друга квитанція.
Сектор комунікацій
Дніпродзержинської ОДПІ
Сall-центр фіскальної служби України
Нагадуємо, що для суб’єктів господарювання і громадян працює Інформаційно-довідковий департамент Державної фіскальної служби України. Звернувшись за номером 0-800-501-007 (із стаціонарних телефонів - безкоштовно) платники податків можуть отримати відповіді з питань оподаткування, державної митної справи, єдиного соціального внеску та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДФС. Контакт-центр фіскальної служби працює з 8.00 до 20.00 щоденно, крім суботи та неділі.
Для уникнення подвійного трактування положень податкового законодавства суб’єкти господарювання і громадяни можуть самостійно звернутись до Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua/), на якому розміщено відповіді на актуальні питання діючого законодавства, згруповані за відповідними розділами.
Крім того, кожен платник може на постійній основі отримувати на електронну пошту інформацію про останні зміни в чинному законодавстві. Для цього необхідно надіслати електронний лист на скриньку idd@sfs.gov.ua з атрибутами: поле ТЕМА – 6011.
Сектор комунікацій
Дніпродзержинської ОДПІ
Електронні сервіси для зручності
Для комфортного звітування на веб-порталі Державної фіскальної служби України розміщені електронні сервіси «Електронна звітність» та «Електронний кабінет платника податків». Завдяки цим сервісам можна сформувати, перевірити та надіслати до органів ДФС податкову звітність, дистанційно перевірити розрахунки з бюджетом, дізнатися про терміни сплати податків, а також іншу корисну інформацію.
Пропонуємо розглянути перелік діючих сервісів:
- «Електронний кабінет платника податків» - це персональне автоматизоване робоче місце платника, за допомогою якого можна підготувати, заповнити та подати звітність в електронному вигляді.
- «Реєстр платників ПДВ» - щоденно оприлюднює інформацію про реєстрацію платників ПДВ.
- «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» - для перевірки надійності ділових партнерів, допоможе оцінити податкові ризики діяльності з вашим партнером по бізнесу, який можливо не є платником податку на додану вартість, є банкрутом чи відсутній за визначеною в установчих документах адресою, є інструментом для мінімізації податків.
Для того, аби перевірити надійність Вашого ділового партнера достатньо знати його код ЄДРПОУ або ж точну його назву, ввести відому інформацію в одне з полів і система здійснює пошук по ряду баз даних, доступних для публічного використання і повідомляє результати пошуку.
- «Інформаційно-довідковий ресурс» – сервіс, в якому у формі питань-відповідей представлена офіційна позиція Державної фіскальної служби України по всіх напрямах чинного податкового та митного законодавства.
- «Анульована реєстрація платників ПДВ» - надає можливість отримати інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників ПДВ за заявою платника податку, з ініціативи контролюючих органів чи за рішенням суду.
- «Пульс» - упередження неякісного обслуговування платників, вирішення суперечливих питань, що виникають не тільки у сфері адміністрування податків, а й під час здійснення митного контролю чи митного оформлення.
- «Декларування on-line» - надає змогу заповнити декларацію про майновий стан і доходи підприємцям та громадянам в електронному вигляді.
- «Реєстр страхувальників» - інформація про взяття на облік платника ЄСВ, його реєстраційний номер та клас професійного ризику.
На веб-порталі також розміщено сервіси «Митна статистика», «Акредитований центр сертифікації ключів», «Електронна звітність», «Електронна митниця», «Адреси масової реєстрації».
Сектор комунікацій
Дніпродзержинської ОДПІ
Послуги, які надаються ІДД ДФС

Інформаційно-довідковий департамент ДФС надає інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування, державної митної справи, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДФС, а також щодо роботи Акредитованого центру сертифікації ключів.
Крім того, Інформаційно-довідковий департамент ДФС надає послуги з оперативного інформування про зміни в нормативно-правових актах України, що відносяться до компетенції ДФС.
Відповіді надаються за вибором платників податків: по телефону, факсом, електронною поштою
Сектор комунікацій
Дніпродзержинської ОДПІ
Електронна звітність з ПДВ
Нагадуємо, що для запровадження системи електронного адміністрування ПДВ Державна фіскальна служба України розробила такі форми:
Запит щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних (J/F1300103);
Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних (J/F1400103);
Запит щодо отримання відомостей про стан рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ та суми податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (J/F1301201);
Витяг із системи електронного адміністрування ПДВ (J/F1401201);
Квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (J/F1490901).
Сектор комунікацій
Дніпродзержинської ОДПІ

Основні правила роботи системи електронного адміністрування ПДВ

У зв’язку із змінами, внесеними до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) Законом України від 31 липня 2014 року № 1621-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України" з урахуванням змін, внесених до нього Законом України від 7 жовтня 2014 року № 1690-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення оподаткування інвестиційної діяльності" (далі – Закон № 1621), відповідно до яких з 1 січня 2015 року запроваджується система електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – ПДВ), інформуємо про основні правила роботи цієї системи.
1. Загальні положення
Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначено статтею 200¹розділу V Кодексу. Пунктом 200¹.1 статті 200¹розділу V Кодексу передбачено затвердження Кабінетом Міністрів України порядку електронного адміністрування ПДВ. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" (далі – Порядок № 569).
Система електронного адміністрування ПДВ, що організована на центральному рівні ДФС, забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:
– сум податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та розрахунках коригування до них;
– сум податку, сплачених платниками при ввезенні товарів на митну територію України;
– сум поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування ПДВ;
– суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН.
Система електронного адміністрування ПДВ не вносить кардинальних змін до загальних принципів справляння ПДВ, затверджених Податковим кодексом України (далі – Кодекс). Норми Кодексу, які визначають коло платників ПДВ, об’єкт оподаткування, принципи формування податкових зобов’язань та податкового кредиту, залишаються незмінними.
Водночас, підставою для формування податкового кредиту за умови дотримання інших, встановлених Кодексом правил, є лише податкові накладні, зареєстровані в ЄРПН. До податкового кредиту можна також включити суму податку, зазначену в документах, перерахованих в пункті 201.11 статті 201 розділу V Кодексу, але разом з тим, з 01.01.2015 скасовується можливість сформувати податковий кредит на підставі скарги на постачальника (пункт 201.10 статті 201 розділу V Кодексу).
Крім того, Законом № 1621 внесено зміни до визначення бази оподаткування ПДВ в окремих випадках: з 01.01.2015 база оподаткування визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг за винятком контрольованих операцій, але не може бути нижчою ціни придбання товарів (для самостійно виготовлених – не нижче їх собівартості) або балансової вартості необоротних активів.
Одночасно із запровадженням системи електронного адміністрування ПДВ з 1 січня 2015 року для платників ПДВ збільшується граничний рівень обсягу операцій з постачання товарів/послуг для обов’язкової реєстрації платників ПДВ до 1 млн. грн (без ПДВ) за рік.
Тобто, з 01.01.2015 суб’єкт господарювання зобов’язаний зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 розділу V Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн.грн.(без урахування ПДВ).
Правила, встановлені розділом V Кодексу для добровільної реєстрації особи в якості платника ПДВ не змінилися.
Платники ПДВ, у яких станом на 01.01.2015 обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців не перевищує 1 млн.грн., отримують можливість анулювати свою реєстрацію платника ПДВ.

2. Електронні рахунки платників в системі електронного адміністрування ПДВ
Електронний рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ (далі – електронний рахунок) – рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунку в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку.
Для кожного платника податку відкривається один електронний рахунок.
Згідно з пунктом 5 Порядку № 569, електронні рахунки відкриваються Казначейством платникам ПДВ автоматично на підставі реєстру платників податку, який ДФС після присвоєння особі індивідуального податкового номера платника ПДВ надсилає Казначейству.
Казначейство надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка платника ПДВ не пізніше наступного робочого дня з дня його відкриття, а ДФС після надходження такого повідомлення інформує кожного платника ПДВ про реквізити його електронного рахунка (пункт 6 Порядку № 569).
Враховуючи викладене відкриття електронних рахунків здійснюється без участі платників податку, тобто їм не потрібно відвідувати Казначейство з метою відкриття такого рахунка.
Відкриття та обслуговування електронних рахунків Казначейством здійснюється на безоплатній основі. Інформація про рух коштів на електронних рахунках платникам податку надаватиметься ДФС за відповідним запитом платника на безоплатній основі без обмеження кількості запитів та у часі.
Датою початку здійснення операцій з використанням електронного рахунку є 01.01.2015 для суб’єктів господарювання, які вже є зареєстрованими платниками ПДВ, а для суб’єктів господарювання, які будуть зареєстровані в якості платників ПДВ в будь-який період після 01.01.2015 – дата їх реєстрації платниками податку.
На такі електронні рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ платники податку самостійно зараховують кошти з власного поточного рахунку платника, відкритого в банківських установах, в сумах:
необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹Кодексу та надає право для реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування;
недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку.
Поповнення електронного рахунка платника ПДВ за рахунок інших джерел, наприклад, з поточних рахунків інших осіб, не передбачено.
Кошти з електронного рахунка платника ПДВ перераховуються Казначейством в автоматичному режимі виключно до бюджету та/або на рахунок, відкритий у банку та/або органі Казначейства сільськогосподарськими підприємствами – суб’єктами спеціального режиму оподаткування, визначений статтею 209 Кодексу (далі – спецрежим), для акумулювання сум податку, що нараховуються на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів (послуг), у порядку, передбаченому статтею 209 Кодексу (далі – спеціальні рахунки). Таке перерахування коштів здійснюється на підставі реєстрів платників ПДВ, який автоматично формується ДФС та надсилається Казначейству.
3. Податкова звітність
Починаючи з першого звітного періоду 2015 року (січень, І-й квартал) податкова звітність з ПДВ подається до контролюючого органу всіма платниками податку виключно в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Таким чином, для забезпечення накладання електронного цифрового підпису платникам ПДВ необхідно буде мати посилені сертифікати відкритих ключів (далі – посилені сертифікати), які можна отримати в Акредитованому центрі сертифікації ключів (далі – АЦСК) Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (безоплатно) або в будь-якому з його відокремлених пунктах реєстрації користувачів (адреси таких пунктів розміщено на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК Інформаційно-довідкового департаменту ДФС: http://www.acskidd.gov.ua), або в інших АЦСК.
Платники ПДВ, які на даний час подають податкову звітність в електронному вигляді та вже мають посилені сертифікати, можуть продовжувати їх використання після 1 січня 2015 року (з урахуванням їх строку чинності).
Що стосується подання податкових декларацій з ПДВ у паперовій формі, то останнім звітним періодом, за який податкові декларації з ПДВ можуть бути подані на паперових носіях, є грудень 2014 року (граничний термін подання 20.01.2015)/ІV квартал 2014 року (граничний термін подання 09.02.2015).
Відповідні зміни до форми податкової декларації з ПДВ та порядку її заповнення і подання розроблені, розміщені на офіційному веб-сайті ДФС України та на даний час проходять відповідні погодження із зацікавленими міністерствами і відомствами. Після прийняття Міністерством фінансів України відповідного наказу та його реєстрації в Міністерстві юстиції України у загальновстановленому порядку його буде доведено до відома платників та регіональних структурних підрозділів ДФС.
4. Формування та реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 та пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу (у редакції Закону №1621) з 01.01.2015 податкові накладні та розрахунки коригування складаються виключно в електронній формі та підлягають обов’язковій реєстрації в ЄРПН незалежно від того, яка сума ПДВ вказана в податковій накладній, в тому числі і ті, які не видаються покупцям, а також ті, що складені платниками податку – отримувачами послуг, що постачаються нерезидентами, якщо місце постачання таких послуг розташоване на митній території України (пункт 208.2 статті 208 розділу V Кодексу).
Після реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН постачальник та покупець отримуватимуть в автоматичному режимі від ДФС повідомлення про таку реєстрацію.
Запровадження електронної форми податкової накладної вирішує всі питання, які пов’язані із дотриманням формальних умов щодо її заповнення (вирівнювання полів, формат дати, адреси, розміщення знаків дробу, ком та інших розділових знаків тощо). Крім того, під час реєстрації податкової накладної платник матиме можливість перевірити правильність написання назви покупця та його реєстраційних даних.
Відповідно до пункту 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, та пункту 19 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 №957 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1129), податкові накладні/розрахунки коригування, складені в електронній формі, скріплюються електронними цифровими підписами посадових осіб платника податку.
Таким чином, для забезпечення безперешкодної реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а також забезпечення достовірності податкових накладних/розрахунків коригування, які надсилаються отримувачу товарів/послуг, платникам ПДВ необхідно буде мати посилені сертифікати для накладання електронного цифрового підпису посадовими або уповноваженими особами на складені податкові накладні.
Отримати посилені сертифікати відкритих ключів можна в Акредитованих центрах сертифікації ключів (далі – АЦСК) Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (безоплатно), або в будь-якому з його відокремлених пунктах реєстрації користувачів (адреси таких пунктів розміщено на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК Інформаційно-довідкового департаменту ДФС: http://www.acskidd.gov.ua), або в інших АЦСК.
Платники ПДВ, які на даний час здійснюють реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН та вже мають посилені сертифікати, можуть продовжувати їх використання після 1 січня 2015 року (з урахуванням їх строку чинності).
Терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН з 01.01.2015 не змінюється. Така реєстрація здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання (пункт 201.10. розділу V Кодексу).
Водночас для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН визначається розмір суми ПДВ, на яку платник має право зареєструвати в ЄРПН складені ним такі податкові накладні/розрахунки коригування.
Так, платник податку має право зареєструвати в ЄРПН податкову накладну/розрахунок коригування, в якій загальна сума ПДВ не перевищує суму, обчислену за формулою, встановленою пунктом 200¹.3 статті 200¹Кодексу та пунктом 9 Порядку №569 (далі – реєстраційна сума), а саме:
Σ_Накл= Σ_{НаклОтр}+ Σ_Митн+ Σ_ПопРах– Σ_{НаклВид}– Σ_{Відшкод}– Σ_{Перевищ}, де:
Σ_{НаклОтр}– загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Цей показник формується на підставі даних, що містяться в отриманих платником податку податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, що були складені за операціями, дата виникнення податкових зобов’язань за якими припадає на податковий період починаючи з 01 січня 2015 року, а також на підставі даних, що містяться в розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;
Σ_Митн– загальна сума податку, сплаченого платником безпосередньо або за допомогою фінансового посередника (особи, відповідальної за фінансове врегулювання) при ввезенні товарів на митну територію України, на підставі даних митних декларацій, у тому числі з урахуванням змін, внесених відповідно до аркушів коригування та додаткових декларацій, оформлених згідно із статтею 261 Митного кодексу України.
Цей показник формується на підставі сум податку, сплачених, починаючи з 01 січня 2015 року, при ввезенні товарів на митну територію України;
Σ_ПопРах– загальна сума поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з власного поточного рахунку платника.
Зазначений показник обраховується на підставі даних, отриманих згідно з угодою про інформаційний обмін між Державною фіскальною службою та Казначейством щодо сум коштів, перерахованих платником зі свого поточного рахунку на його рахунок в системі електронного адміністрування податку, відкритому йому в Казначействі починаючи з 01 січня 2015 року.
Σ_{НаклВид}– загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Цей показник формується на підставі даних, що містяться у виданих платником податку податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, що були складені на операції, дата виникнення податкових зобов’язань за якими припадає на податковий період починаючи з 01 січня 2015 року, а також на підставі даних, що містяться в розрахунках коригувань до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;
Σ_{Відшкод}– загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування;
Цей показник формується на підставі даних податкових декларацій з податку, поданих до контролюючого органу, починаючи з податкової звітності:
за січень 2015 року – для платників податків, що застосовують місячний звітний період;
за 1 квартал 2015 року – для платників податків, що застосовують квартальний звітний період.
Даний показник формується на підставі задекларованих до відшкодування на поточний рахунок платника сум від’ємного значення податку, розрахованих по операціям, здійсненим після 01 січня 2015 року згідно прийнятих контролюючим органом податкових декларацій з податку та уточнюючих розрахунків до таких декларацій.
Σ_{Перевищ}– загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з податку, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Цей показник розраховується як різниця між сумами податку:
задекларованими платником в податкових деклараціях з податку з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до таких декларацій по операціях з постачання товарів/послуг та отримання послуг від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України, після 01 січня 2015 року та їх подальшого коригування згідно зі статтею 192 розділу V Податкового кодексу України,
та зазначеними платником податку в податкових накладних, що були складені за операціями з постачання товарів/послуг після 01 січня 2015 року, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунків коригування до таких накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Цей показник формується на підставі даних:
податкових накладних, складених не раніше 01 січня 2015 року та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;
податкових декларацій з податку, наданих до контролюючого органу, починаючи з податкової звітності: за січень 2015 року – для платників податків, що застосовують місячний звітний період; за І квартал 2015 року – для платників податків, що застосовують квартальний звітний період, та уточнюючих розрахунків до таких декларацій.
Реєстраційна сума обчислюватиметься автоматично та централізовано на рівні ДФС для кожного платника податку щоразу, як відбуватиметься зміна значення будь-якого з показників формули.
Кожен з показників реєстраційної суми обчислюватиметься наростаючим підсумком, починаючи з 01.01.2015 протягом всього періоду діяльності платника ПДВ до моменту анулювання його реєстрації.
Алгоритм обрахунку показників реєстраційної суми, та джерела їх формування підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті ДФС (пункт 10 Порядку № 569).
Для обчислення такої реєстраційної суми враховуються лише податкові накладні, складені за операціями, по яких дата виникнення податкових зобов’язань припадає на податкові періоди з 01.01.2015, розрахунки коригування до таких податкових накладних, а також митні декларації, по яких суми податку сплачені до бюджету, починаючи з 01.01.2015, суми поповнення електронних рахунків з 01.01.2015, суми заявленого бюджетного відшкодування та сума податкових зобов'язань (для формування показника Σ_{Перевищ}) задекларовані у складі податкових декларацій з ПДВ за звітні податкові періоди з 01.01.2015.
Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹розділу V Кодексу (реєстраційна сума), буде меншою, ніж сума податку в податковій накладній, яку платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник повинен перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій електронний рахунок (пункт 201.10.статті 201 розділу V Кодексу; пункт 12 Порядку № 569).
Збільшення реєстраційної суми може бути забезпечене також за рахунок отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, та сум ПДВ, сплачених під час ввезення товарів на митну територію України.
При обчисленні реєстраційної суми слід також враховувати, що для операцій з отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких є митна територія України, Законом № 1621 змінюється порядок формування податкового кредиту.
На відміну від діючого до кінця 2014 року порядку, починаючи з 01.01.2015 отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, отримує право на податковий кредит за такими операціями на дату складання ним податкової накладної за цими операціями, за умови її реєстрації в ЄРПН (пункти 198.2 статті 198 та 208.2 статті 208 розділу V Кодексу).
В зв’язку з цим необхідно враховувати, що в розділі ІІ "Податковий кредит" податкової декларації з ПДВ за січень (І квартал) 2015 року має бути одночасно відображений податковий кредит за операціями з отримання послуг від нерезидента, які були здійснені в грудні (ІV кварталі 2014 року) та в січні (І кварталі) 2015 року.
В межах системи електронного адміністрування ПДВ передбачено, що складання та реєстрація в ЄРПН податкових накладних здійснюється постачальником товарів/послуг та отримувачем послуг від нерезидентів, місцем постачання яких є митна територія України. При цьому запроваджується окремий порядок реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.
Так, розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:
1) постачальником товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника (продавця) або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
2) отримувачем товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (продавцю), для чого постачальник (продавець) надсилає складений розрахунок коригування отримувачу (покупцю).
Зменшити суму податкових зобов’язань за таким розрахунком коригування постачальник може тільки після реєстрації цього розрахунку в ЄРПН його отримувачем. Зменшити суму свого податкового кредиту за таким розрахунком коригування отримувач (покупець) товарів (послуг) зобов’язаний незалежно від факту реєстрації такого розрахунку в ЄРПН.
Розрахунки коригування, що складаються постачальником товарів/послуг до податкових накладних, які не видаються отримувачу таких товарів/послуг, підлягають реєстрації в ЄРПН постачальником.
Розрахунок коригування до податкової накладної, яка була складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) таких послуг.
5. Податкові накладні, складені за операціями, дата виникнення податкових зобов’язань за якими припадає на податковий період до 01.01.2015, та розрахунків коригування до таких податкових накладних
Податкові накладні, складені за операціями, дата виникнення податкових зобов’язань за якими припадає до 01.01.2015, та відповідно до вимог Кодексу підлягають реєстрації у ЄРПН (у разі, якщо такі накладні складені в електронній формі або якщо такі накладні відповідають вимогам пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Кодексу у разі складання податкової накладної у паперовому вигляді), але не були зареєстровані у ЄРПН до 01.01.2015 (термін реєстрації припадає на період з 01.01.2015 до 15.01.2015), підлягають такій реєстрації без дотримання вимог щодо наявності відповідної реєстраційної суми.
Розрахунки коригування, які складені до 01.01.2015 та відповідно до вимог Кодексу підлягають реєстрації у ЄРПН але не були зареєстровані в ЄРПН до 01.01.2015 (термін реєстрації припадає на період з 01.01.2015 до 15.01.2015), а також розрахунки коригування, складені після 01.01.2015 до податкових накладних, складених за операціями, дата виникнення податкових зобов’язань за якими припадає до 01.01.2015, підлягають такій реєстрації без дотримання вимог щодо наявності відповідної реєстраційної суми.
Такі розрахунки коригування підлягають реєстрації в ЄРПН постачальником товарів/послуг.
Податкові накладні, складені за операціями, дата виникнення податкових зобов’язань за якими припадає до 01.01.2015 (незалежно від факту реєстрації їх в ЄРПН та періоду, в якому вони були включені до податкового кредиту, а також незалежно від того чи були вони включені до складу податкового кредиту) та розрахунки коригування до таких податкових накладних (незалежно від дати їх складання та факту реєстрації їх в ЄРПН) не приймають участі в обчисленні реєстраційної суми.
Податкова накладна, складена отримувачем послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, за операціями з постачання таких послуг, дата виникнення податкових зобов’язань припадає на грудень/ІV квартал 2014 року, сума ПДВ якої були включені до складу податкових зобов’язань за звітний (податковий) період грудень/ІV квартал 2014 року включається до складу податкового кредиту за звітний (податковий) період січень/І квартал 2015 року та не приймає участі в обчисленні реєстраційної суми.
6. Розрахунки з бюджетом
Суму податкових зобов’язань, належних до сплати в бюджет, платники податку, як і встановлено Кодексом, визначають самостійно, виходячи з результатів діяльності за відповідний звітний період. Така сума декларується в податковій декларації платника ПДВ.
Якщо за результатами звітного податкового періоду платником податку задекларовано в податковій декларації з ПДВ сума податку до сплати в бюджет, то така сума підлягає перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок платника податку.
Таке перерахування здійснюється на підставі реєстру, який автоматично формується ДФС на підставі поданих платниками податкових декларацій з ПДВ, та не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку для самостійної сплати податкових зобов’язань надсилається Казначейству.
Перерахування суми податку до бюджету та/або на спеціальні рахунки платників податку з їх електронних рахунків здійснюється Казначейством не пізніше останнього дня строку для самостійної сплати податкових зобов’язань, в межах залишку таких коштів на електронних рахунках (пункт 21 Порядку №569).
У випадку недостатності коштів на рахунку платника у системі електронного адміністрування податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань та/або для перерахування на спеціальний рахунок платник повинен у строки, встановлені Кодексом для самостійної сплати платником податкових зобов’язань, перерахувати з власного поточного рахунку на свій електронний рахунок кошти в недостатніх сумах.
Якщо платник у строки, встановлені Кодексом для самостійної сплати платником податкових зобов’язань, не забезпечив наявність на його електронному рахунку коштів для сплати узгоджених податкових зобов'язань/перерахування на спеціальний рахунок, Казначейством виконання реєстрів, надісланих ДФС, здійснюється в межах залишку коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку. Невиконаний (не сплачений) по такому реєстру залишок узгоджених податкових зобов’язань платника обліковується Казначейством до повного виконання шляхом перерахування до бюджету/спеціального рахунку коштів, що перераховуються платником з власного поточного рахунку на його електронний рахунок (пункт 22 Порядку № 569).
Пунктом 25 Порядку № 569 встановлено, що розрахунки з бюджетом у зв’язку з поданням уточнюючих розрахунків, сплата податкових зобов’язань, визначених контролюючим органом, та сплата штрафних санкцій і пені здійснюються платником податку до бюджету не з електронного рахунку, а з власного поточного рахунку.
Тобто з електронного рахунку погашаються суми податкових зобов’язань, задекларованих платником податку в податкових деклараціях з ПДВ за звітні (податкові) періоди з 01.01.2015, а суми податкових зобов’язань з ПДВ, які платник визначив в уточнюючих розрахунках до податкових декларацій з ПДВ, суми ПДВ, донараховані платнику контролюючим органом за результатами перевірок, суми штрафів та пені сплачуються не з електронного рахунка платника, а з його поточного рахунка.
Пунктами 26 та 27 Порядку № 569 встановлено правила повернення помилково та/або надміру зарахованих до бюджету коштів з електронного рахунку платника на його поточний рахунок у порядку, визначеному статтею 43 розділу ІІ Кодексу, в тому числі і у разі анулювання реєстрації платника податку.
Таке повернення здійснюється за умови подання платником податків заяви у довільній формі протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми, в якій має бути вказано поточний рахунок платника податків в установі банку, на який необхідно повернути такі суми з бюджету. Повернення таких сум здійснюється без використання електронного рахунка.
7. Спеціальний режим оподаткування у сільському господарстві
Платникам податку, які застосовують спецрежим, в системі електронного адміністрування податку відкривається єдиний електронний рахунок для обліку сум податку як в межах діяльності, визначеної статтею 209 Кодексу, так і у межах іншої діяльності.
Такі платники реєструють в ЄРПН всі податкові накладні: як ті, що складені на операції з постачання товарів (послуг) в межах спецрежиму, так і ті, що складені у зв’язку з здійсненням інших операцій з постачання.
Платники податку – суб’єкти спеціального режиму оподаткування повинні враховувати, що для реєстрації в ЄРПН всіх складених ними податкових накладних та розрахунків коригування як у зв’язку з постачанням товарів (послуг) в межах спецрежиму, так і у зв’язку з іншими операціями з постачання, здійснюється єдиний розрахунок реєстраційної суми (за формулою, визначеною пунктом 200¹.3 статті 200¹Кодексу та пунктом 9 Порядку №569).
У випадку якщо платником податку, який застосовує спецрежим, за результатами звітного періоду задекларовано суми податку, які підлягають сплаті як до бюджету так і на його спеціальний рахунок, кошти з його електронного рахунку у першу чергу перераховуються до бюджету, а у разі повного розрахунку з бюджетом – на спеціальний рахунок такого платника (пункт 22 Порядку № 569).
Таке перерахування здійснюється на підставі реєстру, який автоматично формується ДФС на підставі поданих платниками податкових декларацій з ПДВ, та не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку для самостійної сплати податкових зобов’язань надсилається Казначейству. Перерахування суми податку до бюджету та/або на спеціальні рахунки платників податку з їх електронних рахунків здійснюється Казначейством не пізніше останнього дня строку для самостійної сплати податкових зобов’язань, в межах залишку таких коштів на електронних рахунках (пункт 21 Порядку №569).
Зазначене правило стосується також і платників податку – сільськогосподарських підприємств усіх форм власності, які відповідають критеріям, визначеним статтею 209 розділу V Кодексу, але не зареєструвалися як суб’єкти спеціального режиму оподаткування.
Для забезпечення в умовах дії системи електронного адміністрування ПДВ спрямування сум ПДВ на підтримку власного виробництва суб’єкти спецрежиму - платники ПДВ повинні надати контролюючому органу за місцем своєї реєстрації платником ПДВ інформацію щодо даних реквізитів поточного рахунку, на який має бути перерахована відповідна сума з електронного рахунка такого платника, та актуалізувати такі дані у разі зміни реквізитів поточного рахунка.
8. Від’ємне значення і залишок бюджетного відшкодування
Від’ємне значення ПДВ, яке виникло у платника податку в звітних періодах до 01.01.2015, участі в обчисленні реєстраційної суми не прийматиме.
Розділом ІІ Закону № 1621 визначено, що від’ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, та залишок від’ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані до 1 січня 2015 року, обліковуються у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Облік такого від’ємного значення здійснюватиметься в податковій декларації ПДВ. Проектом нової форми декларації з ПДВ для такого обліку передбачено окремий розділ та додаток.
З 01.01.2015 суми бюджетного відшкодування, задекларовані в деклараціях за звітні (податкові) періоди до 1 січня 2015 року, підлягають відшкодуванню у порядку, встановленому відповідно до статті 200 Податкового кодексу України у редакції, що діяла станом на 31 грудня 2014 року, тобто залишок непогашеного від’ємного значення станом на 01.01.2015 не анулюється, обліковується окремо у складі податкової декларації з ПДВ за звітні періоди після 01.01.2015 та відшкодовуються платникам у автоматичному або звичайному режимі за правилами та у терміни, що передбачені Кодексом станом на 31.12.2014.
Суми бюджетного відшкодування, задекларовані в звітних періодах після 1 січня 2015 року, повертатимуться платникам і в звичайному і в автоматичному режимі. При цьому спрямування бюджетного відшкодування ПДВ в рахунок погашення податкових зобов’язань майбутніх періодів скасовується. Після 1 січня 2015 року бюджетне відшкодування ПДВ буде здійснюватись виключно коштами на поточний рахунок платника.
Одночасно інформуємо, що з 01.01.2015 відповідно до вимог статті 200 Кодексу (з урахуванням змін, внесених Законами №1621 та №1690) бюджетне відшкодування платникам податку здійснюватиметься на місяць раніше ніж зараз.
Додаткові питання щодо функціонування системи електронного адміністрування ПДВ просимо надсилати на електронну адресу:sea_pdv@ukr.net для оперативної підготовки додаткових роз’яснень.
Сектор комунікацій
Дніпродзержинської ОДПІ


Термін розгляду договору «Про визнання електронних документів» – до 5 робочих днів.

Термін розгляду договору «Про визнання електронних документів» з боку органів ДФС – до 5 робочих днів. Нагадуємо, що квитанції мають розширення «.rpl» та відкриваються за допомогою ключа електронної печатки, а у разі її відсутності, підписом фізичної особи – підприємця (для фізичної особи – підприємця). Інші файли, що мають розширення «.xml» не потребують розшифрування. Електронні звіти можна відправляти лише після отримання квитанції про успішне підписання договору з боку органів ДФС.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у загальнодоступному інформаційно - довідковому ресурсі (веб – портал ДФС, вкладинка «Інформаційно - довідковий ресурс», дане роз’яснення у категорії 401.02).

Сектор комунікацій
Дніпродзержинської ОДПІ


Новації в ЕСВ
о 31 грудня 2015 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами розмір єдиного внеску, встановлений частиною п’ятою та абзацом другим частини шостої статті 8Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" для платників єдиного внеску, визначених в абзацах другому, третьому, четвертому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, застосовується з понижуючим коефіцієнтом (далі - коефіцієнт), якщо платником виконуються одночасно такі умови:
а) база нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховану особу в звітному місяці (далі - БН(зо) збільшилась на 20 і більше відсотків порівняно з середньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік в розрахунку на одну застраховану особу (далі - СмБН(зо)2014);
б) після застосування коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу в звітному місяці (далі - СП(зо)м) складе не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік (далі - СмП(зо)2014);
в) кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховані виплати, не перевищує 200 відсотків середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014 рік (далі - СмК(зо)2014). Ця умова не застосовується до платників єдиного внеску, визначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону.
Сектор комунікацій
Дніпродзержинської ОДПІ

Особливості звітування при добровільній сплаті єдиного соціального внеску?

Фізична особа, яка уклала договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, зобов’язана подати звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску. Звіт формується та подається за себе протягом 30 календарних днів після закінчення строків дії договору.
Звітним періодом є тривалість дії договору. У разі, якщо договором про добровільну участь передбачено одноразову сплату особою єдиного соціального внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, звітним є період, за який одноразово сплачено єдиний внесок за попередні періоди.
Звіт подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за місцем податкового обліку за додатком 6 Звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску. Це передбачено Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міндоходів України від 9 вересня 2013 року № 454.
Сектор комунікацій
Дніпродзержинської ОДПІ

Сервіс фіскальної служби, який «знає все»
Інформаційно-довідковий ресурс ДФС України – «ЗІР» доступний кожному. Він дозволяє користувачам здійснювати пошук інформації по певному податку, напрямку діяльності, використовуючи ключові слова.
За допомогою ресурсу «ЗІР» можна переглянути інформацію за певні періоди, при цьому не лише по запитаннях-відповідях, але і по відповідях на письмові звернення, які були надані із використанням Бази знань. Також, функціонал ресурсу передбачає можливість надання пропозицій з технічних питань його роботи шляхом використання «Форми зворотнього зв’язку», розміщеної в рубриці «Про ресурс».
Скористатися ресурсом «ЗІР» можна через веб - портал ДФС України (вкладинка «Інформаційно - довідковий ресурс»).
Сектор комунікацій
Дніпродзержинської ОДПІ


У світ податкових новацій разом із «ЗІР»
В податковому законодавстві України відбувається чимало змін, які стосуються як і суб'єктів господарювання так і пересічних громадян. Тож, ГУ ДФС у Дніпропетровській області радить користуватися електронним сервісом ДФС України «ЗІР» для своєчасного та оперативного отримання необхідної інформації. Користувачі ресурсу можуть надавати свої пропозиції звернувшись за «формою зворотного зв’язку» в рубриці «Про ресурс».
Скористатися послугою «ЗІР» можна на веб-порталі ДФС України за адресою http://zir.minrd.gov.ua/ у розділі «Інформаційно-довідковий ресурс».
Сектор комунікацій
Дніпродзержинської ОДПІ


Реєстратори розрахункових операцій у єдинників

Платники єдиного податку другої та третьої (фізичні особи - підприємці) груп, які з 1 січня 2015 року до 30 червня 2015 включно почали застосовувати у власній господарській діяльності зареєстровані реєстратори розрахункових операцій, з дати початку застосування їх до 1 січня 2017 звільняються від перевірок з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Сектор комунікацій
Дніпродзержинської ОДПІ

Застосування РРО

Законом України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" запроваджено обов'язкове використання реєстраторів розрахункових операцій для платників єдиного податку - фізичних осіб-підприємців: платників третьої групи - з 1 липня 2015 року, платників другої групи - з 1 січня 2016 року.
Платники єдиного податку - фізичні особи - підприємці другої та третьої груп при провадженні діяльності на ринках, при продажу дрібнороздрібної торгівельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують РРО.

Сектор комунікацій
Дніпродзержинської ОДПІ
Інтернет торгівля з РРО
Суб’єкти господарювання, які займаються продажем товарів в інтернеті, про необхідність застосування РРО та видання покупцям розрахункових документів встановленої форми.
Платники єдиного податку 2 і 3 груп до 01.07.2015 звільняються від санкцій за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР при:
наданні послуг у разі проведення розрахунків у касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій;
виконанні операцій з купівлі-продажу інвалюти у разі, якщо ці операції виконуються у касах уповноважених банків з оформленням розрахункових документів відповідно до нормативних актів Нацбанку; при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції).
(Лист ДФС від 10.02.2015 № 4315/7/99-99-22-07-03-17 ).
Сектор комунікацій
Дніпродзержинської ОДПІ

Порядок розрахунку та застосування коефіцієнта по ЕСВ
Коефіцієнт щомісячно обчислюється платниками самостійно, за такою формулою:
коефіцієнт = СмБН(зо)2014/БН(зо), де:
СмБН(зо)2014 - середньомісячна база нарахування єдиного внеску для платника у 2014 році в розрахунку на одну застраховану особу - це сума нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, на яку нараховується єдиний внесок/кількість звітних місяців платника в 2014 році/СмК(зо)2014;
БН(зо) - база нарахування єдиного внеску на одну застраховану особу за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовим договором, - це сума нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, на яку нараховується єдиний внесок у звітному місяці 2015 року/кількість застрахованих осіб платника у звітному місяці 2015 року, яким нараховані виплати;
СмК(зо)2014 - середньомісячна кількість застрахованих осіб платника за 2014 рік - це сумарна кількість застрахованих осіб, яким нараховані виплати у кожному місяці в 2014 році/кількість звітних місяців платника в 2014 році;
СмП(зо)2014 - середньомісячний платіж на одну застраховану особу у 2014 році - це сума нарахованого єдиного внеску за 2014 рік/кількість звітних місяців платника в 2014 році/СмК(зо)2014;
СП(зо)м - середній платіж на одну застраховану особу у звітному місяці - це сума нарахованого єдиного внеску у звітному місяці 2015 року/кількість застрахованих осіб у звітному місяці 2015 року, яким нараховані виплати.
Якщо в результаті розрахунку коефіцієнта його значення складає менше ніж 0,4, то платник застосовує коефіцієнт 0,4.
Коефіцієнт застосовується в тому числі при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи.
Коефіцієнт не застосовується платниками єдиного внеску, вказаними в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які виплачують грошове забезпечення.
Розрахований коефіцієнт та розмір єдиного внеску зазначаються з трьома знаками після коми.
При розрахунку коефіцієнта показники за 2014 рік визначаються на підставі звітності платника єдиного внеску, яка подається відповідно до вимог цього Закону.
У разі застосування коефіцієнта платник єдиного внеску зазначає про це в звіті.
Сектор комунікацій
Дніпродзержинської ОДПІ
Вимоги електронної звітності
Податкова звітність в електронному вигляді, отримана органами ДФС пізніше встановленого терміну, вважається поданою з порушенням терміну.
Підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому стандарту; підтвердження електронним цифровим підписом платника податків та його посадових осіб; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/блокований).
Після того як платник відправив податковий документ в електронному вигляді органи ДФС проводять його розшифрування, перевірку цифрового підписку та відповідності електронного документа затвердженому формату. Наступний етап: платнику приходить перша квитанція, яка є підтвердженням передачі його звітів засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається на електронну адресу, з якої було надіслано податкову звітність. Якщо перша квитанція не надійшла, то податковий документ вважається неодержаним.
Про те, що податкові документи прийняті та з ними все гаразд, свідчить друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого документа, відповідність податкового документа затвердженому формату, результати перевірки цифрового підпису, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція із зазначенням причин неприйняття.
Датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДФСУ є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.
Якщо платник податків надіслав кілька примірників одного податкового документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), то оригіналом вважається електронний документ, що надісланий останнім до закінчення граничного терміну встановленого законодавством для подання податкової звітності за умови, що його було сформовано правильно, прийнято до бази даних контролюючого органу та платнику податків надійшла про це друга квитанція.
Сектор комунікацій
Дніпродзержинської ОДПІ
Сall-центр фіскальної служби України
Нагадуємо, що для суб’єктів господарювання і громадян працює Інформаційно-довідковий департамент Державної фіскальної служби України. Звернувшись за номером 0-800-501-007 (із стаціонарних телефонів - безкоштовно) платники податків можуть отримати відповіді з питань оподаткування, державної митної справи, єдиного соціального внеску та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДФС. Контакт-центр фіскальної служби працює з 8.00 до 20.00 щоденно, крім суботи та неділі.
Для уникнення подвійного трактування положень податкового законодавства суб’єкти господарювання і громадяни можуть самостійно звернутись до Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua/), на якому розміщено відповіді на актуальні питання діючого законодавства, згруповані за відповідними розділами.
Крім того, кожен платник може на постійній основі отримувати на електронну пошту інформацію про останні зміни в чинному законодавстві. Для цього необхідно надіслати електронний лист на скриньку idd@sfs.gov.ua з атрибутами: поле ТЕМА – 6011.
Сектор комунікацій
Дніпродзержинської ОДПІ
Електронні сервіси для зручності
Для комфортного звітування на веб-порталі Державної фіскальної служби України розміщені електронні сервіси «Електронна звітність» та «Електронний кабінет платника податків». Завдяки цим сервісам можна сформувати, перевірити та надіслати до органів ДФС податкову звітність, дистанційно перевірити розрахунки з бюджетом, дізнатися про терміни сплати податків, а також іншу корисну інформацію.
Пропонуємо розглянути перелік діючих сервісів:
- «Електронний кабінет платника податків» - це персональне автоматизоване робоче місце платника, за допомогою якого можна підготувати, заповнити та подати звітність в електронному вигляді.
- «Реєстр платників ПДВ» - щоденно оприлюднює інформацію про реєстрацію платників ПДВ.
- «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» - для перевірки надійності ділових партнерів, допоможе оцінити податкові ризики діяльності з вашим партнером по бізнесу, який можливо не є платником податку на додану вартість, є банкрутом чи відсутній за визначеною в установчих документах адресою, є інструментом для мінімізації податків.
Для того, аби перевірити надійність Вашого ділового партнера достатньо знати його код ЄДРПОУ або ж точну його назву, ввести відому інформацію в одне з полів і система здійснює пошук по ряду баз даних, доступних для публічного використання і повідомляє результати пошуку.
- «Інформаційно-довідковий ресурс» – сервіс, в якому у формі питань-відповідей представлена офіційна позиція Державної фіскальної служби України по всіх напрямах чинного податкового та митного законодавства.
- «Анульована реєстрація платників ПДВ» - надає можливість отримати інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників ПДВ за заявою платника податку, з ініціативи контролюючих органів чи за рішенням суду.
- «Пульс» - упередження неякісного обслуговування платників, вирішення суперечливих питань, що виникають не тільки у сфері адміністрування податків, а й під час здійснення митного контролю чи митного оформлення.
- «Декларування on-line» - надає змогу заповнити декларацію про майновий стан і доходи підприємцям та громадянам в електронному вигляді.
- «Реєстр страхувальників» - інформація про взяття на облік платника ЄСВ, його реєстраційний номер та клас професійного ризику.
На веб-порталі також розміщено сервіси «Митна статистика», «Акредитований центр сертифікації ключів», «Електронна звітність», «Електронна митниця», «Адреси масової реєстрації».
Сектор комунікацій
Дніпродзержинської ОДПІ
Послуги, які надаються ІДД ДФС

Інформаційно-довідковий департамент ДФС надає інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування, державної митної справи, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДФС, а також щодо роботи Акредитованого центру сертифікації ключів.
Крім того, Інформаційно-довідковий департамент ДФС надає послуги з оперативного інформування про зміни в нормативно-правових актах України, що відносяться до компетенції ДФС.
Відповіді надаються за вибором платників податків: по телефону, факсом, електронною поштою
Сектор комунікацій
Дніпродзержинської ОДПІ
Електронна звітність з ПДВ
Нагадуємо, що для запровадження системи електронного адміністрування ПДВ Державна фіскальна служба України розробила такі форми:
Запит щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних (J/F1300103);
Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних (J/F1400103);
Запит щодо отримання відомостей про стан рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ та суми податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (J/F1301201);
Витяг із системи електронного адміністрування ПДВ (J/F1401201);
Квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (J/F1490901).
Сектор комунікацій
Дніпродзержинської ОДПІ

Основні правила роботи системи електронного адміністрування ПДВ

У зв’язку із змінами, внесеними до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) Законом України від 31 липня 2014 року № 1621-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України" з урахуванням змін, внесених до нього Законом України від 7 жовтня 2014 року № 1690-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення оподаткування інвестиційної діяльності" (далі – Закон № 1621), відповідно до яких з 1 січня 2015 року запроваджується система електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – ПДВ), інформуємо про основні правила роботи цієї системи.
1. Загальні положення
Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначено статтею 200¹розділу V Кодексу. Пунктом 200¹.1 статті 200¹розділу V Кодексу передбачено затвердження Кабінетом Міністрів України порядку електронного адміністрування ПДВ. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" (далі – Порядок № 569).
Система електронного адміністрування ПДВ, що організована на центральному рівні ДФС, забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:
– сум податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та розрахунках коригування до них;
– сум податку, сплачених платниками при ввезенні товарів на митну територію України;
– сум поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування ПДВ;
– суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН.
Система електронного адміністрування ПДВ не вносить кардинальних змін до загальних принципів справляння ПДВ, затверджених Податковим кодексом України (далі – Кодекс). Норми Кодексу, які визначають коло платників ПДВ, об’єкт оподаткування, принципи формування податкових зобов’язань та податкового кредиту, залишаються незмінними.
Водночас, підставою для формування податкового кредиту за умови дотримання інших, встановлених Кодексом правил, є лише податкові накладні, зареєстровані в ЄРПН. До податкового кредиту можна також включити суму податку, зазначену в документах, перерахованих в пункті 201.11 статті 201 розділу V Кодексу, але разом з тим, з 01.01.2015 скасовується можливість сформувати податковий кредит на підставі скарги на постачальника (пункт 201.10 статті 201 розділу V Кодексу).
Крім того, Законом № 1621 внесено зміни до визначення бази оподаткування ПДВ в окремих випадках: з 01.01.2015 база оподаткування визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг за винятком контрольованих операцій, але не може бути нижчою ціни придбання товарів (для самостійно виготовлених – не нижче їх собівартості) або балансової вартості необоротних активів.
Одночасно із запровадженням системи електронного адміністрування ПДВ з 1 січня 2015 року для платників ПДВ збільшується граничний рівень обсягу операцій з постачання товарів/послуг для обов’язкової реєстрації платників ПДВ до 1 млн. грн (без ПДВ) за рік.
Тобто, з 01.01.2015 суб’єкт господарювання зобов’язаний зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 розділу V Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн.грн.(без урахування ПДВ).
Правила, встановлені розділом V Кодексу для добровільної реєстрації особи в якості платника ПДВ не змінилися.
Платники ПДВ, у яких станом на 01.01.2015 обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців не перевищує 1 млн.грн., отримують можливість анулювати свою реєстрацію платника ПДВ.

2. Електронні рахунки платників в системі електронного адміністрування ПДВ
Електронний рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ (далі – електронний рахунок) – рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунку в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку.
Для кожного платника податку відкривається один електронний рахунок.
Згідно з пунктом 5 Порядку № 569, електронні рахунки відкриваються Казначейством платникам ПДВ автоматично на підставі реєстру платників податку, який ДФС після присвоєння особі індивідуального податкового номера платника ПДВ надсилає Казначейству.
Казначейство надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка платника ПДВ не пізніше наступного робочого дня з дня його відкриття, а ДФС після надходження такого повідомлення інформує кожного платника ПДВ про реквізити його електронного рахунка (пункт 6 Порядку № 569).
Враховуючи викладене відкриття електронних рахунків здійснюється без участі платників податку, тобто їм не потрібно відвідувати Казначейство з метою відкриття такого рахунка.
Відкриття та обслуговування електронних рахунків Казначейством здійснюється на безоплатній основі. Інформація про рух коштів на електронних рахунках платникам податку надаватиметься ДФС за відповідним запитом платника на безоплатній основі без обмеження кількості запитів та у часі.
Датою початку здійснення операцій з використанням електронного рахунку є 01.01.2015 для суб’єктів господарювання, які вже є зареєстрованими платниками ПДВ, а для суб’єктів господарювання, які будуть зареєстровані в якості платників ПДВ в будь-який період після 01.01.2015 – дата їх реєстрації платниками податку.
На такі електронні рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ платники податку самостійно зараховують кошти з власного поточного рахунку платника, відкритого в банківських установах, в сумах:
необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹Кодексу та надає право для реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування;
недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку.
Поповнення електронного рахунка платника ПДВ за рахунок інших джерел, наприклад, з поточних рахунків інших осіб, не передбачено.
Кошти з електронного рахунка платника ПДВ перераховуються Казначейством в автоматичному режимі виключно до бюджету та/або на рахунок, відкритий у банку та/або органі Казначейства сільськогосподарськими підприємствами – суб’єктами спеціального режиму оподаткування, визначений статтею 209 Кодексу (далі – спецрежим), для акумулювання сум податку, що нараховуються на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів (послуг), у порядку, передбаченому статтею 209 Кодексу (далі – спеціальні рахунки). Таке перерахування коштів здійснюється на підставі реєстрів платників ПДВ, який автоматично формується ДФС та надсилається Казначейству.
3. Податкова звітність
Починаючи з першого звітного періоду 2015 року (січень, І-й квартал) податкова звітність з ПДВ подається до контролюючого органу всіма платниками податку виключно в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Таким чином, для забезпечення накладання електронного цифрового підпису платникам ПДВ необхідно буде мати посилені сертифікати відкритих ключів (далі – посилені сертифікати), які можна отримати в Акредитованому центрі сертифікації ключів (далі – АЦСК) Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (безоплатно) або в будь-якому з його відокремлених пунктах реєстрації користувачів (адреси таких пунктів розміщено на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК Інформаційно-довідкового департаменту ДФС: http://www.acskidd.gov.ua), або в інших АЦСК.
Платники ПДВ, які на даний час подають податкову звітність в електронному вигляді та вже мають посилені сертифікати, можуть продовжувати їх використання після 1 січня 2015 року (з урахуванням їх строку чинності).
Що стосується подання податкових декларацій з ПДВ у паперовій формі, то останнім звітним періодом, за який податкові декларації з ПДВ можуть бути подані на паперових носіях, є грудень 2014 року (граничний термін подання 20.01.2015)/ІV квартал 2014 року (граничний термін подання 09.02.2015).
Відповідні зміни до форми податкової декларації з ПДВ та порядку її заповнення і подання розроблені, розміщені на офіційному веб-сайті ДФС України та на даний час проходять відповідні погодження із зацікавленими міністерствами і відомствами. Після прийняття Міністерством фінансів України відповідного наказу та його реєстрації в Міністерстві юстиції України у загальновстановленому порядку його буде доведено до відома платників та регіональних структурних підрозділів ДФС.
4. Формування та реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 та пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу (у редакції Закону №1621) з 01.01.2015 податкові накладні та розрахунки коригування складаються виключно в електронній формі та підлягають обов’язковій реєстрації в ЄРПН незалежно від того, яка сума ПДВ вказана в податковій накладній, в тому числі і ті, які не видаються покупцям, а також ті, що складені платниками податку – отримувачами послуг, що постачаються нерезидентами, якщо місце постачання таких послуг розташоване на митній території України (пункт 208.2 статті 208 розділу V Кодексу).
Після реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН постачальник та покупець отримуватимуть в автоматичному режимі від ДФС повідомлення про таку реєстрацію.
Запровадження електронної форми податкової накладної вирішує всі питання, які пов’язані із дотриманням формальних умов щодо її заповнення (вирівнювання полів, формат дати, адреси, розміщення знаків дробу, ком та інших розділових знаків тощо). Крім того, під час реєстрації податкової накладної платник матиме можливість перевірити правильність написання назви покупця та його реєстраційних даних.
Відповідно до пункту 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, та пункту 19 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 №957 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1129), податкові накладні/розрахунки коригування, складені в електронній формі, скріплюються електронними цифровими підписами посадових осіб платника податку.
Таким чином, для забезпечення безперешкодної реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а також забезпечення достовірності податкових накладних/розрахунків коригування, які надсилаються отримувачу товарів/послуг, платникам ПДВ необхідно буде мати посилені сертифікати для накладання електронного цифрового підпису посадовими або уповноваженими особами на складені податкові накладні.
Отримати посилені сертифікати відкритих ключів можна в Акредитованих центрах сертифікації ключів (далі – АЦСК) Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (безоплатно), або в будь-якому з його відокремлених пунктах реєстрації користувачів (адреси таких пунктів розміщено на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК Інформаційно-довідкового департаменту ДФС: http://www.acskidd.gov.ua), або в інших АЦСК.
Платники ПДВ, які на даний час здійснюють реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН та вже мають посилені сертифікати, можуть продовжувати їх використання після 1 січня 2015 року (з урахуванням їх строку чинності).
Терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН з 01.01.2015 не змінюється. Така реєстрація здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання (пункт 201.10. розділу V Кодексу).
Водночас для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН визначається розмір суми ПДВ, на яку платник має право зареєструвати в ЄРПН складені ним такі податкові накладні/розрахунки коригування.
Так, платник податку має право зареєструвати в ЄРПН податкову накладну/розрахунок коригування, в якій загальна сума ПДВ не перевищує суму, обчислену за формулою, встановленою пунктом 200¹.3 статті 200¹Кодексу та пунктом 9 Порядку №569 (далі – реєстраційна сума), а саме:
Σ_Накл= Σ_{НаклОтр}+ Σ_Митн+ Σ_ПопРах– Σ_{НаклВид}– Σ_{Відшкод}– Σ_{Перевищ}, де:
Σ_{НаклОтр}– загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Цей показник формується на підставі даних, що містяться в отриманих платником податку податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, що були складені за операціями, дата виникнення податкових зобов’язань за якими припадає на податковий період починаючи з 01 січня 2015 року, а також на підставі даних, що містяться в розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;
Σ_Митн– загальна сума податку, сплаченого платником безпосередньо або за допомогою фінансового посередника (особи, відповідальної за фінансове врегулювання) при ввезенні товарів на митну територію України, на підставі даних митних декларацій, у тому числі з урахуванням змін, внесених відповідно до аркушів коригування та додаткових декларацій, оформлених згідно із статтею 261 Митного кодексу України.
Цей показник формується на підставі сум податку, сплачених, починаючи з 01 січня 2015 року, при ввезенні товарів на митну територію України;
Σ_ПопРах– загальна сума поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з власного поточного рахунку платника.
Зазначений показник обраховується на підставі даних, отриманих згідно з угодою про інформаційний обмін між Державною фіскальною службою та Казначейством щодо сум коштів, перерахованих платником зі свого поточного рахунку на його рахунок в системі електронного адміністрування податку, відкритому йому в Казначействі починаючи з 01 січня 2015 року.
Σ_{НаклВид}– загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Цей показник формується на підставі даних, що містяться у виданих платником податку податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, що були складені на операції, дата виникнення податкових зобов’язань за якими припадає на податковий період починаючи з 01 січня 2015 року, а також на підставі даних, що містяться в розрахунках коригувань до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;
Σ_{Відшкод}– загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування;
Цей показник формується на підставі даних податкових декларацій з податку, поданих до контролюючого органу, починаючи з податкової звітності:
за січень 2015 року – для платників податків, що застосовують місячний звітний період;
за 1 квартал 2015 року – для платників податків, що застосовують квартальний звітний період.
Даний показник формується на підставі задекларованих до відшкодування на поточний рахунок платника сум від’ємного значення податку, розрахованих по операціям, здійсненим після 01 січня 2015 року згідно прийнятих контролюючим органом податкових декларацій з податку та уточнюючих розрахунків до таких декларацій.
Σ_{Перевищ}– загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з податку, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Цей показник розраховується як різниця між сумами податку:
задекларованими платником в податкових деклараціях з податку з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до таких декларацій по операціях з постачання товарів/послуг та отримання послуг від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України, після 01 січня 2015 року та їх подальшого коригування згідно зі статтею 192 розділу V Податкового кодексу України,
та зазначеними платником податку в податкових накладних, що були складені за операціями з постачання товарів/послуг після 01 січня 2015 року, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунків коригування до таких накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Цей показник формується на підставі даних:
податкових накладних, складених не раніше 01 січня 2015 року та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;
податкових декларацій з податку, наданих до контролюючого органу, починаючи з податкової звітності: за січень 2015 року – для платників податків, що застосовують місячний звітний період; за І квартал 2015 року – для платників податків, що застосовують квартальний звітний період, та уточнюючих розрахунків до таких декларацій.
Реєстраційна сума обчислюватиметься автоматично та централізовано на рівні ДФС для кожного платника податку щоразу, як відбуватиметься зміна значення будь-якого з показників формули.
Кожен з показників реєстраційної суми обчислюватиметься наростаючим підсумком, починаючи з 01.01.2015 протягом всього періоду діяльності платника ПДВ до моменту анулювання його реєстрації.
Алгоритм обрахунку показників реєстраційної суми, та джерела їх формування підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті ДФС (пункт 10 Порядку № 569).
Для обчислення такої реєстраційної суми враховуються лише податкові накладні, складені за операціями, по яких дата виникнення податкових зобов’язань припадає на податкові періоди з 01.01.2015, розрахунки коригування до таких податкових накладних, а також митні декларації, по яких суми податку сплачені до бюджету, починаючи з 01.01.2015, суми поповнення електронних рахунків з 01.01.2015, суми заявленого бюджетного відшкодування та сума податкових зобов'язань (для формування показника Σ_{Перевищ}) задекларовані у складі податкових декларацій з ПДВ за звітні податкові періоди з 01.01.2015.
Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹розділу V Кодексу (реєстраційна сума), буде меншою, ніж сума податку в податковій накладній, яку платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник повинен перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій електронний рахунок (пункт 201.10.статті 201 розділу V Кодексу; пункт 12 Порядку № 569).
Збільшення реєстраційної суми може бути забезпечене також за рахунок отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, та сум ПДВ, сплачених під час ввезення товарів на митну територію України.
При обчисленні реєстраційної суми слід також враховувати, що для операцій з отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких є митна територія України, Законом № 1621 змінюється порядок формування податкового кредиту.
На відміну від діючого до кінця 2014 року порядку, починаючи з 01.01.2015 отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, отримує право на податковий кредит за такими операціями на дату складання ним податкової накладної за цими операціями, за умови її реєстрації в ЄРПН (пункти 198.2 статті 198 та 208.2 статті 208 розділу V Кодексу).
В зв’язку з цим необхідно враховувати, що в розділі ІІ "Податковий кредит" податкової декларації з ПДВ за січень (І квартал) 2015 року має бути одночасно відображений податковий кредит за операціями з отримання послуг від нерезидента, які були здійснені в грудні (ІV кварталі 2014 року) та в січні (І кварталі) 2015 року.
В межах системи електронного адміністрування ПДВ передбачено, що складання та реєстрація в ЄРПН податкових накладних здійснюється постачальником товарів/послуг та отримувачем послуг від нерезидентів, місцем постачання яких є митна територія України. При цьому запроваджується окремий порядок реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.
Так, розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:
1) постачальником товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника (продавця) або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
2) отримувачем товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (продавцю), для чого постачальник (продавець) надсилає складений розрахунок коригування отримувачу (покупцю).
Зменшити суму податкових зобов’язань за таким розрахунком коригування постачальник може тільки після реєстрації цього розрахунку в ЄРПН його отримувачем. Зменшити суму свого податкового кредиту за таким розрахунком коригування отримувач (покупець) товарів (послуг) зобов’язаний незалежно від факту реєстрації такого розрахунку в ЄРПН.
Розрахунки коригування, що складаються постачальником товарів/послуг до податкових накладних, які не видаються отримувачу таких товарів/послуг, підлягають реєстрації в ЄРПН постачальником.
Розрахунок коригування до податкової накладної, яка була складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) таких послуг.
5. Податкові накладні, складені за операціями, дата виникнення податкових зобов’язань за якими припадає на податковий період до 01.01.2015, та розрахунків коригування до таких податкових накладних
Податкові накладні, складені за операціями, дата виникнення податкових зобов’язань за якими припадає до 01.01.2015, та відповідно до вимог Кодексу підлягають реєстрації у ЄРПН (у разі, якщо такі накладні складені в електронній формі або якщо такі накладні відповідають вимогам пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Кодексу у разі складання податкової накладної у паперовому вигляді), але не були зареєстровані у ЄРПН до 01.01.2015 (термін реєстрації припадає на період з 01.01.2015 до 15.01.2015), підлягають такій реєстрації без дотримання вимог щодо наявності відповідної реєстраційної суми.
Розрахунки коригування, які складені до 01.01.2015 та відповідно до вимог Кодексу підлягають реєстрації у ЄРПН але не були зареєстровані в ЄРПН до 01.01.2015 (термін реєстрації припадає на період з 01.01.2015 до 15.01.2015), а також розрахунки коригування, складені після 01.01.2015 до податкових накладних, складених за операціями, дата виникнення податкових зобов’язань за якими припадає до 01.01.2015, підлягають такій реєстрації без дотримання вимог щодо наявності відповідної реєстраційної суми.
Такі розрахунки коригування підлягають реєстрації в ЄРПН постачальником товарів/послуг.
Податкові накладні, складені за операціями, дата виникнення податкових зобов’язань за якими припадає до 01.01.2015 (незалежно від факту реєстрації їх в ЄРПН та періоду, в якому вони були включені до податкового кредиту, а також незалежно від того чи були вони включені до складу податкового кредиту) та розрахунки коригування до таких податкових накладних (незалежно від дати їх складання та факту реєстрації їх в ЄРПН) не приймають участі в обчисленні реєстраційної суми.
Податкова накладна, складена отримувачем послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, за операціями з постачання таких послуг, дата виникнення податкових зобов’язань припадає на грудень/ІV квартал 2014 року, сума ПДВ якої були включені до складу податкових зобов’язань за звітний (податковий) період грудень/ІV квартал 2014 року включається до складу податкового кредиту за звітний (податковий) період січень/І квартал 2015 року та не приймає участі в обчисленні реєстраційної суми.
6. Розрахунки з бюджетом
Суму податкових зобов’язань, належних до сплати в бюджет, платники податку, як і встановлено Кодексом, визначають самостійно, виходячи з результатів діяльності за відповідний звітний період. Така сума декларується в податковій декларації платника ПДВ.
Якщо за результатами звітного податкового періоду платником податку задекларовано в податковій декларації з ПДВ сума податку до сплати в бюджет, то така сума підлягає перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок платника податку.
Таке перерахування здійснюється на підставі реєстру, який автоматично формується ДФС на підставі поданих платниками податкових декларацій з ПДВ, та не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку для самостійної сплати податкових зобов’язань надсилається Казначейству.
Перерахування суми податку до бюджету та/або на спеціальні рахунки платників податку з їх електронних рахунків здійснюється Казначейством не пізніше останнього дня строку для самостійної сплати податкових зобов’язань, в межах залишку таких коштів на електронних рахунках (пункт 21 Порядку №569).
У випадку недостатності коштів на рахунку платника у системі електронного адміністрування податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань та/або для перерахування на спеціальний рахунок платник повинен у строки, встановлені Кодексом для самостійної сплати платником податкових зобов’язань, перерахувати з власного поточного рахунку на свій електронний рахунок кошти в недостатніх сумах.
Якщо платник у строки, встановлені Кодексом для самостійної сплати платником податкових зобов’язань, не забезпечив наявність на його електронному рахунку коштів для сплати узгоджених податкових зобов'язань/перерахування на спеціальний рахунок, Казначейством виконання реєстрів, надісланих ДФС, здійснюється в межах залишку коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку. Невиконаний (не сплачений) по такому реєстру залишок узгоджених податкових зобов’язань платника обліковується Казначейством до повного виконання шляхом перерахування до бюджету/спеціального рахунку коштів, що перераховуються платником з власного поточного рахунку на його електронний рахунок (пункт 22 Порядку № 569).
Пунктом 25 Порядку № 569 встановлено, що розрахунки з бюджетом у зв’язку з поданням уточнюючих розрахунків, сплата податкових зобов’язань, визначених контролюючим органом, та сплата штрафних санкцій і пені здійснюються платником податку до бюджету не з електронного рахунку, а з власного поточного рахунку.
Тобто з електронного рахунку погашаються суми податкових зобов’язань, задекларованих платником податку в податкових деклараціях з ПДВ за звітні (податкові) періоди з 01.01.2015, а суми податкових зобов’язань з ПДВ, які платник визначив в уточнюючих розрахунках до податкових декларацій з ПДВ, суми ПДВ, донараховані платнику контролюючим органом за результатами перевірок, суми штрафів та пені сплачуються не з електронного рахунка платника, а з його поточного рахунка.
Пунктами 26 та 27 Порядку № 569 встановлено правила повернення помилково та/або надміру зарахованих до бюджету коштів з електронного рахунку платника на його поточний рахунок у порядку, визначеному статтею 43 розділу ІІ Кодексу, в тому числі і у разі анулювання реєстрації платника податку.
Таке повернення здійснюється за умови подання платником податків заяви у довільній формі протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми, в якій має бути вказано поточний рахунок платника податків в установі банку, на який необхідно повернути такі суми з бюджету. Повернення таких сум здійснюється без використання електронного рахунка.
7. Спеціальний режим оподаткування у сільському господарстві
Платникам податку, які застосовують спецрежим, в системі електронного адміністрування податку відкривається єдиний електронний рахунок для обліку сум податку як в межах діяльності, визначеної статтею 209 Кодексу, так і у межах іншої діяльності.
Такі платники реєструють в ЄРПН всі податкові накладні: як ті, що складені на операції з постачання товарів (послуг) в межах спецрежиму, так і ті, що складені у зв’язку з здійсненням інших операцій з постачання.
Платники податку – суб’єкти спеціального режиму оподаткування повинні враховувати, що для реєстрації в ЄРПН всіх складених ними податкових накладних та розрахунків коригування як у зв’язку з постачанням товарів (послуг) в межах спецрежиму, так і у зв’язку з іншими операціями з постачання, здійснюється єдиний розрахунок реєстраційної суми (за формулою, визначеною пунктом 200¹.3 статті 200¹Кодексу та пунктом 9 Порядку №569).
У випадку якщо платником податку, який застосовує спецрежим, за результатами звітного періоду задекларовано суми податку, які підлягають сплаті як до бюджету так і на його спеціальний рахунок, кошти з його електронного рахунку у першу чергу перераховуються до бюджету, а у разі повного розрахунку з бюджетом – на спеціальний рахунок такого платника (пункт 22 Порядку № 569).
Таке перерахування здійснюється на підставі реєстру, який автоматично формується ДФС на підставі поданих платниками податкових декларацій з ПДВ, та не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку для самостійної сплати податкових зобов’язань надсилається Казначейству. Перерахування суми податку до бюджету та/або на спеціальні рахунки платників податку з їх електронних рахунків здійснюється Казначейством не пізніше останнього дня строку для самостійної сплати податкових зобов’язань, в межах залишку таких коштів на електронних рахунках (пункт 21 Порядку №569).
Зазначене правило стосується також і платників податку – сільськогосподарських підприємств усіх форм власності, які відповідають критеріям, визначеним статтею 209 розділу V Кодексу, але не зареєструвалися як суб’єкти спеціального режиму оподаткування.
Для забезпечення в умовах дії системи електронного адміністрування ПДВ спрямування сум ПДВ на підтримку власного виробництва суб’єкти спецрежиму - платники ПДВ повинні надати контролюючому органу за місцем своєї реєстрації платником ПДВ інформацію щодо даних реквізитів поточного рахунку, на який має бути перерахована відповідна сума з електронного рахунка такого платника, та актуалізувати такі дані у разі зміни реквізитів поточного рахунка.
8. Від’ємне значення і залишок бюджетного відшкодування
Від’ємне значення ПДВ, яке виникло у платника податку в звітних періодах до 01.01.2015, участі в обчисленні реєстраційної суми не прийматиме.
Розділом ІІ Закону № 1621 визначено, що від’ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, та залишок від’ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані до 1 січня 2015 року, обліковуються у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Облік такого від’ємного значення здійснюватиметься в податковій декларації ПДВ. Проектом нової форми декларації з ПДВ для такого обліку передбачено окремий розділ та додаток.
З 01.01.2015 суми бюджетного відшкодування, задекларовані в деклараціях за звітні (податкові) періоди до 1 січня 2015 року, підлягають відшкодуванню у порядку, встановленому відповідно до статті 200 Податкового кодексу України у редакції, що діяла станом на 31 грудня 2014 року, тобто залишок непогашеного від’ємного значення станом на 01.01.2015 не анулюється, обліковується окремо у складі податкової декларації з ПДВ за звітні періоди після 01.01.2015 та відшкодовуються платникам у автоматичному або звичайному режимі за правилами та у терміни, що передбачені Кодексом станом на 31.12.2014.
Суми бюджетного відшкодування, задекларовані в звітних періодах після 1 січня 2015 року, повертатимуться платникам і в звичайному і в автоматичному режимі. При цьому спрямування бюджетного відшкодування ПДВ в рахунок погашення податкових зобов’язань майбутніх періодів скасовується. Після 1 січня 2015 року бюджетне відшкодування ПДВ буде здійснюватись виключно коштами на поточний рахунок платника.
Одночасно інформуємо, що з 01.01.2015 відповідно до вимог статті 200 Кодексу (з урахуванням змін, внесених Законами №1621 та №1690) бюджетне відшкодування платникам податку здійснюватиметься на місяць раніше ніж зараз.
Додаткові питання щодо функціонування системи електронного адміністрування ПДВ просимо надсилати на електронну адресу:sea_pdv@ukr.net для оперативної підготовки додаткових роз’яснень.
Сектор комунікацій
Дніпродзержинської ОДПІ


Термін розгляду договору «Про визнання електронних документів» – до 5 робочих днів.

Термін розгляду договору «Про визнання електронних документів» з боку органів ДФС – до 5 робочих днів. Нагадуємо, що квитанції мають розширення «.rpl» та відкриваються за допомогою ключа електронної печатки, а у разі її відсутності, підписом фізичної особи – підприємця (для фізичної особи – підприємця). Інші файли, що мають розширення «.xml» не потребують розшифрування. Електронні звіти можна відправляти лише після отримання квитанції про успішне підписання договору з боку органів ДФС.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у загальнодоступному інформаційно - довідковому ресурсі (веб – портал ДФС, вкладинка «Інформаційно - довідковий ресурс», дане роз’яснення у категорії 401.02).

Сектор комунікацій
Дніпродзержинської ОДПІ


Новації в ЕСВ
о 31 грудня 2015 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами розмір єдиного внеску, встановлений частиною п’ятою та абзацом другим частини шостої статті 8Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" для платників єдиного внеску, визначених в абзацах другому, третьому, четвертому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, застосовується з понижуючим коефіцієнтом (далі - коефіцієнт), якщо платником виконуються одночасно такі умови:
а) база нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховану особу в звітному місяці (далі - БН(зо) збільшилась на 20 і більше відсотків порівняно з середньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік в розрахунку на одну застраховану особу (далі - СмБН(зо)2014);
б) після застосування коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу в звітному місяці (далі - СП(зо)м) складе не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік (далі - СмП(зо)2014);
в) кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховані виплати, не перевищує 200 відсотків середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014 рік (далі - СмК(зо)2014). Ця умова не застосовується до платників єдиного внеску, визначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону.
Сектор комунікацій
Дніпродзержинської ОДПІ

Особливості звітування при добровільній сплаті єдиного соціального внеску?

Фізична особа, яка уклала договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, зобов’язана подати звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску. Звіт формується та подається за себе протягом 30 календарних днів після закінчення строків дії договору.
Звітним періодом є тривалість дії договору. У разі, якщо договором про добровільну участь передбачено одноразову сплату особою єдиного соціального внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, звітним є період, за який одноразово сплачено єдиний внесок за попередні періоди.
Звіт подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за місцем податкового обліку за додатком 6 Звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску. Це передбачено Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міндоходів України від 9 вересня 2013 року № 454.
Сектор комунікацій
Дніпродзержинської ОДПІ

Сервіс фіскальної служби, який «знає все»
Інформаційно-довідковий ресурс ДФС України – «ЗІР» доступний кожному. Він дозволяє користувачам здійснювати пошук інформації по певному податку, напрямку діяльності, використовуючи ключові слова.
За допомогою ресурсу «ЗІР» можна переглянути інформацію за певні періоди, при цьому не лише по запитаннях-відповідях, але і по відповідях на письмові звернення, які були надані із використанням Бази знань. Також, функціонал ресурсу передбачає можливість надання пропозицій з технічних питань його роботи шляхом використання «Форми зворотнього зв’язку», розміщеної в рубриці «Про ресурс».
Скористатися ресурсом «ЗІР» можна через веб - портал ДФС України (вкладинка «Інформаційно - довідковий ресурс»).
Сектор комунікацій
Дніпродзержинської ОДПІ


У світ податкових новацій разом із «ЗІР»
В податковому законодавстві України відбувається чимало змін, які стосуються як і суб'єктів господарювання так і пересічних громадян. Тож, ГУ ДФС у Дніпропетровській області радить користуватися електронним сервісом ДФС України «ЗІР» для своєчасного та оперативного отримання необхідної інформації. Користувачі ресурсу можуть надавати свої пропозиції звернувшись за «формою зворотного зв’язку» в рубриці «Про ресурс».
Скористатися послугою «ЗІР» можна на веб-порталі ДФС України за адресою http://zir.minrd.gov.ua/ у розділі «Інформаційно-довідковий ресурс».
Сектор комунікацій
Дніпродзержинської ОДПІ


Реєстратори розрахункових операцій у єдинників

Платники єдиного податку другої та третьої (фізичні особи - підприємці) груп, які з 1 січня 2015 року до 30 червня 2015 включно почали застосовувати у власній господарській діяльності зареєстровані реєстратори розрахункових операцій, з дати початку застосування їх до 1 січня 2017 звільняються від перевірок з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Сектор комунікацій
Дніпродзержинської ОДПІ

Застосування РРО

Законом України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" запроваджено обов'язкове використання реєстраторів розрахункових операцій для платників єдиного податку - фізичних осіб-підприємців: платників третьої групи - з 1 липня 2015 року, платників другої групи - з 1 січня 2016 року.
Платники єдиного податку - фізичні особи - підприємці другої та третьої груп при провадженні діяльності на ринках, при продажу дрібнороздрібної торгівельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують РРО.

Сектор комунікацій
Дніпродзержинської ОДПІ
Інтернет торгівля з РРО
Суб’єкти господарювання, які займаються продажем товарів в інтернеті, про необхідність застосування РРО та видання покупцям розрахункових документів встановленої форми.
Платники єдиного податку 2 і 3 груп до 01.07.2015 звільняються від санкцій за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР при:
наданні послуг у разі проведення розрахунків у касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій;
виконанні операцій з купівлі-продажу інвалюти у разі, якщо ці операції виконуються у касах уповноважених банків з оформленням розрахункових документів відповідно до нормативних актів Нацбанку; при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції).
(Лист ДФС від 10.02.2015 № 4315/7/99-99-22-07-03-17 ).
Сектор комунікацій
Дніпродзержинської ОДПІ

Порядок розрахунку та застосування коефіцієнта по ЕСВ
Коефіцієнт щомісячно обчислюється платниками самостійно, за такою формулою:
коефіцієнт = СмБН(зо)2014/БН(зо), де:
СмБН(зо)2014 - середньомісячна база нарахування єдиного внеску для платника у 2014 році в розрахунку на одну застраховану особу - це сума нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, на яку нараховується єдиний внесок/кількість звітних місяців платника в 2014 році/СмК(зо)2014;
БН(зо) - база нарахування єдиного внеску на одну застраховану особу за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовим договором, - це сума нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, на яку нараховується єдиний внесок у звітному місяці 2015 року/кількість застрахованих осіб платника у звітному місяці 2015 року, яким нараховані виплати;
СмК(зо)2014 - середньомісячна кількість застрахованих осіб платника за 2014 рік - це сумарна кількість застрахованих осіб, яким нараховані виплати у кожному місяці в 2014 році/кількість звітних місяців платника в 2014 році;
СмП(зо)2014 - середньомісячний платіж на одну застраховану особу у 2014 році - це сума нарахованого єдиного внеску за 2014 рік/кількість звітних місяців платника в 2014 році/СмК(зо)2014;
СП(зо)м - середній платіж на одну застраховану особу у звітному місяці - це сума нарахованого єдиного внеску у звітному місяці 2015 року/кількість застрахованих осіб у звітному місяці 2015 року, яким нараховані виплати.
Якщо в результаті розрахунку коефіцієнта його значення складає менше ніж 0,4, то платник застосовує коефіцієнт 0,4.
Коефіцієнт застосовується в тому числі при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи.
Коефіцієнт не застосовується платниками єдиного внеску, вказаними в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які виплачують грошове забезпечення.
Розрахований коефіцієнт та розмір єдиного внеску зазначаються з трьома знаками після коми.
При розрахунку коефіцієнта показники за 2014 рік визначаються на підставі звітності платника єдиного внеску, яка подається відповідно до вимог цього Закону.
У разі застосування коефіцієнта платник єдиного внеску зазначає про це в звіті.
Сектор комунікацій
Дніпродзержинської ОДПІ
Про забезпечення сплати акцизного податку з роздрібного продажу

З метою забезпечення єдиного підходу до застосування зазначених норм Кодексу та з урахуванням положень п.п. 4.1.4 п.4.1 ст. 4 Кодексу повідомляємо, що
роздрібна ціна тютюнових виробів, що реалізуються в роздрібній торгівельній мережі та вище якої не може здійснюватися їх продаж, формується таким чином:
Обчислення граничної роздрібної ціни тютюнових виробів (ГРЦТВ):
ГРЦТВ = МРЦ : 100 х 105
Фактична роздрібна ціна, за якою продають тютюнові вироби (ФРЦТВ) має дорівнювати або бути меншою, ніж ГРЦТВ.
Якщо суб’єкти господарювання, що здійснюють роздрібний продаж тютюнових виробів, зареєстровані платниками ПДВ, то ФРЦТВ обчислюється таким чином:
ФРЦТВ = (РЦТВ : 100 х 120) : 100 х 105, де
РЦТВ – роздрібна ціна тютюнових виробів без ПДВ.
Сума податкового зобов’язання з акцизного податку з роздрібних продажів за реалізовані тютюнові вироби (ПЗа) становитиме:
ПЗа = ФРЦТВ : 105 х 5.
Сума податкового зобов’язання з ПДВ (ПЗпдв) складатиме:
ПЗпдв = (ФРЦТВ – Пза) : 120 х 20;
- не зареєстровані платниками ПДВ:
ФРЦТВ = РЦТВ : 100 х 105;
сума податкового зобов’язання з акцизного податку з роздрібних продажів складатиме: ПЗа = ФРЦТВ : 105 х 5.
Сектор комунікацій
Дніпродзержинської ОДПІ



Які реквізити слід зазначати у полях платіжного доручення на поповнення рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ

Відповідно до п. 2 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку па додану вартість» електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунку в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з цього податку.
Рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ відкриваються платникам автоматично. Для їх відкриття центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає банку, в якому відкриваються ці рахунки, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, код ЄДРПОУ та індивідуальний податковий номер платника.
Платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій Постановою Національного банку України № 22
від 21.01.2004 із змінами (далі - Інструкція № 22).
Реквізити у полях платіжного доручення на поповнення рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ заповняються згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до Інструкції № 22.
Сектор комунікацій
Дніпродзержинської ОДПІ


Особливості застосування коефіцієнта понижуючої ставки єдиного внеску

З 13 березня 2015 року набрав чинності Закон України від 02 березня 2015 року № 219 – VІІІ «Про внесення змін до розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці)».
Розділ VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) доповнено новим пунктом 9⁵. Згідно із зазначеним пунктом платники єдиного внеску до 31 грудня 2015 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами, оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами розмір єдиного внеску (встановлений частиною п’ятою та абзацом другим частини шостої статті 8 Закону № 2464 для платників єдиного внеску, визначених в абзацах другому, третьому, четвертому та сьомому пункту першого частини першої статті 4 цього Закону), застосовується з понижуючим коефіцієнтом (далі – Коефіцієнт). Це можливо, якщо платником виконуються одночасно такі умови:
а) база нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховану особу у звітному місяці (далі – БН(зо)) збільшилась на 20 і більше відсотків порівняно з середньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік в розрахунку на одну застраховану особу (далі – СмБН(зо)2014);
б) після застосування Коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу у звітному місяці (далі – СП(зо)м) складе не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік (далі – СмП(зо)2014);
в) кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховані виплати, не перевищує 200 відс. середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014 рік (далі – СмК(зо)2014). Ця умова не застосовується до платників єдиного внеску, визначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464.
Коефіцієнт щомісячно обчислюється платниками самостійно за такою формулою:
Коефіцієнт = СмБН(зо)2014/ БН(зо),
де:
СмБН(зо)2014 – середньомісячна база нарахування єдиного внеску платника у 2014 році в розрахунку на одну застраховану особу – це сума нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, на яку нараховується єдиний внесок/кількість звітних місяців платника у 2014 році/СмК(зо)2014;
БН(зо) – база нарахування єдиного внеску на одну застраховану особу за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовим договором, це сума нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, на яку нараховується єдиний внесок у звітному місяці 2015 року/кількість застрахованих осіб платника у звітному місяці 2015 року, яким нараховані виплати;
СмК(зо)2014 – середньомісячна кількість застрахованих осіб платника за 2014 рік – це сумарна кількість застрахованих осіб, яким нараховані виплати у кожному місяці у 2014 році / кількість звітних місяців платника у 2014 році;
СмП(зо)2014 – середньомісячний платіж на одну застраховану особу у 2014 році – це сума нарахованого єдиного внеску за 2014 рік/кількість звітних місяців платника у 2014 році/СмК(зо)2014;
СП(зо)м – середній платіж на одну застраховану особу у звітному місяці – це сума нарахованого єдиного внеску у звітному місяці 2015 року/кількість застрахованих осіб у звітному місяці 2015 року, яким нараховані виплати.
Якщо в результаті розрахунку Коефіцієнта його значення складає менше ніж 0,4, то платник застосовує Коефіцієнт 0,4.
Коефіцієнт застосовується в тому числі при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи.
Коефіцієнт не застосовується платниками єдиного внеску, вказаними у абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які виплачують грошове забезпечення.
Розрахований Коефіцієнт та розмір єдиного внеску зазначаються з трьома знаками після коми.
При розрахунку Коефіцієнта показники за 2014 рік визначаються на підставі звітності платника єдиного внеску, яка подається відповідно до вимог цього Закону.
У разі застосування Коефіцієнта платник єдиного внеску зазначає про це у звіті.
Платник єдиного внеску, що застосував Коефіцієнт та не сплатив нарахований єдиний внесок у встановлені Законом строки, позбавляється права в майбутньому застосувати Коефіцієнт до повної сплати такої недоїмки (боргу). Право на застосування Коефіцієнта поновлюється з місяця, в якому сплачено таку недоїмку (борг).
З 01 січня 2016 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами, ставки єдиного внеску, встановлені частиною п’ятою та абзацом другим частини шостої статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» для платників єдиного внеску, визначених в абзацах другому, третьому, четвертому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464, застосовуються з коефіцієнтом 0,6.
Сектор комунікацій
Дніпродзержинської ОДПІ
Версія для друку Написати листа