Верховна Рада України прийняла Закон „Про ратифікацію Протоколу про внесення змін до Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Сінгапурпро уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи”.
Документом ратифіковано зміни, яких було досягнуто 16 серпня 2019 року в Києві між урядами двох країн.
З набранням чинності Протоколом статтю 25 („Обмін інформацією”) зазначеної Угоди буде викладено у новій редакції, яка значно розширить можливості обміну податковою інформацією з урахуванням нових міжнародних стандартів, розроблених ОЕСР, та сучасної практики країн за цим напрямом співробітництва.
Протокол набирає чинності з дати останнього письмового повідомлення дипломатичними каналами про завершення Договірними Державами всіх внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання ним чинності.

Керівництво ДПС ініціювало масштабну антикорупційну перевірку
13.01.2020 р. НАБУ було оприлюднено інформацію щодо можливої причетності посадових осіб ГУ ДПС в Одеській області до скоєння кримінального правопорушення (пропозиція та надання неправомірної вигоди).

З приводу цього Державна податкова служба повідомляє наступне:
на сьогодні припинено повноваження виконуючих обов’язків начальника, а також першого заступника та двох заступників начальника ГУ ДПС в Одеській області та призначено тимчасово виконуючого обов’язки начальника ГУ ДПС.
Для проведення всебічної перевірки фактів, наведених у розповсюдженій інформації щодо розслідування НАБУ:
- утворено оперативну робочу групу у складі 16 осіб з представників департаментів відомчого контролю, запобігання корупції та правового забезпечення;
- Наказом ДПС від 14.01.2020 р. розпочато відомчу перевірку організації роботи ГУ ДПС в Одеській області та структурних підрозділів центрального апарату ДПС під час застосування податкового законодавства, виконання вимог законодавчих, інших нормативно-правових актів та розпорядчих документів ДПС (ДФС), доручень керівництва тощо;
- частину оперативної робочої групи відряджено безпосередньо в ГУ ДПС в Одеській області, одночасно з якою інша її частина буде здійснювати перевірочні заходи в Центральному апараті ДПС.
За результатами відомчої перевірки очікується:
1. Прийняття рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб ГУ ДПС в Одеській області та Центрального апарату ДПС.
2. Передача матеріалів перевірки до правоохоронних органів.
3. Повторна перевірка доброчесності керівників територіальних органів та Центрального апарату ДПС України.

Кількість зупинених ПН/РК у співвідношенні до зареєстрованих скоротилася в 1,5 раза
Державна податкова служба вдосконалює систему автоматичного моніторингу. Результатом цієї роботи є скорочення частки сум ПДВ по зупинених податкових накладних / розрахунках коригування (ПН/РК) до загального обсягу сум ПДВ по зареєстрованих ПН/РК. Одночасно скорочується і частка платників, реєстрацію чиїх ПН/РК в Єдиному реєстрі зупинено.
Зокрема, у листопаді 2019 року кількість платників, реєстрацію чиїх податкових накладних було зупинено, складала 1,75% від загальної кількості платників, чиї накладні було зареєстровано в Єдиному реєстрі. Для порівняння: у листопаді 2018 року - 2,71%. Кількість зупинених ПН/РК у співвідношенні до зареєстрованих у листопаді 2019 року становила 0,11%, у листопаді 2018 року - 0,17%. Сума ПДВ таких зупинених ПН/РК у співвідношенні до зареєстрованих у листопаді 2019 року складала 0,57%, у листопаді 2018 року - 0,78% .
«Вдосконалення системи автоматичного моніторингу дозволяє нам підвищувати її якість і точність. Це означає, що у ДПС є всі необхідні ресурси, аби ефективно виявляти спроби неправомірного формування податкового кредиту і запобігати їм. З іншого боку це також означає, що сумлінні платники можуть працювати спокійно і вчасно отримувати відшкодування ПДВ», - прокоментував очільник ДПС Сергій Верланов.

Відсьогодні діють лише банківські рахунки міжнародного стандарту IBAN
З 13 січня в Україні застосовуватимуться лише рахунки за стандартом IBAN.
Відкриття рахунків за новим стандартом розпочалося ще з 5 серпня 2019 року. Саме тоді усі банки почали відкривати клієнтам нові рахунки за новим стандартом, а діючі рахунки змінювати відповідно до вимог цього стандарту.
Державна податкова служба України перейшла на міжнародні стандарти IBAN з 1 жовтня 2019 року. Такий перехід відбувся без збою в наповненні державного та місцевих бюджетів.
Нагадаємо, що Нацбанком для забезпечення виконання бюджетних програм у повному обсязі було прийнято рішення про продовження до 12.01.2020 року можливості заповнення пари реквізитів у документах на переказ коштів.
Відповідно до стандартів IBAN номер банківського рахунку складатиметься з 29 символів, зокрема: коду України, контрольного розряду, коду банку, самого рахунку.
Дізнатися про реквізити рахунків для сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших платежів до бюджету в розрізі адміністративно-територіальних одиниць України платники податків можуть на вебпорталі ДПС у розділі «Бюджетні рахунки» за посиланням https://tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/ .
Крім того, реквізити рахунків можна дізнатися у контролюючого органу ДПС за місцем реєстрації або місцем здійснення діяльності.

За чотири тижні ДПС нарахувала майже 100 млн грн санкцій за незаконний обіг пального
З 13 грудня 2019 року по 8 січня 2020 року ДПС за фактами незаконного обігу пального нараховано 99,185 млн грн штрафних санкцій. Зокрема, виявлено 6 фактів оптової торгівлі пальним без ліцензії, за якими нараховано штрафні санкції на загальну суму 3 млн грн. Також встановлено 51 випадок роздрібної торгівлі пальним без належних документів, накладені штрафні санкції на суму 11,75 млн грн. За фактом безліцензійного виробництва пального на порушника накладено санкції в розмірі 1 млн грн.
Завдяки злагодженій роботі співробітників ДПС виявлено 25 випадків необлікованого пального. За цими фактами на порушників накладені санкції на загальну суму 4,634 млн грн. За відсутність реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі виписано штрафів на загальну суму 4,891 млн грн. Загалом за вказаний період виявлено 8 таких порушень. Також встановлено 2 факти продажу пального понад обсяги, що потребує поповнення ліміту. На порушників накладено санкції в розмірі 71,711 млн грн.
«Ми не дамо спокійно жити тим, хто працює нелегально, на «сірих» та «чорних» ринках. В тому числі має бути ліквідований нелегальний ринок пального. Разом із правоохоронними та іншими контролюючими органами, місцевою владою будемо і надалі виявляти і припиняти роботу нелегальних АЗС. Адже йдеться не тільки про інтереси бюджету і захист конкуренції, а й безпеку громадян, яку нелегальний бізнес не може гарантувати», - прокоментував результати роботи ДПС з виявлення і припинення нелегального обігу пального очільник податкової служби Сергій Верланов.
Як повідомляла Державна фіскальна служба України, за результатами проведених заходів у період з 13 грудня 2019 року по 3 січня 2020 року податкова міліція встановила та припинила діяльність 264 нелегальних АЗС/АГЗС. З незаконного обігу вилучено більше 3,5 тис. т пально-мастильних матеріалів на загальну суму понад 63 млн грн. та обладнання незаконних АЗС/АГЗС загальною вартістю більше 57 млн грн.
Тема нелегального ринку пального — одна з актуальних проблем, над вирішенням якої працює Уряд. Її також обговорювали представники українських мереж АЗС на нараді з Президентом України Володимиром Зеленським наприкінці минулого року. Прем’єр-міністр Олексій Гончарук дав доручення ліквідувати нелегальні автозаправні станції.

Державна казначейська служба України: Нові рахунки. До уваги платників податків, банківських установ, юридичних та фізичних осіб
З 1 січня 2020 року Державна казначейська служба України перейшла на ведення бухгалтерського обліку за Планом рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2013 №1203, із змінами та доповненнями.

Стартувала деклараційна кампанія – 2020
З початку 2020 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2019 року.
Платник податків може обрати зручний для себе спосіб подачі податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація):
- особисто або уповноваженою на це особою;
- надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.
Граничний термін подання декларації за звітний (податковий) 2019 рік – 30.04.2020.
У разі надсилання декларації поштою платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні податкової декларації в електронній формі - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.
При направленні декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися електронним сервісом в «Електронному кабінеті», який передбачає часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.
Нагадуємо, що обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає при отриманні:
- доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо;
- доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також інвестиційних доходів;
- іноземного доходу;
- та в інших передбачених Кодексом випадках.
Водночас нагадуємо, що платники податків мають право задекларувати право на податкову знижку, відповідно до статті 166 Податкового кодексу України, шляхом подання декларації до 31.12.2020.

Звернення громадян на контролі у податківців
Дніпропетровської області

Всебічний розгляд звернень громадян, задоволення їх законних прав та інтересів є пріоритетним напрямом роботи органів державної влади, відповідальним обов’язком службових осіб.
Впродовж 2019 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло 3 443 письмові звернення громадян, що на 85 менше, ніж за 2018 рік. Тематика письмові звернення в більшості стосувалася наступних питань: контрольно-перевірочної роботи, консультацій з питань податкового законодавства тощо.
До податківців Дніпропетровської області протягом 2019 року надійшло 19 колективних звернень від 161 громадянина. Звернення розглянуті у визначені законодавством терміни.
З метою поліпшення інформаційного обміну з громадянами при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області працює спеціальна електронна поштова скринька zvern436@sfs.gov.ua , звернення з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками відповідно до вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами.


Нові мінімальна зарплата та прожитковий мінімум
збільшили розміри неоподатковуваних доходів фізичних осіб

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 14 листопада 2019 року № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі – Закон № 294) встановлено нові розміри мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму (далі – ПМ) на 2020 рік, які впливають на низку показників з оплати праці та порядок оподаткування доходів.
Так, відповідно до ст. 8 Закону № 294 мінімальну заробітну плату (далі – МЗП) встановлено на весь рік в єдиному розмірі, а саме: у місячному розмірі – 4 723 грн, у погодинному – 28,31 грн, а прожитковий мінімум для працездатної особи з 01.01.2020 складає 2 102 грн (ст. 7 Закону № 294).
Розмір МЗП впливатиме на наступні показники:
► неоподатковуваний розмір добових – у межах України він становить з 01.01.2020 472,30 грн на день.
Витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, не включаються до оподатковуваного доходу, але не більш як 0,1 розміру МЗП, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, у розрахунку за кожен календарний день такого відрядження. Отже, у 2020 році добові витрати під час відрядження по Україні не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та військовим збором (далі – ВЗ), якщо їх розмір не перевищує 472,30 грн на день. Для відряджень за кордон добові витрати в розрахунку за кожен календарний день відрядження залишилися на рівні минулого року та становлять не більш як 80 євро;
► неоподатковувана нецільова благодійна допомога – розмір такої допомоги у 2020 році становить 2 940 гривень.
Не включається до оподатковуваного доходу, а отже, не оподатковується ПДФО та ВЗ, нецільова благодійна допомога, у тому числі матеріальна, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника ПДФО протягом звітного податкового року сукупно в розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України. Тобто розмір неоподатковуваної нецільової благодійної допомоги 2020 року становить 2 940 гривень (2 102 х 1,4 = 2942,8 грн). Сума перевищення нецільової допомоги над зазначеним розміром включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО як інші доходи і підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою 18 % і ВЗ – 1,5 %. Сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі та, що перевищує встановлений граничний розмір, відображається у податковому розрахунку за формою № 1ДФ з ознакою доходу «169»;
► вартість неоподатковуваних дитячих подарунків.
Вартість святкових подарунків і квитків на новорічно-різдвяні заходи в період з 15 листопада 2019 року до 15 січня 2020 року не включається до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб – батьків, які отримали дитячі святкові подарунки від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських (у тому числі профспілкових) організацій та створених ними закладів освіти, охорони здоров’я і культури, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів (ст. 3 Закону України від 30 листопада 2000 року № 2117-III «Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків» із змінами (далі – Закон № 2117)).
Під дитячими святковими подарунками відповідно до ст. 4 Закону № 2117 слід розуміти набори товарів, які містять лише кондитерські вироби та іграшки вітчизняного виробництва і фрукти, загальною вартістю не більше 8 % ПМ для працездатної особи, установленого законом на 1 січня звітного податкового року. Отже, неоподатковувана вартість дитячих святкових подарунків становить 168,16 грн (2 102 грн х 8 %), якщо такі подарунки отримано з 01 січня до 15 січня і з 15 листопада до 31 грудня 2020 року.
Крім того, з урахуванням нової МЗП:
► максимальна величина бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) становить 15 розмірів МЗП. Отже, протягом усього 2020 року вона становитиме 70 845 гривень (4 723 грн х 15);
► мінімальний страховий внесок з єдиного внеску – становить 1 039,06 грн (4 723 грн х 22 %);
Звертаємо увагу, що єдиний внесок у розмірі не менше мінімального (1 039,06 грн за місяць) зобов’язані сплачувати фізичні особи – підприємці (незалежно від обраної ними системи оподаткування) та фізичні особи, які ведуть незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах. Звільняються від сплати єдиного внеску «за себе» пенсіонери за віком, особи з інвалідністю та особи, які отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу;



Оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення
для формування та подання звітності

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що станом на 28.12.2019 оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності».

Перелік змін та доповнень (версія 1.28.0.0) станом на 28.12.2019

Додано нові версії документів:
1. На виконання вимог наказу Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859» додано наступні форми:
F0100111 – Податкова декларація про майновий стан і доходи (для фізичних осіб – підприємців);
F01112111 – Додаток Ф1. Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами;
F0111411 – Додаток Ф2. Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою;
F0111611 – Додаток Ф3. Розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв’язку з використанням права на податкову знижку;
F0100211 – Податкова декларація про майновий стан і доходи (для громадян та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність);
F01212111 – Додаток Ф1. Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами;
F0121411 – Додаток Ф2. Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою;
F0121611 – Додаток Ф3. Розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв’язку з використанням права на податкову знижку.
2. На виконання вимог наказу Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» додано наступні форми:
J/F1412404 – Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

3. У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України додано нові версії документів:
S2702513 – № 24 (річна) Звіт про реалізацію продукції тваринництва, кількість сільськогосподарських тварин і забезпеченість їх кормами (наказ Держстату від 10.05.2019 № 148);
S2702513 – № 21-заг (річна) Звіт про об’єкти погосподарського обліку (наказ Держстату від 21.07.2017 № 192);
S2703112 – № 6-сільрада (річна) Звіт про об’єкти погосподарського обліку (наказ Держстату від 21.07.2017 № 192);
S0404511 – № 2Л-П (місячна) Обстеження ділової активності промислового підприємства (наказ Держстату від 21.05.2019 № 163).

Додано нові документи:
На виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів від 22 травня 2019 року № 565 «Про затвердження Порядку надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»:
F1317401 – Заява на одержання додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Довідники вводу:
1. spr_sti.xml – довідник податкових інспекцій станом на 27.12.2019.
2. У Довіднику термінів видалено періоди подачі за 2014 рік та додано терміни подачі на 2020 рік.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/


Податковий календар на 15 січня 2020 року

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що:

cереда, 15 січня 2020 року, останній день подання:

- звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (форма № ЗВР-1) за грудень 2019 року;
- довідки про використані розрахункові книжки за грудень 2019 року.


Про особливості складання податкових накладних
за щоденними підсумками операцій

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що у зв’язку з набранням чинності з 01 січня 2020 року пунктом 8 Змін до Порядку заповнення податкової накладної, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2018 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307» (далі – зміни № 763), та з метою оперативного інформування платників ПДВ щодо порядку заповнення податкової накладної (далі – ПН) за щоденними підсумками операцій починаючи з 01.01.2020, ДПС України листом від 28.12.2019 № 8338/7/99-00-07-03-02-17 повідомила наступне.
Форма та Порядок заповнення податкової накладної затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (зі змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1307).
На сьогодні ПН за щоденними підсумками операцій складаються з урахуванням таких особливостей:
► у верхній лівій частині такої ПН робиться відповідна помітка «Х» та зазначається тип причини «11», у рядку «Особа (платник податку) – покупець» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображається умовний індивідуальний податковий номер «100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється;
► в графі «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» розділу Б табличної частини ПН платник податку згруповує товари/послуги за групами, що відповідають певному коду товару згідно з УКТ ЗЕД / коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, при цьому графи 4, 5, 6 та 7 ПН можуть не заповнюватися.
Згідно з пунктом 8 змін № 763 пункт 14 Порядку № 1307 доповнено абзацом п’ятим такого змісту:
«У разі складання ПН за щоденними підсумками операцій (якщо ПН не була складена на ці операції) у рядку «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» такої ПН робиться позначка «Х» та зазначається тип причини 11. При цьому у рядку «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється. Інші дані та показники такої ПН заповнюються за правилами, визначеними цим Порядком.».
Ці зміни набрали чинності з 01.01.2020.
Пунктом 3 Порядку № 1307 встановлено, що усі ПН, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9 – 15 та 19 Порядку № 1307, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.
Тому з урахуванням вищезазначених змін, а також пункту 3 Порядку № 1307, у ПН за щоденними підсумками операцій, які будуть складатися починаючи з 01.01.2020 (з датою складання починаючи з 01.01.2020), показники табличної частини розділу Б повинні заповнюватися за загальними правилами, встановленими Порядком № 1307.
Зокрема, такими правилами передбачено заповнення табличної частини розділу Б ПН у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, а саме:
1) у графі 2 зазначається опис (номенклатура) товарів/послуг продавця;
2) у графах 3.1, 3.3 – код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг;
3) у графах 4 та 5 – одиниця виміру товарів/послуг;
4) у графі 6 – кількість (об’єм, обсяг) постачання товарів/послуг;
5) у графі 7 – ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ;
6) у графі 8 – код ставки;
7) у графі 10 – обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ;
8) у графі 11 – сума податку на додану вартість.
ДПС нагадує, що платник ПДВ, в тому числі головне підприємство, до складу якого входять філії та/або структурні підрозділи, які здійснюють операції з використанням касових апаратів та яким не делеговано право складання ПН, може прийняти рішення щодо складання окремих ПН за щоденними підсумками операцій за показниками кожного касового апарату, у тому числі розміщеного в структурному підрозділі, або однієї ПН за щоденними підсумками операцій за показниками усіх касових апаратів, в тому числі розміщених у структурних підрозділах.
У разі виникнення у платників ПДВ необхідності визначення коду товарної класифікації згідно з УКТ ЗЕД для окремих товарів (продукції) при оформленні документів (у тому числі ПН) під час здійснення операцій з постачання таких товарів (продукції) платники ПДВ можуть звернутися до Торгово-промислової палати України (її регіональних відділень) або науково-дослідного інституту судових експертиз.



До уваги платників!

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників на наступне.
Згідно з постановою Правління Національного банку України (далі – НБУ) від 26 вересня 2019 року № 118 «Про внесення зміни до постанови Правління Національного банку України від 28 грудня 2018 року № 162» з 13 січня 2020 року, рахунок відправника/отримувача в електронних розрахункових документах і електронних повідомленнях Системи електронних повідомлень Національного банку України (далі – СЕП) буде ідентифікуватися тільки за допомогою міжнародного номера банківського рахунку (IBAN). Якщо в платіжному дорученні буде вказано не номер рахунку у форматі IBAN, то СЕП забракує такий документ.
Крім того, 13.01.2020 набрала чинності постанова Правління НБУ від 06 листопада 2019 року № 127 «Про затвердження Змін до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» (далі – Постанова № 127).
Відповідно до Постанови № 127 у розрахункових документах на переказ коштів виключено реквізит «Код банку», оскільки номер банківського рахунка IBAN вже містить у собі цю інформацію.
Постанова № 127 розміщена на офіційному вебпорталі НБУ за посиланням

https://bank.gov.ua/legislation/Resolution_06112019_127


Про РРО – новації 2020 року для ФОП

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктом 53.
Відповідно до зазначеного пункту до 01 жовтня 2020 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО та/або програмні РРО) не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП)) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, крім тих, які здійснюють:
► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
► реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.
З 01 жовтня 2020 року до 01 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
► реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
► реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
► реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
► роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
► діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;
► діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
► діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
► реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП) в календарному році обсягу доходу 1 000 000 гривень, застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.


Центрами обслуговування платників Дніпропетровської області
у 2019 році надано 210 тис. адміністративних послуг

При державних податкових інспекціях Головного управління ДПС у Дніпропетровській області функціонують 37 Центрів обслуговування платників (ЦОП), де платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.
Центрами забезпечується надання 31 виду адміністративних послуг.
Загалом у 2019 році працівниками ЦОП опрацьовано понад 211 тис. звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, з яких 210 тис. – надано адміністративні послуги.
З переліком адміністративних послуг, що надаються Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, та Інформаційними картками адміністративних послуг можна ознайомитись на офіційному субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» у розділі «Адміністративні послуги» та у Центрах обслуговування платників області.


До уваги платників!

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 02.01.2020 на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html оприлюднено довідники пільг, наданих чинним законодавством по сплаті податків, зборів, інших обов’язкових платежів станом на 01.01.2020, а саме:
► Довідник податкових пільг № 95/1, що є втратами доходів бюджету
та
► Довідник інших податкових пільг № 95/2.
У вищезазначених довідниках надано перелік пільг з податку на прибуток; плати за землю; ПДВ; акцизного податку; податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; місцевих податків та зборів; державного мита, а також початок та кінець дії пільг.
Звертаємо увагу, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 року № 891 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1233» (далі – Постанова № 891) суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та відображає інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Податковим кодексом України.
Інформація про суми податкових пільг у податковій звітності повинна містити такі дані:
◄ код пільги за кожним видом податкових пільг, найменування пільг згідно з довідником пільг;
◄ сума податку (збору), не сплаченого до бюджету у зв’язку з отриманням податкової пільги (вивільнені від оподаткування кошти);
◄ строк користування податковою пільгою у звітному періоді – число, місяць, рік початку та закінчення користування пільгами. У разі коли строк користування податковою пільгою встановлений до початку звітного періоду і продовжується після його закінчення, такий строк збігається з датою початку та закінчення зазначеного періоду;
◄ сума податкової пільги, що використана за цільовим призначенням, –обсяг пільг за платежами відповідно до довідника пільг у разі цільового використання податкових пільг.
Постанова № 891 набрала чинності 01.01.2020.


Компенсація вартості послуги «муніципальна няня»:
чи нараховується єдиний внесок?

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що механізм відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною до трьох років «муніципальна няня» визначено Порядком відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною до трьох років «муніципальна няня», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2019 року № 68 «Деякі питання надання послуги з догляду за дитиною до трьох років «муніципальна няня»» (далі – Порядок № 68).
Відповідно до п. 3 Порядку № 68 відшкодування вартості послуги «муніципальна няня» є щомісячною адресною компенсаційною виплатою одному з батьків (усиновлювачів), опікуну дитини до трьох років (далі – компенсація послуги «муніципальна няня»).
Призначення та виплата компенсації послуги «муніципальна няня» здійснюються згідно з рішенням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської ради, ради об’єднаної територіальної громади.
Згідно з п. 5 Порядку № 68 право на отримання компенсації послуги «муніципальна няня» мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які є батьками (усиновлювачами), опікунами дитини до трьох років і на законних підставах проживають на території України та уклали договір про здійснення догляду за дитиною до трьох років (далі – договір) з муніципальною нянею.
«Муніципальна няня» – це будь-яка фізична особа – підприємець (КВЕД 97.00, КВЕД 88.91)/юридична особа, яка надає послугу з догляду за дітьми (КВЕД 78.20, КВЕД 85.10), крім державних і комунальних закладів дошкільної освіти, та з якою укладено договір про здійснення догляду за дитиною до трьох років.
Компенсація послуги «муніципальна няня» не призначається батькам, які є батьками – вихователями дитячих будинків сімейного типу, прийомними батьками, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства.
При цьому п. 18 Порядку № 68 передбачено, що компенсація послуги «муніципальна няня» здійснюється у межах видатків, передбачених на відповідний рік, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, особам, які не мають права на пенсію, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, тимчасової державної допомоги дітям, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, допомоги по догляду за особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю I групи, а також за особою, яка досягла 80-річного віку.
Фінансування компенсації послуги «муніципальна няня» здійснюється відповідно до Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року № 256 із змінами та доповненнями.
Принципи збору та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску визначаються Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) (частина друга ст. 2 Закону № 2464).
Відповідно до абзацу сьомого п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці – підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для осіб, зазначених у абзацах восьмому – тринадцятому п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464.
Базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників є сума грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства (абзац другий п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Враховуючи зазначене, єдиний внесок не нараховується на суму компенсації вартості послуги «муніципальна няня», що виплачується відповідно до Порядку № 68 громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які є батьками (усиновлювачами), опікунами дитини до трьох років, і на законних підставах проживають на території України та уклали договір про здійснення догляду за дитиною до трьох років з муніципальною нянею за рахунок субвенцій з державного бюджету.



Порядок складання податкової накладної платником ПДВ
при отриманні послуг від нерезидента на митній території України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до вимог п. 208.2 ст. 208 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує ПДВ за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з п. 190.2 ст. 190 ПКУ.
При цьому отримувач послуг – платник ПДВ у порядку, визначеному ст. 201 ПКУ, складає податкову накладну (далі – ПН) із зазначенням суми нарахованого ним ПДВ, яка є підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту у встановленому порядку. Така ПН підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Форму ПН та порядок її заповнення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, із змінами (далі – Порядок № 1307).
Згідно з вимогами п. 12 Порядку № 1307 у разі складання ПН отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України:
◄ у рядку «Індивідуальний податковий номер постачальника (продавця)» такої накладної проставляється умовний ІПН «500000000000»;
◄ у рядку «Постачальник (продавець)» зазначаються найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому – країна, в якій зареєстрований продавець (нерезидент); рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється;
◄ у рядках, відведених для заповнення даних покупця, отримувач (покупець) зазначає власні дані.
У верхній лівій частині такої податкової накладної робиться відповідна помітка «X» та зазначається тип причини 14 – «Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента».
При складанні податкової накладної за операцією з отримання послуг від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України реквізит «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється ні для постачальника (продавця), ні для отримувача (покупця).
Решта реквізитів заповнюються відповідно до норм Порядку № 1307.


Контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань у разі неподання декларації про доходи

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що форма декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177).
Нормами п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Платниками податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) є: фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент (ст. 162 ПКУ).
Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників ПДФО, а також суми утриманого з них ПДФО до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику ПДФО податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.
Також платники ПДФО зобов’язані на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою ПДФО, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій Декларації з цього податку (п. 176.1 ст. 176 ПКУ).
Якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом, контролюючий орган у відповідності до п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПКУ має право проводити документальні позапланові перевірки.
Згідно з п.п. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, якщо, зокрема платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) Декларацію.
Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПКУ самостійне визначення суми податкового зобов’язання платника податків контролюючим органом на підставах, визначених п.п. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, – тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов’язання. При повторному протягом 1 095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов’язання з цього податку, – тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов’язання.
Отже, у разі неподання платником податків в установлений термін податкової Декларації (якщо таке подання є обов’язковим), контролюючий орган на підставі наявної податкової інформації за результатами документальної позапланової перевірки має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника ПДФО.


Удосконалено роботу системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового та спрощені умови ліцензування
для суб’єктів господарювання

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 29.12.2019 набрав чинності Закон України від 18 грудня 2019 року № 391-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (щодо покращення адміністрування акцизного податку)» (далі – Закон № 391).
Зміни, внесені Законом № 391 до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями (далі – Кодекс), зокрема, передбачають:
- доповнення акцизної накладної новими обов’язковими реквізитами,
- уточнення можливості складання зведеної акцизної накладної,
- наведення умов віднесення операцій із заправлення пальним за договорами підряду до власного споживання,
- розширення переліку випадків, в яких особа, яка реалізує пальне або спирт етиловий, зобов’язана скласти акцизну накладну,
- визначення алгоритму дій у разі зазначення в акцизній накладній помилкових даних або її складання на операцію, яка не відбулася,
- відтермінування до 01 квітня 2020 року накладання штрафів:
♦ за необладнання та/або відсутність реєстрації витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів;
♦ за неподання електронних документів з акцизних складів, на яких розташовані резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів;
- подання одноразово, до 20 січня 2020 року включно, заявки на поповнення обсягу залишку пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, без сплати акцизного податку, суб’єктами господарювання, які до 01 липня 2019 року не підпали під визначення платників акцизного податку, а з 01 липня 2019 року зареєстровані платниками такого податку,
- встановлення триденного терміну для реєстрації акцизних накладних за експортними операціями,
- подовження строку до 15 календарних днів для подання довідки за формою 2 промисловими споживачами,
- надання можливості підприємствам роздрібної торгівлі самостійно обирати спосіб складання акцизних накладних при відпуску пального через колонки (зведені або за щоденними підсумками операцій).
Крім того, Законом № 391 внесені зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі – Закон № 481), відповідно до яких:
- визначено, що роздрібною торгівлею пальним будуть вважати також реалізацію скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів,
- передбачено застосування штрафу у розмірі 500 тис. грн за надання послуг із зберігання пального, що належить іншим суб’єктам господарювання та/або реалізацію (тобто фізичну передачу) пального іншим особам на підставі ліцензії на зберігання пального, отриманої відповідно до абзацу другого частини сорок першої ст. 15 Закону № 481 (на оптову торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі пальним),
- визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують,
- відтерміновано застосування штрафу за зберігання пального без наявності відповідної ліцензії.


До уваги громадян! Розпочалася деклараційна кампанія – 2020!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з початку 2020 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2019 року.
Декларувати свої доходи – це конституційний обов’язок громадян.
Відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) громадяни, які подають податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація) розподіляються на дві категорії:
- особи, які зобов’язані подати річну декларацію,
та
- особи, які мають право подати декларацію з метою отримання податкової знижки.
Фізична особа – платник податків може обрати зручний для себе спосіб подання декларації та подати її до податкового органу за місцем своєї податкової адреси (місцем проживання) в один із таких способів:
- особисто або уповноваженою на це особою;
- надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.
Граничний термін подання декларації за звітний 2019 рік для громадян, які зобов’язані подати річну декларацію, – 30 квітня 2020 року.
У разі надсилання декларації поштою платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні податкової декларації в електронній формі – не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.
При направленні декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися електронним сервісом в «Електронному кабінеті» (cabinet.tax.gov.ua), який передбачає часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.
Звертаємо увагу, що обов’язок подання декларації у платників податків виникає при отриманні:
- доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи).
До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини, за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір тощо;
- доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування.
До таких доходів відноситься, зокрема дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також інвестиційні доходи;
- іноземного доходу;
- доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції у разі, якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 га;
- та в інших передбачених Податковим кодексом України випадках.

Фізичні особи – платники податків мають право відповідно до статті 166 ПКУ задекларувати право на податкову знижку шляхом подання декларації по 31 грудня 2020 року (включно).


Державна казначейська служба України нагадала про нові рахунки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.
Державна казначейська служба України на головній сторінці сайту за посиланням
https://www.treasury.gov.ua/ua/news/novi-rahunki-do-uvagi-platnikiv-podatkiv-bankivskih-ustanov-yuridichnih-ta-fizichnih-osib
звернула увагу платників податків, що з 01 січня 2020 року вона перейшла на ведення бухгалтерського обліку за Планом рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2013 № 1203 із змінами та доповненнями.


Уточнено перелік операцій з розрахунково-касового обслуговування,
які не є об’єктом оподаткування ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з 10.01.2020 набрала чинності постанова Правління Національного банку України (далі – НБУ) від 28 грудня 2019 року № 167 «Про внесення змін до Переліку операцій з розрахунково-касового обслуговування, які не є об’єктом оподаткування» (далі – Постанова № 167).
Постановою № 167 НБУ уточнив Перелік операцій з розрахунково-касового обслуговування (далі – Перелік), затвердженого постановою Правління НБУ від 01 серпня 2017 року № 73, які відповідно до п.п. 196.1.5 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість, та внесено зміни, зокрема до переліку операцій, пов’язаних з:
- відкриттям (закриттям) рахунків клієнтів у національній та іноземних валютах;
- з оформленням чи підтвердженням розрахунків клієнтів;
- проведенням розрахунків клієнтів;
- касовим обслуговуванням клієнтів.
Зміни, внесені до Переліку, обумовлені запровадженими у 2019 році новаціями у валютному законодавстві, а також змінами у нормативно-правових актах НБУ з питань безготівкових розрахунків в Україні у національній валюті, порядку відкриття та закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів.


Отримали іноземні доходи, ПДФО за якими сплатили за межами України, – надайте довідку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, та оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), крім доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, а також крім доходів, визначених п.п. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Норми встановлені підпунктами 170.11.1 та 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ.
У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.
Доходи, отримані фізичною особою – резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень ПКУ чи міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України (п. 13.3 ст. 13 ПКУ).
Пунктом 13.4 ст. 13 ПКУ встановлено, що суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ.
Відповідно до п. 13.5 ст. 13 ПКУ для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України (п. 13.5 ст. 13 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, фізична особа – резидент, яка отримала іноземний дохід та сплатила податки за межами України, для отримання права на зарахування сплачених податків повинна надати довідку від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.


Про терміни подання податкової декларації з ПДВ особою,
реєстрація платника ПДВ якої анулюється в інший день,
ніж останній день календарного місяця (кварталу)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що у разі анулювання реєстрації особи як платника ПДВ останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.
Норми встановлені п. 184.6 ст. 184 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Для платників ПДВ звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених ПКУ, календарний квартал (п. 202.1 ст. 202 ПКУ).
Відповідно до п. 49.18 ст. 49 та п. 203.1 ст. 203 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
► календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
► календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Враховуючи вищевикладене особа, реєстрація платника ПДВ якої анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця (кварталу), зобов’язана подати податкову декларацію з ПДВ за останній податковий період протягом 20 (40) календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду, в якому відбулося анулювання платника ПДВ.


Встановлені виробничі дефекти у конструкції РРО:
до виробника застосовуються штрафні санкції

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» у новій редакції викладено ст. 29 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон про РРО).
Так, відповідно до оновленої ст. 29 Закону про РРО у разі встановлення при застосуванні реєстратора розрахункових операцій виробничих дефектів у його конструкції чи програмному забезпеченні, які дозволяють спотворювати інформацію про обсяг розрахункових операцій чи обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, яка заноситься до фіскальної пам’яті, до виробника чи постачальника такого реєстратора за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому такі реєстратори підлягають конфіскації, виробник або постачальник зобов’язаний повернути їх вартість суб’єкту господарювання, а зазначена модель у встановленому порядку виключається з Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.
Норми наберуть чинності 19.04.2020.

У разі несвоєчасної сплати податкового зобов’язання
призначається камеральна перевірка

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що предметом камеральної перевірки може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Норми встановлені абзацом другим п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Статтею 76 ПКУ визначено порядок проведення камеральної перевірки.
Пунктом 76.1 ст. 76 ПКУ передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.
Пунктом 76.3 ст. 76 ПКУ визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ.
Згідно з п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1 095 дня (2 555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ (п. 76.2 ст. 76 ПКУ).
Таким чином, камеральна перевірка своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання проводиться виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах контролюючого органу ДПС. Термін перевірки призначається з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ.


Фізична особа – громадянин України
може через свої релігійні переконання відмовиться від РНОКПП

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 1 розділу VIІI Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами (далі – Положення № 822), фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (далі – РНОКПП), зобов’язана особисто подати до відповідного контролюючого органу Повідомлення фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, за формою № 1П (далі – Повідомлення) (додаток 8 до Положення № 822). Таке Повідомлення є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – окремий реєстр Державного реєстру).
Крім того, фізична особа також зобов’язана пред’явити паспорт або документ, на підставі якого оформлюється паспорт вперше. У разі зміни прізвища, імені чи по батькові особа, крім паспорта, пред’являє свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності).
Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім’ям, по батькові (за наявності), серією та/або номером паспорта. До паспортів зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта (п. 2 розділу VIІI Положення № 822).
Фізична особа подає Повідомлення до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу у разі, якщо фізична особа перебуває за межами населеного пункту проживання (п. 3 розділу VIІI Положення № 822).
Для заповнення Повідомлення використовуються дані паспорта та інших документів, які подаються у разі зміни паспортних даних або оформлення паспорта вперше.
У разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданому Повідомленні щодо внесення серії та/або номера паспорта, прізвища, імені, по батькові, дати чи місця народження, місця проживання тощо фізичній особі може бути відмовлено у реєстрації та повідомлено про необхідність подання нової заяви для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру (п. 3 розділу VIІI Положення № 822).
Після приймання Повідомлення контролюючим органом здійснюється перевірка щодо наявності реєстрації фізичної особи у Державному реєстрі за РНОКПП або в окремому реєстрі Державного реєстру – за серією та/або номером паспорта (п. 5 розділу VIІI Положення № 822).
Пунктом 6 розділу VIІI Положення № 822 визначено, що процедура перевірки щодо можливості внесення відмітки до паспорта здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання до контролюючого органу Повідомлення (п. 6 розділу VIІI Положення № 822).
За результатами такої перевірки повідомлення-підтвердження щодо можливості внесення відмітки до паспорта надсилається до відповідного контролюючого органу.
Якщо встановлено, що фізична особа, яка подала Повідомлення, обліковується в окремому реєстрі за іншими серією та/або номером паспорта, до відповідного контролюючого органу замість повідомлення-підтвердження надсилається відмова у повторній реєстрації в окремому реєстрі.
У такому разі контролюючий орган інформує фізичну особу про необхідність внесення змін до окремого реєстру Державного реєстру у порядку, визначеному розділом IX Положення № 822.


Про види операцій, які є господарськими
для цілей трансфертного ціноутворення

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників на наступне.
Відповідно до п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно:
а) операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;
б) операції з придбання (продажу) послуг;
в) операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об’єктами інтелектуальної власності;
г) фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;
ґ) операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів;
д) операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.


Платники Дніпропетровщини за 2019 рік перерахували
до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску понад 76 мільярдів гривень

За січень – грудень 2019 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області забезпечено до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, з урахуванням прибутку ДУ офісу ВПП ДПС) 60 млрд 425,8 млн грн, що на 20 млрд 843,8 млн грн перевищує показник відповідного періоду минулого року.
Так, до державного бюджету впродовж 2019 року спрямовано 34 млрд 978,7 млн грн, що на 15 млрд 407,6 млн грн більше надходжень минулого року.
До місцевих бюджетів за відповідний період забезпечено 25 млрд 447,1 млн гривень. Це на 5 млрд 436,2 млн грн більше фактичних надходжень січня – грудня 2018 року.
За підсумками поточного року єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зібрано 15 млрд 961,9 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 2 млрд 383,8 млн гривень.


Набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України
на 2020 рік»

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що з 01 січня 2020 року набрав чинності Закон України від 14 листопада 2019 року № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі – Закон № 294).
Державний бюджет України – це план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.
Нагадуємо, що статтею 7 Закону № 294 у 2020 році установлено прожитковий мінімум:
♦ на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі:
► з 1 січня 2020 року – 2 027 гривень,
► з 1 липня – 2 118 гривень,
► з 1 грудня – 2 189 гривень;
♦ для основних соціальних і демографічних груп населення на одну особу в розрахунку на місяць:
■ дітей віком до 6 років:
► з 1 січня 2020 року – 1 779 гривень,
► з 1 липня – 1 859 гривень,
► з 1 грудня – 1 921 гривня;
■ дітей віком від 6 до 18 років:
► з 1 січня 2020 року – 2 218 гривень,
►з 1 липня – 2 318 гривень,
► з 1 грудня – 2 395 гривень;

■ працездатних осіб:
► з 1 січня 2020 року – 2 102 гривні,
► з 1 липня – 2 197 гривень,
► з 1 грудня – 2 270 гривень;
■ осіб, які втратили працездатність:
► з 1 січня 2020 року – 1 638 гривень,
► з 1 липня – 1 712 гривень,
► з 1 грудня – 1 769 гривень.
Відповідно до статті 8 Закону № 294 у 2020 році мінімальна заробітна плата складає:
►у місячному розмірі: з 1 січня – 4 723 гривні;
► у погодинному розмірі: з 1 січня – 28,31 гривні.


Несвоєчасно подали звітність щодо виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів: відповідальність

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії, – у розмірі 17 000 гривень.
Норми встановлені ст. 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями.


Трудовий договір – угода роботодавця з працівником

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.
Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями (далі – КЗпП), трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою:
◄ працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові;
◄ власник підприємства або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи.

Про застосування адміністративного штрафу
за неподання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома страхувальників, що згідно з частиною першою ст. 165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КупАП) неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу – підприємця (далі – ФОП) або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із правопорушень, зазначених у частині першій ст. 165¹ КупАП, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Неподання або несвоєчасне подання звітності щодо сум нарахованого єдиного внеску є підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Статтею 38 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніше ніж через два місяці з дня виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП підвідомчі суду (судді).
Днем вчинення правопорушення у разі неподання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску є наступний день за останнім днем граничного терміну подання звітності з урахуванням норм ст. 38 КУпАП, а у разі несвоєчасного подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску – дата фактичного подання звітності.
Таким чином, виявлення порушення, а саме: неподання або несвоєчасне подання (подання за невстановленою формою) звітності з єдиного внеску, несплати або несвоєчасної сплати єдиного внеску, є підставою для складання протоколу про адміністративне порушення.



РРО - новації 2020 року: за відсутність обліку товарів
законодавством передбачена відповідальність

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 19.04.2020 наберуть чинності основні норми Закону України від 20 вересня 2019 року № 128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг», яким, зокрема у новій редакції викладено ст. 20 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.
Так, згідно з внесеними змінами до суб’єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).



Нові правила застосування РРО: зміни до ПКУ

нагадує, що Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 129) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Зокрема підрозділ 10 розділу ХХ ПКУ доповнено пунктом 53, відповідно до якого до 01 жовтня 2020 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО та/або програмні РРО) не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП)) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, крім тих, які здійснюють:
● реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
● реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.
З 01 жовтня 2020 року до 01 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
● реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
● реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
● реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
● реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
● роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
● діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п. 11 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;
● діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
● діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
● реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП) в календарному році обсягу доходу 1 000 000 гривень, застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим.
Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
Слід зазначити, що з 01 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО застосовуватимуть всі платники єдиного податку другої – четвертої груп незалежно від обраних видів діяльності та обсягу доходу.


За порушення нових норм застосування РРО
законодавством передбачена відповідальність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 128) внесено зміни до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон про РРО), зокрема до ст. 17 Закону про РРО.
Так, відповідно до внесених Законом № 128 змін у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій (РРО), програмних реєстраторів розрахункових операцій (програмні РРО) або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання застосовуються такі фінансові санкції:
► до 01 жовтня 2020 року, тобто у перехідний період,
- 10 % вартості товару, проданого з порушеннями – за порушення, вчинене вперше;
- 50 % вартості товару, проданого з порушеннями – за кожне наступне порушення.
► з 01 жовтня 2020 року, тобто після перехідного періоду – розмір штрафів буде наступним:
- 100 % вартості товару, проданого з порушеннями – за перше порушення;
- 150 % вартості товару, проданого з порушеннями – за кожне наступне порушення.
Крім того, до платників застосовується такі фінансові санкції:
◄ п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – якщо у випадках, визначених Законом про РРО, при здійсненні розрахункових операцій суб’єкт господарювання не використовує, використовує незареєстровані належним чином, порушує встановлений порядок використання або не зберігає протягом встановленого строку книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункові книжки;
◄ тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій та/або програмних реєстраторах розрахункових операцій або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці;
◄ п’ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного товару, який не є підакцизним, та/або послуги, ціни товару (послуги) та обліку їх кількості;
◄ триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості;
◄ двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі порушення встановленого пунктом 1 статті 9 порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ і організацій, в яких ці операції повинні проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій у встановленому порядку, або у разі порушення порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті;
◄ триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій реєстратора розрахункових операцій, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника;
◄ тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі неподання до контролюючих органів звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій через дротові або бездротові канали зв’язку в разі обов’язковості її подання.
Норми набирають чинності 19.04.2020.


До уваги суб’єктів господарювання, які застосовують РРО!

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Закон України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 128) 19.10.2019 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» № 200.
Законом № 128 внесено зміни до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон про РРО).
Зокрема розділ ІІ «Прикінцеві положення» Закону про РРО доповнено п. 10, відповідно до якого: суб’єкти господарювання, які у зв’язку із застосуванням програмних реєстраторів розрахункових операцій вирішили відмовитися від застосування реєстраторів розрахункових операцій, строк служби яких не закінчився, повинні скасувати реєстрацію таких реєстраторів розрахункових операцій у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, із поданням до контролюючих органів звітних документів, передбачених Законом про РРО.
Норма набирає чинності з 19.04.2020.

Звертайте увагу на правильність заповнення платіжних документів

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з метою уникнення помилок та запобігання нарахування штрафних санкцій при сплаті платежів, необхідно дотримуватися вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів» (із змінами) (далі - наказ №666).
У вказаному Порядку наведені приклади заповнення поля «Призначення платежу» у різних випадках.
Особливу увагу при заповненні цього поля потрібно приділяти правильності визначення коду видів сплати.
Перелік кодів видів сплати за податками, зборами та митними платежами наведено в додатку до наказу №666.
За правильність заповнення реквізитів в платіжних документах відповідальність несе не банківська установа, а платник податків.


Відповідальність роботодавця за своєчасно не сплачений єдиний внесок

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Частиною 8 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) встановлено, що страхувальники – роботодавці зобов’язані сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), нарахований за відповідний базовий звітний період не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, яким є календарний місяць.
Гірничі підприємства зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
У разі, коли останній день строку сплати єдиного внеску припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем (п. 11 розділу IV «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами ).
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 ст. 9 Закону № 2464).
До роботодавців згідно із ст. 25 Закону № 2464 застосовуються штрафні санкції за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску, а саме:
● одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів) – у розмірі 10 % таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум;
● у розмірі 20 % несплачених або несвоєчасно сплачених сум єдиного внеску.
Суми єдиного внеску, своєчасно не нараховані та/або не сплачені у строки, встановлені Законом № 2464, є недоїмкою (п. 6 частини першої ст. 1 Закону № 2464).
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 % суми недоплати за кожний день прострочення (частина 10 ст. 25 Закону № 2464).

Протидія корупції в органах ДПС України

Одним із важливих аспектів сучасної державної правової політики в Україні є реформування системи запобігання і протидії корупції. Досягнення успіху у цьому процесі є передумовою для формування у суспільстві довіри до влади, зростання економічного потенціалу держави, покращення добробуту громадян України.
Корупція – багатоаспектне соціально – економічне, політичне, правове та морально-етичне явище, яке складається з цілого комплексу протиправних дій і неетичних вчинків та завдає істотної шкоди нормальному функціонуванню моральних та правових відносин у суспільстві й державі.
Удосконалення антикорупційного законодавства України, утворення нових антикорупційних інституцій зумовило останнім часом докорінні зміни національної системи запобігання та протидії корупції.
Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні визначені Законом України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 за № 1700-VII (далі – Закон). Закон покликаний сприяти запобіганню корупції через застосування превентивних антикорупційних механізмів, виявленню корупційних правопорушень та усунення їх наслідків.
Відповідно до статті 65 Закону за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень особи, уповноважені на виконання функцій держави, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Окремо необхідно зазначити, що у Кримінальному кодексі України визначено також відповідальність за пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди службовій особі (стаття 369). Тобто особа, яка пропонує, надає, обіцяє неправомірну вигоду, також несе кримінальну відповідальність.
Запобігання проявам корупції є одним з найвідповідальніших напрямів в діяльності органів Державної податкової служби України, а запорука успіху у боротьбі з корупцією - це прозорість та відкритість.
Залишити інформацію щодо неправомірних дій та бездіяльності працівників органів ДПС та інших питань можна зателефонувавши до Контакт-центру ДПС за номером 0800-501-007 та обравши відповідний напрямок у меню інтерактивного голосового автовідповідача (4 – для залишення інформації на сервіс «Пульс»).

Cервіс «Пульс» ДПС України
приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання цілодобово

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що сервіс «Пульс» ДПС України приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДПС та її територіальних органів (далі – Інформація).
Заявники можуть надати Інформацію за телефоном 0800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та на електронну пошту idd@sfs.gov.ua .
Інформація приймається цілодобово.
При наданні Інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування підприємства, установи, організації, суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.
У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.
Про результати розгляду Інформації клієнти повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.
Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів чи систем; відомості що надходить до інформаційно-довідкового департаменту ДПС електронною поштою щодо мінімізації сплати податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.


Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Кам’янське управління нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.
Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.
Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «4»).


Кам’янське управління
У ДПС у Дніпропетровській області